Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №360/2164/25 — Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 січня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/2164/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим в його інтересах адвокатом Верченко Ольгою Олександрівною, до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач), поданим в його інтересах адвокатом Верченко Ольгою Олександрівною (далі – представник позивача), до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі – відповідач), в якому представник позивача просить:

– визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 23 вересня 2025 року № 204650027920 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 з 16 вересня 2025 року;

– зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи з 22 червня 1987 року по 29 серпня 1988 року, з 18 липня 1997 року по 9 квітня 2002 року, з 24 листопада 2006 року по 30 вересня 2011 року, з 1 жовтня 2011 року по 26 вересня 2019 року та призначити ОСОБА_1 з 16 вересня 2025 року пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 16 вересня 2025 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням від 23 вересня 2025 року № 204650027920 Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області відмовило позивачу у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. В оскаржуваному рішенні зазначено, що за наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж позивача склав 14 років 1 місяць 27 днів.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 26 червня 1987 року такі періоди:

– за записами №№ 2, 3 з 22 червня 1987 року до 29 серпня 1988 року та за записами №№ 11, 12 з 18 липня 1997 року до 9 квітня 2002 року, оскільки у графі 4 розділу «На підставі чого внесено запис (документ, його дата та номер)» неможливо ідентифікувати дати наказів на прийняття та звільнення, повний текст записів на сторінках 2-3 та 6-7 непридатний для сприйняття змісту, порушені вимоги пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 (заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів)). Страховий стаж зараховано з 1 січня 1999 року відповідно до відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

– за записами №№ 13, 15 з 24 листопада 2006 року до 30 вересня 2011 року та записами №№ 16, 20 з 1 жовтня 2011 року до 26 вересня 2019 року, оскільки заявник в цей період працював на підприємствах, які розташовані на території Російської Федерації. У зв`язку із припиненням з 19 червня 2023 року для України участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, при призначенні пенсій громадянам, які проживали / працювали на території Російської Федерації, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР до 31 грудня 1991 року.

Представник позивача зазначає, що зазначений відповідачем в оскаржуваному рішенні розрахунок стажу не відповідає фактично наявному стажу роботи за документами, які надавались відповідачу (трудовій книжці), та за відомостями, наявними у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а саме за Відомостями про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області позов не визнало, про що 26 листопада 2025 року за вхідним реєстраційним № 21921/2025 подало відзив на позовну заяву від 25 листопада 2025 року № 2100-0802-7/46761, у якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що 16 вересня 2025 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності заяву від 16 вересня 2025 року розглядав відповідач.

За результатами розгляду вищевказаної заяви відповідач прийняв рішення від 23 вересня 2025 року № 204650027920 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Згідно із наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж позивача склав 14 років 1 місяць 27 днів.

Так, до страхового стажу позивача не зараховано періоди трудової діяльності з 22 червня 1987 року до 29 серпня 1988 року та з 18 липня 1997 року до 9 квітня 2002 року з огляду на таке.

Порядок заповнення та ведення трудових книжок у спірний період врегульовано положеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162 (далі – Інструкція № 162).

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції № 162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але 5 не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів. Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1938) записується «1984.05.01», в трудових книжках, виданих після 01.01.1975, записується «05.01.1984».

Згідно із пунктом 2.26. Інструкції № 162 запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи. Наприклад, трудовий договір з працівником припиняється у зв`язку із скороченням штату працівників 10 жовтня 1986 року є останнім днем його роботи. У трудовій книжці працівника має бути зроблений запис: у графі 1 розділу «Відомості про роботу» ставиться порядковий номер запису, у графі 2 - дата звільнення (10.10.93), у графі 3 записується: «Звільнений за скороченням штатів», у графі 4 зазначається дата і номер наказу (розпорядження) про звільнення.

Аналогічні положення містяться в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.

Відповідач зазначає, що позивач жодних документів на підтвердження спірних періодів трудової діяльності, відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, не надав.

Таким чином, до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи за записами №№ 2, 3 з 22 червня 1987 року до 29 серпня 1988 року та за записами №№ 11, 12 з 18 липня 1997 року до 9 квітня 2002 року, оскільки у графі 4 розділу «На підставі чого внесено запис (документ, його дата та номер)» неможливо ідентифікувати дати наказів про прийняття та звільнення, повний текст записів на сторінці 2-3 та 6-7 непридатний для сприйняття змісту.

Страховий стаж позивача зараховано з 1 січня 1999 року відповідно до відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Щодо незарахування до страхового стажу періодів трудової діяльності на території Російської Федерації з 24 листопада 2006 року до 30 вересня 2011 року, з 1 жовтня 2011 року до 26 вересня 2019 року згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 26 червня 1987 року.

Відповідач звернув увагу суду на те, що 13 березня 1992 року між країнами СНД укладено Угоду про гарантії прав громадян держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення (далі - Угода).

У преамбулі зазначено, що Уряди держав учасниць уклали цю Угоду: «виходячи з необхідності захисту прав громадян у галузі пенсійного забезпечення, усвідомлюючи, що кожна держава - учасниця Співдружності повинна нести безпосередню відповідальність за пенсійне 6 забезпечення своїх громадян, визнаючи, що держави - учасниці Співдружності мають зобов`язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав - учасниць Угоди, визнаючи необхідність неухильного дотримання зобов`язань за міжнародними угодами, укладеними СРСР з питань пенсійного забезпечення».

Відповідно до статті 6 Угоди для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Вищезазначена міжнародна угода, при встановленні права на пенсію, надавала можливість враховувати стаж роботи набутий на території будь-якої з держав – учасниць Угоди після 31 грудня 1991 року.

З 1 січня 2023 року Російська Федерація припинила участь в Угоді. Отже, з 1 січня 2023 року Угода залишалась чинною та обов`язковою до виконання між іншими її підписантами, окрім Російської Федерації.

В свою чергу Україна, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення», яка набрала чинності 2 грудня 2022 року, анонсувала свій вихід з Угоди.

