Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №420/14904/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14904/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Одеській області про визнання протиправним дій та зобов`язання вилучити інформацію з карток,

встановив:

ФОП ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до суду, в якій просить визнати неправомірними дії Головного управління ДПС України в Одеській області щодо обліковування в інтегрованих картках ІС «Податковий борг» заборгованості зі сплати податку на нежитлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010300), у сумі 80 104,88 грн та зобов`язати Головне управління ДПС України в Одеській області вилучити з інтегрованих карток ІС «Податковий борг» інформацію щодо зазначеної заборгованості..

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що обставин, з якими виник обов`язок зі сплати податку на нежитлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не виникало, жодних податкових вимог щодо сплати зазначеної суми, інших рішень відповідача з цього приводу, а також документів, на підставі яких було визначено суму заборгованості та її нормативне обґрунтування, позивачка не отримувала. Контролюючий орган обліковує заборгованість у сумі 80 104,88 грн, що, своєю чергою, створює підстави для формування податкових вимог до позивача щодо сплати вказаної заборгованості.

Відповідач надав відзив, в якому вказав, що повідомив позивачку про існуючий податковий борг, а саме Головним управлінням ДПС в Одеській області було сформовано в автоматичному режимі за 2019-2023 податкові періоди на об`єкти оподаткування, фізичній особі ОСОБА_1 податкові повідомлення – рішення по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ППР було направлено платнику, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на останню відому податкову адресу платника, які згодом повернулися до відправника з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Просить відмовити в задоволенні позову.

Позивачка надала суду заяву в якій зазначає, що відповідачем не доведено правомірність обліку недоїмки зі сплати податку на нежитлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та вказує, що документи на підтвердження сплати неіснуючої заборгованості не складалися.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області за основним місцем обліку, що підтверджується даними наявними в ідентифікаційній картці платника податків.

Станом на дату подачі позову, відповідно до розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед бюджетом становить 80 104 грн. 88 коп., яка виникла на підставі таких рішень:

- ППР вiд 06.09.2022 № 1478342-2409-1553-2019 на суму 2480,01 грн;

- ППР вiд 06.09.2022 № 1989090-2409-1553-2019 на суму 1669,20 грн;

- ППР вiд 06.09.2022 № 1989088-2409-1553-2019 на суму 3085,59 грн;

- ППР вiд 06.09.2022 № 1478342-2409-1553-2020 на суму 2572,97 грн;

- ППР вiд 06.09.2022 № 1989088-2409-1553-2020 на суму 3841,49 грн;

- ППР вiд 06.09.2022 № 1989087-2409-1553-2020 на суму 3896,48 грн;

- ППР вiд 06.09.2022 № 1989090-2409-1553-2020 на суму 1731,77 грн;

- ППР вiд 06.09.2022 № 1478342-2409-1553 на суму 3565,5 грн;

- ППР вiд 06.09.2022 № 1989090-2409-1553 на суму 2400,00 грн;

- ППР вiд 06.09.2022 № 1989174-2409-1553 на суму 3146,00 грн;

- ППР вiд 06.09.2022 № 1492161-2409-1553 на суму 261,50 грн;

- ППР вiд 06.09.2022 № 1989092-2409-1553 на суму 1647,00 грн;

- ППР вiд 05.04.2023 № 0971155-2407-1553 на суму 1699,75 грн;

- ППР вiд 05.04.2023 № 0971938-2407-1553 на суму 2600,00 грн;

- ППР вiд 05.04.2023 № 0971939-2407-1553 на суму 1784,25 грн;

- ППР вiд 05.04.2023 № 0970712-2407-1553 на суму 3718,00 грн;

- ППР вiд 05.06.2024 № 0975964-2407-1553-UA5110027000007354 на суму 1752,05 грн;

- ППР вiд 20.06.2024 № 1898898-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 1112,20 грн;

- ППР вiд 20.06.2024 № 1898900-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 1839,15 грн;

- ППР вiд 20.06.2024 № 1898904-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 3350,00 грн;

- ППР вiд 20.06.2024 № 1898905-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 3356,70 грн;

- ППР вiд 20.06.2024 № 1898908-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 11640,51 грн;

- ППР вiд 20.06.2024 № 1898909-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 62,53 грн;

- ППР вiд 20.06.2024 № 1898910-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 1708,50 гривень.

Вирішуючи цей спір суд керувався наступними приписами законодавства.

Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року 2755-VI (далі – ПК України) підпунктом 266.1.1 пунктом 266.1 статтєю 266 визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки (підпункт 266.2.1 пункт 266.2. статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Кодексу «база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності».

Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункт 266.3 стаття 266 Кодексу).

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

У пункті 42.1 ст. 42 ПК України закріплено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті.

Відповідно до пп. 266.7.2 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 58.2 ст. 58 ПК України).

Відповідно до п. 42.1, 42.2 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 42.5 ст. 42 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків або його представнику.

Таким чином, податковий борг із податку на майно у фізичної особи може виникати тільки при наявності податкового повідомлення – рішення, сформованого та направленого/врученого платнику податків податковим органом у відповідності до вимог ст.ст. 14, 42, 266 ПК України. У відповідності до вказаних норм податкові обов`язки щодо сплати податку на майно, відмінне від земельної ділянки, виникають у фізичної особи після обчислення суми податку податковим органом та отримання (направлення) належним чином сформованого ППР (при наявності інших обов`язкових умов). Самостійне подання фізичною особою декларації з податку на нерухоме майно не передбачено.

З матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення надсилались на адресу позивачки, яка станом на дату їх прийняття була зазначена в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків.

При цьому, податковий орган не може відповідати за обставини вручення та фактичного отримання поштової кореспонденції, які від нього не залежать. Відносини між оператором поштового зв`язку, який доставляє лист, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника.

Таким чином, відповідачем надані суду докази нарахування позивачці податку на майно відмінне від земельної ділянки на підставі ППР, які не оскаржені позивачкою і на підставі яких податковим органом правомірно внесені данні до інтегрованих карток ІС «Податковий борг» щодо заборгованості зі сплати податку на нежитлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010300), у сумі 80 104,88 грн.

Суд зазначає, що позивачка не спростовує наявності в її власності нерухомого майна, що підлягає оподаткуванню згідно ст. 266 ПКУ, а тому, за наявності узгоджених вищезазначених ППР, на підставі яких внесені данні до інтегрованої картки платника податків, інші данні можуть бути внесені шляхом скасування цих ППР, або погашення податкового боргу.

Суд відхиляє посилання позивачки на ті обставини, що вона неотримувала жодних рішень податкового органу, оскільки зазначене не є підставою для задоволення заявлених позовних вимог та не впливає на чинність ППР.

Питання отримання чи неотримання ППР та їх правомірності не є предметом розгляду у цій справі.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів виконання зобов`язання щодо сплати заборгованості в сумі, заявленій до стягнення, позивачем до суду не надано, доводи контролюючого органу щодо наявності такої заборгованості відповідачкою не спростовані.

В той же час, відповідач надав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності внесення до інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 інформації щодо податкового боргу.

Враховуючи надані сторонами докази та приписи діючого законодавства суд приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судовий збір розподілено відповідно до ст. 139 КАСУ.

Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд

вирішив:

Відмовити ФОП ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.

.