Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №420/35670/24 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/35670/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та скасування наказу,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

До суду з позовом звернувся адвокат Петряєв Володимир Вікторович, діючий в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (далі – відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо накладення на начальника медичної служби-начальника медичного пункту Військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - “сувора догана", встановлення капітану медичної служби ОСОБА_1 виплати у розмірі 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії, стягнення з начальника медичної служби-начальника медичного пункту Військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби, ОСОБА_1 , нібито заподіяну матеріальну шкоду державі у розмірі 157 206,46 гривень;

- скасувати Наказ Військової частини НОМЕР_1 № 94 від 27.07.2024 року “Про підсумки службового розслідування за фактом можливої переплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 ”.

ІI. Позиція позивача, заперечення відповідача.

На обґрунтування вказаних вимог у позові зазначено, що наказом Міністра Оборони України від 22 червня 2021 №230 позивачку призначено на посаду начальника медичної служби-начальник медичного пункту військової частини НОМЕР_1 та з 26.07.2021 року зараховано до списків особового складу частини (копія посвідчення офіцера та витягу з наказу додається). В подальшому, наказом Командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.07.2024 № 94 «Про підсумки службового розслідування за фактом можливої переплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 » накладено на позивача дисциплінарне стягнення «сувора догана» з встановленням виплати у розмірі 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії; стягнуто нібито заподіяну матеріальну шкоду державі у розмірі 157206,46 гривень. Не погоджуючись із зазначеним наказом та покликаючись на те, що підставами для притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності може бути лише доведена вина військовослужбовця, позивачка просить скасувати оскаржений наказ, оскільки вважає, що її вина не доведена.

07.01.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Військової частини НОМЕР_1 , в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову, вважаючи що за наслідками службового розслідування цілком обґрунтовано були визнані винними дії позивачки, адже був встановлений факт неналежного виконання вимог керівних документів щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , що призвело до заподіяння матеріальної шкоди у загальному розмірі 1571880,73 гривень. Що стосується доводів позивачки стосовно порушення її прав під час проведення службового розслідування, відповідач зазначив, що позивачка надавала пояснення з цього приводу, була у змозі надавати будь-які додаткові документи і пояснення, проте цього не зробила, про також свідчать надані позивачем в додатках до позову матеріали службового розслідування, на підставі якого з позивача стягується матеріальна шкода, а надавалися позивачу, як це передбачено Порядком № 608.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 20.11.2024 року відмовлено у забезпеченні позову.

Ухвалою суду від 21.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.

Також цією ухвалою суд зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії наступних документів, а саме, оскаржуваний наказ Військової частини НОМЕР_1 № 94 від 27.07.2024 року або його витяг в частині його оскарження та документи, які вплинули на його прийняття, у т.ч. матеріали службового розслідування.

Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на військовій службі в Збройних Силах України; має статус учасника бойових дій, згідно посвідчення серії НОМЕР_3 від 26.02.2022 року.

Згідно запису в посвідченні офіцера серії НОМЕР_4 , наказом Міністра оборона України №230 від 22.06.2021 року ОСОБА_1 призначена начальником медичної служби – начальник медичної служби військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.08.2021 року №158, з 09.08.2021 року позивачка справи та посаду прийняла і приступила до виконання службових обов`язків за посадою.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.06.2024 року №172, відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371, Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", з метою перевірки законності та наявності підстав для виплати додаткової винагороди відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (зі змінами), розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, на підставі доповідної записки за наслідками службової перевірки за вх. №1394 від 29.06.2024, призначено службове розслідування та комісію для його проведення з метою уточнення причин та умов можливої переплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 .

30.06.2024 року командиром військової частини НОМЕР_1 затверджений Акт службового розслідування, з яким Позивачка ознайомлена 27.07.2024 року, що засвідчено її підписом на останньому аркуші акту.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 «Про підсумки службового розслідування за фактом можливої переплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 » від 27.07.2024 року №94, пунктом 2 за грубе порушення вимог п. 2 розд. XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям» під час дії воєнного стану, чим заподіяно державі матеріальну шкоду на суму 1571880,73 гривень (один мільйон п`ятсот сімдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят) гривень 73 копійки, - на начальника медичної служби - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення – «сувора догана».

Згідно з пунктом 3 зазначеного наказу, за грубе порушення вимог п. 2 розд. XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” щомісячну премію начальнику медичної служби - начальнику медичного пункту військової частини НОМЕР_1 капітану медичної служби ОСОБА_3 за липень 2024 року виплатити у розмірі 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.

Згідно з пунктом 4 зазначеного наказу, за грубе порушення вимог п. 2 розд. XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та у відповідності до вимог ст. ст. 3, 5, 7, 10 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 № 160-ІХ, внаслідок чого державі була заподіяна матеріальна шкода у сумі 1571880,73 гривень (один мільйон п`ятсот сімдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят) гривень 73 копійки: стягнути з начальника медичної служби - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_4 заподіяну державі матеріальну шкоду у сумі 157206,46 гривень з її місячного грошового забезпечення.

Не погоджуючись із наказом командира військової частини НОМЕР_1 «Про підсумки службового розслідування за фактом можливої переплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 » від 27.07.2024 року №94 в частині, що її стосується, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За визначенням ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV.

Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).

Дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Розділом І Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначені обов`язки, права та відповідальність військовослужбовців.

Загальні обов`язки військовослужбовців визначені у статтях 11-17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Права військовослужбовців визначені у статтях 18-25 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Відповідальність військовослужбовців, відповідно до ст.ст. 26-27 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, передбачає, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджений Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут, у редакції від 04.05.2024 року. чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст.ст. 1-2 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Питання накладення стягнень за порушення військової дисципліни визначені Розділом ІІІ Дисциплінарного статуту.

За приписами ст. 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Відповідно до пункту «в» ст. 48 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, у т.ч. в) сувора догана;

Згідно зі ст. 83 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Згідно зі ст. 84 Дисциплінарного статуту, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Статтею 85 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 затверджений Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі – Порядок №608).

Відповідно до пункту 7 розділу I Порядку №608, службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі".

Згідно з пунктом 3 розділу IІ Порядку №608, службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Відповідно до пункту 1 розділу IІІ Порядку №608, рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування.

Відповідно до пункту 3 розділу IІІ Порядку №608, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування). Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Згідно з пунктом 9 розділу IІІ Порядку №608, посадові (службові) особи Збройних Сил зобов`язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов`язків.

Згідно пункту 1 розділу ІV Порядку №608, особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення. У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

Відповідно до пункту 3 розділу ІV Порядку №608, військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України. Оформлення результатів службового розслідування здійснюється відповідно до розділу V Порядку №608.

У відповідності з пунктами 1-6 розділу V Порядку №608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини. Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Згідно з пунктом 1 розділу VІ Порядку №608, за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з пунктом 2 розділу VІ Порядку №608, дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).

Розділом VIII Порядку № 608 встановлені особливості проведення службового розслідування за фактами завданої державі матеріальної шкоди.

Відповідно до пункту 1 розділу VIII Порядку №608, у разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Згідно пункту 2 розділу VIII Порядку №608, під час проведення такого службового розслідування додатково необхідно з`ясувати: наявність шкоди; протиправну поведінку особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна); умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду.

Відповідно до пункту 3 розділу VIII Порядку №608, до матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.

Статтею 86 Дисциплінарного статуту передбачено, що якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Відповідно до ст. 87 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.

Відповідно до ст. 91 Дисциплінарного статуту, заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість притягнення до дисциплінарної відповідальності безпосередньо винних осіб.

VI. Оцінка суду

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту ЗСУ та Порядку №608 дає підстави дійти висновку про те, що підставою для застосування до військовослужбовця дисциплінарного стягнення є невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку, якщо вину військовослужбовця буде доведено.

Предметом спірних правовідносин у даній справи є правомірність наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про підсумки службового розслідування за фактом можливої переплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 » від 27.07.2024 року №94 в частині накладення на начальника медичної служби-начальника медичного пункту Військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - сувора догана, встановлення виплати у розмірі 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії, стягнення матеріальної шкоди державі у розмірі 157 206,46 гривень.

У своїх доводах позивачка посилається на те, що спірний наказ був прийнятий виключно на підставі акту службового розслідування, який, на її думку, складено з чисельними порушеннями вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку №608, зокрема недотримання вимог п. 3 розділу IV Порядку №608, а саме осіб, відносно яких проводилось службове розслідування, не було повідомлено про факт проведення, службового розслідування, підстави його проведення, внаслідок чого фактично було позбавлено права подавати пояснення, документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб та реалізовувати інші права, передбачені Порядком № 608.

По суті виявлених порушень позивачка посилалась на те, що обставини, описані в акті, не відповідають дійсності.

Відповідач стверджував, що під час проведення службового розслідування позивачка, як і решта осіб, відносно яких проводилось службове розслідування, надавала пояснення та була обізнана про призначення та проведення службового розслідування.

По суті виявлених порушень відповідач вказав, що службовим розслідуванням встановлено грубе порушення вимог п. 2 розд. XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям» під час дії воєнного стану, чим заподіяно державі матеріальну шкоду на суму 1571880,73 гривень, що слугувало підставою притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.

Надаючи оцінку наведеним доводам сторін у співставленні з фактичними обставинами справи та вищенаведеними нормами, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 30.06.2024 проведено службове розслідування з метою уточнення причин та умов можливої переплати додаткової грошової військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за результатами якого складено акт службового розслідування від 30.06.2024 року.

Згідно даного акту, під час проведення службового розслідування були встановлені факти незаконності виплати особовому складу додаткової винагороди відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (зі змінами) та розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 (зі змінами), роз`яснень наданих Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України.

Як зазначено в акті, відповідно до п.2 та додатку 2 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 19.02.2024 №53 та від 11.03.2024 №71 особовому складу військової частини НОМЕР_1 було виплачено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн за період безпосередньої участі в бойових діях саме за січень та лютий 2024 року у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях. У вищезазначеному наказі були перелічені підстави отримання особовим складом військової частини НОМЕР_1 , зокрема медичного пункту додаткової винагороди у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, а саме:

1.4 Рапорти начальника медичної служби начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_5 за вх. від 09.02.2024 № 1113, за вх. від 02.03.2024 № 2063. Відповідно до рапортів начальника медичної служби начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_5 , вона просить відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, виплатити військовослужбовцям медичного пункту військової частини НОМЕР_1 додаткову винагороду за січень-лютий 2024 року у розмірі 100 000 гривень, як таким, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення). У вищезазначених рапортах вказано, що безпосередня участь перелічених у рапорті військовослужбовців документально підтверджена бойовими наказами (розпорядженнями) та записами у журналі бойових дій (постовій відомості, бойовому донесенні, тощо). Незважаючи на це, в рапортах були зазначені військовослужбовці, які за своїми штатними посадами не могли виконувати завдання, визначені у п. 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, в якому вказано, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода виплачується згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", зокрема за виконання завдань з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони, так як відповідно до функціональних обов`язків посада молодшого сержанта ОСОБА_6 начальника аптеки - фармацевта медичного пункту, не передбачає вогневе ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, що ставить під сумнів чи дійсно даний військовослужбовець виконував бойові завдання із захк вогневих позицій військової частини НОМЕР_1 .

Згідно акту службового розслідування, у відповідності до довідки про вартісну оцінку завданої шкоди (виплата додаткової винагороди за січень-лютий 2024 року) сума заподіяної шкоди складає 1332102,32 гривень, компенсація податку на доходи фізичних осіб становила 239778,41 гривень, що разом становить загальну суму заподіяної шкоди у розмірі 1571880,73 гривень.

