Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №240/12470/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/12470/25

категорія 102090000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправним дії Управління Державної міграційної служби в Житомирській області про відмову в продовжені терміну перебування ОСОБА_1 для оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання в Україні;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби в Житомирській області продовжити терміну перебування ОСОБА_1 для оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання в Україні.

Аргументуючи заявлені до Управління Державної міграційної служби в Житомирській області (далі - відповідач, Управління) позовні вимоги наголосила, що їй відмовлено у прийнятті заяви про продовження терміну перебування в Україні для оформлення посвідки на постійне місце проживання в Україні посилаючись на необхідність виїхати з України і оформити візу типу D - 01. Як пояснює позивачка виїхати з України не може, оскільки для перетину кордону через сусідніх країн їй необхідна транзитна віза, яка може бути оформлена лише за наявністю дійсної реєстрації в Україні, яка у неї відсутня. Вказує, що за усними поясненнями працівника відповідача інший вихід із такої ситуації відсутній. Звертає увагу суду, що під час розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію в Україні, працівники відповідача перевіряють фактичне проживання заявника в Україні на законних підставах. У той час, 18.09.2023 терміну дії її візи в Україну закінчився, однак, дана обставина не стала перепоною для прийняття позитивного рішення про надання їй дозволу на імміграцію в Україні та його видачі. З огляду на викладене вважає, що відмова відповідача в прийнятті її заяву про продовження терміну перебування в Україні для оформлення посвідки на постійне проживання в Україні є неправомірною. При цьому, неправомірні дії відповідача тягнуть за собою закінчення терміну дії дозволу на імміграцію в Україні, що значно ускладнює їй виконувати обов`язки по вихованню, догляду та утриманню двох малолітніх дітей громадян України. З метою реалізації її прав на отримання дозволу на імміграцію в Україні та оформлення посвідки на імміграцію в Україну, а також виконання обов`язків щодо виховання, догляду та утримання двох малолітніх дітей громадян України, звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

28.05.2025 від представника Управління до суду надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість. Звертає увагу суду, що позивачці Управління листом № М-4/6/1801-25/1804.4/456-25 від 03.02.2025 роз`яснено законодавчо визначений порядок продовження строку перебування в Україні із зазначенням переліку документів, які необхідні для отримання такої адміністративної послуги. Зауважує, що до матеріалів судової справи ОСОБА_1 надано копію нового паспортного документа, оформленого 08.10.2024 з строком дії до 07.10.2029, виданого позивачці посольством Лівану в Румунії. При цьому звертає увагу суду, що до позову не додано жодного доказу, що позивачка з моменту закінчення терміну візи (18.09.2023) та після отримання нового паспортного документа (08.10.2024) зверталася до Міністерства закордонних справ України щодо оформлення нової візи типу D, яка необхідна для отримання відповідної адміністративної послуги.

Представник відповідача вважає, що посилання позивачки на обставину неможливості перетину кордону України для отримання необхідної візи не заслуговують на увагу в силу того, що відповідно до п.8-1 Правил оформлення віз для виїзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 118 від 01.03.2017 подання відповідних документів закордонним дипломатичним установами України чи зовнішньому постачальнику послуг здійснюється особисто, через уповноваженого представника або з використанням засобів поштового зв`язку після попередньої реєстрації візової анкети у візовій інформаційно-комунікаційній системі. Враховуючи викладене вважає, що власна бездіяльність позивачки щодо оформлення потрібної візи для отримання бажаної адміністративної послуги не може слугувати правовою підставою для задоволення позову про зобов`язання відповідача у справі продовжити строк її перебування на території України з метою отримання посвідки на постійне проживання.

Положенням ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд вказує про таке.

ОСОБА_2 є особою без громадянства.

08.09.2023 позивачка звернулася до Житомирського відділу у м. Житомирі УДМС у Житомирській області із заявою (далі - територіальний підрозділ) про надання дозволу на імміграцію в Україну як особа, яка є матір`ю громадянина України.

У подальшому, 14.09.2023 ОСОБА_1 звернулася до територіального підрозділу з заявою щодо продовження терміну перебування на території України, оскільки встановлений візою термін перебування закінчується.

Листом № М-13/6/1819-23/1819/14-23 від 10.10.2023 територіальним підрозділом заявниці роз`яснено норми Порядку продовження строку перебування та тимчасового проживання, продовження та скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без і громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №150 від 15.02.2012.

04.05.2024 позивачці надано дозвіл на імміграцію в Україну на підставі п.1 ч.3 ст.4 Закону України "Про імміграцію", як особі, яка є матір`ю громадянина України.

10.01.2025 заявниця звернулася до Управління із заявою про продовження терміну перебування в Україні з вимогами надати територіальному підрозділу вказівку щодо прийняття від неї такої заяви.

Листом № М-4/6/1801-25/1804.4/456-25 від 03.02.2025 Управління роз`яснило ОСОБА_3 законодавчо визначений порядок продовження строку перебування в Україні, з зазначенням переліку документів, які необхідні для отримання такої адміністративної послуги.

Позивачка не погоджується із такими діями відповідача, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом, з метою захисту своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, повноваження органів державної влади, що беруть участь у визначенні такого статусу та діють в інтересах забезпечення прав і свобод осіб та національної безпеки України, а також встановлює порядок в`їзду в Україну та виїзду з України таких осіб, визначає Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" № 3773-VI від 22.09.2011 (далі - Закон № 3773-VI).

У той час, умови і порядок надання права на постійне проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства, підстави і порядок отримання дозволу на імміграцію в Україну та його скасування, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань щодо надання дозволу на імміграцію та діють в інтересах забезпечення прав і свобод осіб та національної безпеки України, порядок оскарження рішень з питань імміграції, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України "Про імміграцію" № 2491-III від 07.06.2001 (далі - Закон № 2491-III).

Положеннями ч.1 ст. 4 Закону № 3773-VІ передбачено, що іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону № 2491-111 іммігрувати в Україну на постійне проживання.

Імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання. Іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання (ст. 1 Закону № 2491-III).

Дозвіл на імміграцію надається іммігрантам, категорії яких визначені в частинах другій і третій цієї статті. У разі масового прибуття іммігрантів в Україну для державного регулювання процесу імміграції за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Кабінетом Міністрів України встановлюється квота імміграції у визначеному ним порядку (ч.1 ст.4 Закону № 2491-III).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 2491-111, особа яка перебуває на законних підставах в Україні та отримала дозвіл на імміграцію, повинна не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку тимчасового перебування/проживання особисто або через законного представника звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, із заявою-анкетою про оформлення їй посвідки на постійне проживання. До заяви-анкети додаються оригінал (після пред`явлення повертається) та копія паспортного документа заявника, копія документа, що підтверджує строк тимчасового перебування/проживання, копія рішення про надання дозволу на імміграцію.

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321 (далі - Порядок № 321), посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які мають дозвіл на імміграцію в Україну та які на законних підставах перебувають на території України.

Згідно з вимогою пункту 32 Порядку № 321 визначено, що для оформлення посвідки іноземець або особа без громадянства подають:

1) дійсний паспортний документ іноземця (або паспортні документи - у разі, коли іноземець має одночасно громадянство (підданство) кількох держав (множинне громадянство) або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України;

2) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником;

3) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;

4) копію рішення про надання дозволу на імміграцію;

5) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати;

6) документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі наявності).

Процедуру продовження строку перебування та тимчасового проживання іноземців та осіб без громадянства на території України або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначається Порядком продовження строку перебування та тимчасового проживання, продовження та скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 150 (далі - Порядок № 150).

Згідно з пп. 1 п. 2 Порядку № 150, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи у разі в`їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.

Пунктом 4 Порядку № 150 визначено, що строк перебування іноземців та осіб без громадянства, які тимчасово перебувають на території України (крім осіб, які відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 16 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" звільняються від реєстрації або реєструються у МЗС та його представництвах), продовжується ДМС, її територіальними органами за наявності обґрунтованих підстав (лікування, пологи, догляд за хворим членом родини, вимушена зупинка на території України у зв`язку з надзвичайними обставинами, оформлення спадщини, наявність підстав для оформлення посвідки на постійне чи тимчасове проживання, подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України, а також інші обставини, що унеможливлюють виїзд іноземця або особи без громадянства) та за умови подання підтвердних документів - на період існування таких підстав.

Відповідно до п. 5 Порядку № 150 заява про продовження строку перебування на території України за формою згідно з додатком 1 (далі - заява) подається особисто повнолітнім дієздатним іноземцем або особою без громадянства чи законним представником повнолітньої недієздатної особи та приймаючою стороною територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС за місцем перебування іноземця або особи без громадянства не пізніше ніж за три робочих дні до закінчення встановленого строку перебування на території України.

