Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №300/3553/25 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2026 р. справа № 300/3553/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Савіцький Роман Євгенійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 25.03.2025 року №11/1/2642, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 80% від грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки від 25.03.2025 року №11/1/2642 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірі 80% від грошового забезпечення у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Позовні вимоги мотивовані протиправними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 25.03.2025 року №11/1/2642, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 80% від грошового забезпечення.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені) та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

05.06.2025 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві та зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (надалі Закон №2262-ХІІ).

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області позивачу призначено пенсію за вислугу років з основним розміром 80% грошового забезпечення.

Здійснюючи перерахунок пенсії відповідно до Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року відповідач зменшив розмір пенсії на 70% грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018 року.

Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нової довідки про розмір грошового забезпечення.

ІНФОРМАЦІЯ_1 направив відповідачу довідку про розмір грошового забезпечення від 25.03.2025 року №11/1/2642, для обчислення пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії станом на 05.03.2019.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив прийняти оновлену довідку про розмір грошового забезпечення та здійснити проведення перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 року відповідно до нової довідки про розмір грошового забезпечення та виплатити заборгованість.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 06.05.2025 №3833-3164/М-02/8-0900/25 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку та виплати пенсії у зв`язку із відсутністю правових підстав, а також листом від 05.05.2025 №3788-3145/М-02/8-0900/25 відповідач відмовив здійснити такий перерахунок та виплату пенсії виходячи з 80% грошового забезпечення, зазначивши, що основний розмір пенсії позивача з 01.01.2018 року встановлено в розмірі 70% сум грошового забезпечення.

Позивач вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправними, звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон № 2262. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону №2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених КМ України.

Справа не є типовою, але згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України належить застосовувати висновки Верховного Суду у рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 (набрало законної сили 24.06.2020), в якому зазначено, що з набранням 05.03.2019 законної сили рішенням суду у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку з 01.04.2019 пенсій, призначених згідно із Законом №2262, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Враховуючи висновок Верховного Суду, одержання відповідачем довідки про грошове забезпечення позивача станом на 05.03.2019 і те, що відповідач не провів такий перерахунок, то останній порушив вимоги ч. 4 ст. 63 Закону №2262 і право позивача на перерахунок пенсії, тому вимогу про визнання протиправною відмови відповідача належить задовольнити.

З метою поновлення порушеного права належить задовольнити похідну вимогу про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії на підставі нової довідки.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Закону №2262 і враховуючи, що перерахунок пенсії позивачу не було проведено з 01.04.2019 з вини відповідача, про що суд зазначив вище, то перерахунок пенсії необхідно провести з 01.04.2019.

Щодо зменшення виплати пенсії з 80% на 70% від грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992. № 2262-XII (далі - Закону № 2262-ХІІ).

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист (абз.3 преамбули до Закону № 2262-ХІІ).

Право на пенсійне забезпечення на умовах Закону № 2262-ХІІ мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугою строків служби (ст.1 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з вислуги у розмірі 80 % від суми грошового забезпечення.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, зміна розміру пенсії позивача з 80 % до 70 % суми грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень ч.2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.

Внесені Законом № 1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при первинному призначенні пенсій. Тому відповідач при перерахунку пенсії позивача повинен був застосувати норми ч.2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90 % від розміру грошового забезпечення.

Аналогічні висновки щодо протиправності зменшення відсоткового значення розміру грошового забезпечення при перерахунку пенсії викладені в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 р. у зразковій справі № 240/5401/18.

Положеннями ч.5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 80 % на 70 % при здійсненні перерахунку пенсії позивача.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку що належним способом поновлення порушених прав позивача є визнання протиправним дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення позивачу з 01.01.2018 р. відсоткового розміру пенсії з 80 % до 70 % грошового забезпечення та зобов`язати відповідача здійснити з 01.04.2019 р. перерахунок та виплату пенсії позивача у розмірі 80 % відповідних сум грошового забезпечення.

Стосовно пропущеного строку на звернення до суду, про що зазначає представник відповідача у відзиві на позов, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 2, 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

На переконання суду, шестимісячний строк звернення до суду не підлягає застосуванню до спорів, які виникли через недоплачену суму пенсії. Таку позицію підтвердив Верховний Суд у постанові від 24 листопада 2020 року справа №815/460/18 (провадження № К/9901/57261/18), відповідно до якої, згідно з частиною третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Системний аналіз даної статті дає підстави для висновку про те, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

Аналогічна правова позиція стосовно застосування процесуального строку у спорах, пов`язаних із правом особи на соціальний захист, викладена у постановах Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі №164/1904/14-ц, Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, Верховного Суду, зокрема, від 24 квітня 2018 року у справі №646/6250/17, 30 жовтня 2018 року у справі №493/1867/17, 22 січня 2019 року у справі №201/9987/17(2-а/201/304/2017), 29 листопада 2019 року у справі №642/7479/16-а, 30 січня 2020 року у справі №554/5119/16-а, 23 липня 2020 року у справі №761/28365/16-а.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 25.03.2025 року №11/1/2642, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 80% від грошового забезпечення;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки від 25.03.2025 року №11/1/2642 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірі 80% від грошового забезпечення у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.