У частині першій статті 13 Угоди визначено, що кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди, стосовно цього учасника, припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.

Відповідно до листа Міністерства закордонних справ України від 29 грудня 2022 року після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди, зазначений міжнародний договір припинив свою дію для України 19 червня 2023 року.

Отже, резюмує відповідач, після виходу з Угоди, під час призначення пенсії, стаж роботи набутий на території Російської Федерації, не підлягає зарахуванню до страхового стажу.

23 грудня 2022 року набрав чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993», відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема, з Російською Федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР.

Враховуючи вищевикладене, відповідач зазначає, що після зупинення дії, Конвенція 1993 року не застосовується у відносинах з Російською Федерацією щодо будь-яких документів, виданих, посвідчених у Російській Федерації, незалежно від дати їх видачі, посвідчення.

За результатами розгляду доданих до заяви документів відповідач не зарахував до страхового стажу періоди трудової діяльності на території Російської Федерації з 24 листопада 2006 року до 30 вересня 2011 року та з 1 жовтня 2011 року до 26 вересня 2019 року згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 26 червня 1987 року, оскільки позивач у спірні періоди працював на підприємствах, що розташовані на території Російської Федерації.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Луганський окружний адміністративний суд своїми ухвалами від:

11 листопада 2025 року відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні);

15 грудня 2025 року відмовив у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про залучення співвідповідача до участі у справі за позовом ОСОБА_1 , поданим в його інтересах адвокатом Верченко Ольгою Олександрівною, до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши матеріали судової справи в електронній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) 16 вересня 2025 року через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся із заявою про призначення пенсії за віком.

До заяви про призначення пенсії за віком від 16 вересня 2025 року позивач долучив такі документи: трудова книжка, договори або інші документи, договори або інші документи, військовий квиток, довідка про відкритий рахунок, договори або інші документи, договори або інші документи, довідка про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків, довідка про взяття на облік, анкета-опитування, заява про призначення / перерахунок пенсії, паспорт, витяг з реєстру страхувальників, ЕЦП, довідка ОК-5, трудова книжка, військовий квиток, про що свідчить скріншот з ІКІС ПФУ.

Відповідно до листа Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради від 25 серпня 2025 року № Г-1 ОСОБА_1 відмовлено у взятті його на облік як внутрішньо переміщеної особи, оскільки відповідно до інформації, зазначеної позивачем у заяві від 25 серпня 2025 року, він проживає у м. Харкові за адресою: АДРЕСА_2 , з 13 вересня 2011 року до теперішнього часу.

Отже, позивач не має статусу внутрішньо переміщеної особи.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 23 вересня 2025 року № 204650027920 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки за наданими документами страховий стаж позивача складає 14 років 1 місяць 27 днів. До загального страхового стажу не зараховано періоди роботи:

– за записами №№ 2, 3 з 22 червня 1987 року до 29 серпня 1988 року та за записами №№ 11, 12 з 18 липня 1997 року до 9 квітня 2002 року, оскільки у графі 4 розділу «На підставі чого внесено запис (документ, його дата та номер)» неможливо ідентифікувати дати наказів на прийняття та звільнення, повний текст записів на сторінці 2-3 та 6-7 непридатний для сприйняття змісту, порушені вимоги пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 (заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів)). Страховий стаж зараховано з 1 січня 1999 року відповідно до відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

– за записами №№ 13, 15 з 24 листопада 2006 року до 30 вересня 2011 року, за записами №№ 16-20 з 1 жовтня 2011 року до 26 вересня 2019 року, оскільки заявник у цей період працював на підприємствах, які розташовані на території Російської Федерації. У зв`язку із припиненням з 19 червня 2023 року для України участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, при призначенні пенсій громадянам, які проживали / працювали на території Російської Федерації, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року.

Згідно із розрахунком стажу позивача за формою РС-право станом на 16 вересня 2025 року відповідачем до загального страхового стажу позивача зараховано такі періоди:

з 10 травня 1985 року до 11 травня 1987 року (2 роки 0 місяців 2 дні) – військова строкова служба;

з 31 серпня 1988 року до 1 лютого 1997 року (8 років 5 місяців 1 день);

з 2 лютого 1997 року до 16 липня 1997 року (0 років 5 місяців 15 днів);

з 1 січня 1999 року до 9 квітня 2002 року (3 роки 3 місяці 9 днів);

всього зарахований відповідачем страховий стаж позивача становить 14 років 1 місяць 27 днів.

Отже, у межах спірних правовідносин до страхового стажу позивача не зараховано період роботи у Кремінському районному виробничому об`єднанні з обслуговування сільського господарства «Сільгоспхімія» з 22 червня 1987 року до 29 серпня 1988 року на посаді водія 3 класу, період роботи у Дочірньому підприємстві «Кремінська нафтобаза» Відкритого акціонерного товариства «Луганськнафтопродукт» з 18 липня 1997 року до 31 грудня 1998 року водієм 1 класу; на Крайній Півночі: у Закритому акціонерному товаристві «Золотодобувна компанія «Полюс»» з 24 листопада 2006 року до 30 вересня 2011 року водієм автомобіля у автотранспортному цеху «Еруда» Олімпіадінського гірничозбагачувального комбінату, водієм-експедитором у автотранспортному цеху Олімпіадінського гірничозбагачувального комбінату, у Закритому акціонерному товаристві «Полюс Логістика», яке в подальшому перейменовано у Акціонерне товариство «Полюс Логістика», з 1 жовтня 2011 року до 26 вересня 2019 року водієм автомобіля-експедитором в автоколоні № 4 АТЦ, водієм автомобіля-експедитором 5 розряду в автоколоні № 4 - загальногосподарські перевезення (Еруда), водієм автомобіля-експедитором 5 розряду в автоколоні № 2 - загальногосподарські перевезення (Еруда).

Відповідно до записів у трудовій книжці від 26 червня 1987 року (дата заповнення) серії НОМЕР_1 у межах спірних правовідносин ОСОБА_1 :

22 червня 1987 року прийнятий до Кремінського районного виробничого об`єднання з обслуговування сільського господарства «Сільгоспхімія» водієм 3 класу (запис № 2);

29 серпня 1988 року звільнений з Кремінського районного виробничого об`єднання з обслуговування сільського господарства «Сільгоспхімія» за угодою сторін (запис № 4);

18 липня 1997 року прийнятий до Дочірнього підприємства «Кремінська нафтобаза» Відкритого акціонерного товариства «Луганськнафтопродукт» водієм 1 класу (запис № 11);

9 квітня 2002 року звільнений з Дочірнього підприємства «Кремінська нафтобаза» Відкритого акціонерного товариства «Луганськнафтопродукт» за угодою сторін (запис № 12);

24 листопада 2006 року прийнятий у Закрите акціонерне товариство «Золотодобувна компанія «Полюс»» (робота на Крайній півночі) водієм автомобіля у автотранспортному цеху «Еруда» Олімпіадінського гірничозбагачувального комбінату (запис № 13);

1 жовтня 2007 року переведений водієм-експедитором до автотранспортного цеху Олімпіадінського гірничозбагачувального комбінату (запис № 14);

30 вересня 2011 року звільнений із Закритого акціонерного товариства «Золотодобувна компанія «Полюс»» у зв`язку із переведенням у Закрите акціонерне товариство «Полюс Логістика» (запис № 15);

1 жовтня 2011 року прийнятий у Закрите акціонерне товариство «Полюс Логістика», яке в подальшому перейменовано у Акціонерне товариство «Полюс Логістика», за переведенням водієм автомобіля-експедитором в автоколоні № 4 АТЦ (запис № 16);

1 січня 2013 року переведений водієм автомобіля-експедитором 5 розряду в автоколоні № 4 - загальногосподарські перевезення (Еруда) (запис № 17);

7 липня 2015 року переведений водієм автомобіля-експедитором 5 розряду в автоколоні № 2 - загальногосподарські перевезення (Еруда) (запис № 18);

1 грудня 2017 року переведений водієм автомобіля-експедитором 5 розряду в операційний блок (Красноярська філія) автоколону № 2 - загальногосподарські перевезення (Еруда) (запис № 19);

26 вересня 2019 року трудовий договір розірвано за ініціативою робітника (запис № 20).

У наданій сканованій копії трудової книжки від 26 червня 1987 року серії НОМЕР_1 у записах за №№ 2, 3, 11, 12 у графі «На підставі чого внесено запис (документ, його дата та номер)» відсутня частина записів, зокрема щодо дат документів, на підставі яких внесений запис, внаслідок неправильного / неповного сканування оригіналу трудової книжки.

Разом з цим, відповідно до Відомостей про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, які сформовані засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 30 жовтня 2025 року, у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування наявні, зокрема, такі відомості про трудову діяльність позивача:

Інформація про трудові відносини:

№ з/п 3; назва юридичної особи-роботодавця - Кремінське районне виробниче об`єднання з обслуговування сільського господарства; дата запису (за сканованими документами) – 22 червня 1987 року; зміст відомостей – прийнятий водієм 3 класу; документ-підстава (вид документа, його номер і дата) – наказ від 22 червня 1987 року № 47к;

№ з/п 5; назва юридичної особи-роботодавця - Кремінське районне виробниче об`єднання з обслуговування сільського господарства; дата запису (за сканованими документами) – 29 серпня 1988 року; зміст відомостей – звільнений за пунктом 2 статті 36 КЗпП УРСР (за угодою сторін); причина припинення трудових відносин, навчання, практики, проходження служби, відносин за договорами цивільно-правового характеру, догляду, безробіття, виправні роботи (стаття, пункт закону) - пункт 2 статті 36 КЗпП УРСР; документ-підстава (вид документа, його номер і дата) – наказ від 29 серпня 1988 року № 69к;

№ з/п 12; назва юридичної особи-роботодавця – Дочірнє підприємство «Кремінська нафтобаза» Відкритого акціонерного товариства «Луганськнафтопродукт»; дата запису (за сканованими документами) – 18 липня 1997 року; зміст відомостей – прийнятий водієм 1 класу; документ-підстава (вид документа, його номер і дата) – наказ від 18 липня 1997 року № 133-к;

№ з/п 14; назва юридичної особи-роботодавця – Дочірнє підприємство «Кремінська нафтобаза» Відкритого акціонерного товариства «Луганськнафтопродукт»; дата запису (за сканованими документами) – 9 квітня 2002 року; зміст відомостей – звільнений за пунктом 1 статті 36 КЗпП України (за угодою сторін); причина припинення трудових відносин, навчання, практики, проходження служби, відносин за договорами цивільно-правового характеру, догляду, безробіття, виправні роботи (стаття, пункт закону) - пункт 1 статті 36 КЗпП України; документ-підстава (вид документа, його номер і дата) – наказ від 10 квітня 2002 року № 29-к.

Згідно із довідкою, що уточнює характер праці на посадах, професіях, що дають право на дострокову пенсію відповідно до статей 27, 28 Федерального закону Російської Федерації від 17 грудня 2001 року № 173 «Про трудові пенсії», виданою Акціонерним товариством «Плюс» 25 січня 2017 року за № 67, цю довідку видано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він повний робочий день, повний робочий тиждень працював у Акціонерному товаристві «Золотодобувна компанія «Полюс»:

1. як водій автомобіля у підрозділі автотранспортний цех Олімпіадинського гірничо-збагачувального комбінату (Північно-Єнісейський район Красноярського краю): з 24 листопада 2006 року (наказ про прийняття від 24 листопада 2006 року № 1255-к);

2. як водій автомобіля – експедитор у підрозділі автотранспортний цех Олімпіадинського гірничо-збагачувального комбінату (Північно-Єнісейський район Красноярського краю): з 1 жовтня 2007 року (наказ про переведення від 9 жовтня 2007 року № 867-к) до 30 вересня 2011 року (наказ про звільнення від 30 вересня 2011 року № 1060-к).

Відповідно до постанови Уряду РФ від 11 липня 2002 року № 516 до періодів роботи, що дають право на дострокове призначення пенсії, не включено: відпустки без збереження заробітної плати: ні, навчальна відпустка: ні, прогули: ні.

За час роботи користувався пільгами, передбаченими статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють у районах Крайньої Півночі».

Відрахування до пенсійного фонду проводились.

Основний вид діяльності АТ «Полюс» - золотовидобування (підстава: статут, затверджений ред. № 11 від 14 травня 2015 року). АТ «Полюс» веде видобуток рудного золота відкритим гірським способом на території Північно-Єнісейського району Красноярського краю за наслідками детальної розвідки золоторудних родовищ.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року № 1029 територія Північно-Єнісейського району Красноярського краю відноситься до районів Крайньої Півночі.

Федеральним законодавством обсяг районного коефіцієнта для Північно-Єнісейського району Красноярського краю встановлено у розмірі 1,30.

Згідно із постановою адміністрації Красноярського краю від 3 червня 1992 року № 215-П «Про встановлення єдиного районного коефіцієнта по Північно-Єнісейському району», з 1 червня 1992 року встановлено єдиний коефіцієнт для обчислення заробітної плати на території Північно-Єнісейського району Красноярського краю на рівні працівників виробничої сфери у розмірі 1,50.

З 1996 року основне виробництво здійснюється на Олімпіадинському гірничозбагачувальному комбінаті, розташованому на території Північно-Єнісейського району Красноярського краю.

Робота здійснюється вахтовим методом, ведеться підсумований облік робочого часу протягом року. Тривалість щоденної роботи (зміни) для працюючих вахтовим методом становить 11 годин. Тривалість вахти складає 2 місяці. Щотижневий відпочинок згідно із графіком змінності становить не менше 1 дня протягом календарного тижня. Річна норма годин виконується.

Перейменування підприємства:

26 травня 1993 року Старательська артіль «Полюс» перейменована на Акціонерне товариство закритого типу «Артель старателів «Полюс» (постанова Адміністрації Північно-Єнісейського району, Красноярського краю від 26 травня 1993 року № 88).

27 вересня 1999 року Акціонерне товариство закритого типу «Артель старателів «Полюс» перейменовано на Закрите акціонерне товариство «Золотодобувна компанія «Полюс» постановою Адміністрації Північно-Єнісейського району, Красноярського краю від вересня 1999 року № 355.

27 травня 2015 року Закрите акціонерне товариство «Золотодобувна компанія «Полюс» перейменовано на Акціонерне товариство «Золотодобувна компанія» Рішенням єдиного акціонера від 14 травня 2015 року № 1.

Довідка видана на підставі:

Статуту Акціонерного товариства закритого типу «Артель старателів «Полюс» від 20 червня 1996 року, Статуту Закритого акціонерного товариства «Золотодобувна компанія «Полюс» рег. № 86 від 27 березня 2002 року, Статуту Акціонерного товариства «Золотодобувна компанія «Полюс»» ред. № 11 від 14 травня 2015 року, Ліцензій на право користування надрами КРР 00085 БЕ від 21 грудня 1993 року, КРР 00198 БЕ від 11 серпня 1994 року, КРР 00120 БЕ від 18 лютого 1994 року, наказу від 1 березня 1996 року «Про структуру виробничих підрозділів АОАС «Полюс»», Свідоцтва про реєстрацію виробничих об`єктів, Положення про вахтовий метод організації робіт в ЗАТ «Полюс», технології отримання золота з первинних та окислених руд, особової картки Т-2, особових рахунків 2006-2011 років, наказів 2006-2011 років, штатного розпису.

Акціонерне товариство «Полюс» інформовано про те, що відповідно до статті 28 пункту 1 Закону від 28 грудня 2013 року № 400 «Про страхові пенсії» роботодавець несе відповідальність за відомості, надані ним для встановлення та виплати трудової пенсії. У випадку переслати коштів, у зв`язку з недостовірністю наданих відомостей, роботодавець відшкодовує Пенсійному фонду Російської Федерації нанесену шкоду у порядку, встановленому законодавством Російської Федерації.

Відповідно до довідки Акціонерного товариства «Полюс Логістика», виданої ОСОБА_1 про те, що його заробіток, який враховується при розрахунку пенсії, складав (в рублях Російської Федерації):

2011 рік: жовтень - 61910,94 грн, листопад - 52905,98 грн, грудень - 62906,44 грн, всього - 177723,36 грн;

2012 рік: січень - 62388,73 грн, лютий - 53695,21 грн, березень - 110587,38 грн, квітень - 43500,00 грн, травень - 27272,51 грн, червень - 103829,35 грн, липень - 66045,29 грн, серпень - 53517,97 грн, вересень - 109658,01 грн, жовтень – 50000,00 грн, листопад - 29378,19 грн, грудень - 74427,11 грн, всього - 784299,75 грн;

2013 рік: січень - 73303,57 грн, лютий - 60718,11 грн, березень - 34668,78 грн, квітень - 104486,90 грн, травень - 35784,41 грн, червень - 33071,93 грн, липень - 127356,90 грн, серпень - 70247,18 грн, вересень - 35606,04 грн, жовтень – 64909,00 грн, листопад - 72318,29 грн, грудень - 50562,94 грн, всього - 763034,05 грн;

2014 рік: січень - 71756,21 грн, лютий - 61910,43 грн, березень - 41702,70 грн, квітень - 67709,91 грн, травень - 69948,04 грн, червень - 27497,62 грн, липень - 132227,01 грн, серпень - 46137,41 грн, вересень - 37182,49 грн, жовтень – 67699,17 грн, листопад - 75401,75 грн, грудень - 43573,12 грн, всього - 742745,86 грн;

2015 рік: січень - 78891,06 грн, лютий - 66293,92 грн, березень - 41211,03 грн, квітень - 71354,13 грн, травень - 72323,14 грн, червень - 84474,50 грн, липень – 62093,76 грн, серпень - 75176,29 грн, вересень - 39185,44 грн, жовтень – 84559,07 грн, листопад - 88650,17 грн, грудень - 47850,75 грн, всього - 812063,26 грн;

2016 рік: січень - 70038,14 грн, лютий - 64180,85 грн, березень - 39076,19 грн, квітень - 148951,27 грн, травень - 78316,60 грн, червень – 40010,97 грн, липень – 74168,53 грн, серпень – 89043,14 грн, вересень - 12616,42 грн, жовтень – 83707,08 грн, листопад – 95978,28 грн, грудень – 21591,70 грн, всього - 817679,17 грн;

2017 рік: січень - 82541,86 грн, лютий - 87661,06 грн, березень - 16180,61 грн, квітень – 145501,69 грн, травень – 61013,25 грн, червень – 12822,50 грн, липень – 81130,14 грн, серпень – 115120,40 грн, вересень – 20682,09 грн, жовтень – 109173,00 грн, листопад – 124237,47 грн, грудень – 27918,83 грн, всього – 883982,90 грн;

2018 рік: січень - 86077,13 грн, лютий - 111052,66 грн, березень - 23801,22 грн, квітень – 107227,63 грн, травень – 98461,06 грн, червень – 20850,52 грн, липень – 86383,35 грн, серпень – 107341,67 грн, вересень – 21748,43 грн, жовтень – 90601,69 грн, листопад – 124696,33 грн, грудень – 28061,62 грн, всього – 906303,31 грн;

2019 рік: січень - 94716,04 грн, лютий – 119587,71 грн, всього - 214303,75 грн;

– довідка видана на підставі особових рахунків 2011-2019 років; із нарахованих сум проведені відрахування у Пенсійний фонд за встановленими тарифами; виплати одноразового характеру не включені.

Згідно із відомостями про страховий стаж застрахованих осіб, складеними Акціонерним товариством «Полюс Логістика» 23 серпня 2019 року б/н, ОСОБА_1 у 2019 році працював:

у період з 1 січня 2019 року до 24 лютого 2019 року, у період з 25 лютого 2019 року до 9 березня 2019 року, обчислення страхового стажу: додаткові відомості – вахта, у період з 10 березня 2019 року до 24 березня 2019 року, обчислення страхового стажу: додаткові відомості – ДЛ відпустка, у період з 25 березня 2019 року до 25 березня 2019 року, обчислення страхового стажу: додаткові відомості – вахта, у період з 26 березня 2019 року до 28 березня 2019 року, обчислення страхового стажу: додаткові відомості – неопл, у період з 29 березня 2019 року до 25 травня 2019 року, обчислення страхового стажу: додаткові відомості – відомості відсутні, у період з 26 травня 2019 року до 8 червня 2019 року, обчислення страхового стажу: додаткові відомості – вахта, у період з 9 червня 2019 року до 24 червня 2019 року, обчислення страхового стажу: додаткові відомості – ДЛ відпустка, у період з 25 червня 2019 року до 25 червня 2019 року, обчислення страхового стажу: додаткові відомості – вахта, у період з 26 червня 2019 року до 25 серпня 2019 року, обчислення страхового стажу: додаткові відомості – відомості відсутні, у період з 26 серпня 2019 року до 9 вересня 2019 року, обчислення страхового стажу: додаткові відомості – вахта, у період з 10 вересня 2019 року до 24 вересня 2019 року, обчислення страхового стажу: додаткові відомості – ДЛ відпустка, у період з 25 вересня 2019 року до 25 вересня 2019 року, обчислення страхового стажу: додаткові відомості – вахта, у період з 26 вересня 2019 року до 26 вересня 2019 року, обчислення страхового стажу: додаткові відомості – відомості відсутні;

відомості про нараховані (сплачені) страхові внески на обов`язкове пенсійне страхування: страхові внески на обов`язкове пенсійне страхування за вищезазначений період «так» нараховані; страхові внески на за додатковим періодом за вищезазначений період «ні» не нараховані.

Вищеописані довідки видані органами Російської Федерації та складені російською мовою.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги та заперечення сторін, суд виходить з такого.

Закон України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

У абзаці першому частини першої статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Відповідно до абзаців другого, десятого частини першої статті 26 Закону № 1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Оскільки 60 років позивачу виповнилося 16 серпня 2025 року, необхідний страховий стаж для призначення йому пенсії за віком має складати не менше 32 років.

Тобто для призначення пенсії позивачу необхідно дотримання таких умов: досягнення віку 60 років (на час звернення позивачу виповнилось 60 років 1 місяць) та наявність страхового стажу не менше 32 років.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу (абзац третій частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з абзацом дев`ятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

У абзаці першому частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із пунктом «а» частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону (абзац перший частини другої статті 27 Закону № 1058-IV).

Згідно з абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини (абзац четвертий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац п`ятий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).

Згідно із частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV:

призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом;

звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи;

порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (абзац перший частини другої, абзац перший частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1 у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року № 13-1) (тут і надалі посилання на норми Порядку № 22-1 наводяться в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії), заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4); заява про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном (додаток 9) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436 (абзац другий пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 22-1).

Відповідно до абзацу третього пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 22-1 у разі подання заяви засобами Порталу Дія та за умови реалізації технічної можливості щодо її формування та подання, формування заяви здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених в додатках до цього Порядку. Відомості, необхідні для формування заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними реєстрами органів державної влади.

За правилами пункту 1.7 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до абзаців першого-третього пункту 1.8 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів). Якщо заява пересилається поштою (у випадках, передбачених абзацами четвертим та п`ятим пункту 1.1 цього розділу цього Порядку), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія (абзац четвертий пункту 1.8 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 22-1).

Згідно з абзацом п`ятим пункту 1.8 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 22-1 якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

За приписами абзацу сьомого пункту 1.8 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням, продовженням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв`язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, припиненням виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

У абзаці першому підпункту 2 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Згідно з абзацами першим, другим підпункту 3 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 1 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, (в тому числі документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і за вислугу років), передбачені Порядком підтвердження наявного стажу роботи, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків (абзац дванадцятий підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1).

Згідно із абзацами п`ятим-шостим пункту 2.9 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 документи, видані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами пункту 2.10 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2.23 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

Згідно з абзацом третім пункту 2.23 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 до заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів (абзац другий пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Відповідно до абзаців першого, п`ятого-шостого, восьмого-дев`ятого, дванадцятого пункту 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (абзац чотирнадцятий пункту 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Згідно з абзацом першим пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів (абзаци другий-четвертий пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Відповідно до абзацу шостого пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 страховий стаж обчислюється по місяць, що передує місяцю подання особою відповідної заяви (досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, - у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи)).

У разі якщо відомості про нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за місяць, що передує місяцю подання особою заяви про призначення, переведення з одного виду пенсії на інший, перерахунок пенсії згідно з абзацами першим-третім частини четвертої статті 42 Закону або досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону,- у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи), надійшли протягом чотирьох місяців з дня звернення особи відповідно за призначенням, переведенням з одного виду пенсії на інший, перерахунком пенсії або у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи) - досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, орган, що призначає пенсію, протягом місяця з дня надходження цих відомостей, переглядає прийняте рішення. При цьому, якщо за результатами перегляду рішення про призначення пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі здійснюється з місяця, наступного за місяцем надходження відомостей. Рішення про перерахунок пенсії переглядається на найбільш вигідних умовах відповідно до абзаців першого-третього частини четвертої статті 42 Закону (абзац сьомий пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

У абзаці першому пункту 4.10 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 регламентовано, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

З системного аналізу вищенаведених норм Порядку № 22-1 слідує, що орган, що призначає пенсію, після надходження відповідної заяви (про призначення / перерахунок пенсії) разом з поданими документами зобов`язаний письмово повідомити особу, яка звернулась з такою заявою, про недостатність поданих документів та необхідність надання у тримісячний строк з дня прийняття заяви додаткових документів для призначення пенсії. При цьому, при поданні особою заяви в паперовій формі перелік документів, які необхідно подати додатково, а також строк для їх подання мають бути зазначені органом, що призначає пенсію, у розписці, яка видається особі, що звернулась з заявою про призначення пенсії. У разі подання заяви в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія.

Невиконання таких вимог органом, що призначає пенсію, призводить до позбавлення особи, яка звертається з заявою про призначення пенсії, права надати у тримісячний строк додаткові документи та унеможливлює призначення пенсії з дня прийняття заяви про призначення пенсії (перегляд розміру пенсії з дати її призначення).

Також з норм Порядку № 22-1 слідує, що з 30 березня 2021 року органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунок пенсій, суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсії будь-яким територіальним органом Пенсійного фонду України, обраним за принципом випадковості, в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

У спірних відносинах заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пункті 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637 в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку № 637).

У абзаці першому пункту 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Страховий стаж, набутий до 1 січня 2004 року, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними Порядком № 637, а страховий стаж, набутий після 1 січня 2004 року, підтверджується довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Щодо періодів роботи позивача у Кремінському районному виробничому об`єднанні з обслуговування сільського господарства «Сільгоспхімія» з 22 червня 1987 року до 29 серпня 1988 року водієм 3 класу, у Дочірньому підприємстві «Кремінська нафтобаза» Відкритого акціонерного товариства «Луганськнафтопродукт» з 18 липня 1997 року до 31 грудня 1998 року водієм 1 класу, суд зазначає таке.

20 червня 1974 року постановою Держкомпраці СРСР № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (далі – Інструкція № 162), яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до абзацу першого пункту 1.1 Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Заповнення трудових книжок та вкладишів до них здійснюється мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округа, на території яких розташовано дане підприємство, установа, організація, та офіційною мовою СРСР (пункт 2.1 Інструкції № 162).

Згідно з абзацами першим-четвертим пункту 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції № 162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1983 р.) записується « 1984.05.01», в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.; « 05.01.1984». Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується адміністрацією того підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.5. Інструкції № 162).

Відповідно до пункту 2.8. Інструкції № 162 виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.

Згідно з пунктом 2.9. Інструкції № 162 у розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: «Запис за № таким-то недійсний». Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». При зміні формулювання причини звільнення пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним» звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення. При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.

Абзацом першим пункту 2.10. Інструкції № 162 встановлено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Відповідно до пункту 2.11 Інструкції № 162 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом засвідчує правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалась трудова книжка.

Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані. Посилання на відповідні документи вносяться на внутрішньому боці обкладинки та засвідчуються підписом керівника підприємства чи спеціально уповноваженою ним особою і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (абзаци перший-третій пункту 2.12. Інструкції № 162).

Згідно із абзацом першим пункту 2.26. Інструкції № 162 запис про звільнення у трудовій книжці працівника виконується із дотриманням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 – дата звільнення; у графі 3 – причина звільнення; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дата та номер.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.1. Інструкції № 162 при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Аналогічні за змістом положення містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.

Суд зазначає, що у трудовій книжці позивача всі спірні записи виконані із дотриманням вимог Інструкції № 162 та Інструкції № 58.

Водночас, у наданій сканованій копії трудової книжки від 26 червня 1987 року серії НОМЕР_1 у записах за №№ 2, 3, 11, 12 у графі «На підставі чого внесено запис (документ, його дата та номер)» відсутня частина записів, зокрема щодо дат документів, на підставі яких внесений запис, внаслідок неправильного / неповного сканування оригіналу трудової книжки.

Відповідач у порушення вимог пункту 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 не повідомив позивача про необхідність надати якісну скановану копію трудової книжки протягом трьох місяців.

Також суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що територіальними органами Пенсійного фонду України оцифровано трудову книжку позивача і у розпорядженні відповідача був доступ до Відомостей про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування останнього, наявних у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як суд зазначав вище, відповідно до Відомостей про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 30 жовтня 2025 року на позивача у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування наявні, зокрема, відомості про трудову діяльність позивача за спірні періоди з 22 червня 1987 року до 29 серпня 1988 року та з 18 липня 1997 року до 9 квітня 2002 року із зазначенням дат та номерів наказів про прийняття / звільнення з роботи.

Отже, відповідач протиправно не врахував інформацію про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування на позивача, наявні у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Зазначене дає підстави встановити, що позивач з 22 червня 1987 року до 29 серпня 1988 року працював у Кремінському районному виробничому об`єднанні з обслуговування сільського господарства «Сільгоспхімія» водієм 3 класу та з 18 липня 1997 року до 9 квітня 2002 року працював у Дочірньому підприємстві «Кремінська нафтобаза» Відкритого акціонерного товариства «Луганськнафтопродукт» на посаді водія 1 класу, у зв`язку з чим відповідач протиправно не зарахував частину зазначених періодів роботи до страхового стажу при вирішенні питання про призначення пенсії.

Водночас, суд зазначає, що відповідач під час розгляду заяви про призначення пенсії зарахував до страхового стажу позивача період з 1 січня 1999 року до 9 квітня 2002 року.

З огляду на положення абзацу дев`ятого частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV щодо того, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом, спірними у цій справі є періоди роботи позивача у Кремінському районному виробничому об`єднанні з обслуговування сільського господарства «Сільгоспхімія» на посаді водія 3 класу з 22 червня 1987 року до 29 серпня 1988 року (1 рік 2 місяці 8 днів) та у Дочірньому підприємстві «Кремінська нафтобаза» Відкритого акціонерного товариства «Луганськнафтопродукт» на посаді водія 1 класу з 18 липня 1997 року до 31 грудня 1998 року (1 рік 5 місяців 14 днів), а всього 2 роки 7 місяців 22 дні.

Щодо періодів роботи позивача на Крайній Півночі: у Закритому акціонерному товаристві «Золотодобувна компанія «Полюс»» з 24 листопада 2006 року до 30 вересня 2011 року водієм автомобіля у автотранспортному цеху «Еруда» Олімпіадінського гірничозбагачувального комбінату, водієм-експедитором у автотранспортному цеху Олімпіадінського гірничозбагачувального комбінату, у Закритому акціонерному товаристві «Полюс Логістика», яке в подальшому перейменовано у Акціонерне товариство «Полюс Логістика», з 1 жовтня 2011 року до 26 вересня 2019 року водієм автомобіля-експедитором в автоколоні № 4 АТЦ, водієм автомобіля-експедитором 5 розряду в автоколоні № 4 - загальногосподарські перевезення (Еруда), водієм автомобіля-експедитором 5 розряду в автоколоні № 2 - загальногосподарські перевезення (Еруда), суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору (частина друга статті 4 Закону № 1058-IV).

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав-учасників Угоди та членів їх сімей здійснюються відповідно до законодавства держави, на території якого вони проживають.

Всі видатки пов`язані з здійсненням пенсійного забезпечення за вказаною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми договорами (стаття 3 вказаної Угоди).

Відповідно до статті 5 Угоди ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Згідно із статтею 6 зазначеної Угоди призначення пенсій громадянам держав-учасників Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсії на пільгових умовах та за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якого з держав-учасниць, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу цієї Угоди. Нарахування пенсій відбувається з заробітку (доходу) за період роботи, який зараховується в трудовий стаж.

Таким чином, Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, і відповідно, заробіток за такий період також підлягає включенню при обчисленні пенсії.

Відповідно до статті 11 вказаної Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

При цьому, частина друга статті 13 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення передбачає, що пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

29 листопада 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», якою постановив:

вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві;

Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови.

Згідно з повідомленням Міністерства юстиція України від 10 січня 2023 року «Відомості про припинення дії міжнародних договорів» Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (реєстраційний код в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів - 24283/2003), припинить свою дію для України 19 червня 2023 року (згідно з інформацією, наданою листом Міністерства закордонних справ України від 29 грудня 2022 року, № 72/14-612-108210).

Частиною другою статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року, ратифікованої Законом України від 11 липня 1995 року № 290/95-ВР, трудовий стаж, стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Дія цієї Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року, ратифікованої Законом України від 11 липня 1995 року № 290/95-ВР для України припинена згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2023 року № 639.

Суд враховує, що положення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення та Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року, ратифікованої Законом України від 11 липня 1995 року № 290/95-ВР, були чинними на момент роботи позивача на території Російській Федерації та на час видачі довідок про підтвердження періодів роботи та заробітну плату підприємствами Російської Федерації.

Водночас, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов`язання, взяті згідно з Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Зі змісту наведених норм слідує, що пенсія призначається за нормами законодавства країни, де проживає особа, а стаж, набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується до трудового стажу у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами.

Отже, обчислення стажу за періоди роботи з 24 листопада 2006 року до 30 вересня 2011 року у Закритому акціонерному товаристві «Золотодобувна компанія «Полюс»» та з 1 жовтня 2011 року до 26 вересня 2019 року у Закритому акціонерному товаристві «Полюс Логістика», яке в подальшому перейменовано у Акціонерне товариство «Полюс Логістика», (Російська Федерація, Красноярський край, Крайня Північ) на посадах водія та водія-експедитора здійснюється згідно із законодавством Російської Федерації, на території якої у спірний період відбувалась трудова діяльність позивача.

Згідно зі статтею 2 Федерального Закону Російської Федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ «Про трудові пенсії в Російській Федерації», який застосовувався до 1 січня 2015 року, страховий стаж – та, що враховується при визначенні права на трудову пенсію, сумарна тривалість періодів роботи та (або) іншої діяльності, протягом якої сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації, а також інші періоди, що зараховуються до страхового стажу.

Відповідно до частини першої статті 10 Федерального Закону Російської Федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ «Про трудові пенсії в Російській Федерації» до страхового стажу включаються періоди роботи та (або) іншої діяльності, які виконувались на території Російської Федерації особами, вказаними в частині першій статті 3 даного Федерального закону, за умови, що за ці періоди сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації.

При підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, до реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону від 1 квітня 1996 року № 27-ФЗ «Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов`язкового пенсійного страхування» підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації (частина перша статті 14 Федерального Закону Російської Федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ «Про трудові пенсії в Російській Федерації»).

Згідно із частиною другою статті 14 Федерального Закону Російської Федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ «Про трудові пенсії в Російській Федерації» при підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, після реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону від 1 квітня 1996 року № 27-ФЗ «Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов`язкового пенсійного страхування» підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку.

Аналогічні за змістом положення щодо визначення страхового стажу, періодів роботи та (або) іншої діяльності, що включаються до страхового стажу, та правил обчислення та порядку підтвердження страхового стажу містяться і у Федеральному Законі Російської Федерації від 28 грудня 2013 року № 400-ФЗ «Про страхові пенсії» (статті 3, 11, 14).

Отже, страховий стаж за періоди роботи позивача з 24 листопада 2006 року до 30 вересня 2011 року у Закритому акціонерному товаристві «Золотодобувна компанія «Полюс»» та з 1 жовтня 2011 року до 26 вересня 2019 року у Закритому акціонерному товаристві «Полюс Логістика», яке в подальшому перейменовано у Акціонерне товариство «Полюс Логістика», (Російська Федерація, Красноярський край, Крайня Північ) на посадах водія та водія-експедитора відповідно до законодавства Російської Федерації має бути підтверджений на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації. При цьому, обов`язковою умовою для включення зазначеного періоду роботи, яка виконувалась на території Російської Федерації, до страхового стажу є сплата страхових внесків до Пенсійного Фонду Російської Федерації за цей період.

Позивач до заяви про призначення пенсії додав довідки про періоди роботи та заробітну плату, в яких наявні відомості щодо сплати підприємствами, на яких працював позивач, страхових внесків.

Щодо мови, якою складені довідки, видані органами Російської Федерації, суд зазначає таке.

23 грудня 2022 року набрав чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993», відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема, з Російською Федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР.

Водночас, станом на 24 лютого 2022 року Конвенція і Протокол до неї у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь діяли, і виготовлені або засвідчені у вказаних країнах документи приймалися на території України без спеціального посвідчення. З прийняттям вказаної вище постанови Уряду документи цих держав і надалі приймаються на території України без спеціального посвідчення, але із застереженням щодо періоду, а саме лише під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що відсутність легалізації наданих позивачем довідок та відсутність їх перекладу не може бути підставою для обмеження особи у реалізації права на пенсійне забезпечення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи у Російській Федерації (Крайня Північ), а саме у Закритому акціонерному товаристві «Золотодобувна компанія «Полюс»» з 24 листопада 2006 року до 30 вересня 2011 року водієм автомобіля у автотранспортному цеху «Еруда» Олімпіадінського гірничозбагачувального комбінату, водієм-експедитором у автотранспортному цеху Олімпіадінського гірничозбагачувального комбінату та у Закритому акціонерному товаристві «Полюс Логістика», яке в подальшому перейменовано у Акціонерне товариство «Полюс Логістика», з 1 жовтня 2011 року до 26 вересня 2019 року водієм автомобіля-експедитором в автоколоні № 4 АТЦ, водієм автомобіля-експедитором 5 розряду в автоколоні № 4 - загальногосподарські перевезення (Еруда), водієм автомобіля-експедитором 5 розряду в автоколоні № 2 - загальногосподарські перевезення (Еруда).

Загалом стаж роботи у Російській Федерації, який відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача, складає 12 років 10 місяців 3 дні.

Таким чином, за наслідками судового розгляду судом встановлено, що відповідач під час розгляду заяви від 16 вересня 2025 року, поданої через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, про призначення пенсії за віком, протиправно не зарахував до страхового стажу 15 років 5 місяців 25 днів, внаслідок чого неправильно обчислено страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Проте суд зазначає, що у разі зарахування до страхового стажу позивача спірних періодів роботи (15 років 5 місяців 25 днів) загальний страховий стаж позивача станом на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії складатиме 29 років 7 місяців 22 дні (14 років 1 місяць 27 днів (стаж, врахований відповідачем під час розгляду заяви) + 15 років 5 місяців 25 днів (стаж, протиправно не врахований відповідачем під час розгляду заяви, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (потрібно – 32 роки).

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 23 вересня 2025 року № 204650027920, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком через недостатність страхового стажу, відповідає вимогам Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», внаслідок чого позовні вимоги про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення потрібно залишити без задоволення.

Вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 з 16 вересня 2025 року пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є похідними від позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 23 вересня 2025 року № 204650027920, відтак підстави для задоволення таких позовних вимог також відсутні.

У задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу період роботи у Дочірньому підприємстві «Кремінська нафтобаза» Відкритого акціонерного товариства «Луганськнафтопродукт» з 1 січня 1999 року до 9 квітня 2002 року (загальний період визначений позивачем - з 18 липня 1997 року до 9 квітня 2002 року) водієм 1 класу потрібно відмовити, оскільки відповідач такий періоди роботи – з 1 січня 1999 року до 9 квітня 2002 року зарахував позивачу до страхового стажу, що підтверджується розрахунком наявного стажу, який міститься в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії (форма РС-право).

Оскільки обчислення страхового стажу та визначення розміру пенсії є повноваженнями територіального органу Пенсійного фонду України, які реалізовуються в процесі прийняття рішення про призначення пенсії, а страховий стаж позивача складає менше 32 років - 29 років 7 місяців 22 дні, що недостатньо для призначення пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на цьому етапі вимоги про зобов`язання територіального органу Пенсійного фонду України зарахувати до страхового стажу певні періоди роботи є передчасними, а отже, їх також належить залишити без задоволення.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і у задоволенні позову потрібно відмовити повністю.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання цього позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), поданого в його інтересах адвокатом Верченко Ольгою Олександрівною, до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (ідентифікаційний код 21295057, місцезнаходження: вул. Крицак Валентини, буд. 6, м. Херсон, Херсонська область, 73036) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська