Рішення від 18 грудня 2025 р. у справі №260/990/25 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2025 року м. Ужгород№ 260/990/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Пшевлоцька К.І.,

за участю:

позивача: ТОВ "Д-Трансгейт", представники - Гнатик Р.О.;

відповідача: Закарпатська митниця Державної митної служби України, представники - Посух Д.П., Сочка О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трансгейт" до Закарпатської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 29 грудня 2025 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Д-Трансгейт" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці Державної митної служби України, яким просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2024/000093/1 від 20.11.2024 року та картку відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305160/2024/000402.

Позовна заява мотивована тим, що ТОВ «Д-Трансгейт» здійснює систематичне придбання та митне оформлення товару - дитячі іграшки, згідно договору (контракту) №2022/11/10 від 11 жовтня 2022 року. Вказана господарська операція є реальною та не має ознак фіктивності.

Під час митного оформлення товару на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару було надано митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару.

Подані документи не містять числових розбіжностей, які не дозволяють встановити числові значення митної вартості. Проте, митний орган зазначених документів не взяв до уваги, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.

В розділі 1 графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів митний орган вказав та вигадав, що подані декларантом до митного оформлення основні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, а також зазначає про невідповідність обраного методу визначення митної вартості умовам, наведеним у ст. 58 МК України в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни і зазначає, що декларант на запит митного органу не надав додаткових документів для підтвердження митної вартості у відповідності з положеннями ст. 53 МК України.

В частині 2 статті 53 МК України вказано перелік необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів, всі подані документи, які були надані митному органу, вказують на неправомірність прийняття рішення про коригування митної вартості у зв`язку з невиконанням вимог частини 2 статті 53 МК України.

У судовому засідання представники позивача підтримали висунуті позовні вимоги та просили суд такі задовольнити.

Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого не погоджується із заявленими позовними вимогами, просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зокрема зазначає, що 19.11.2024 підприємством ТОВ "Д-ТРАНСГЕЙТ" до митного оформлення було задекларовано за митною декларацією № 24UA305160035184U1 дитячі іграшки та дитячі косметичні набори китайського походження, у тому числі: - Товар № 2: «Дитячі косметичні набори декоративної косметики для макіяжу, торгова марка: YGTOYS, виробник: YG TOYS», вага нетто 638,2 кг; - Товар № 4: «Іграшки дитячі у наборах або комплектах, що складаються з двох або декількох різних видів виробів, з комбінованих матеріалів, в асортименті, торгова марка: YGTOYS, виробник: YG TOYS», вага нетто 2223,3 кг; - Товар № 7: «Іграшки дитячі з пластмаси, в асортименті», торгова марка: YGTOYS, виробник: YG TOYS», вага нетто 744 кг; - Товар № 8: «Іграшки дитячі, для розваг, настільні ігри, в асортименті», торгова марка: YGTOYS, виробник: YG TOYS», вага нетто 1083 кг.

Відповідно до розділу 3 Контракту, поставка товару здійснюється мультимодальним (комбінованим) перевезенням на умовах DAP Ужгород згідно з міжнародними правилами Інкотермс 2010, якщо інше не вказано в супровідних документах. Однак, умови поставки в інвойсі, рахунку-проформі, пакувальному листі - DAP Чоп. Тобто, в супровідних документах вказана інша інформація щодо умов поставки.

Наданий до митного оформлення рахунок-проформа № 2023/12/44 від 05.12.2023 (тобто, рахунок-проформа виставлений майже за рік до виставлення рахунку фактури, датованого 11.11.2024 за № 2024/11/22) передбачає банківський переказ, однак не вказано дату коли цей переказ повинен бути здійснений. Додаток до контракту (якій міг передбачати щось інше) до митного оформлення не надано. Вказане може свідчити про наявність попередньої оплати за товар, та, відповідно, наявність платіжного доручення, яке до митного оформлення не надано, що може бути порушенням вимог пункту 4 частини 2 статті 53 МКУ (документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару). Викладене вище вказує на те, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар, а також відомостей щодо складових митної вартості, у зв`язку з чим, відповідно до частини 3 ст. 53 МКУ митним органом було здійснено запит додаткових документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, однак жодних пояснень чи запитуваних додаткових документів декларантом надано не було, відтак обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було.

У судовому засідання представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог та просили суд відмовити позивачу у повному обсязі.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 19.11.2024 підприємством ТОВ "Д-ТРАНСГЕЙТ" до митного оформлення було задекларовано за митною декларацією № 24UA305160035184U1 дитячі іграшки та дитячі косметичні набори китайського походження, у тому числі:

- Товар №2: «Дитячі косметичні набори декоративної косметики для макіяжу, торгова марка: YGTOYS, виробник: YG TOYS», вага нетто 638,2 кг;

- Товар № 4: «Іграшки дитячі у наборах або комплектах, що складаються з двох або декількох різних видів виробів, з комбінованих матеріалів, в асортименті, торгова марка: YGTOYS, виробник: YG TOYS», вага нетто 2223,3 кг;

- Товар № 7: «Іграшки дитячі з пластмаси, в асортименті», торгова марка: YGTOYS, виробник: YG TOYS», вага нетто 744 кг;

- Товар № 8: «Іграшки дитячі, для розваг, настільні ігри, в асортименті», торгова марка: YGTOYS, виробник: YG TOYS», вага нетто 1083 кг.

До поданої декларації було долучено наступні документи:

- Пакувальний лист №2024/11/22 11.11.2024;

- Рахунок-проформа №2023/12/44 від 05.12.2023;

- Рахунок-фактура (інвойс) №2024/11/22 від 11.11.2024;

- Коносамент №157400279755 від 17.09.2024;

- Автотранспортна накладна №320540 від 12.11.2024;

- Декларація про походження товару №2024/11/2022 від 11.11.2024;

- Митна декларація №24UA305160034778U3.00 від 15.11.2024;

- Акт про проведення огляду (переогляду) товарів транспортних засобів ручної поклажі та багажу №UА305160/2024/001059 від 19.11.2024;

- Картка відмови у прийнятті митної декларації митному оформленні виписку чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UА305160/2024/000399 від 19.11.2024;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №2022/11/10 від 11.10.2022;

- Доповнення до Зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 14.11.2022;

- Доповнення до Зовнішньоекономічного договору (контракту) №11/12 від 11.12.2023;

- Внутрішній договір (контракт) комісії №Б-Н від 21.08.2024;

- Документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку №декларація про відповідність U від 28.10.2024;

- Судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції №260/490/23 від 05.12.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення №MRN24SI009043507934J7 від 13.11.2024.

Розглянувши подані документи до митної декларації №24UA305160035184U1 від 19 листопада 2024 року Закарпатська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2024/000093/1 від 20.11.2024 року та картку відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305160/2024/000402.

Відповідач обґрунтував прийняте рішення тим, що відповідно до розділу 3 Контракту, поставка товару здійснюється мультимодальним (комбінованим) перевезенням на умовах DAP Ужгород згідно з міжнародними правилами Інкотермс 2010, якщо інше не вказано в супровідних документах. При цьому, умови поставки в рахунку – фактурі № 2024/11/22 від 11.11.2024 (далі – інвойс), рахунку-проформі № 2023/12/44 від 05.12.2023 (далі – рахунок-проформа) та пакувальному листі - DAP Чоп. Наявність розбіжностей щодо пунктів призначення може свідчити, що умови поставки застосовані не коректно, що в свою чергу призводить до сумнівів у достовірності складових митної вартості (зокрема включення до фактурної/митної вартості витрат на перевезення). Також, у графі 16 СMR «Перевізник» наявний відтиск штампу українського перевізника, що може суперечити умовам поставки «DAP (поставка в місці)», відповідно до яких продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення. Підтверджуючі документи про автомобільне перевезення, окрім СMR, до митного оформлення не надавались.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічноправових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частинами 1 та 2 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, ч.1 ст.51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, ч.2 ст.53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з приписами ч.1, 2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (ч.6 ст.54 МК України).

