Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №600/2054/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2054/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Цику Неля Василівна до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач), з такими позовними вимогами:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії із врахуванням грошового забезпечення 300 рублів (карбованців) СРСР у 1986 році за період роботи з 17 жовтня 1986 року по 18 листопада 1986 року (у зоні небезпечності № 1 (зоні відчуження) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, із врахуванням грошового забезпечення 300 рублів (карбованців) СРСР у 1986 році за період роботи з 17 жовтня 1986 року по 18 листопада 1986 року у зоні небезпечності № 1 (зоні відчуження) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

В обґрунтування поданого позову позивач вказував, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорія), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Донецькій області та отримує пенсію відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 80% відшкодування фактичних збитків від заробітної плати. Оскільки під час участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС йому було виплачено грошове забезпечення у розмірі 300 рублів СРСР, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії. Проте відповідач відмовив у здійсненні перерахунку, що порушує його право на належний, гарантований державою рівень пенсійного забезпечення.

Ухвалою суду від 08.05.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач ,не погоджуючись із поданим позовом, подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не звертався до відповідача із заявою встановленого зразка на перерахунок пенсії. Також зазначав, що за результатами перевірки електронної пенсійної справи встановлено, що пенсія обчислюється з урахуванням коефіцієнту заробітної плати 3,56956 за період з 01.11.1986 по 30.11.1986. В долученій до звернення довідці зазначено період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яких враховано при обчисленні пенсії. Окрім того, вказував, що в доданих довідках відсутня інформація про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення.

Не погоджуючись із поданим відзивом, представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому вказував, що позивач звертався до відповідача із відповідною заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії та відповідач протиправно відмовив йому, надавши лист-відповідь від 21.02.2025. Також вказував, що відповідач протиправно не врахував, що ОСОБА_1 після участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в кінці листопада 1986 року, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 по бойовій та політичній від 25.11.1986 №206 отримав грошове забезпечення у розмірі 300 рублів СРСР.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) та отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується матеріалами справи та не є спірним під час розгляду даної справи.

Позивач 14.02.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про здійснення перерахунку його пенсії виходячи із грошового забезпечення 300 рублів СРСР у 1986 році.

Розглянувши вказану заяву, відповідач листом від 21.02.2025 №4218-3541/Д-02/8-0500/25 повідомив, що за результатами перевірки електронної пенсійної справи встановлено, що пенсія позивача обчислена з урахуванням коефіцієнту заробітної плати 3,56956 за період з 01.11.1986 по 30.11.1986. В долученій до звернення довідці зазначено період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який враховано при обчисленні пенсії. Інформація про нараховану та виплачену суму винагороди відсутня. Таким чином, відповідач зазначив, що пенсія позивача розрахована згідно із чинним законодавством та документами наявними у матеріалах пенсійної справи.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно із ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в подальшому - Закон № 1058-IV), перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42, ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Статтею 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в подальшому - Закон №796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Пунктом 13 Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.

Згідно із ст. 9 Закону №796-XII, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Відповідно до ст. 10 Закону №796-XII, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі, проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Згідно із примітки "*" тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 54 Закону №796-XII, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Отже, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та є особами з інвалідністю ІІ групи по захворюванню, що пов`язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до статті 54 Закону № 796-XII мають право на пенсію по інвалідності та можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Судовим розглядом встановлено, що позивач отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю другої групи, відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до п. 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23.11.2011 (в подальшому - Порядок № 1210), механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи (п. 2 Порядку № 1210).

Згідно з п.п. 3 п. 3 Порядку № 1210, у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється, виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Відповідно до п.7 Порядку №1210, пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати (доходу), яку (який) вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата (дохід) для розрахунку пенсії не може бути нижчою (нижчим) від фактично одержаної суми у зазначений період.

Відповідно до ст. 15 Закону № 796-XII, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

Згідно із п.2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Отже, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Постановою Ради міністрів Української РСР та Української республіканської Ради професійних спілок "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища" від 10 червня 1986 року № 207-7 установлено, що оплата праці робітників, зайнятих на роботах в третій, другій, першій зони небезпеки, проводиться відповідно в 4-, 3-, 2- кратному розмірі, понад розмір середньомісячної заробітної плати, виходячи із тарифної ставки (окладу), установленого за основним місцем роботи.

Форма Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України № 644 від 12.10.2012.

Відповідно до пунктів 1-3 постанови № 1210, цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.

У разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:

1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;

2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв`язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;

3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;

4) менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).

Пунктом 9 постанови № 1210, в редакції постанови № 1307, визначено, що одним із базових вихідних даних, необхідних для проведення розрахунку розміру пенсії по інвалідності особі, є розмір заробітку за кожний (конкретний) місяць роботи в зоні відчуження, згідно якого, в тому числі, розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), за період 1986 - 1990 років.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 "Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" вказано, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769 Рада Міністрів СРСР зняла гриф "секретно" з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Рада Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156, Рада Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, Рада Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 р. №207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР №4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І запобігання забрудненню навколишнього середовища" від 05 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195} провадилась у Ml, II, І зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

У відповідності до пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради ( Рада Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР І Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці (посадовий оклад + оклад за спеціальне звання), підвищеної у два рази (наказ МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року та № 0189 від ЗО червня 1986 року, вказівка МВС СРСР № 35з від 30 травня 1986 року).

Відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 р. N 524-156 ( у0524400-86 ) та на підставі розпорядження Ради Міністрів СРСР від 3 вересня 1986 р. N 1767 (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 р. N 530-рс ( 530-86-р ) тарифні ставки і посадові оклади працівників, які виконували роботи в районах і на роботах з підвищеною радіоактивністю, підвищувались до 15 %.

Постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 жовтня 1986 року №153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно з п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156, тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Розпорядженням Міністрів СРСР від 17.05.1986 р. №964-рс, голові Урядової комісії було надано право виплачувати працівникам одноразову винагороду за виконання особливо важливих і відповідальних робіт в залежності від небезпеки їх проведення в розмірі до 1000 карбованців.

Також цим розпорядженням було встановлено, що у тих випадках, коли працівник отримав гранично допустиму дозу радіації і в зв`язку з цим не допускається для подальшої роботи в зазначених зонах небезпеки, йому виплачується одноразова винагорода у розмірі п`ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу), а особам офіцерського складу військових частин, офіцерського та начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - трьох місячних окладів грошового утримання за посадою та військовим чи спеціальним званням, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам молодшого начальницького і рядового складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - 500 крб., військовослужбовцям строкової служби і військовим будівельникам - 300 карбованців (рублів).

Суд зазначає, що обчислення пенсій відповідно до Закону № 796-XII здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які відповідно до ст. 15 вказаного Закону видаються установами та організаціями на підставі первинних документів (особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату). Підставою для проведення розрахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження є первинні документи про нараховану заробітну плату та фактичну тривалість роботи безпосередньо в зоні відчуження.

Кабінетом Міністрів України 26.09.2012 прийнято постанову № 886 "Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках", якою затверджено Типове положення про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, та визначено, що розгляд письмових заяв громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) та осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, про видачу довідки про заробітну плату, одержану працівниками за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, здійснюється комісією Мінсоцполітики (далі - центральна комісія) і комісіями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (далі - регіональна комісія) за поданням райдержадміністрацій (пункт 1).

Пунктом 8 Типового положення передбачено, що регіональна комісія розглядає письмові заяви громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) і осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - заявник), про видачу довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у разі, коли підприємство, установу або організацію ліквідовано без правонаступника.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 № 644, зареєстрованим в Мінюсті України 29.10.2012 за № 1808/22120, затверджена форма Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІV врегульовано Порядком, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

За змістом підпункту 2.10, - довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що особа, яка бажає отримувати пенсію подає до органу, що призначає пенсію, довідку про заробітну плату, видану підприємством, установою чи організацією де працювала особа, або якщо підприємство, установа чи організація ліквідовані або припинили своє існування, довідку видану їх правонаступником чи архівною установою. При цьому законодавцем надано органу, що призначає пенсію право у разі необхідності перевіряти обґрунтованість видачі довідки про заробітну плату.

Так, матеріалами справи підтверджується, що позивач до заяви про перерахунок пенсії додав архівну довідку видану Галузевим державним архівом Міністерства Оборони України від 29.05.2019 №179/1/8865. Згідно вказаної довідки позивач, відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 по стройовій частині, знаходився у відрядженні для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, м. Чорнобиль, вибув 17.10.1986 (наказ від 17.10.1986 №257), прибув 18.11.1986 (наказ від 18.11.1986 №285). У наказі командира в/ч НОМЕР_1 з бойової та політичної підготовки від 25.11.1986 №206 "Про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" зазначено, що відповідно до розпорядження Ради Міністрів СРСР №964 від 17.05.1986, наказів і директив Командувача КВО №041 від 04.05.1986 та Д №046 від 03.06.1986, згідно зі списками, затвердженими командиром військової частини НОМЕР_2 від 30.09.1986, наказано нижчезазначеним військовослужбовцям виплатити грошове утримання за виконання особливо важливого урядового завдання на Чорнобильській АЕС, в тому числі за №245 вказаний позивач ОСОБА_1 (час роботи в зоні № 1 з 17.10.1986 по 18.11.1986.

Вищевказані обставини також підтверджуються архівною довідкою виданою Галузевим державним архівом Міноборони від 21.02.2025 №179/1/1941.

Разом з тим у вказаній довідці зазначено, що фінансові документи на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям строкової служби на зберігання до ГДА Міноборони не надходять, оскільки мають короткий термін зберігання.

Так, відповідачем не заперечувався факт того, що при розгляді заяви позивача про перерахунок пенсії, архівна довідка, яка видана Галузевим державним архівом Міністерства Оборони України врахована не була.

Суд критично оцінює доводи відповідача, щодо того, що у наданих архівних довідках відсутня інформація про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення, оскільки в них вказані первинні документи на підставі яких вони видані, та терміни перебування позивача у відрядженні для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також нормативно-правовий акт, відповідно до якого нараховувалося грошове забезпечення позивачу, а саме посилання на Розпорядження Міністрів СРСР від 17.05.1986 р. №964-рс.

Суд звертає увагу, що надана позивачем до заяви про перерахунок пенсії довідка видана не військовою частиною, а архівною установою за матеріалами документів, що були передані підприємством, в якому проходив службу позивач, до архівного відділу. При цьому архівним відділом зазначено первинні документи, на підставі яких відображена інформація про отриману заробітну плату позивача, перелік яких зазначено у такій довідці.

Відповідач не конкретизував, якому закону або нормативно-правовому акту не відповідає архівна довідка видана Галузевим державним архівом Міністерства Оборони України від 29.05.2019 №179/1/8865, не визначив причин за яких пенсійним органом не можуть бути взяті до уваги інші документи, що містяться в пенсійній справі, для можливості подальшого обчислення розмірі пенсії позивача із заробітної плати, отриманою ним за роботу в зоні відчуження у період з 17.10.1986 до 18.11.1986.

Суд вважає, що пенсіонер не може бути позбавленим права на отримання пенсії, як він вважає, в більшому розмірі, лише з підстав відсутності в пенсійній справі документа встановленого зразку.

Окрім того, матеріалами справи не підтверджується, що відповідачем була проведена перевірка даних, зазначених у архівній довідці, яка надана позивачем для перерахунку пенсії.

Таким чином на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії наявні документи, в сукупності яких відображена відповідна інформація про заробітну плату та період роботи позивача в зоні відчуження.

Суд звертає увагу, що підтвердження достовірності даних довідки здійснюється шляхом проведення органом Пенсійного фонду перевірки за місцем зберігання первинної документації, а не шляхом покладення на особу, яка звернулася за перерахунком пенсії, обов`язку щодо надання цих первинних документів.

Так, відповідно до ст. 64 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: 1) отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; 2) проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати; 3) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду та порядок їх використання; 6) застосовувати фінансові санкції та нараховувати пеню, передбачені законом, та умовами договорів з установами та організаціями, що здійснюють виплату пенсій; 7) стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків; 8) отримувати безоплатно від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформацію про показники, що застосовуються для розрахунку довічних пенсій; 9) порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; 10) у разі виявлення порушень порядку, використання коштів Пенсійного фонду звертатися в установленому законом порядку до контролюючих та правоохоронних органів; 11) укладати договори про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; 12) здійснювати інші функції, передбачені повноваженнями.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що право особи на призначення та/або перерахунок пенсії має бути підтверджене первинними документами, обов`язок подання яких покладається як на пенсіонера, так і на підприємство, на якому особа працювала, при цьому пенсійним органом враховується розмір заробітної плати, визначений у довідках, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також їхніми правонаступниками за роботу в населених пунктах зони відчуження особам, які перебували з ними у трудових відносинах.

В той час, частиною 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Враховуючи викладене, органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження задля повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення/перерахунок пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Суд зазначає, що витребування та перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним.

Отже бездіяльність пенсійного органу щодо реалізації ним перевірки відомостей архівної довідки про заробітну плату №179/1/8865 від 29.05.2019 не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Відповідач не надав суду доказів того, що архівна довідка про заробітну плату №179/1/8865 від 29.05.2019 містить неправдиві або недостовірні дані. В судовому порядку вказана довідка недійсною також не визнавалась.

Також суд зазначає, що частиною 5 ст. 45 Закону №1058-IV передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійною фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яким визначено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр) (пункт 1.1).

Відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до п. 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини 3статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів пінівадження без пов ння сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутно

Згідно із п. 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає (перераховує) пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

З аналізу наведених норм права вбачається, що особа має право звернутись до пенсійного органу із заявою про призначення чи перерахунок пенсії. У свою чергу, отримавши вказану заяву територіальний орган зобов`язаний перевірити її на відповідність вимогам Порядку та прийняти рішення за наслідками такого розгляду, а саме про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Тобто, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, останній зобов`язаний розглянути подану заяву та прийняти відповідне рішення.

Разом з тим, всупереч наведених вимог, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення за наслідками розгляду поданої позивачем заяви про перерахунок розміру його пенсії не приймало.

Суд наголошує на тому, що лист від 21.02.2024 №4218-3541/Д-02/8-0500/25 є лише відповіддю на заяву позивача, носить інформативний характер, не тягне за собою жодних юридичних наслідків та, відповідно, не порушує прав, свобод та інтересів позивача, а відтак, не є актом індивідуальної дії.

З огляду на наведене правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.02.2025 про перерахунок пенсії виходячи із грошового забезпечення 300 рублів (карбованців) СРСР у 1986 році за період роботи з 17 жовтня 1986 року по 18 листопада 1986 року (у зоні небезпечності № 1 (зоні відчуження) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У частині визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправними належить відмовити, позаяк відповідач допустив протиправну бездіяльність в контексті обмеження прав позивача, щодо належного розгляду заяви про перерахунок пенсії.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, із врахуванням грошового забезпечення 300 рублів (карбованців) СРСР у 1986 році за період роботи з 17 жовтня 1986 року по 18 листопада 1986 року у зоні небезпечності № 1 (зоні відчуження) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, суд зазначає наступне.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Доцільно відзначити, що здійснення дискреційних повноважень може в деяких випадках передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.

Акт, прийнятий у ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Пунктом 10 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, а здійснення такого перерахунку відноситься до виключних повноважень пенсійного органу, то суд не вправі зобов`язувати пенсійний орган здійснити перерахунок пенсії, із врахуванням грошового забезпечення 300 рублів (карбованців) СРСР у 1986 році за період роботи з 17 жовтня 1986 року по 18 листопада 1986 року у зоні небезпечності № 1 (зоні відчуження) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

З огляду на суть та характер спірних відносин, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача буде визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як орган, який допустив бездіяльність, повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії від 14.02.2025, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення суду.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Цику Неля Василівна до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.02.2025 про перерахунок його пенсії виходячи із грошового забезпечення 300 рублів (карбованців) СРСР у 1986 році за період роботи з 17 жовтня 1986 року по 18 листопада 1986 року (у зоні небезпечності № 1 (зоні відчуження) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок його пенсії від 14.02.2025, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення суду.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Представник позивача - Цику Неля Василівна ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010).

Суддя В.О. Григораш