Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №280/9723/25 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 січня 2026 року Справа № 280/9723/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у взятті ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних на підставі розпорядження начальника Генерального штабу ЗСУ №26654/С від 06 березня 2025 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити (видалити) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про взяття на військовий облік військовозобов`язаних ОСОБА_1 ;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду в порядку статті 382 КАС України, а саме зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 у встановлений судом строк подати звіт про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 всі судові витрати у цій справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач як особа, яка раніше була засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, був виключення з військового обліку на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції, що діяла до 18 травня 2024 року, та відповідно не є військовозобов`язаним. Зауважує, що не знаючи на це, з 19 квітня 2024 року перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі розпорядження начальника Генерального штабу ЗСУ №26654/С від 06 березня 2025 року. На думку позивача, ІНФОРМАЦІЯ_4 без належної правової підстави вчинив протиправні дії – взяв на військовий облік військовозобов`язаних ОСОБА_1 , у зв`язку із чим дані стосовно взяття ОСОБА_1 на військовий облік як військовозобов`язаного мають бути вилучені з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. З огляду на вказане, позов просить задовольнити.

Ухвалою 10 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Також, вказаною ухвалою судді від відповідача витребувано докази по справі.

24 листопада 2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, який містить заперечення проти задоволення позову з огляду на наступне. Згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивача ОСОБА_1 , 14 червня 2024 року взято на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 , розташованим у АДРЕСА_3 . Згідно даних ЄДРПВР, 16 березня 2025 року цим же ІНФОРМАЦІЯ_6 оголошено ОСОБА_1 у розшук, як порушника законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у зв`язку із його неявкою до них за повісткою на 06 березня 2025 року. 19 квітня 2025 року співробітниками поліції у м. Запоріжжі було встановлено місце перебування ОСОБА_1 та доставлено його до ІНФОРМАЦІЯ_7 , де здійснювали чергування посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 і де ними відносно нього було складено протокол №1043 від 19 квітня 2025 року за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. У відповідності до Алгоритму роботи посадових осіб районних (міських) ТЦК та СП при доставленні органами Національної поліції громадянина, який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, затвердженого розпорядженням ГШ ЗСУ від 06 березня 2025 року № 321/1511, в Єдиному державному реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів АС «Оберіг» переведено ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_8 на військовий облік військовозобов`язаних до ІНФОРМАЦІЯ_9 . Вказує, що відповідачу не відомо про існування розпорядження начальника Генерального штабу ЗСУ №26654/С від 06 березня 2025 року, на яке у позові посилається позивач. Також, вказує про часткове ненадання позивачем документів, на які останній посилається у позові. У задоволенні позову просить відмовити.

25 листопада 2025 року від представника позивача на адресу суду надійшли документи, на які він посилається у позові та про відсутність яких вказує представник відповідача у відзиві на позов.

26 листопада 2025 року від представника позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення, у яких вказано, що відповідач не мав права повторно включати позивача на військовий облік, а відтак має виключити (видалити) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про взяття на військовий облік військовозобов`язаних ОСОБА_1 .

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

18 лютого 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 отримав тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 .

З 18 лютого 2022 року позивача було виключено з військового обліку на підставі підпункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції до 18 травня 2024 року) як раніше засудженого до позбавлення волі за тяжкий злочин.

Відповідно до листа-повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24 листопада 2025 року за № Ю/8694, доданого представником позивача до відзиву на позов, згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів - позивача ОСОБА_1 , 14 червня 2024 року було взято на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 , розташованим у АДРЕСА_3 .

16 березня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 оголошено у розшук, як порушника законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у зв`язку із його неявкою за повісткою на 06 березня 2025 року.

19 квітня 2025 року співробітниками поліції у м. Запоріжжі встановлено місце перебування ОСОБА_1 та доставлено його до ІНФОРМАЦІЯ_7 , де здійснювали чергування посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 і де ними відносно нього складено протокол №1043 від 19 квітня 2025 року за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

На підставі розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України від 06 березня 2025 № 321/1511, в Єдиному державному реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів АС «Оберіг» ОСОБА_1 переведено з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_8 на військовий облік військовозобов`язаних до ІНФОРМАЦІЯ_9 .

