Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №460/24227/23 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2026 року м. Рівне№460/24227/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» (далі – Позивач) до Волинської митниці (далі – Відповідач), в якому Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA205050/2023/000180/2 від 11.04.2023.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що з метою митного оформлення товарів декларант подав до митного органу МД разом з документами, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах розбіжностей та неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом винесене Рішення про коригування митної вартості. Відповідач безпідставно поставив під сумнів увесь поданий пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи; митним органом не доведено обставин, які свідчили б про існування обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товарів за ціною договору; надані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували правильність числових значень митної вартості товарів; тому рішення митного органу є протиправним та підлягає скасуванню. Просив задовольнити позов повністю.

Стислий виклад заперечень Відповідача.

Відповідач зазначає, що подані декларантом до митного оформлення документи містили розбіжності та неточності, що слугувало безумовною підставою для витребування додаткових документів, які не надані у повному обсязі. Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатами проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно винесене Рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки у митного органу були наявні обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості товарів. Рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що прийняте митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити Позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою суду (головуючий суддя Д.Є.Махаринець) від 17.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 05.09.2025 адміністративну справу №460/24227/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення – прийнято до провадження та вирішено продовжити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін зі стадії розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 08.09.2025 клопотання Волинської митниці про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання – залишене без задоволення.

За правилами частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» (Покупець) та компанією «TRUCKTEC AUTOMOTIVE GmbH» (Продавець) укладений Контракт №UADE05052022 від 05.05.2022 (далі – Контракт), предмето якого є продаж та поставка автомобільних запасних частини Продавцем, а також придбання та приймання товару Покупцем.

На виконання умов Контракту «TRUCKTEC AUTOMOTIVE GmbH» поставив Позивачу партію товару за Інвойсом № 64961 від 27.03.2023 на суму 25580,67 Євро на умовах FCA Хелм.

На виконання умов поставки FCA Хелм, Продавець поставив товар на митний склад SUKCES SP.Z.O.O. 0 (Хелм).

Експедитор, «ASSA Sp. z.o.o.», на виконання умов договору автомобільного транспортного експедирування №14 від 05.04.2023, здійснив транспортування придбаного Позивачем товару на митну територію України.

Митному органу подана митна декларація №23UA205050027107U2 (далі – МД №23UA205050027107U2) щодо митного оформлення товару – запасні частини для легкових автомобілів в асортименті, що становлять 49 товарних позицій торгової марки «TRUCKTEC AUTOMOTIVE», виробник: TRUCKTEC AUTOMOTIVE.

В МД№23UA205050027107U2 заявлена митна вартість товару в сумі 1025248,79 грн, що складається з вартості товару 25580,67 Євро (1021042,21 грн по курсу 39,9146), складських витрат у розмірі 46,84 Євро (1869,59 грн по курсу 39,9146) та витрат на транспортування товару у розмірі 58,55 Євро (2336,99 грн. по курсу 39,9146), відповідно до основного (першого) методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

До МД №23UA205050027107U2 декларантом додані документи:

інвойс № 64961 від 27.03.2023;

зовнішньоекономічний договір - Контракт №UADE 05052022 від 05.05.2022;

автотранспортна накладна (CMR) - № 0604/2023/TRUCK від 06.04.2023;

декларація про походження товару - інвойс № 64961 від 27.03.2023;

договір автомобільного транспортного експедирування №14 від 05.04.2023;

рахунок-фактура №0011/04/23/FVW від 07.04.2023 про вартість перевезення;

довідка ASSA Sp. z.o.o. про транспортні витрати Б/Н від 07.04.2023;

рахунок-фактура №0008/04/23/FVW/A від 07.04.2023 про вартість складських витрат;

договір доручення на декларування та митне оформлення товарів №557 від 25.04.2018.

10 квітня 2023 року митним органом надіслано Позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями вимогу, де зазначалось, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності:

п.3.2 Контракту від 05.05.2022 №UADE 05052022 передбачено, що товар має бути доставлений продавцем, що суперечить умовам поставки, вказаним в п.3.1 даного контракту - FCA Хелм;

надано рахунок на оплату транспортних послуг від «ASSA Sp. z.o.o.», при цьому, відповідно до графи 16 CMR, перевізником товару була фірма «ANDRZEJ RADZICHOWSKI». В рахунку на оплату транспортних послуг вказано договір міжнародного перевезення вантажів від 19.06.2020 №19/06/20, який фактично не надано;

п. 8.2 Контракту передбачено, що жодна зі сторін не має права передавати свої права та зобов`язання за цим контрактом третім особам без попередньої письмової згоди іншої сторони. При цьому, відповідно до графи 1 CMR відправником товарів є фірма Sukces Sp.z.o.o.;

у зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, декларанту необхідно в 10-ти денний термін надати:

якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товарів; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарів.