У разі подання іноземцем або особою без громадянства заяви із порушенням строків, встановлених абзацом першим цього пункту, але до закінчення встановленого строку перебування на території України, до заяви додаються документи, що підтверджують наявність підстав, що унеможливлюють їх виїзд з території України.

У разі порушення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування на території України заява приймається після притягнення іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони до адміністративної відповідальності.

Згідно з вимогами пункту 6 Порядку № 150 визначено, що для продовження строку перебування в Україні разом із заявою подаються такі документи:

- документи, що підтверджують наявність підстав для подальшого перебування на території України;

- дійсний паспортний документ іноземця (паспортні документи - у разі коли іноземець має одночасно громадянство (підданство) кількох держав (множинне громадянство) або документ, що посвідчує особу без громадянства, та копії сторінок паспортного документа іноземця або особи без громадянства, що містять особисті дані, з перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку;

- паспорт (паспортний документ) приймаючої сторони (фізичної особи) або представника приймаючої сторони (юридичної особи);

- документи, що підтверджують наявність достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов`язаних із перебуванням іноземця або особи без громадянства в Україні, або відповідних гарантій від приймаючої сторони;

- документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати.

Дії працівників територіального органу під час приймання документів щодо продовження терміну перебування іноземців та осіб без громадянства на території України детально регламентовані і у п.п. 7-12 Порядку № 150.

Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони перевіряє повноту поданих документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для продовження строку перебування, наявність візи, відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві (п.7 Порядку № 150).

У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС приймає рішення про залишення заяви без руху та негайно (за можливості) вручає під розписку іноземцю або особі без громадянства повідомлення про залишення заяви про продовження строку перебування на території України без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства (п.8 Порядку № 150).

Іноземець, особа без громадянства та приймаюча сторона мають право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС у разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими їх заява про продовження строку перебування на території України була залишена без руху, за умови дотримання строків, визначених пунктом 5 цього Порядку (п.9 Порядку № 150).

У разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС із використанням кваліфікованого електронного підпису та із застосуванням засобів відомчої інформаційної системи ДМС формує заяву (в тому числі фіксацію біометричних даних іноземця або особи без громадянства). Реєстрація заяви здійснюється із застосуванням засобів відомчої інформаційної системи ДМС під час її формування (п.10 Порядку № 150).

Після формування заяви працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС друкує її та надає іноземцеві або особі без громадянства та приймаючій стороні для перевірки правильності внесених до заяви відомостей (п.11 Порядку № 150).

Після перевірки заяви іноземець або особа без громадянства та приймаюча сторона власним підписом підтверджують правильність внесених до заяви відомостей (п.12 Порядку № 150).

Після перевірки іноземцем або особою без громадянства та приймаючою стороною правильності внесених до заяви відомостей заява перевіряється та підписується (із зазначенням дати, прізвища та ініціалів) працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який прийняв документи та сформував заяву (п.13 Порядку № 150).

Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС сканує із застосуванням засобів відомчої інформаційної системи ДМС підписану заяву та документи до заяви, які подаються іноземцем або особою без громадянства та приймаючою стороною. Після цього працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС повідомляє заявнику про реєстраційний номер заяви та про необхідність звернення за отриманням результатів її розгляду через три робочих дні з дати прийняття документів (п.14 Порядку № 150).

Прийняті територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС заяви та скановані документи із застосуванням засобів відомчої інформаційної системи ДМС автоматично розподіляються та надсилаються територіальному органу ДМС чи до ДМС для розгляду та прийняття рішення (п.15 Порядку № 150).

Пунктом 16 Порядку № 150, передбачено, що рішення про продовження строку перебування або про відмову в продовженні строку перебування приймає керівник територіального органу ДМС або уповноважена ним особа стосовно іноземців або осіб без громадянства, які:

- тимчасово перебувають на території України, - на строк до 180 днів з дати останнього в`їзду ;

- звернулися із заявами про надання дозволу на імміграцію або набуття громадянства на території України, - на строк, необхідний для розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію та оформлення посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.

У ході судового розгляду заяви встановлено, що 10.01.2025 позивачка звернулася до Управління із заявою в якій просила надати районному відділу УДМС України в Житомирській області вказівку прийняти від неї заяву про продовження терміну перебування в Україні, з метою оформлення посвідки на постійне проживання в Україні. До поданої заяви долучила копії наступних документів: дійсний до 07.10.2029 паспортний документ іноземця: тип PR, код LBN RL, номер проїзного документу PR 0418727, CAN 727773, виданий Ліванською Республікою; шлюбний договір від 20.06.2016; паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 12.11.2021 свого чоловіка - ОСОБА_4 ; свідоцтва про народження дітей: - ОСОБА_5 (№ 2152 від 20.08.2021, видане Головним управлінням цивільного стану Міністерства внутрішніх справ Ліванстької Республіки) та ОСОБА_6 (Серія НОМЕР_2 від 30.08.2017, видане Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області); заяву про надання дозволу на імміграцію в Україну від 14.09.2023; заяву про продовження терміну перебування; лист-відповідь на заяву про продовження терміну перебування; дозвіл на імміграцію в Україну.

За результатами поданої заяви, Управління листом № М-4/6/1801-25/1801.4/456-25 від 03.02.2025 повідомило позивачку, що для оформлення посвідки на постійне проживання їй необхідно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС за місцем проживання та надати документ, що посвідчує особу без громадянства з візою типу D.

Однак, слід зауважити, що за змістом поданої до Управління заяви від 10.01.2025 відслідковується, що позивачка просила прийняти та розглянути її заяву саме про продовження строку перебування в Україні, питання про оформлення посвідки на постійне проживання не ставилося.

Як вже зазначалося, пунктом 32 Порядку № 321 визначений перелік документів необхідний для оформлення посвідки іноземця або особа без громадянства, при цьому, перелік документів для продовження строку перебування в Україні передбачений вимогами пункту 6 Порядку № 150, підпункт 2 якого надає право особи на вибір подати один із двох документів, зокрема: дійсний паспортний документ іноземця, а у разі коли іноземець має одночасно громадянство (підданство) кількох держав (множинне громадянство) паспортні документи таких країн або документ, що посвідчує особу без громадянства, та копії сторінок паспортного документа іноземця або особи без громадянства, що містять особисті дані, з перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку.

Проаналізувавши викладені норми слід зазначити, що адміністративна послуга щодо продовження строку перебування в Україні регулюється вимогами пункту 6 Порядку № 150, який не передбачає вимогу надання документу, що посвідчує особу без громадянства з візою типу D (відсутність якого слугувало підставою для відмови у задоволенні заяви позивачки), такий документ необхідний вже для оформлення посвідки на постійне проживання, враховуючи положення пункту 32 Порядку № 321.

В даній справі здійснюється розгляд питання саме щодо наявності/відсутності права позивачки для продовження строку перебування в Україні, з метою подальшого оформлення посвідки на постійне проживання в Україні, тобто в поданій на розгляд Управління заяві безпосереднє питання перед відповідачем щодо оформлення посвідки на постійне проживання не ставилося.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що разом із заявою про продовження строку перебування в Україні позивачка надала усі необхідні документи, які передбачені п. 6 Порядку № 150.

Таким чином, наведені представником відповідачем аргументи на підтвердження правомірності дій Управління суд вважає безпідставними та недоведеними.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив позивачці в спонуканні територіального органу прийняти заяву про продовження строку перебування в Україні для оформлення посвідки на постійне проживання.

Слід звернути увагу на те, що безпосередньо для оформлення посвідки на постійне проживання першочерговим є необхідним продовження строку перебування в Україні.

Суд також зазначає, що за загальними вимогами, які висуваються до актів суб`єктів владних повноважень, як актів правозастосування, є їхня обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав (фактичних і юридичних) його прийняття, а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Роз`яснення Управління, яке викладене у листі № М-4/6/1801-25/801.4/456-25 від 03.02.2025 законодавчо визначеного порядку продовження строку перебування в Україні не свідчить про його обґрунтованість, оскільки п. 6 Порядку № 150 не передбачає необхідність подання документу, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D для продовження строку перебування в Україні. Вказана позиція Управління ставить заявницю у стан правової невизначеності, що є неприпустимим.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.

Питання про розподіл судових витрат, вирішується судом відповідно до положень ст. 139 КАС України

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (вул. Михайла Грушевського, 75/114, м. Житомир, Житомирський район, Житомирська область,10029. ЄДРПОУ: 37808497) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправним дії Управління Державної міграційної служби в Житомирській області про відмову в продовжені терміну перебування ОСОБА_1 в Україні для оформлення посвідки на постійне проживання в Україні.

Зобов`язати Управління Державної міграційної служби в Житомирській області продовжити Мохамед Рагеді термін перебування в Україні для оформлення посвідки на постійне проживання в Україні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби в Житомирській області сплачений судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 12 січня 2026 р.

12.01.26