Зокрема, за рапортами № 1113 від 09.02.2024, № 2063 від 02.03.3034 капітана ОСОБА_7 переплата склала 133225,81 гривень, компенсація податку на доходи фізичних осіб склала 23980,65 гривень. Розмір заподіяної шкоди складає 157206,46 гривень.

Таким чином, як вказано в акті, в ході службового розслідування був встановлений факт неналежного виконання вимог керівних документів щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , адже з наявних матеріалів вбачається порушення командирами підрозділів військової частини НОМЕР_1 вимог п. 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, в якому визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода виплачується згідно з постановою Кабінету Міністрів 260, в якому зазначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", а саме, вогневе ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони.

З огляду на вказані обставини, як зазначено в акті, колишній начальник штабу – перший заступник командира військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_8 , начальник інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_9 , заступник командира дивізіону з озброєння начальник технічної частини військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_10 , начальник медичної служби - начальник медичного пункту військової частини НОМЕР_1 капітан медичної служби Дарина Мала несуть повну матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди.

Відповідно до акту, обставин, що виключають матеріальну відповідальність колишнього начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_11 , начальника інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_12 , заступника командира дивізіону з озброєння — начальника технічної частини військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_13 , начальника медичної служби начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_4 під час проведення службового розслідування встановлено не було. Обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушників: не встановлено.

Як наслідок, оскарженим наказом командира військової частини НОМЕР_1 «Про підсумки службового розслідування за фактом можливої переплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 » від 27.07.2024 року №94 накладено на начальника медичної служби-начальника медичного пункту Військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - сувора догана, встановлено виплату у розмірі 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії, стягнуто матеріальну шкоду державі у розмірі 157 206,46 гривень.

Судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності були твердження відповідача про те, що позивач неналежно виконав вимоги керівних документів щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , а саме на користь молодшого сержанта ОСОБА_6 начальника аптеки - фармацевта медичного пункт, посада якої, як зазначив відповідач, не передбачає вогневе ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, що ставить під сумнів чи дійсно даний військовослужбовець виконував бойові завдання із захисту вогневих позицій військової частини НОМЕР_1 .

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан в Україні продовжувався та триває.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію” Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова №168), якою:

- установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (пункт 1 Постанови №168);

- виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення (абз. 1-2 пункту 1-2 Постанови №168).

Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44 затверджені Зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.

Зокрема доповнено Порядок №260 новим розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану», який застосовується з 01 лютого 2023 року.

Так, відповідно до пункту 2 розд. XXXIV Порядку №260 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах, зокрема:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;

з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.

Відповідно до пункту 4 розд. XXXIV Порядку №260, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Згідно пункту 6 розд. XXXIV Порядку №260, про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.

У позові зазначено, що позивачкою було дотримано вимоги як Постанови № 168, так і Наказу МОУ № 260, оскільки військовослужбовці, які отримували додаткову винагороду, були включені до зведених розрахунків не за штатними посадами. Розрахунки вели стрільбу з гармат. Залучені до виконання бойовим наказом та бойовим розпорядженням командира частини. Позивачкою подано рапорти від 09.02.2024 № 1113, 02.03.2024 № 2063 про виплату військовослужбовцям медичного пункту військової частини НОМЕР_5 додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) в період дії воєнного стану у січні 2024 року (копія рапортів додається). Період безпосередньої участі зазначених у рапортах військовослужбовців медичної служби військової частини НОМЕР_1 в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) у січні-лютому 2024 року документально підтверджені бойовими наказами (розпорядженнями, перелік яких зазначено в рапортах та записами у журналі бойових дій (постовій відомості, бойовому донесенні тощо). В подальшому дані рапорти, законність та підстави для виплат додаткової грошової винагороди перевірено комісією (згідно аркушів погодження для виплати додаткової винагороди) та на підставі Наказу командира Військової частини НОМЕР_5 здійснено виплати додаткової винагороди військовослужбовцям.