10 квітня 2023 року Позивачем додатково надано Відповідачу документи:

договір перевезення вантажів в міжнародному сполученні №19/06/20 від 19.06.2020 між «ASSA Sp. z.o.o.» та ТОВ «ДАТ»;

договір на міжнародне перевезення вантажів №01.03.2023 від 01.03.2023 між «ASSА Sp. z.o.o та ANDRZEJ RADZICHOWSKI;

договір складського зберігання №01/08 від 01.08.2022р. між ТОВ «ДАТ» та SUKCES SP.Z.O.O.;

митна декларація країни відправлення № MRN 23DE930303061521E3 від 28.03.2023;

прайс-лист від 01.01.2023;

видаткова накладна №343707 від 17.02.2023;

видаткова накладна №123676 від 19.01.2023;

видаткова накладна №2272534 від 28.12.2022;

видаткова накладна №376937 від 22.02.2023;

видаткова накладна №643235 від 27.03.2023;

видаткова накладна №415836 від 27.02.2023;

лист-відповідь ТОВ «ДАТ» на повідомлення від митниці вих. № 250 від 11.04.2023.

Митним органом прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2023 №UA205050/2023/000180/2 (далі – Рішення №UA205050/2023/000180/2), яким митну вартість товару визначено із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товарів – резервного (а.с. 27).

Митним органом сформована Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/000749 (далі - Картка відмови), якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів (а.с. 28).

Графа 33 Рішення №UA205050/2023/000180/2 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»:

під час здійснення контролю за правильністю визнання митної вартості товарів було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності:

п.3.2 Контракту від 05.05.2022 №UADE 05052022 передбачено, що товар має бути доставлений продавцем, що суперечить умовам поставки, вказаним в п.3.1 даного контракту - FCA Хелм;

надано рахунок на оплату транспортних послуг від «ASSA Sp. z.o.o.», при цьому, відповідно до графи 16 CMR, перевізником товару була фірма «ANDRZEJ RADZICHOWSKI». В рахунку на оплату транспортних послуг вказано договір міжнародного перевезення вантажів від 19.06.2020 №19/06/20, який фактично не надано;

п. 8.2 Контракту передбачено, що жодна зі сторін не має права передавати свої права та зобов`язання за цим контрактом третім особам без попередньої письмової згоди іншої сторони. При цьому, відповідно до графи 1 CMR відправником товарів є фірма Sukces Sp.z.o.o.;

згідно з п. 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визнання митної вартості товару має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

згідно з п. 54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів. У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано в 10-ти денний термін надати: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарів;

декларантом було надано: договір перевезення вантажів в міжнародному сполученні №19/06/20 від 19.06.2020, договір на міжнародне перевезення вантажів №01.03.2023 від 01.03.2023, договір складського зберігання №01/08 від 01.08.2022, видаткові накладні, першу сторінку копії митної декларації країни відправлення, заявку на перевезення від 05.04.2023 №14, прайс-лист від 01.01.2023 б/н, лист від отримувача товарів від 11.04.2023 №250;

решту витребуваних документів декларант відмовився надати, що зазначено в заяві від 11.04.2023 №1/2;

пояснення наявних розбіжностей щодо умов поставки та відправника товарів підкріплено лише листом від отримувача товарів;

декларантом надано копію митної декларації країни відправлення не в повному обсязі;

у зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, вимогами ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у зв`язку з неподанням декларантом документів з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю;

у зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визнання митної вартості, а саме методу 2а та методу 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари, методу 2в та методу 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно з статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, та з урахуванням вимог наказу Держмитслужби від 01.07.2021 №476;

рівень митної вартості товару №38 становить 15,1596 Євро / кг (МД від 27.03.2023 №UA205050/2023/023335).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного Рішення №UA205050/2023/000180/2, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Стаття 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі – МК України): «Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари».

Частина перша статті 51 МК України: «Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу».

Частина перша статті 52 МК України: «Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою».

Частина друга статті 52 МК України: «Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації».

Частина перша статті 53 МК України: «У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення».

Частина друга статті 53 МК України: «Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування».

Вказані норми МК України визначають обов`язок декларанта подати до митного органу достовірні відомості щодо визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частина перша статті 54 МК України: «Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості».

Частина друга статті 54 МК України: «Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу».

Частина перша статті 58 МК України: «Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів».

Частина друга статті 58 МК України: «Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні».

Частина п`ята статті 54 МК України: «Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю».

Частина третя статті 53 МК України: «У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».

Отже, підставами для витребування у декларанта додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, є:

документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості;

наявність у документах ознак підробки;

документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;

документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Норми МК України визначають, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках.

При цьому, митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Норми МК України також свідчать про те, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод – за ціною договору, а обов`язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.

Митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно (достовірно) визначив митну вартість товару.

В оскаржуваному Рішенні №UA205050/2023/000180/2, як підставу для коригування митної вартості товарів, зазначено: «п.3.2 Контракту від 05.05.2022 №UADE 05052022 передбачено, що товар має бути доставлений продавцем, що суперечить умовам поставки, вказаним в п.3.1 даного контракту - FCA Хелм».

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що відповідно до п. 1.1 Контракту №UADE 05052022 від 05.05.2022 предметом цього договору є продаж і поставка автомобільних запасних частин (надалі товар) продавцем, а також придбання і приймання даного товару покупцем.

Проданий і придбаний товар поставляється партіями (в подальшому також «поставка») на протязі терміну дії цього договору (п.1.2 Контракту).

По кожній поставці сторони домовляються про строки поставки, які підтверджуються у відповідних інвойсах на основі правил «Інкотермс 2020». Умови поставки FCA Хелм (Польща), якщо інше не вказано в інвойсі (п.3.1 Контракту).

Відповідно до Інвойсу № 64961 від 27.03.2023 умови поставки FCA Хелм.

Згідно п.3.2 Контракту товар повинен бути доставлений Продавцем та прийнятий Покупцем.

Відповідно до правил Інкотермс 2020 умови поставки FCA «франко-перевізник» (назва місця) означає, що продавець здійснює поставку (доставку) товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.

Поставка вважається здійсненою, якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем. Покупець зобов`язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності до зазначених умов.

На виконання умов Контракту та відповідно до умов Інвойсу № 64961 від 27.03.2023 Продавець TRUCKTEC AUTOMOTIVE GmbH поставив (доставив) товар Покупцю на умовах FCA Хелм - на митний склад SUKCES SP.Z.O.O., м.Хелм, Польща, який надає Позивачу послуги митного складу за договором складського зберігання №01/08 від 01.08.2022.

З огляду за вищезазначене пункт 3.2 Контракту не суперечить умовам поставки FCA Хелм.

Суд зазначає, що відповідні умови договору щодо умов поставки не є розбіжностями, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів.

В оскаржуваному Рішенні №UA205050/2023/000180/2, як підставу для коригування митної вартості товарів, зазначено: «надано рахунок на оплату транспортних послуг від «ASSA Sp. z.o.o.», при цьому, відповідно до графи 16 CMR, перевізником товару була фірма «ANDRZEJ RADZICHOWSKI». В рахунку на оплату транспортних послуг вказано договір міжнародного перевезення вантажів від 19.06.2020 №19/06/20, який фактично не надано».

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що між Позивачем (Замовник) та ASSA Sp. z.o.o. (Виконавець) укладено договір перевезення вантажів в міжнародному сполученні №19/06/20 від 19.06.2020, за яким останній надає Позивачу транспортно-експедиційні послуги.

Згідно із п. 1.1 договору, цей договір визначає порядок взаємовідносин, що виникають між Виконавцем та Замовником при організації та здійсненні перевезень вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, а також порядок взаємовідносин при розрахунках за ці перевезення.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно із п.3.2.7 договору Виконавець відповідно до умов даного договору та окремої заявки матиме право попросити третю сторону виконати послуги.

За приписами ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Відповідно до п.2.2 договору, кількість перевезень, відомості про вантаж, терміни та вартість перевезення та інші умови одного безпосереднього перевезення та інші умови одного безпосереднього перевезення в межах цього договору визначаються в заявці.

На виконання умов зазначеного договору сторонами було погоджене перевезення вантажу за Інвойсом № 64961 від 27.03.2023, про що сторонами було складено заявку у формі договору автомобільного транспортного експедирування №14 від 05.04.2023.

На виконання умов договору перевезення вантажів в міжнародному сполученні №19/06/20 від 19.06.2020 та договору автомобільного транспортного експедирування №14 від 05.04.2023 Виконавець, ASSA Sp. z.o.o. залучив до здійснення перевезення безпосереднього перевізника ANDRZEJ RADZICHOWSKI.

Відповідно до п.4.2 договору №19/06/20 від 19.06.2020 розрахунки за здійсненні перевезення здійснюються у валюті вказаній в заявці, шляхом переведення грошових коштів з розрахункового рахунку Замовника на розрахунковий рахунок Виконавця.

Виконавець пред`являє Замовнику для оплати рахунок і оригінал CMR з відміткою одержувача про отримання вантажу (п. 4.4 договору).

Відповідно із наведеним митному органу для підтвердження витрат на транспортування товару було надано рахунок-фактуру на оплату транспортних послуг від «ASSA Sp. z.o.o.» №0011/04/23/FVW від 07.04.2023.

Окремо Позивачем було надано митному органу договір на міжнародне перевезення вантажів від 01.03.2023 між «ASSA Sp. z.o.o.» та ANDRZEJ RADZICHOWSKI для підтвердження зазначених обставин.

Оскільки транспортно-експедиційні послуги для Позивача надаються ASSA Sp. z.o.o. за договором перевезення вантажів в міжнародному сполученні №19/06/20 від 19.06.2020, тому зазначений договір вказано в рахунку на оплату транспортних послуг.

Позивачем було надано до митного органу відповідний договір перевезення вантажів в міжнародному сполученні №19/06/20 від 19.06.2020

При поданні МД №23UA205050027107U2 декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме витрат на транспортування товару було надано окрім рахунку-фактури від 07.04.2023 про вартість перевезення та довідки про транспортні витрати Б/Н від 07.04.2023, також договір автомобільного транспортного експедирування №14 від 05.04.2023.

Так, відповідно до п.2.3 договору перевезення вантажів в міжнародному сполученні №19/06/20 від 19.06.2020 в заявці, зокрема вказується: дата та точна адреса завантаження; відомості про вантаж; дата, місце доставки вантажу; необхідний для перевезення автомобіль; митниця на кордоні; контактні особи, інші відомості; вартість перевезення по кожному рейсу.

Оскільки заявку на перевезення вантажу за інвойсом № 64961 від 27.03.2023 сторонами було складено у формі договору автомобільного транспортного експедирування №14 від 05.04.2023, тому відповідний договір, який містить необхідні відомості про перевезення, у тому числі вартість перевезення, було надано митному органу, про що декларантом в графі 44 МД за кодом 4301 (договір про перевезення) вказано договір №14 від 05.04.2023.

Наведене вище спростовує доводи митного органу.

В оскаржуваному Рішенні №UA205050/2023/000180/2, як підставу для коригування митної вартості товарів, зазначено: «п. 8.2 Контракту передбачено, що жодна зі сторін не має права передавати свої права та зобов`язання за цим контрактом третім особам без попередньої письмової згоди іншої сторони. При цьому, відповідно до графи 1 CMR відправником товарів є фірма Sukces Sp.z.o.o.».

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що відповідно п.3.1. Контракту №UADE050520022 від 05.05.2022 та Івойсу № 64961 від 27.03.2023 умовами поставки товару є FCA Хелм (Польща).

Відповідно до правил Інкотермс умови поставки FCA «франко-перевізник» (назва місця) означає, що продавець здійснює поставку (доставку) товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.

На підставі умов Контракту та інвойсу Продавець виконав свої зобов`язання з поставки товарів, поставивши їх на митний склад SUKCES SP.Z.O.O. (Хелм, Польща).

Таким чином передача прав за контрактом №UADE050520022 від 05.05.2022 іншій особі не відбувалася.

Між Позивачем та компанією SUKCES SP.Z.O.O. укладено договір складського зберігання №01/08 від 01.08.2022, за яким остання надає Позивачу послуги з приймання, зберігання та видачі товарів з митного складу.

В подальшому товари було видано з митного складу SUKCES SP.Z.O.O. перевізнику Позивача, який доставив їх на митну територію відповідно укладеного договору автомобільного транспортного експедирування №14 від 05.04.2023 за CMR №0604/2023/TRUCK від 06.04.2023.

Отже, оскільки видача (відправлення) товару з митного складу здійснювалась SUKCES SP.Z.O.O., тому відправником товару зазначено SUKCES SP.Z.O.O. (Хелм).

При цьому, суд зазначає, що вказане в оскаржуваному Рішенні №UA205050/2023/000180/2 твердження митного органу не впливає на визначення числових значень складових митної вартості товарів.

В оскаржуваному Рішенні №UA205050/2023/000180/2 митний орган зазначив, що декларантом надано копію митної декларації країни відправлення не в повному обсязі.

Суд зазначає, що посилання Відповідача на не повний обсяг відповідної митної декларації країни відправлення є безпідставним, оскільки митний орган не наводить обґрунтувань, які саме відомості митної декларації не надано, які числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни за товари цим не підтверджуються. Разом з тим митний орган не ставить під сумнів дійсність поданої митної декларації.

Форма, відомості експортної декларації визначаються законодавством відповідної країни, у даному випадку - Німеччини. Поряд з цим, експортна декларація оформлена митним органом Німеччини не містить відомостей про вартість товарів.

Відповідно до умов поставки товарів FCA, Хелм продавець зобов`язаний виконати усі митні формальності, необхідні для експорту товару.

Таким чином, оформлення відповідної експортної митної декларації здійснював продавець товарів - TRUCKTEC AUTOMOTIVE GmbH, а не Позивач.

Відтак Позивачем було надано митному органу копію митної декларації країни відправлення, яку декларант отримав від Продавця.

При цьому, в розумінні статті 53 МКУ декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товару, та може бути додатково поданий у разі розбіжностей наявності ознак підробки та неточностей в документах, які підтверджують митну вартість товару та за умови його наявності у декларанта.

Отже, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що подані декларантом документи разом з МД №23UA205050027107U2 у повній мірі відображали ціну товарів та підтверджували числові значення складових митної вартості товарів.

Зазначені митним органом підстави для витребування додаткових документів та підстави для коригування митної вартості імпортованих товарів не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки декларант надав усі належні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості товарів.

При витребуванні у декларанта додаткових документів митним органом не зазначено, які в поданих до митного контролю документах містяться розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості, які ознаки підробки наявні у цих документах і з чого це слідує, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Приписи МК України зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Зазначивши про вищенаведені розбіжності, відповідач не зазначає як це впливає на визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору.

Частина шоста статті 54 МК України: «Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості».

Частина сьома статті 54 МК України: «У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично».

Частина перша статті 55 МК України: «Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів».

Частина друга статті 55 МК України: «Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду».

Частина перша статті 256 МК України: «Відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом».

Частина дванадцята статті 264 МК України: «У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів».

Отож прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Проте, оскаржуване Рішення №UA205050/2023/000180/2 не містить інформації про те, які саме основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів відповідно до переліку частини другої статті 53 МК України, не були подані; не вказано причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору; які конкретні розбіжності містили подані декларантом документи, що впливали саме на визначення митної вартості товарів та стосувалися числових значень складових митної вартості товарів.

Митний орган не надав доказів на підтвердження обставин, що декларантом зазначено не всі складові числового значення митної вартості товарів, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

В оскаржуваному Рішенні №UA205050/2023/000180/2 зазначено, що у зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визнання митної вартості, а саме методу 2а та методу 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари, методу 2в та методу 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно з статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, та з урахуванням вимог наказу Держмитслужби від 01.07.2021 №476; рівень митної вартості товару №38 становить 15,1596 Євро / кг (МД від 27.03.2023 №UA205050/2023/023335).

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж заявлена декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролюючим органом митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

При цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товарів (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару – за ціною договору.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195) затверджені: форма рішення про коригування митної вартості товарів; Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів; Перелік додаткових складових до ціни договору (далі – Правила).

Графа 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»:

«У графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні».

Суд зазначає, що оскаржуване Рішення №UA205050/2023/000180/2 не містить інформації про те, які саме основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів не були подані; не вказано пояснень щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, які впливають на числові значення складових митної вартості товарів.

Оскаржуване Рішення №UA205050/2023/000180/2 не містить зазначення послідовності застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Частина перша статті 57 МК України: «Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний».

Частина друга статті 57 МК України: «Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції)».

Частина третя статті 57 МК України: «Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу».

З системного аналізу наведених норм МК України вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У даному випадку декларантом надані митному органу усі належні документи, які підтверджували числові значення складових митної вартості товару, а контролюючий орган не обґрунтував наявності у поданих документах розбіжностей чи неповноти відомостей, що зазначені у них.

Суд констатує, що оскаржуване Рішення №UA205050/2023/000180/2 не відповідає принципу «обґрунтованості».

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень».

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного Рішення №UA205050/2023/000180/2 у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси Позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2684,00 грн, сплачена відповідно до Платіжної інструкції від 09.10.2023 №111125976.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» (вулиця Івана Франка, 29 Б, місто Радивилів, Рівненська область, 35500; код ЄДРПОУ 41160309) до Волинської митниці (вулиця Призалізнична, 13, село Римачі, Ковельський район, Волинська область, 44350; код ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2023 №UA205050/2023/000180/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» суму судового збору у розмірі 2684 грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Волинської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 12 січня 2026 року

Суддя К.М. Недашківська