Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №440/10751/25 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/10751/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 12 Регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до 12 Регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправною та скасування постанови № 2025-0304-0800 від 04.03.2025 року; зобов`язання прийняти постанову про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, якою визначити причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 у формулюванні: "Захворювання, яке призвело до смерті, та причину смерті: ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини". Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що його син ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних Силах України за мобілізацією на період дії воєнного стану, який 10.06.2024 року отримав поранення під час виконання бойового завдання. Після тривалого лікування у медичних закладах ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер внаслідок гострої серцевої недостатності, кардіоміопатія неуточнена. Згідно витягу з протоколу засідання штатної військово - лікарської комісії № 2025-0304-0800 від 04.03.2025 року визначено, що "Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби". Позивач вважає, що 12 Регіональна військово - лікарська комісія необґрунтовано дійшла висновку, що смерть його сина, ОСОБА_2 , наступила внаслідок алкогольного сп`яніння, оскільки вказані обставини не підтверджуються достатніми доказами та є недоведеними.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

Від представника відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він заперечував задоволення позову повністю. В обґрунтування відзиву зазначав, що згідно витягу з протоколу засідання штатної військово - лікарської комісії № 2025-0304-0800 від 04.03.2025 року визначено, що ОСОБА_2 помер внаслідок "Гострої серцевої недостатності. Кардіоміопатія неуточнена. Алкогольне сп`яніння", яке призвело до смерті; "Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби". Кардіоміопатія - це хронічне повільно прогресуюче захворювання серцевого м`яза, яке зазвичай має тривалий перебіг (протягом всього життя), при якому порушується його функція і структура. Гостра серцево-судинна недостатність - це раптове погіршення здатності серця перекачувати кров, що призводить до критичного зменшення кровопостачання органів і тканин. Згідно з висновком, викладеним в акті судово-медичного дослідження Тернопільського обласного бюро СМЕ від 26.09.2024 № 33, на підставі результатів крові та сечі трупа ОСОБА_2 в крові виявлено етиловий спирт в кількості 0,85 %, в сечі 1,54 %. Водночас цим висновком встановлено, що безпосередньою причинною смерті ОСОБА_2 стала кардіоміопатія, яка у своєму перебігу ускладнилась розвитком гострої серцево-судинної недостатності. У свою чергу етанол у концентрації 0, 85 %. в крові та 1, 54 % в сечі є кардіотоксичним агентом, який чинить комплексну негативну дію на серцево- судинну систему. Зокрема, етанол пригнічує скоротливу здатність міокарда, порушує електрофізіологічну стабільність серцевого м`яза, що клінічно виражається розвитком патологій серцево-судинної системи. Окрім цього, цей спирт розширює периферичні судини та спричиняє істотне зниження системного артеріального тиску, що в умовах наявної міокардіальної патології ініціює гостру гемодинамічну декомпенсацію. Внаслідок цього, в осіб, які хворіють, зокрема на кардіоміопатію, алкоголь в такій концентрації виступає тригером порушення кровообігу та як наслідок серцево- судинна недостатність за таких обставин є безпосередньою причинною смерті, що виникає раптово. Таким чином, враховуючи патогенез захворювання ОСОБА_2 слід дійти до однозначного висновку, що його смерть настала внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, спровокованою поєднаною дією кардіоміопатії та впливу етанолу, наявного в крові та сечі концентрації, що підтверджується постановою 12 РВЛК, а також висновком судово-медичного експерта. Заявлений факт поранення ОСОБА_2 , хоч і має беззаперечне документальне підтвердження, проте не має клінічного чи медичного зв`язку з безпосередньою причиною смерті ОСОБА_2 встановленою у висновку судово-медичного дослідження як кардіоміопатія, ускладнена серцево-судинною недостатністю. Отримані тілесні ушкодження на момент смерті не становили клінічного ускладнення, та не мали медичного потенціалу прямо спричинити летальний наслідок. Разом із тим, матеріали експертизи не містять жодних даних про те, що травми призвели до хронічних чи віддалених ускладнень, які б спричинили смерть через три місяці після їх отримання. Натомість, у висновку експерта було прямо вказано, що смерть настала виключно внаслідок серцевого захворювання - кардіоміопатії, ускладненої гострою серцевою недостатністю. Факт хронічної серцевої патології підтверджується виявленими при розтині ознаками: атероматозні бляшки, нерівномірне кровонаповнення міокарда, збільшення розмірів серця, асфіктичний тип серця, повнокрів`я внутрішніх органів, рідкий стан крові, трупні плями темно-червоного кольору, крововиливи у зовнішню оболонку серця. Ці морфологічні зміни є типовими для ендогенного серцево-судинного захворювання, але абсолютно не характерними для віддалених ускладнень механічних бойових травм. Крім того, під час дослідження біологічних середовищ встановлено наявність етилового спирту в концентрації 0,85% у крові та 1,54% у сечі, що відповідає стану алкогольного сп`яніння середнього ступеня. Алкоголь, як вказано вище, є кардіотоксичним фактором, який провокує гостру серцеву недостатність у хворих із кардіоміопатією. Це є незалежним і безпосереднім чинником, який додатково обтяжив перебіг захворювання та став пусковим механізмом летального наслідку. Отже, у справі відсутні будь-які належні й допустимі докази, які б свідчили про прямий чи опосередкований зв`язок між пораненнями та смертю. Навпаки, вся медична документація, включаючи експертний висновок, підтверджує, що смерть настала від внутрішнього серцевого захворювання, а не від ускладнень отриманих поранень. Таким чином, причинно-наслідковий зв`язок між пораненнями та смертю ОСОБА_2 відсутній, оскільки: - поранення патогенетично не могло обумовити виникнення чи прогресування кардіоміопатії; - морфологічна картина смерті чітко відповідає серцево-судинному захворюванню, а не наслідкам бойових травм; - алкогольна інтоксикація є самостійним та незалежним провокуючим фактором, що безпосередньо спричинив летальний фінал. Водночас наголошує, що положення чинного законодавства, у тому числі норми щодо встановлення причинного захворювання в контексті смерті із захистом Батьківщини, не передбачають механічного ототожнення факту наявності раніше отриманого поранення із причинною смерті без належного клініко-медичного обґрунтування. Зазначає, що факт отримання поранення у минулому сам по собі не є юридичною чи медичною підставою для встановлення причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 із захистом Батьківщини, оскільки смерть настала виключно від хронічного серцевого захворювання, перебіг якого був обтяжений вживанням алкоголю.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних Силах України за мобілізацією на період дії воєнного стану у складі військової частини НОМЕР_2 .

10.06.2024 року під час переміщення на вогневі позиції в районі населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області, внаслідок вибуху вибухового пристрою безпілотного літального апарата противника ОСОБА_2 отримав поранення.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 18.06.2024 року № 692/508 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), ОСОБА_2 отримав: мінно-вибухову травму, забій м`яких тканин обличчя, закриту травму грудної клітки, правобічний пневмоторакс, вогнепальне осколкове поранення обох нижніх кінцівок з переломом кісток обох гомілок, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, акубаротравму.

У період з 10.07.2024 року по 25.09.2024 року ОСОБА_2 проходив стаціонарне лікування у зв`язку з отриманим пораненням.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер унаслідок кардіоміопатії, котра ускладнилась розвитком гострої серцево-судинної недостатності.

04.03.2025 року 12 Регіональною військово-лікарською комісією прийнято протокол засідання штатної військово-лікарської комісії від 04.03.2025 року № 2025-0304-0800, у якому зазначено, що захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті ОСОБА_2 - "ТАК, пов`язані з проходженням військової служби". Причиною смерті вказано - "Гостра серцева недостатність. Кардіоміопатія неуточнена. Алкогольне сп`яніння".

Позивач не погодився з рішенням 12 Регіональної військово-лікарської комісії від 04.03.2025 року № 2025-0304-0800 щодо визначення причини смерті ОСОБА_2 внаслідок алкогольного сп`яніння, та звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно з частинами першою, другою статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

За змістом частини тринадцятої статті 2 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України.

Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин.

Згідно із пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це, окрім іншого, встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Члени ВЛК діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.

Відповідно до пункту 2.2 глави 2 розділу І Положення, штатні ВЛК є військово- медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.

До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК), ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.

Підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення визначено, що на ВЛК регіону серед іншого покладається, організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.

Водночас відповідно до підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення, ВЛК регіону, зокрема має право, приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).

Отже, відповідач як ВЛК регіону є окремою медичною установою в системі Міністерства оборони України, наділеною широким спектром прав і повноважень, визначених Положенням.

Відповідно до пункту 20.1 глави 20 розділу ІІ Положення, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка вноситься до документа, яким оформлюється постанова ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог цього Положення.

Голова або члени ВЛК відповідальні за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв). ВЛК мають право приймати постанови на виїзних засіданнях та у випадках визначення потреби (відсутності потреби) у продовженні тривалого лікування військовослужбовців під час лікування за кордоном - дистанційно, на підставі оригіналів медичних та військово-облікових документів або належним чином їх засвідчених копій.

Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв та смертей), військовослужбовців (осіб звільнених з військової служби) з військовою службою врегульований главою 21 розділу ІІ Положення.

Згідно із пунктом 21.2 глави 21 розділу ІІ Положення, причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних ІНФОРМАЦІЯ_2 на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Пунктом 21.3 глави 21 розділу ІІ Положення, причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у осіб, звільнених з військової служби визначають штатні ВЛК; у осіб, звільнених з військової служби інших військових формувань та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

У випадку прийняття штатними ВЛК рішення про відсутність підстав для прийняття постанови про причинний зв`язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, у розділ Х протоколу, оформленого за формою, наведеною в додатку 19 до цього Положення, заноситься відповідне рішення.

Пункти 21.5 та 21.6 глави 21 розділу ІІ Положення, містять виключний перелік формулювань, в яких можуть прийматися постанови військово- лікарськими комісіями, зокрема:

а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України".

д) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби".

є) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами "а", "ґ" цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому

числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, крім випадків, визначених у підпункті "в" цього пункту.

Постанова ВЛК у формулюванні "Захворювання ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" приймається, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, виникло, (розвинулося) в період проходження військової служби та є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов`язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов`язків командиром (начальником);

навмисного спричинення шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

Відповідно до пункту 21.25 глави 21 розділу ІІ Положення, для прийняття постанови про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім`ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), ІНФОРМАЦІЯ_2 надаються такі документи (копії документів): довідка про проходження військової служби або копія посвідчення офіцера, генерала (військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу); довідка за формою, наведеною у Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (за наявності); медичні документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або одержання травми (поранення, контузії, каліцтва): медична книжка військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров`я, свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК), витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу; довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму

(поранення, контузію, каліцтво); копія Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть) за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332 або копія акта розслідування авіаційної події та інциденту в авіації - у разі проведення відповідних розслідувань; документи, у яких зазначено обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (не менш як один з таких документів): витяг з іменного списку безповоротних втрат особового складу, наказ командира (начальника) військової частини, донесення про загибель (смерть), сповіщення (корінець сповіщення) на загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця, постанова про закриття кримінального провадження (за наявності) - надаються у разі загибелі (смерті) військовослужбовця; лікарське свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби); свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби).

Штатною ВЛК враховуються: первинна медична картка, службова та медична характеристики, матеріали розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, архівні довідки, довідки про причину смерті, висновок судово-медичного експерта.

До вказаних документів особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, за власним бажанням додають інші документи, які підтверджують причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою.

Штатна ВЛК вивчає документи, за потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), та в місячний строк із дня надходження документів приймає рішення щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті)), з військовою службою, про що інформує військові частини (органи, підрозділи), ІНФОРМАЦІЯ_2, осіб, які звернулися до штатної ВЛК.

Згідно із підпунктом 21.30 глави 21 розділу ІІ Положення, постанова військово- лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що зумовило безпосередню, основну причину смерті, приймається в одному із формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II цього Положення, з обов`язковим додаванням перед словом "ТАК" або "НІ" слів "яке призвело до смерті, та причина смерті".

У випадках коли причину смерті не встановлено, ВЛК приймає постанову про причинний зв`язок смерті військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби) з військовою службою, а у постанові про причинний зв`язок слова "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), яке призвело до смерті, та причина смерті" не зазначаються.

Таким чином, процес встановлення причинного зв`язку поранень, які призвели до смерті з військовою службою є чітко регламентованим, передбачає детальну перевірку документів, можливість подання додаткових доказів за ініціативою особи.

Водночас ВЛК приймають рішення колегіально, керуючись Положення. Встановлення причинного зв`язку, зокрема поранень, як для діючих військовослужбовців, так і для звільнених може бути ухвалено лише у визначених формулюваннях, які охоплені Положенням.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У справі, що розглядається, спір стосується правомірності рішення регіонального ВЛК від 04.03.2025 року № 2025-0304-0800 відносно ОСОБА_2 .

Так, позивач ставить під сумнів вказане рішення щодо визначення причини смерті ОСОБА_2 внаслідок алкогольного сп`яніння.

Як слідує з протоколу від 04.03.2025 року № 2025-0304-0800, він прийнятий на підставі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 04.10.2024 року, лікарським свідоцтвом про смерть Тернопільського обласного бюро СМЕ № 34 від 26.09.2024 року, витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 08.11.2024 року № 3229 (по стройовій частині), висновком експерта Тернопільського обласного бюро СМЕ від 26.09.2024 року № 33.

Згідно висновку експерта Тернопільського обласного бюро СМЕ від 26.09.2024 року № 33 при судово - токсикологічному дослідженні в крові від трупу ОСОБА_2 виявлений етиловий спирт в концентрації: в крові 0,85%, в сечі 1,54 %.

Згідно пояснень представника відповідача - кардіоміопатія - це хронічне повільно прогресуюче захворювання серцевого м`яза, яке зазвичай має тривалий перебіг (протягом всього життя), при якому порушується його функція і структура. Гостра серцево-судинна недостатність - це раптове погіршення здатності серця перекачувати кров, що призводить до критичного зменшення кровопостачання органів і тканин. Згідно з висновком, викладеним в акті судово-медичного дослідження Тернопільського обласного бюро СМЕ від 26.09.2024 № 33, на підставі результатів крові та сечі трупа ОСОБА_2 в крові виявлено етиловий спирт в кількості 0,85 %, в сечі 1,54 %. Водночас цим висновком встановлено, що безпосередньою причинною смерті ОСОБА_2 стала кардіоміопатія, яка у своєму перебігу ускладнилась розвитком гострої серцево-судинної недостатності. У свою чергу етанол у концентрації 0, 85 %. в крові та 1, 54 % в сечі є кардіотоксичним агентом, який чинить комплексну негативну дію на серцево- судинну систему. Зокрема, етанол пригнічує скоротливу здатність міокарда, порушує електрофізіологічну стабільність серцевого м`яза, що клінічно виражається розвитком патологій серцево-судинної системи. Окрім цього, цей спирт розширює периферичні судини та спричиняє істотне зниження системного артеріального тиску, що в умовах наявної міокардіальної патології ініціює гостру гемодинамічну декомпенсацію. Внаслідок цього, в осіб, які хворіють, зокрема на кардіоміопатію, алкоголь в такій концентрації виступає тригером порушення кровообігу та як наслідок серцево- судинна недостатність за таких обставин є безпосередньою причинною смерті, що виникає раптово. Таким чином, враховуючи патогенез захворювання ОСОБА_2 слід дійти до однозначного висновку, що його смерть настала внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, спровокованою поєднаною дією кардіоміопатії та впливу етанолу, наявного в крові та сечі концентрації, що підтверджується постановою 12 РВЛК, а також висновком судово-медичного експерта. Заявлений факт поранення ОСОБА_2 , хоч і має беззаперечне документальне підтвердження, проте не має клінічного чи медичного зв`язку з безпосередньою причиною смерті ОСОБА_2 встановленою у висновку судово-медичного дослідження як кардіоміопатія, ускладнена серцево-судинною недостатністю. Отримані тілесні ушкодження на момент смерті не становили клінічного ускладнення, та не мали медичного потенціалу прямо спричинити летальний наслідок. Разом із тим, матеріали експертизи не містять жодних даних про те, що травми призвели до хронічних чи віддалених ускладнень, які б спричинили смерть через три місяці після їх отримання. Натомість, у висновку експерта було прямо вказано, що смерть настала виключно внаслідок серцевого захворювання - кардіоміопатії, ускладненої гострою серцевою недостатністю. Факт хронічної серцевої патології підтверджується виявленими при розтині ознаками: атероматозні бляшки, нерівномірне кровонаповнення міокарда, збільшення розмірів серця, асфіктичний тип серця, повнокрів`я внутрішніх органів, рідкий стан крові, трупні плями темно-червоного кольору, крововиливи у зовнішню оболонку серця. Ці морфологічні зміни є типовими для ендогенного серцево-судинного захворювання, але абсолютно не характерними для віддалених ускладнень механічних бойових травм. Крім того, під час дослідження біологічних середовищ встановлено наявність етилового спирту в концентрації 0,85% у крові та 1,54% у сечі, що відповідає стану алкогольного сп`яніння середнього ступеня. Алкоголь, як вказано вище, є кардіотоксичним фактором, який провокує гостру серцеву недостатність у хворих із кардіоміопатією. Це є незалежним і безпосереднім чинником, який додатково обтяжив перебіг захворювання та став пусковим механізмом летального наслідку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 № 4038-ХІІ (далі - по тексту Закон № 4038-ХІІ) судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Тобто, за своєю природою експертиза передбачає дослідження певних об`єктів, яке провадиться експертами на базі спеціальних знань і на науковій основі з метою одержання даних про факти, що мають значення для правильності вирішення справи. При цьому, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з`ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, що виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, котрий розглядає справу.

Згідно з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, допустима норма вмісту алкоголю в крові не повинна перевищувати показника 0,2 проміле в крові.

Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків військовослужбовцями, професійних захворювань і аварії у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332 (далі - Інструкція № 332) Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).

Згідно з пунктом 11 розділу ІІ Інструкції № 332, визначені обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби, зокрема, такі, що стались у стані алкогольного, токсичного або наркотичного сп`яніння, не зумовлені технологічним процесом, не можуть визнаватись такими, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби.

З урахуванням викладеного, відповідач дійшов висновку, що оскільки смерть військовослужбовця сталась під час виконання обов`язків військової служби, проте на момент смерті в крові ОСОБА_2 містилась концентрація етилового спирту 0,85%, а в сечі 1,54 %, захворювання військовослужбовця, яке призвело до смерті, може бути пов`язано виключно з проходженням військової служби, та ніяким чином не може бути пов`язане із захистом Батьківщини.

Суд звертає увагу, що відповідно до постанови Верховного Суду від 09.10.2019 справа № 802/468/17-а, встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв з військовою службою є компетенцією військово-лікарської комісії, втручання у ці повноваження судом є недопустимо. Разом з тим, згідно з усталеною судовою практикою, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення ВЛК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певної постанови, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності постанови ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Отже, суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття.

Проте, позивачем не наведено обставин та доказів порушення відповідачем процедури прийняття постанови, оформленої протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії від 04.03.2025 року № 2025-0304-0800.

Висновки засідання штатної військово-лікарської комісії підтверджені матеріалами справи.

Докази, які б спростовували вказані висновки, матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що ВЛК надано виключне право встановлення причинного зв`язку захворювань, травм, поранень, контузій, травм, каліцтв у тому числі, які призвели до смерті у військовослужбовців та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку, він має право звернутися до ЦВЛК ЗС України для перегляду відповідної постанови.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до 12 Регіональної військово-лікарської комісії (61058, м. Харків, код ЄДРПОУ 24983125) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.Б. Головко