Суд приймає до уваги зазначені доводи сторони позивача, оскільки дійсно подані позивачкою рапорти від 09.02.2024 № 1113, від 02.03.2024 № 2063 про виплату додаткової винагороди, до яких (рапортів) включено молодшого сержанта ОСОБА_6 , погоджені Комісією військової частини НОМЕР_1 , про що свідчать відповідні аркуші погодження (а.с. 61-70).

На підставі вказаних рапортів до наказу про виплату додаткової грошової винагороди було включено молодшого сержанта ОСОБА_6 .

При цьому, в рапортах від 09.02.2024 № 1113, від 02.03.2024 № 2063 про виплату додаткової винагороди, у т.ч. молодшому сержанту ОСОБА_6 , вказані період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) у січні – лютому 2024 року, а також у графі «Підстава» наведений перелік бойових розпоряджень.

Відповідач не надав доказів того, що молодший сержант ОСОБА_6 не виконувала завдань відповідно до наведеного переліку бойових розпоряджень.

Акт службового розслідування не містять відомостей про те, що в ході службового розслідування комісією досліджувалися бойові розпорядження (вказані в рапортах) та журнали бойових дій.

У додатках до акту розслідування зазначені лише рапорти про виплату додаткової винагороди, пояснення військовослужбовців та довідка про вартісну оцінку завданої шкоди.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що лише виконання завдань з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони передбачає виплату додаткової винагороди, відповідно до пункту 2 розд. XXXIV Порядку №260, тоді як відповідно до функціональних обов`язків посада молодшого сержанта ОСОБА_6 начальника аптеки – фармацевта медичного пункту, не передбачає вогневе ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, що ставить під сумнів чи дійсно даний військовослужбовець виконував бойові завдання із захисту вогневих позицій військової частини НОМЕР_1 .

Суд зауважує, що відповідно до абз. 11 пункту 2 розд. XXXIV Порядку №260, додаткова винагорода 100 000 гривень виплачується (…) у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення).

Фактично службовим розслідуванням не встановлено, що молодший сержант ОСОБА_6 не виконувала завдань відповідно до наведеного переліку бойових розпоряджень, за які, відповідно до приписів Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, та постанови Кабінету Міністрів України №168, військовослужбовці мають право на додаткову грошову винагороду у розмірі 100000,00 грн.

Крім того, суд зазначає, що Акт службового розслідування датований 30.06.2024 року, затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_14 30.06.2024 року та зареєстрований у військовій частині 30.06.2024 року за вхідним номером № 1399.

Тобто, підтверджуються доводи позивача, що службове розслідування призначено та проведене в один день, що вплинуло на повноту його проведення.

Як свідчать обставини справи, службовим розслідуванням не було всебічно та у повному обсязі доведено належним чином характер виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями окремих підрозділів військової частини НОМЕР_1 та зроблено передчасні висновки про відсутність підстав для виплати додаткової винагороди на підставі рапортів позивачки від 09.02.2024 № 1113, від 02.03.2024 № 2063 молодшому сержанту ОСОБА_6 .

Враховуючи наведене, суд зазначає, що вказані обставини свідчать про формальний підхід до проведення службової перевірки та не повноту з`ясування всіх обставин, необхідних для притягнення винних осіб до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.

Відповідач, стверджуючи про порушення позивачем вимог п. 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, та постанови Кабінету Міністрів України №168, посилається на те, що при розслідуванні виникли сумніви чи дійсно військовослужбовці виконували бойові завдання.

Тобто, висновок відповідача про допущення позивачкою вказаних порушень ґрунтується на сумнівах та/або припущеннях.

Натомість, відповідно до положень статті 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ, рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності приймається тільки, якщо вину військовослужбовця повністю доведено.

Вирішуючи спір, з огляду на встановлені обставини справ, суд дійшов висновку, що застосоване до позивача дисциплінарне стягнення не відповідає критерію обґрунтованості, оскільки фактично ґрунтується на припущеннях щодо вчинення відповідного порушення позивачем.

З огляду на вищевикладене, суд констатує, що відповідач, на якого процесуальним законом покладено обов`язок доказування у такій категорії справ, не довів законності прийнятого ним та оскарженого позивачкою наказу «Про підсумки службового розслідування за фактом можливої переплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 » від 27.07.2024 року №94 в частині накладення на начальника медичної служби-начальника медичного пункту Військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - сувора догана, встановлення виплати у розмірі 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії, стягнення матеріальної шкоди державі у розмірі 157 206,46 гривень.

Встановлені у цій справі обставини підтверджують, що відповідач приймаючи наказ в оскаржуваній частині, не дотримався критеріїв, визначених у частині другій КАС України, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 «Про підсумки службового розслідування за фактом можливої переплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 » від 27.07.2024 року №94 в частині накладення на начальника медичної служби-начальника медичного пункту Військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - сувора догана, встановлення виплати у розмірі 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії, стягнення матеріальної шкоди державі у розмірі 157 206,46 гривень.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо накладення на начальника медичної служби-начальника медичного пункту Військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - “сувора догана", встановлення капітану медичної служби ОСОБА_1 виплати у розмірі 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії, стягнення з начальника медичної служби-начальника медичного пункту Військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби, ОСОБА_1 , нібито заподіяну матеріальну шкоду державі у розмірі 157 206,46 гривень.

Згідно з пп.2, 3 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Суд зауважує, що на позивача накладено дисциплінарне стягнення, встановлено йому виплату розміру щомісячної премії у розмірі 80 відсотків та стягнено з нього матеріальної шкоди державі у розмірі 157 206,46 гривень наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №94 від 27.07.2024 року «Про підсумки службового розслідування за фактом можливої переплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 ».

Отже, права позивачки порушені вказаним наказом (індивідуальним актом), а не діями, як вказує позивач.

Крім того, суд зазначає, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №94 від 27.07.2024 року «Про підсумки службового розслідування за фактом можливої переплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 » був прийнятий і у відношення інших осіб, а тому не може бути скасований в повному обсязі, як на тому наполягає позивач, а лише в частині, що стосується безпосередньо ОСОБА_1 .

Щодо доводів позивачки стосовно недотримання її прав під час проведення службового розслідування надавати давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення, як це передбачено абз. 5 пункту 3 розділу IV Порядку №608.

Суд зауважує, що у матеріалах справи наявний Бланк отримання пояснень від 30.06.2024 року, згідно якого відповідно до Порядку №608 та на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 11.04.2024 № 107 про призначення службової перевірки, відібрані пояснення у начальника медичної служби – начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , тобто позивачки.

Згідно наданих пояснень на запитання «Що Ви можете пояснити стосовно виплати ОСОБА_15 у січні-лютому 2024 року додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень?» позивачка пояснювала, що вона – ОСОБА_16 та її підлеглі отримували додаткову винагороду пропорційно дням, у які виконували завдання, згідно бойових розпоряджень командира дивізіону (а.с. 43).

Цей Бланк отримання пояснень є додатком до Акту службового розслідування від 30.06.2024 року.

У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

VII. Висновок суду

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

VIII. Розподіл судових витрат

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправними дії та скасування наказу- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про підсумки службового розслідування за фактом можливої переплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 » від 27.07.2024 року №94 в частині накладення дисциплінарного стягнення “сувора догана” на начальника медичної служби - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про підсумки службового розслідування за фактом можливої переплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 » від 27.07.2024 року №94 в частині виплати начальнику медичної служби - начальнику медичного пункту військової частини НОМЕР_1 капітану медичної служби ОСОБА_1 премії за липень 2024 року у розмірі 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.

Визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про підсумки службового розслідування за фактом можливої переплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 » від 27.07.2024 року №94 в частині стягнення з начальника медичної служби - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_1 заподіяної державі матеріальної шкоди у сумі 157206, 46 гривень з її місячного грошового забезпечення.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна