Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №400/4638/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 11 січня 2026 р.

Справа: №400/4638/25

Суддя: Дерев'янко Л.Л.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2026 р. № 400/4638/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 Військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_3

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі- позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач 1) з вимогами:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 12.05.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 12.05.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, у сумі 73 307,82 грн;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 21.10.2018 року включно із врахуванням щомісячної індексації-різниці у відповідному розмірі;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення щомісячно у сумі 3483,95 гривень за період з 01.03.2018 року по 21.10.2018 року у загальній сумі 26747,75 гривень;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не включення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2016 - 2018 роки;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2018 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в період з 12.05.2016 по 21.10.2018 він проходив військову службу у військовий частині НОМЕР_3 (перебував на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 ). Позивач стверджує, що в спірний період військова частина виплачувала йому грошове забезпечення не в повному обсязі. Зокрема, в період до 28.02.2018 не виплачено індексацію грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року як базового, а з 01.03.2018 не нараховано і не виплачено індексацію-різницю.

Ухвалою від 13.05.2025 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач 1 проти позову заперечив, зазначивши, що позивач до 21.10.2018 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , грошове забезпечення отримував за місцем штатної служби. Військова частина НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 , проте жодних первинних документів (заявок, тощо) на виплату позивачу індексації грошового забезпечення у період з 25.03.2017 по 21.10.2018 від військової частини НОМЕР_2 не надходило. Також, відповідач 1 зазначив, що при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачеві військова частина НОМЕР_1 керувалась листами Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 23.06.2018 № 248/1485, які посилаються на роз`яснення Мінсоцполітики від 2015-2016 років. Таким чином, військова частина НОМЕР_1 щодо позивача діяла виключно у правовому полі, сумлінно дотримуючись вимог законодавства, протиправних дій відносно нього не вчиняла, а відтак у задоволенні його позову до військової частини НОМЕР_1 слід відмовити повністю.

Ухвалою від 27.08.2025 суд витребував у військової частини НОМЕР_1 письмову інформацію щодо розміру грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року, за березень 2018 року та за квітень 2018 року (із зазначенням складових такого та їх розміру); обчислення позивачу індексації за період з 01.03.2018 з урахуванням положень абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; виплачених позивачу сум індексації за період з 01.03.2018.

На виконання ухвали суду від 27.08.2025 відповідач 1 повідомив, що у зв`язку із переданням фінансових документів по 2020 рік включно до ІНФОРМАЦІЯ_1 для подальшого постійного зберігання, що підтверджується актом приймання-передавання документів № 62 від 28.05.2025, у військовій частині НОМЕР_1 відсутня можливість надати витребувану інформацію.

Ухвалою суду від 15.09.2025 витребувано від Одеського територіального архіву відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони України відомості щодо проходження ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) військової служби у складі Військової частини НОМЕР_1 та належним чином засвідчені копії карток особового рахунку ОСОБА_1 за період з 12.05.2016 по 21.10.2018 проходження ним служби у складі цієї військової частини.

30.09.2025 на виконання ухвали суду від Одеського територіального архіву відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони України надійшла архівна довідка від 26.09.2025 № М-1375/1301, з якої встановлено, що в спірний період з 26.04.2017 позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Ухвалою від 14.10.2025 суд залучив до участі в справі в якості другого відповідача військову частину НОМЕР_2 (відповідач 2), розпочав розгляд адміністративної справи № 400/4638/25 спочатку.

Відповідач 2 проти позову не заперечив, відзив до суду не направив. Ухвала про відкриття провадження у справі направлена до кабінету відповідача у системі «Електронний суд» ЄСІТС.

На підставі матеріалів справи суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

З архівної довідки Одеського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву МО України № М-1375/1301 від 26.09.2025 суд встановив, що в період з 16.06.2016 по 26.04.2017 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а з 26.04.2017 – у військовий частині НОМЕР_2 . За відомостями Послужного списку відповідно до наказу № 223 від 19.10.2018 позивача з 21.10.2018 звільнено в запас. З заяв по суті вбачається, що в період з 26.04.2017 по 21.10.2018 військова частина НОМЕР_2 знаходилась на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 . Також, з відзиву відповідача 1 суд встановив, що в спірний період поточна індексація і індексація-різниця позивачу не виплачувалась.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача 1 протиправною, що стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 4 Закону №1282-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, згідно з п. 4 якого, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці (грошове забезпечення) індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Приклад, обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведений у Додатку № 2 вищевказаного Порядку ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Як встановлено судом на підставі матеріалів справи та не заперечено відповідачами, позивачу не проведено нарахування та не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 16.06.2016 до 28.02.2018.

За приписами Порядку №1078 місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим.

Абзацом 1 п. 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин тарифні ставки (оклади) військовослужбовців були підвищені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294, яка набрала чинності 01.01.2008.

Разом з тим, положенням п. 10-2 Порядку № 1078 передбачено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до пункту 13 вказаної Постанови вона набрала чинності з 01.01.2008.

Пунктом 3 Постанови № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців та курсантів навчальних закладів.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.

Тобто з 01.01.2008 по 01.03.2018 Постанова № 1294 була чинною, зміни до схеми посадових окладів військовослужбовців за весь цей період не вносились.

Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 до 28.02.2018

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, суд висновує, що місяцем підвищення посадового окладу (базовим місяцем) позивача є січень 2008 року, тому позивач має право на отримання індексації з 16.06.2016 по 28.02.2018, з урахуванням базового місяця - січень 2008 року.

Щодо вимог нарахувати та виплатити позивачу щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 28.02.2018 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, суд зазначає таке.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності Постанова КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від 06 липня 2023 року у справі № 560/6682/22.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі не нараховували і не виплачували позивачу індексацію - різницю у спірний період.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078, позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, для вірного вирішення справи, необхідно підтвердити чи спростувати доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 1 березня 2018 року до 21 жовтня 2018 року і що це право порушив відповідач 1.

Верховний Суд у вищезазначених справах дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

З архівної довідки від 26.09.2025 № М-1375/1301 Одеського територіального архіву відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони України вбачається, що грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року становить 9493,36 грн, у березні 2018 року – 9967,92 грн. Відтак, розмір грошового забезпечення за березень 2018 року перевищує розмір за лютий 2018 року на 474,56 грн (9967,92 грн – 9493,36 грн).

Як зазначалося судом раніше, для правильного вирішення спірних правовідносин слід також визначити суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, яка з урахуванням абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078, вираховується у спосіб множення розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділеного на 100 відсотків.

Актуальний розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб, відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», становив 1762 гривні.

За нормативними правилами, які визначають проведення індексації доходів, розрахунок індексу наростаючим підсумком починається з наступного після перевищення порога місяця до чергового перевищення.

При кожному наступному перевищенні порога індексації приріст рахуватиметься за формулою:

ПІСЦн = ІСЦ1 х ІСЦ 2 х … - 100%, де:

ПІСЦн - приріст індексу споживчих цін, %;

ІСЦ1 - перевищення індексу споживчих цін уперше (розраховується наростаючим підсумком), %;

ІСЦ2 - перевищення індексу споживчих цін удруге (розраховується наростаючим підсумком), %.

При підрахунку показника ПІСЦ необхідно враховувати, що ІСЦ розраховується наростаючим підсумком. Також, кількість ІСЦ залежить від того, скільки разів було перевищено поріг індексації за розглядуваний період (звісно, не перерваний підвищенням зарплати). Наприклад, ІСЦ перевищив поріг один раз - отже слід враховувати лише ІСЦ1, двічі - ІСЦ1 та ІСЦ2, тричі ІСЦ1, ІСЦ2, ІСЦ3 тощо.

Відповідно до цих підрахунків величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року складала 253,30%.

За наведеними розрахунками, з урахуванням актуальної практики Верховного Суду, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року складала 1762 грн*253,30% = 4463,15 грн.

Оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року не відбувся в розмірі 4463,15 грн, позивач мав право на отримання індексації різниці в розмірі 3988,59 грн (4463,15 грн – 474,56 грн) щомісячно за період з 01.03.2018 по 21.10.2018.

Позивач заявив вимоги про нарахування щомісячної індексації-різниці в розмірі 3483,95 грн.

Доказів нарахування і виплати позивачу зазначеної індексації матеріали справи не містять.

Отже, вимоги позивача, виходячи із меж позову, підлягають в цій частині задоволенню.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку виплат військовослужбовців.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 27.12.2019 у справі № 643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.

Отже, індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого має бути обрахована одноразова допомога при звільненні та грошова допомога для оздоровлення.

Тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання, щодо того, яким саме відповідачем допущено протиправні дії щодо невиплати поточної індексації та індексації-різниці і на кого з відповідачів слід покласти обов`язок здійснити перерахунок і виплату, суд виходить з такого.

За матеріалами справи в період з 16.06.2016 по 26.04.2017 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Отже, бездіяльність саме цієї військової частини призвела до ненарахування і невиплати позивачу поточної індексації виходячи з базового місяця – січень 2008 року. В подальшому, в період з 27.04.2017 по 21.10.2018 позивач служив у військовій частині НОМЕР_2 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 .

Суд враховує, що подання необхідних документів до військової частини НОМЕР_1 (зокрема, про чисельність особового складу і проходження ним служби, завірених витягів наказів про прибуття і вибуття, переміщення, прийом та звільнення особового складу (у день видання наказу), покладається на військову частину, в якій позивач проходив службу, а саме - НОМЕР_2 . Відтак, бездіяльність відповідача 2 призвела до обмеження права позивача на отримання належної індексації в період 27.04.2017 по 21.10.2018.

За таких обставин, суд доходить висновку, що ненарахування і невиплата індексації грошового забезпечення в період з 16.06.2016 по 21.10.2018 є результатом дій як відповідача 1, так і відповідача 2.

При цьому, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є покладення на відповідача 1 обов`язку щодо нарахування і виплати позивачу індексації.

Враховуючи, що в ході розгляду справи не встановлено, що в період з 12.05.2016 по 16.06.2016 позивач проходив службу у відповідачів, позов в цій частині заявлено до неналежного відповідача, а відтак, не підлягає задоволенню.

Отже, суд робить висновок, що позов слід задовольнити частково.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) , Військової частини НОМЕР_2 , ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 16.06.2016 по 26.04.2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

3. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 27.04.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

4. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 16.06.2016 по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року

5. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці за період з 01.03.2018 року по 21.10.2018 року.

6. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення щомісячно у сумі 3 483,95 гривень за період з 01.03.2018 року по 21.10.2018 року у загальній сумі 26747,75 гривень.

7. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 щодо не включення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2016 - 2018 роки;

8. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2018 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум.

9. В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua