Рішення від 06 січня 2026 р. у справі №500/6323/25 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6323/25

07 січня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 жодної повістки від відповідача, в тому числі з метою звірки або уточнення даних не отримував і навпаки, посилається на іншу повістку №248/3896 від 25.03.2025 року, згідно якої він очікує рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 ) і в разі його надходження, необхідно з`явитись на 9 год.00 хв. (дата не зазначена) за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .

На даний час, про надходження рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо придатності ОСОБА_3 до військової служби під час мобілізації, ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача ОСОБА_3 не повідомив.

Причиною внесення ОСОБА_4 , у військово-обліковий документ ІНФОРМАЦІЯ_9 26.08.2025 року, є не проходження (відмова проходження) ним ВЛК, а на підставі відповіді відповідача від 06.09.2025 року на адвокатський запит є неприбуття з метою звірки або уточнення даних. Тобто, підстави виклику абсолютно різні і суперечать одна одній.

Крім цього, ОСОБА_2 власноручно склав, підписав та направив на адресу відповідача заяву від 27.08.2025 року, в якій просив відповідача письмово повідомити, яке рішення комісії прийнято за результатами проходження ним ВЛК.

Жодної відповіді та заяву ОСОБА_2 від 27.08.2025 року по даний час відповідачем не надано.

Даний письмовий доказ також спростовує дані військово-облікового документу ІНФОРМАЦІЯ_9 від 26.08.2025 року, де вказано що ОСОБА_5 , не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК.

З огляду на письмову відповідь відповідача від 06.09.2025 року на адвокатський запит, жодних постанов або протоколів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 , за ст.210 КУпАП складено не було.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 07.11.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач своїм правом не скористався та відзиву до суду не подав.

Частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 стала відома інформація про те, що ним 26.08.2025 року вчинено порушення правил військового обліку, вказана інформація відображається в електронному військово-обліковому документі Резерв +.

При цьому, із змісту повідомлення військово-облікового документу ІНФОРМАЦІЯ_9 позивачу ОСОБА_6 , було незрозуміло: чи врахована службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 про його оголошенні у розшук 26.08.2025 року, у зв`язку із не проходженням (відмовою проходження) ОСОБА_7 ВЛК, повістка ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім`я ОСОБА_3 від 25.03.2025 року №248/3896, згідно якої останній очікує рішення НОМЕР_1 РВЛК, із змісту якої випливає що ОСОБА_2 пройшов ВЛК і очікує відповідне рішення.

З метою надання ОСОБА_8 професійної правничої допомоги, 27.08.2025 року на адресу відповідача представником позивача адвокатом Бакальцем І.Г. був направлений адвокатський запит із проханням письмово повідомити чи врахована службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 при оголошенні у розшук 26.08.2025 року ОСОБА_1 , у зв`язку із не проходженням (відмова проходження) останнім ВЛК, повістка ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім`я ОСОБА_3 від 25.03.2025 року №248/3896, згідно якої останній очікує рішення НОМЕР_1 РВЛК, із змісту якої випливає що ОСОБА_2 пройшов ВЛК і очікує відповідне рішення.

Після подачі адвокатського запиту, від ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу адвоката Бакальця І.Г. 09.09.2025 року рекомендованим листом надійшла письмова відповідь за вих. №5730 від 06.09.2025 року за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 , з якої випливає що: « ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , була надіслана повістка засобами поштового зв`язку AT «Укрпошта» для прибуття з метою звірки або уточнення даних. ОСОБА_2 на визначену та повідомлену належним чином дату, час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 не з`явився. Інформація щодо надання будь-яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк відсутня. Таким чином, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення і знаходиться в розшуку з 26.08.2025 року. Громадянину ОСОБА_1 необхідно особисто прибути в ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_2 (1 поверх) для розгляду справи про адміністративне правопорушення.»

Слід зауважити, що жодного посилання у відповіді відповідача на номер повістки, дату її складання, дату направлення, трекінг-відстеження рекомендованого листа через AT «Укрпошта», повідомлення до рекомендованого листа із причиною його повернення, безпідставно не зазначено.

Позивач ОСОБА_2 жодної повістки від відповідача, в тому числі з метою звірки або уточнення даних не отримував і навпаки, посилається на іншу повістку №248/3896 від 25.03.2025 року, згідно якої він очікує рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 і в разі його надходження, необхідно з`явитись на 9 год.00 хв. (дата не зазначена) за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .

На даний час, про надходження рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо придатності ОСОБА_3 до військової служби під час мобілізації, ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача ОСОБА_3 не повідомив.

Також, слід звернути увагу, що причиною внесення ОСОБА_4 , у військово-обліковий документ ІНФОРМАЦІЯ_9 26.08.2025 року, є не проходження (відмова проходження) ним ВЛК, а на підставі відповіді відповідача від 06.09.2025 року на адвокатський запит є неприбуття з метою звірки або уточнення даних. Тобто, підстави виклику абсолютно різні і суперечать одна одній.

Крім цього, ОСОБА_2 власноручно склав, підписав та направив на адресу відповідача заяву від 27.08.2025 року, в якій просив письмово повідомити, яке рішення комісії прийнято за результатами проходження ним ВЛК.

Письмову відповідь у визначений Законом строк, просив направити на його електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_8 та в паперовому вигляді за адресою: АДРЕСА_3 ».

Вказана заява була цінним листом із описом вкладення 27.08.2025 року була направлена на адресу відповідача.

Жодної відповіді та заяву ОСОБА_2 від 27.08.2025 року по даний час відповідачем не надано.

Даний письмовий доказ також спростовує дані військово-облікового документу ІНФОРМАЦІЯ_9 від 26.08.2025 року, де вказано що ОСОБА_5 , не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК.

З огляду на письмову відповідь відповідача від 06.09.2025 року на адвокатський запит, жодних постанов або протоколів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 , за ст.210 КУпАП складено не було.

Не погодившись із протиправними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-ХІІ Про військовий обов`язок і військову службу (далі Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною п`ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_10 (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VІІІ Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Закон №1951-УІІІ) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) ІНФОРМАЦІЯ_10, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.

Диспозиція статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Відповідно до ч.3 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів - призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що позивач не був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Оскільки факту притягнення до відповідальності позивача не було, тому відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , як порушника правил військового обліку, внесені безпідставно.

Той факт, що відповідач посилається на те, що громадянин ОСОБА_1 особисто не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 по досягненню 25 річного віку, чим порушив Закон України «Про військовий обов`язок та військову службу» - 2006р, не є відомостями, які вносяться до реєстру, оскільки, як зазначалось, це не є фактом притягнення до відповідальності.

Крім цього, відповідно до вимог ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», серед обов`язків громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, зазначених в п.1 ст.1 цієї статті, відсутній обов`язок прибуття до ТЦК та СП для звірки або уточнення даних.

Внесення до Реєстру даних про позивача призвело до порушення його прав, оскільки до Національної поліції надсилається звернення уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 про доставлення громадянина ОСОБА_3 за вчинення ним правопорушення передбаченого статтею 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення».

При цьому, як встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого статтею 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення» не доведено, оскільки протокол не складався, факт притягнення до відповідальності відсутній.

Оскільки за приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) ІНФОРМАЦІЯ_10, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов`язання саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , як орган ведення Реєстру виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1211.20 грн. згідно квитанції від 30.10.2025.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 .

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 грн (одна тисяча двісті одинадцять) 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 07 січня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_4 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_5 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 ).

Головуючий суддя Подлісна І.М.