Так, ч.7 ст.54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20, від 21 вересня 2023 року у справі № 520/18432/21.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що наведені вище правові норми дають підстави для висновку, що митний орган при реалізації своїх повноважень, щодо контролю за правильністю обчислення митної вартості декларантом, мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості. Однак, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей через неповноту поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідність характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Тобто, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою з огляду на те, що саме із цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування ним додаткових документів у декларанта та вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребуванню підлягають не всі документи, що передбачені приписами статті 53 МК, а лише ті, що надають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Відтак, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митним органом іншої митної вартості лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Отже, суд вважає, що митний орган зобов`язаний зазначати конкретні обставини, що викликали обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, а також причини неможливості її перевірки на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувавши як необхідність перевірки спірних відомостей, так і вказавши конкретні документи, надання яких може усунути такі сумніви.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, Закарпатська митниця, засобами електронного зв`язку, надсилала пропозицію позивачу, відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

На виконання вимог митного органу, позивач надіслав митному органу повідомлення, що всі документи надані у повному обсязі, відтак просили завершити митне оформлення товарів за поданими документами.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема: Пакувальний лист №2024/11/22 11.11.2024; Рахунок-проформа №2023/12/44 від 05.12.2023; Рахунок-фактура (інвойс) №2024/11/22 від 11.11.2024; Митна декларація №24UA305160034778U3.00 від 15.11.2024; Автотранспортна накладна №320540 від 12.11.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №2022/11/10 від 11.10.2022; Доповнення до Зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 14.11.2022; Доповнення до Зовнішньоекономічного договору (контракту) №11/12 від 11.12.2023; Копія митної декларації країни відправлення №MRN24SI009043507934J7 від 13.11.2024.

Оцінивши документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів у спірних правовідносинах, суд вважає, що такі містили належні, об`єктивні та достовірні відомості про числові складові заявленої митної вартості.

Відповідачем не доведено неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем документів для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Крім цього, суд вважає помилковими покликання відповідача на неподання платіжних документів при митному оформлені товарів, з огляду на таке.

Так, судом встановлено, що відповідно до п.5.2. контракту № 2022/11/10 від 11.10.2022 укладеного між компанією “MM Tech Trade s.r.o.”, яка зареєстрована у Словацькій Республіці та ТОВ “Д-Трансгейт”, оплата за партію товару, що постачається по цьому Контракту, проводиться шляхом попередньої оплати або після отримання товару, банківським переказом грошових коштів на рахунок продавця протягом 30 днів з моменту перетинання товаром митного кордону України.

Тобто, сторони контракту погодили альтернативні умови оплати, зокрема, проведення попередньої оплати або після отримання товару.

Після відстрочки оплати товару, позивач здійснив оплату за товар, що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними документами (а.с. 108-114), що містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар відповідно контракту № 2022/11/10 від 11.10.2022.

Щодо покликання митного органу, стосовно наявності розбіжностей пунктів призначення свідчить, що умови поставки застосовані некоректно, що в свою чергу призводить до сумнівів у достовірності складових митної вартості (зокрема включення до фактурної/митної вартості витрат на перевезення), то суд вважає такі помилковими, з огляду на таке.

Сторони контракту згідно п.3 погодилися співпрацювати на умовах поставки DAP Ужгород. Водночас, контрагенти визначили у контракті можливість співпраці на умовах поставки, зазначених у товаросупровідних документах, виклавши умову договору наступним чином: «Поставка товару здійснюється мультимодальним (комбінованим) перевезенням на умовах DAP Ужгород, згідно з міжнародними правилами Інкотермс 2010, якщо інше не вказано в супровідних документах.» (п.3 контракту).

Із вказаного вбачається, що умови поставки зазначені у контракті (DAP Ужгород) та умови поставки зазначені у рахунку фактурі (DAP Чоп) не є розбіжностями, які впливають на визначення митної вартості, оскільки суб`єкти підприємництва врегулювали можливість відійти від положень контракту.

Разом з тим, умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення.

Тобто, у вартість товару, імпортованого позивачем, уже включено вартість транспортування товару.

Отже, наявні розбіжності щодо пунктів призначення не впливають на складові митної вартості. Оскільки, постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати пов`язані з транспортуванням товару і така вартість транспортування уже включена у вартість імпортованого товару.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що подані декларантом відповідачу документи надавали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору, тобто за основним методом, а тому оскаржувані рішення Закарпатської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA305000/2024/000093/1 від 20.11.2024 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305160/2024/000402 підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трансгейт" до Закарпатської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2024/000093/1 від 20.11.2024 року та картку відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305160/2024/000402.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трансгейт" (код ЄДРПОУ – 44107494) за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ – 43985560) сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк