Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №600/4578/24-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/4578/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час військового стану», виходячи з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 08.07.2023 по 14.07.2023 року, з 15.07.2023 по 07.09.2023 року, з 19.01.2024 по 20.03.2024 року, з 22.03.2024 по 16.05.2024 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час військового стану», виходячи з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 08.07.2023 по 14.07.2023 року, з 15.07.2023 по 07.09.2023 року, з 19.01.2024 по 20.03.2024 року, з 22.03.2024 по 16.05.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що з 08.07.2023 по 14.07.2023 року, з 15.07.2023 по 07.09.2023 року, з 19.01.2024 по 20.03.2024 року, з 22.03.2024 по 16.05.2024 р. перебував на стаціонарному лікуванні внаслідок отримання поранення під час участі у бойових діях, пов`язаних із захистом Батьківщини та має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", виходячи з розміру 100000 гривень пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні. Водночас, позивач вказав, що відповідачем протиправно не було прийнято відповідних наказів про нарахування та виплати йому за вказаний період та не виплачено зазначеної додаткової винагороди. З вказаних підстав позивач просить суд задовольнити позов.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. У відзиві відповідач зазначив, що позивачем не надав своєчасно документи про проходження лікування за період з 08.07.2023 по 14.07.2023 року, з 15.07.2023 по 07.09.2023 року, з 19.01.2024 по 20.03.2024 року, з 22.03.2024 по 16.05.2024 року, на зв`язок не виходив, про своє місце не повідомляв. Також відповідач вказує, що позивача не було обмежено у праві звернутись із рапортом про виплату додаткової винагороди, а військова частина не відмовляла йому у такому праві. З вказаних підстав, відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Рух справи у суді

Судом відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Згідно копії військового квитка позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 22.09.2022 р. по 30.07.2024 року. (а.с.12-14).

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 28.04.2024 р. позивач у період з 07.06.2023 р. по 30.06.2023 р. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Оріхів, Пологівського району Запорізької області. (а.с. 15).

Матеріали справи містять довідку військової частини НОМЕР_1 від 24.06.2023 р. №508 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивача, в якій вказано, про отримане позивачем травму під час виконання бойового завдання, внаслідок артилерійського обстрілу з боку сил противника, одержане під час захисту Батьківщини, не пов`язане з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. Не перебував в стані алкогольного та/або наркотичного сп`яніння. Перебував у засобах індивідуального захисту (бронижелет, захисний шолом). Довідка видана на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.06.2023 р. №1108. (а.с. 16).

До матеріалів справи додано: первинну медичну картку невідкладної допомоги про отримання позивачем поранення 22.06.2023 р.; виписний епікриз з історії хвороби №4984 відповідно до якого позивач знаходився на стаціонарному лікуванні 08.07.2023 р. по 14.07.2023 р.; виписку із медичної картки стаціонарного хворого №3718, в якій вказано періоди перебування позивача на лікуванні з 15.07.2023 р. по 07.09.2023 р.; довідки за вересень 2023 р. - січень 2024 р. про запис у чергу, для госпіталізації в ОКНП ЧОПЛ; виписку із медичної картки стаціонарного хворого №348, в якій вказано періоди перебування позивача на лікуванні з 19.01.2024 р. по 20.03.2024 р.; виписку із медичної картки стаціонарного хворого №1654, в якій вказано періоди перебування позивача на лікуванні з 22.03.2024 р. по 16.05.2024 р.; довідку ВЛК від 14.05.2024 р. №487/136 про захворювання та травми пов`язані із захистом Батьківщини; постанову штатної ВЛК від 14.05.2024 р.; свідоцтво про хворобу №487/136 від 14.05.2024 р.; довідку військової частини про обставини травми. (а.с. 16-37, 39-44).

Згідно листа ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» від 08.10.2024 р. вказано, що дата « 23.06.2023», зазначена у виписках із медичної картки стаціонарного хворого (№3718 від 07.09.2023 р., №348 від 20.03.2024) є механічною помилкою. Вірною слід вважати дату « 22.06.2023», яка зазначена у довідці про обставини травми №508 від 24.06.2023 р., виписці із медичної карти стаціонарного хворого №1654 від 16.05.2024 р. та свідоцтві про хворобу №487/136 від 19.05.2024 р. (а.с. 38).

Також матеріали справи містять: наказ військової частини НОМЕР_1 від 30.07.2024 р. №275; грошовий атестат; довідку про розміри грошового забезпечення позивача за період вересень 2022 р. по червень 2024 року. (а.с. 45-47).

Мотивувальна частина

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Статтею 1 Закону № 2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

За змістом ч. 2 ст. 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно із ч. 6 ст. 2 цього Закону №2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до ч. 14 ст. 2 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.

Відповідно до п. 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64 в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 за №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану " (далі - Постанова №168).

Згідно з п. 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.

01.04.2022 до Постанови №168 постановою Кабінету Міністрів України №400 внесені зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Отже до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

При цьому, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.

Таким чином, суд звертає увагу, що законодавством чітко передбачено, що підставою виплати додаткової винагороди є накази командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. А підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

На підставі матеріалів справи встановлено, що позивач 22.06.2023 р. отримав травму під час виконання бойового завдання, внаслідок артилерійського обстрілу з боку сил противника, одержане під час захисту Батьківщини.

Внаслідок отриманого поранення позивач перебував а стаціонарному лікуванні у періоди з 08.07.2023 по 14.07.2023, з 15.07.2023 по 07.09.2023, з 19.01.2024 по 20.03.2024, з 22.03.2024 по 16.05.2024, що підтверджується виписним епікризом з історії хвороби №4984, виписками із медичної картки стаціонарного хворого №3718, №348, №1654.

Суд звертає увагу, що між сторонами відсутній спір щодо причини госпіталізації позивача та його лікування внаслідок поранення, отриманого 22.06.2023 р., що підтверджено довідками, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 4.3 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, затверджених наказом Міністерства оборони України № 280 від 22.05.2017, грошове забезпечення, заробітна плата та інші виплати особовому складу виплачується за місцем штатної служби (перебування на фінансовому та інших видах забезпечення). Відповідальність за правильність нарахування та своєчасність виплати грошового забезпечення (заробітної плати), проведення та перерахування за належністю в установлені терміни утримань і нарахувань покладається на командира військової частини та начальника фінансового органу.

Відтак, обов`язок щодо нарахування військовослужбовцю грошового забезпечення, у тому числі у випадку перебування військової частини на фінансовому забезпеченні в іншій військовій частині, покладені на командира військової частини, у штаті якої військовослужбовець проходив військову службу. Грошове забезпечення, заробітна плата та інші виплати особовому складу виплачуються за місцем штатної служби.

При цьому, суд наголошує, що нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку військовослужбовця самостійно збирати та подавати документи на підтвердження перебування на лікуванні внаслідок поранення чи звертатись із рапортом для нарахування відповідної винагороди за вказані періоди.

Аналогічні правові висновки застосовані Сьомим апеляційним адміністративним судом під час розгляду справи №240/24991/24.

З вказаних підстав, суд не приймає доводи відповідача щодо несвоєчасного надання позивачем документів про перебування на лікуванні.

Суд звертає увагу, що всі медичні документи, що підтверджують право позивача на отримання додаткової винагороди в збільшеному розмірі, перебували у розпорядженні відповідача, а тому на виконання приписів Постанови №168 та Порядку №260 відповідач мав можливість та був зобов`язаний прийняти наказ про нарахування і виплату позивачу такої винагороди за періоди перебування лікуванні.

При цьому, відповідачем не надано доказів про виплату позивачу додаткової винагороди за період з 08.07.2023 по 14.07.2023, з 15.07.2023 по 07.09.2023, з 19.01.2024 по 20.03.2024, з 22.03.2024 по 16.05.2024.

На підставі вказаного судом встановлено, що позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 гривень на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". Однак, відповідачем у цей період не нараховувалась позивачу додаткова винагорода у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 гривень на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні.

Таким чином, суд встановив, що відповідачем допущено бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу його перебування на стаціонарному лікуванні.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено суду правомірність бездіяльності щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу його перебування на стаціонарному лікуванні за період з 08.07.2023 по 14.07.2023, з 15.07.2023 по 07.09.2023, з 19.01.2024 по 20.03.2024, з 22.03.2024 по 16.05.2024, а тому суд визнає вказану бездіяльність протиправною.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору, суд не вирішує питання про відшкодування вказаних судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час військового стану», виходячи з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 08.07.2023 по 14.07.2023 року, з 15.07.2023 по 07.09.2023 року, з 19.01.2024 по 20.03.2024 року, з 22.03.2024 по 16.05.2024 року.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час військового стану», виходячи з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 08.07.2023 по 14.07.2023 року, з 15.07.2023 по 07.09.2023 року, з 19.01.2024 по 20.03.2024 року, з 22.03.2024 по 16.05.2024 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення складання.

Найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя Т.М. Брезіна