Рішення від 09 липня 2025 р. у справі №760/10968/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-о/760/420/25

Справа №760/10968/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2025 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Усатової І.А.,

присяжних: Братченко К.А., Білецької О.В.,

при секретарі: Омельяненко С.В.,

представника заявника - адвоката Бордунової Н.О.,

представника заінтересованої особи Міністерства оборони України - Куртмоллаєва А.Е.

заінтересованої особи - ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року заявниця ОСОБА_3 звернулася до суду заявою про оголошення фізичної особи померлою та просила оголосити померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Києва.

Зазначила, що вона є матір?ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . ОСОБА_4 призваний по мобілізації для служби до Збройних Сил України.

16.03.2024 рапортом командира військової частини № НОМЕР_3 надано доповідь про те, що при виконанні бойового завдання в районі н.п. Кринки Херсонської області згідно бойового розпорядження 37 ОБРМП від 25.12.2023 під час оборонних дій зник безвісті матрос ОСОБА_4 , стрілець-зенітник зенітного ракетного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_3 .

16.03.2024 до журналу бойових дій внесено запис про втрати особового складу під час виконання бойового завдання безвісти зниклі: 16.03.2024 близько 12.00 при виконанні бойового завдання в н.п.Кринки зник безвісті, ОСОБА_4 , стрілець-зенітник зенітного ракетного взводу роти вогневої підтримки (1 бмп).

23.03.2024 наказом командира ВЧ НОМЕР_1 №609 за фактом зникнення безвісти стрільця-зенітника зенітного ракетного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини № НОМЕР_3 ОСОБА_4 призначено проведення службове розслідування.

27.03.2024 опитаний в ході проведення службового розслідування в рамках наказу № 609 від 23.03.2024 старший стрілець-оператор 1 РМП 1 БМП ОСОБА_5 надав письмові пояснення, згідно яких останній зазначав, що: "... Я, ОСОБА_6 будучи в н.п. Кринки був та особисто бачив 16.03.2024 матроса ОСОБА_4 за момент до попадання артилерійського вогню в укриття де він знаходився після чого його було проведено аварійно-рятувальні роботи, які не принесли жодного результату..."

27.03.2024 опитаний в ході проведення службового розслідування в рамках наказу № 609 від 23.03.2024 водій 1 РМП 1 БМП ОСОБА_7 , надав письмові пояснення, згідно яких останній зазначав, що: "... Я, ОСОБА_7 будучи в н.п. Кринки був та особисто бачив 16.03.2024 матроса ОСОБА_4 за момент до попаданняартилерійського вогню в укриття де він знаходився. Після чого було проведено рятувальні роботи які не принесли жодного результату...".

22.04.2024 наказом № 713 командира військової частини НОМЕР_1 "Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти матроса ОСОБА_4 " зазначено, що « …в діях ВЧ НОМЕР_1 будь- якого порушення не було", а також що " в результаті проведення службового розслідування було підтверджено факт зникнення безвісти, за особливих обставин військовослужбовця НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стрільця-зенітника зенітного ракетного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , відповідно до частини 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов?язок і військову службу" вважати таким, що сталось в умовах воєнного часу, під час мобілізації на особливий період та пов?язане з виконанням обов?язків військової служби в Збройних Силах України, не пов`язане з вчиненням вищевказаним військовослужбовцем кримінального чи адміністративного правопорушення і не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп?яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Зникнення безвісти за особливих обставин сталося під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки, оборони й територіальної цілісності України, відсічі га стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Херсонської області..."

Актом службового розслідування за результатами рапорту виконуючого обов?язки командира НОМЕР_4 батальйону морської піхоти ВЧ НОМЕР_1 , отриманих письмових пояснень матроса ОСОБА_5 , старшого стрільця-оператора відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти 1 батальйону ВЧ. НОМЕР_3 та письмових пояснень матроса ОСОБА_7 , водія відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти 1 батальйону, витягу з журналу бойових дій пропонується вважати підтвердженим факт зникнення безвісти, за особливих обставин матроса ОСОБА_4 стрільця-зенітника зенітного ракетного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_4 батальйону морської піхоти ВЧ НОМЕР_3 , що стались під час виконання обов?язків військової служби 16.03.2024 близько 12.00 у районі населеного пункту Кринки, Херсонської області.

18.03.2024 заявник отримала сповіщення від ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому зазначено, що ОСОБА_4 , зник безвісти 16.03.2024 під час виконання бойового завдання по захисту території України поблизу населеного пункту Кринки, Херсонської області.

20.03.2024 Солом?янським УП НПУ у м.Києві внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 115 КК України.

29.03.2024 видано витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Міністерства внутрішніх справ України № 20240329-1716, згідно якого вбачається, що станом на 17:05 29.03.2024 відомості стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 внесено до вказаного реєстру, з 26.03.2024 вія набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

03.04.2025 від Державного підприємства "Український національний центр розбудови миру" отримано виписку з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора в якій значиться, що станом на 03.04.2025 відомості про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 внесені до реєстру НІБ, однак відомості про перебування запитуваної особи в полоні відсутні.

15.04.2025 отримано відповідь Слідчого управління ГУ НП в Херсонській області №35 23/8-2025, в якій зазначено про те, що в провадженні слідчого управління перебуває кримінальне провадження №12024100090000773 за ознакам кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України за фактом безвісного зникнення військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та зазначено перелік вчинених слідчих (розшукових) дій, розслідування триває, проводяться всі необхідні слідчі (розшукові) дії направлені на встановлення обставин зникнення безвісті ОСОБА_4 та його місцезнаходження.

Зазначає, що зважаючи на викладене вище є об?єктивні свідчення осіб та письмові докази, які вказують про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув при виконанні бойового завдання в населеному пункті, де проходили активні бойові дії, проте у зв?язку з відсутністю тіла та відповідної довідки про смерть, заявник позбавлена можливості зареєструвати факт смерті у відділі реєстрації актів цивільного стану, тому звертається з заявою про оголошення свого сина померлим.

Метою встановлення факту, що має юридичне значення є державна реєстрація факту смерті

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який породжує правові наслідки для заявника, а саме: вирішення ряду інших питань пов?язаних з фіксацією факту смерті - отримання виплат передбачених законодавством після загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України; - оформлення спадщини, тобто від встановлення цього факту залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника, як члена сім?ї загиблого військовослужбовця.

Як зазначила представник заявника, адвокат Бордунова Н.О., інформація про перебування ОСОБА_4 у полоні відсутня, відтак з моменту зникнення останнього минуло більше шести місяців, його досі не знайдено, відомості про його місце перебування відсутні, отже існують обставини, які дають підстави вважати ОСОБА_4 таким, що загинув, проте заявник не може отримати свідоцтво про смерть сина, оскільки відсутня довідка про смерть.

13.05.2025 ухвалою суду у справі відкрито провадження.

04.06.2025 до суду через систему «Електронний суд» представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України подав письмові пояснення, де зазначено, що ОСОБА_4 зник безвісти на території населеного пункту Кринки, яка була окупована, відтак з об`єктивних причин на ній не проводяться евакуаційні та оперативно-розшукові заходи, а також слідчі дії правоохоронних органів України. Таким чином, після закінчення воєнних дій сторони повертатимуть одна одній військовополонених, нададуть доступ до місць бойових дій для проведення пошукових робіт тощо. І якщо протягом шести місяців від дати закінчення бойових дій полонений не повернувся та інші відомості про особу відсутні, лише тоді є підстави звертатись до суду відповідно до другого речення частини другої статті 46 ЦК України.

Протокольною ухвалою суду від 04.06.2025 до участі у справі в якості заінтересованої особи залучено ОСОБА_1

30.06.2025 до суду від заінтересованої особи ОСОБА_1 надійшов відзив, де зазначено, що заявник не навела обставин, що загрожували смертю сина. ОСОБА_1 вважає, що його син живий, і в даний час, знаходиться у полоні на непідконтрольній Україні території, чи території рф. Також заявник не надала доказів, що воєнні дії в районі с. Кринки, Херсонської області на день подання заяви до суду були закінчені за шість місяців до такого подання, у зв`язку з цим ОСОБА_1 просить відмовити у задоволденні заяви.

У судовому засіданні представник заявника адвокат Бордунова Н.О., вимоги заяви підтримала з підстав викладених у заяві, просила заяву задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник Міністерства оборони України заперечував проти задоволення заяви.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заперечували проти заяви. ОСОБА_1 пояснив, що є підстави вважати, що його син живий та перебуває у полоні, у судовому засіданні надав суду докази на підтвердження своїх пояснень .

Інші учасники процесу були повідомлені належним чином до суду не з`явились, причини неявки суду не повідомляли.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, доводи учасників процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

24 лютого 2022 року у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан та оголошено мобілізацію.

Заявник, звертаючись до суду з вказаною заявою послалася на наступні обставини.

16.03.2024 рапортом командира військової частини № НОМЕР_3 надано доповідь про те, що при виконанні бойового завдання в районі н.п. Кринки Херсонської області згідно бойового розпорядження 37 ОБРМП від 25.12:2023 під час оборонних дій зник безвісті матрос ОСОБА_4 , стрілець-зенітник зенітного ракетного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_3 .

16.03.2024 до журналу бойових дій внесено запис про втрати особового складу під час виконання бойового завдання безвісти зниклі: 16.03.2024 близько 12.00 при виконанні бойового завдання в н.п.Кринки зник безвісті, ОСОБА_4 , стрілець-зенітник зенітного ракетного взводу роти вогневої підтримки (1 бмп).

23.03.2024 наказом командира ВЧ НОМЕР_1 №609 за фактом зникнення безвісти стрільця-зенітника зенітного ракетного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини № НОМЕР_3 ОСОБА_4 призначено проведення службове розслідування.

27.03.2024 опитаний в ході проведення службового розслідування в рамках наказу № 609 від 23.03.2024 старший стрілець-оператор 1 РМП 1 БМП ОСОБА_5 надав письмові пояснення, згідно яких останній зазначав, що: "... Я, ОСОБА_6 будучи в н.п. Кринки був та особисто бачив 16.03.2024 матроса ОСОБА_4 за момент до попадання артилерійського вогню в укриття де він знаходився після чого його було проведено аварійно-рятувальні роботи, які не принесли жодного результату..."

27.03.2024 опитаний в ході проведення службового розслідування в рамках наказу № 609 від 23.03.2024 водій 1 РМП 1 БМП ОСОБА_7 , надав письмові пояснення, згідно яких останній зазначав, що: "... Я, ОСОБА_7 будучи в н.п. Кринки був та особисто бачив 16.03.2024 матроса ОСОБА_4 за момент до попадання артилерійського вогню в укриття де він знаходився. Після чого було проведено рятувальні роботи які не принесли жодного результату...".

22.04.2024 наказом № 713 командира військової частини НОМЕР_1 "Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти матроса ОСОБА_4 " зазначено, що « …в діях ВЧ НОМЕР_1 будь- якого порушення не було", а також що " в результаті проведення службового розслідування було підтверджено факт зникнення безвісти, за особливих обставин військовослужбовця НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стрільця-зенітника зенітного ракетного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , відповідно до частини 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов?язок і військову службу" вважати таким, що сталось в умовах воєнного часу, під час мобілізації на особливий період та пов?язане з виконанням обов?язків військової служби в Збройних Силах України, не пов`язане з вчиненням вищевказаним військовослужбовцем кримінального чи адміністративного правопорушення і не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп?яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Зникнення безвісти за особливих обставин сталося під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки, оборони й територіальної цілісності України, відсічі га стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Херсонської області..."

Актом службового розслідування за результатами рапорту виконуючого обов?язки командира НОМЕР_4 батальйону морської піхоти ВЧ НОМЕР_1 , отриманих письмових пояснень матроса ОСОБА_5 , старшого стрільця-оператора відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти 1 батальйону ВЧ. НОМЕР_3 та письмових пояснень матроса ОСОБА_7 , водія відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти 1 батальйону, витягу з журналу бойових дій пропонується вважати підтвердженим факт зникнення безвісти, за особливих обставин матроса ОСОБА_4 стрільця-зенітника зенітного ракетного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_4 батальйону морської піхоти ВЧ НОМЕР_3 , що стались під час виконання обов?язків військової служби 16.03.2024 близько 12.00 у районі населеного пункту Кринки, Херсонської області.

Вбачається, що 18.03.2024 заявник отримала сповіщення від ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому зазначено, що ОСОБА_4 , зник безвісти 16.03.2024 під час виконання бойового завдання по захисту території України поблизу населеного пункту Кринки, Херсонської області.

20.03.2024 Солом?янським УП НПУ у м.Києві внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 115 КК України.

29.03.2024 видано витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Міністерства внутрішніх справ України № 20240329-1716, згідно якого вбачається, що станом на 17:05 29.03.2024 відомості стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 внесено до вказаного реєстру, з 26.03.2024 вія набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

03.04.2025 від Державного підприємства "Український національний центр розбудови миру" отримано виписку з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора в якій значиться, що станом на 03.04.2025 відомості про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 внесені до реєстру НІБ, однак відомості про перебування запитуваної особи в полоні відсутні.

15.04.2025 отримано відповідь Слідчого управління ГУ НП в Херсонській області №3523/8-2025, в якій зазначено про те, що в провадженні слідчого управління перебуває кримінальне провадження №12024100090000773 за ознакам кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України за фактом безвісного зникнення військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та зазначено перелік вчинених слідчих (розшукових) дій, розслідування триває, проводяться всі необхідні слідчі (розшукові) дії направлені на встановлення обставин зникнення безвісти ОСОБА_4 та його місцезнаходження.

Заявник враховуючи вищевикладене, стверджує, що є усі підстави для задоволення заяви.

Натомість,у судовому засіданні, залучений до участі в справі в якості заінтересованої особи, ОСОБА_1 , батько ОСОБА_4 , пояснив, що після того, як у березні 2024 прийшло повідомлення про зникнення його з заявником сина на фронті, він довгий час за допомогою комп`ютера переглядав сайти російських блогерів. Таким чином він виявив сайт «Осетин», на одному з репортажів якого впізнав свого сина. На сайті показано як російські солдати забирали його сина, який лежав на землі, він впізнав його без сумнівів. У коментарі говорилось, що це було в районі Кринок Херсонської обл., де проходив службу його син. Один із солдат питав сина, чи може він самостійно йти. Він не чув, що говорив син, але зрозумів, що він був поранений. Це відео він «скачав» на телефон.

Більш того, приблизно 18.04.2024 йому, на мобільний телефон, зателефонував невідомий, спитав ПІБ, після чого почув по телефону голос сина: « Папа , папа». Потім син став говорити у телефон і повідомив, що він у госпіталі у м. Цюрупинск /українська назва Олешки/. Що у нього таке ж поранення, яке було і в його діда /по матері/, в результаті травми була ампутована ліва нога. Після його слова «руки» зв`язок перервався. Говорив він російською мовою, хоча в сім`ї розмовляли українською. У зв`язку з цим вважає, що син живий і у даний час знаходиться у полоні на непідконтрольній Україні території, чи території рф.

Судом у судовому засіданні оглянуто надані ОСОБА_1 відеофайли, ОСОБА_1 зазначив, що однозначно впізнає на одному з відео свого сина ОСОБА_4 , зазначив, що 16.04.2024 на відео одягають його сина в загальновійськовий захисний комплект, а потім на іншому відео його син відпливає на човні.

Представник заявниці ОСОБА_3 - ОСОБА_9 зазначила, що її довірителька не впізнає на цьому відео свого сина та вважає, що він загинув.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 1 та 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Відповідно до ч.4 ст.46 ЦК України порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Приписами п.3 ч.2 та ч.1 ст.293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Чинний ЦПК України визначає чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема: -встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); -встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); -встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); -визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого.

Відповідно до п. 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

За приписами ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 у справі №755/11021/22 зробила висновок, що оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісно відсутністю.

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Згідно Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року N 5-р (II)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori); "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali); "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis №n derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії російської федерації проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 Цивільного кодексу України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Велика Палата Верховного Суду враховує, що приписи частини другої статті 46 Цивільного кодексу України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року N389-VIII "Про правовий режим воєнного стану").

За змістом статті 1 Закону України «Про оборону України» (станом на час виникнення правовідносин у цій справі): - воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень; - бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України; - район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Відповідно бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другій статті 46 Цивільного кодексу України, не обмежуються лише бойовими діями.

Статтею 47 Цивільного кодексу України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Указаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справ № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може посилатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив`язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.

Наведене тлумачення відповідає і європейським стандартам. Так, відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів, які стосуються осіб, зниклих безвісти, та презумпції смерті (прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 09 грудня 2009 року на 1073-му засіданні заступників міністрів), якщо обставини зникнення безвісти особи є такими, що дають підстави для висновку про ймовірність її загибелі, то для подання запиту бажано, щоб час, що минув з моменту зникнення або з моменту отримання останньої звістки про те, що особа жива, становив не більше одного року (пункт 2 принципу четвертого).

Велика Палата Верховного Суду вказує, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Також Велика Палата Верховного Суду зазначає, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309. У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території. Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України (п. 82-84 постанови).

Відповідно до обставин цієї справи ймовірна загибель ОСОБА_4 не підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» від 07 травня 2022 №562, абзац четвертий підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2022 №457 викладено в такій редакції: «Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року №562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.»

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004 (надалі по тексту наказ № 309).

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку, що вимоги заяви ОСОБА_3 про оголошення фізичної особи померлою не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, відповідно до статей 46, 47 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 4, 12, 13, 259, 263-265, 272, 273, 293-294, 305-309, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.А. Усатова

Присяжні: К.А. Братченко

О.В. Білецька