01 травня 2025 року провадження у справі про адміністративне порушення відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, що підтверджується наявною в матеріалах справи постановою № 1043.

Про переведення з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_8 на військовий облік військовозобов`язаних до ІНФОРМАЦІЯ_9 відповідач повідомляв у відповіді на адвокатський запит листами за вих. №Ю/4577 від 17 липня 2025 року та за вих. №Ю/4720, від 22 липня 2025 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач, вважаючи, що відповідач повторно вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів відомостей про взяття ОСОБА_1 на військовий облік звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

За змістом частини 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частиною 6 статті 2 Закону №2232-XII визначені види військової служби, серед яких: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).

Частиною 3 статті 33 Закону №2232-XII передбачено, що військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Згідно з частиною 1 статті 34 цього Закону персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 14 Закону №2232-XII взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, встановлення освітнього рівня, вивчення особистих якостей.

Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.

Відповідно до частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ в редакції до внесення змін Законом №3633-IX від 11 квітня 2024 року виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.

Відповідно до частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ в редакції Закону №3633-IX від 11 квітня 2024 року, які набули чинності 18 травня 2024 року, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Позивач фактично не погоджується з діями відповідача щодо взяття позивача повторно на військовий облік на підставі статті 37 Закону №2232-ХІІ в редакції Закону №3633-IX від 11 квітня 2024 року, як раніше засудженого до позбавлення волі за вчинення особливо тяжкого злочину.

В той же час, з урахуванням наданих до суду учасниками справи доказів (відповіді на адвокатські запити за вих. № 4825 від 07 червня 2025 року, вих. №Ю/4577 від 17 липня 2025 року та за вих. №Ю/4720, від 22 липня 2025 року, лист – повідомлення № вих № Ю/8694 від 24 листопада 2025 року, постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення № 1043 від 01 травня 2025) ОСОБА_1 14 червня 2024 року взято на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 , розташованим у АДРЕСА_3 , а не ІНФОРМАЦІЯ_4 . До ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача переведено на підставі ГШ ЗСУ від 06 березня 2025 року № 321/1511, а не №26654/С від 06 березня 2025 року, як вказує у позові позивач.

Відтак, доводи представника позивача щодо повторного взяття ОСОБА_1 на військовий облік відповідачем не відповідають дійсним обставинам справи.

З огляду на вказане, вимоги позивача про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у взятті ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних на підставі розпорядження начальника Генерального штабу ЗСУ №26654/С від 06 березня 2025 року задоволенню не підлягають.

З приводу вимог позивача щодо зобов`язання відповідача виключити (видалити) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про взяття на військовий облік військовозобов`язаних ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – Положення № 154), відповідно до пункту 2 якого територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням. Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.

Згідно із пунктом 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, “Про захист персональних даних” та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; виконують інші функції відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.

Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2016 року № 1951-VIII (далі - Закон №1951-VІІІ) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).

Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України (стаття 1 Закону №1951-VІІІ).

Згідно зі статтею 2 Закону №1951-VІІІ основними завданнями Реєстру є:

1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;

2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;

3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 1951-VІІІ визначено, що основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1951-VІІІ держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру (частина третя статті 5 Закону №1951-VІІІ).

Згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону №1951-VІІІ органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина восьма статті 5 Закону №1951-VІІІ).

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1951-VІІІ до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 9 Закону №1951-VІІІ передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому розпорядником Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

Згідно із частиною третьою статті 12 Закону № 1951-VIII персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису - сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.

Відповідно до частин другої-третьої статті 13 Закону № 1951-VIII відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, знищуються суб`єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру.

До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Пунктом 2 частини першої статті 14 Закону № 1951-VIII визначено, що ведення Реєстру включає: внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами.

Відповідно до положень частини третьої статті 14 Закону № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від:

1) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, - відомості, зазначені у пунктах 1-5, 8, 8-1, 10, 11 частини першої статті 7 цього Закону;

2) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 21, 26 частини першої статті 7 цього Закону.

3) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - відомості, зазначені у пунктах 12 і 13 частини першої статті 7 цього Закону;

4) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - відомості, зазначені у пунктах 15 і 15-1 частини першої статті 7 цього Закону;

5) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, - відомості, зазначені у пунктах 16 і 16-1 частини першої статті 7 цього Закону;

7) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, - відомості, зазначені у пунктах 12, 16-2, 17 частини першої статті 7 цього Закону;

8) органу прокуратури вищого рівня, що організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, - відомості, зазначені у пункті 18 частини першої статті 7 цього Закону;

9) Державної судової адміністрації України - відомості, зазначені у пунктах 11, 19 частини першої статті 7 цього Закону;

10) Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 15, 15-1, 20, 20-1, 21, 24, 26, 27, 32 частини першої статті 7 цього Закону;

11) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, з питань утримання військовополонених, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації; забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - відомості, зазначені у пункті 31 частини першої статті 7 цього Закону;

12) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - відомості, зазначені у пункті 22 частини першої статті 7 цього Закону;

13) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, - відомості, зазначені в пункті 29 частини першої статті 7 цього Закону;

14) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації, - відомості, зазначені у пункті 30 частини першої статті 7 цього Закону;

15) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, - відомості, зазначені у пунктах 7, 7-1, 8, 8-1, 11, 17, 33 частини першої статті 7 цього Закону;

16) центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, - відомості, зазначені у пункті 28 частини першої статті 7 цього Закону;

17) централізованої системи державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття, - відомості, зазначені у пунктах 1-4, 7, 13, 16-2, 25 частини першої статті 7 цього Закону;

18) інших державних органів - держателів (розпорядників, адміністраторів) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних, крім тих, що містять відомості, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової, контррозвідувальної та розвідувальної діяльності, - відомості, зазначені у частині першій статті 7 та у частині першій статті 8 цього Закону.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Таким чином, за змістом вищенаведених норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

При цьому, у разі наявності в Реєстрі неактуальних даних чи таких, що не відповідають дійсності, особа, яка не погоджується із такими даними, та має намір актуалізувати їх, звертається до органу ведення Реєстру (в даному випадку відповідач 1) із заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Судом установлено, що 01 травня 2025 року провадження у справі про адміністративне порушення відносно ОСОБА_2 закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, що підтверджується наявною в матеріалах справи постановою № 1043.

Тобто, відсутні підстави для оголошення ОСОБА_1 у розшук, як порушника законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у зв`язку із його неявкою до ТЦК та СП за повісткою на 06 березня 2025 року.

При цьому, суд враховує, що позивач в межах даної справи просить зобов`язати відповідача виключити (видалити) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про взяття на військовий облік військовозобов`язаних ОСОБА_1 , а не про порушення ним правил військового обліку. Однак, взяття позивача на військовий облік відповідачем не здійснювалось, про що суд вказав у рішенні раніше.

Також, суд враховує, що в Єдиному державному реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів АС «Оберіг» ОСОБА_1 переведено з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_8 на військовий облік військовозобов`язаних до ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Тобто, станом на дату звернення до суду із позовом та станом на дату ухвалення судового рішення в даній справі відповідач був органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен був забезпечувати актуалізацію бази даних, зокрема, щодо позивача.

Відтак, виявивши невідповідність даних стосовно себе в Реєстрі призовників у квітні 2025 року, позивач мав звернутись до відповідача, як органу ведення Реєстру, із мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе та виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

В той же час, позивач до відповідача із заявою виключення інформації щодо ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів як військовозобов`язаного не звертався. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

А відтак, у відповідача станом на дату звернення позивача до суду із позовом була відсутня інформація із наданням відповідних доказів, на підтвердження наявності підстав для виключення відомостей щодо позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів як військовозобовязаного.

З огляду на вказане, в цій частині позовних вимог також слід відмовити.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання відповідача вчинити певні дії, вимоги щодо встановлення судового контролю також задоволенню не підлягають.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та наданих до матеріалів справи письмових доказів, суд дійшов висновку про наявність сукупності підстав для відмови в задоволенні позову.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 5, 7-10, 72, 77, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 09 січня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов