Рішення від 16 листопада 2025 р. у справі №758/8547/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8547/25

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Крупина Ю. А.,

заявниці ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ :

В червні 2025р. до Подільського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту родинних відносин звернулася ОСОБА_1 , яка заинтересованою особою зазначила 14 Київську державну нотаріальну контору.

Вимоги заяви обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба заявниці - ОСОБА_2 .

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 . За життя, ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого, спадщину, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , вона заповіла своїм онукам в рівних частинах, а саме: 1/3 частину заповіла ОСОБА_3 , 1/3 частину - ОСОБА_4 , 1/3 частину - ОСОБА_1 .

Як зазначає заявниця у заяві про встановлення факту родинних відносин, на момент смерті ОСОБА_2 , її син ОСОБА_5 , батько заявниці, мав право на обов`язкову частку у спадщині після смерті своєї матері.

12.06.2009 року батько заявниці ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , але юридично не оформив своїх спадкових прав.

Після смерті ОСОБА_2 заявниця ОСОБА_1 14 серпня 2020 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/4 частину житлового будинку. Свідоцтво про право на обов`язкову частку у спадщині на підставі ст. 1241 ЦК України на 1/4 частку у спадщині не видано.

Як зазначає у заяві заявниця, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько заявниці - ОСОБА_5 . При зверненні до нотаріальної контори з метою отримати спадщину після смерті свого батька ОСОБА_5 , заявниці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки згідно наданих документів неможливо встановити факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , оскільки в матеріалах спадкової справи і в наданих копіях актового запису про шлюб вбачається, що дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » - « ОСОБА_6 », а в свідоцтві про народження ОСОБА_5 в графі мати прізвище « ОСОБА_8 ».

Заявниця зазначає, що факт того, що ОСОБА_5 був рідним сином ОСОБА_2 також підтверджується копією рішення Ірпінського міського суду Київської області у справі №367/6294/18 від 12 лютого 2019 року, де вбачається, що заявник ОСОБА_1 є рідною онукою ОСОБА_2 по батькові ОСОБА_5 .

Заявниця зазначає, що виправити розбіжності у актовому записі про шлюб її баби, де помилково було зазначено ОСОБА_6 , замість ОСОБА_6 неможливо, оскільки відомості стосуються осіб, які вже померли. Відтак, у заявниці виникла необхідність встановити факт родинних відносин між її бабою та батьком судовим рішенням.

Встановлення вказаного факту заявнику має юридичне значення, оскільки вона с єдиною спадкоємицею після смерті свого батька і встановлення вказаного факту дає їй можливість реалізувати своє право на отримання спадщини після смерті свого батька, який за життя не оформив право на спадщину після смерті бабусі заявниці.

У заяві про встановлення факту родинних відносин заявниця обґрунтовує відсутність спору щодо спадкового майна та неможливість у позасудовому порядку довести факт родинних відносин між двома померлими особами. Заявниця зазначає, що встановлення юридичного факту, а саме родинних відносин між померлими ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не несе юридичного наслідку щодо вирішення їхніх прав та обов`язків, оскільки встановлення цього факту буде лише підтвердженням народження у ОСОБА_2 сина ОСОБА_5 , тобто існування відповідного юридичного факту, що передбачено у Главі 6 Розділу IV ЦПК України, як спеціальний процесуальний інструмент для захисту відповідних прав.

Посилаючись на те, що встановлення юридичного факту, а саме родинних відносин між померлими ОСОБА_5 та ОСОБА_2 буде лише підтвердженням факту того, що вони є рідними сином та матір`ю, що буде спеціальним процесуальним інструментом для захисту відповідних прав заявника, та матиме юридичне значення, оскільки буде підтверджувати факт кровної спорідненості заявниці ОСОБА_1 з батьком ОСОБА_5 та рідною бабою ОСОБА_2 , заявниця звернулася до суду з даною заявою, у який просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва від 16 червня 2025р. було відкрито провадження у даній справі та справу призначено до розгляду в порядку окремого провадження.

6 серпня 2025р. до суду від Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори надійшла заява, у якій заінтересована особа просить справу розглядати без участі представника Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги своєї заяви підтримала, надала для огляду оригінали документів на підтвердження факту неодноразової зміни нею прізвища. Також надала для огляду оригінал домової книги за адресою: АДРЕСА_1 , із записів у який можливо встановити склад сім`ї ОСОБА_2 . Суд долучив до матеріалів справи копії аркушів оригіналу домової книги.

Заслухавши пояснення заявниці, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба заявниці - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким будинок АДРЕСА_1 , заповіла своїм онукам в рівних частинах, а саме: 1/3 частину заповіла ОСОБА_3 , 1/3 частину - ОСОБА_4 , 1/3 частину - ОСОБА_1 . При цьому, син померлої ОСОБА_2 - ОСОБА_5 мав право на обов`язкову частку у спадщині після смерті своєї матері.

ОСОБА_5 , як стверджує заявниця, 12.06.2009 року подав заяву про прийняття спадщини, однак не оформив своїх спадкових прав.

Після смерті ОСОБА_2 спадкування відбувалося за заповітом за виключенням частки, яка припадала на обов`язкову частку ОСОБА_5 .

Відтак, після смерті ОСОБА_2 заявниця ОСОБА_1 оформила спадщину на 1/4 частину житлового будинку, про що було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом НОР №134813 від 14 серпня 2020 року на ім`я ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на обов`язкову частку у спадщині на підставі ст. 1241 ЦК України на 1/4 частину у спадщині на ім`я ОСОБА_5 видано не було.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько заявниці - ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_1 , що підтверджується копією повторно виданого свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 , де батьком ОСОБА_9 зазначений - ОСОБА_5 .

Заявниця ОСОБА_1 16.06.2001 року змінила своє прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження серія НОМЕР_4 , після розірвання шлюбу 27 грудня 2005 року, заявник залишила собі прізвище « ОСОБА_1 », що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_5 . 10 червня 2006 року заявниця зареєструвала шлюб та змінила своє прізвище « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 . 22 липня 2021 року рішенням Подільського районного суду міста Києва у справі №758/9520/20 шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_1 було розірвано, заявниця залишила собі прізвище, яке набула у шлюбі « ОСОБА_1 ».

Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №630/02-31 від 03.03.2021 Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори, 3 березня 2021р. до державного нотаріуса звернулася ОСОБА_1 з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Державний нотаріус за матеріалами спадкової справи №270/2018, заведеної щодо майна ОСОБА_5 , встановила, що ОСОБА_1 є спадкоємицею майна померлого батька як спадкоємець першої черги та претендує на оформлення спадщини, яку прийняв ОСОБА_5 після смерті своєї матері ОСОБА_2 , однак юридично не оформив своїх спадкових прав. Заявниця ОСОБА_1 зазначає, що майно належало її бабці ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Намагаючись довести факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , державним нотаріусом було виявлено, що в копії актового запису про шлюб значиться прізвище « ОСОБА_6 », а в свідоцтві про народження ОСОБА_5 значиться в графі мати ОСОБА_13 , що унеможливлює встановити родинні відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Відтак, 14 Київська державна нотаріальна контора відмовила заявниці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/4 частину будинку, яку фактично, як стверджує заявниця, прийняв ОСОБА_5 як обов`язкову частку у майні померлої його матері ОСОБА_2 , втім не оформив цю частку за свого життя.

Посилаючись на те, що у позасудовому порядку виправити описку у свідоцтві про шлюб її баби заявниця не може, адже баба та її батько померли, заявниця звернулася до суду з даною заявою, у якій просить встановити факт родинних відносин між її батьком та бабою, становлення якого їй необхідне для реалізації спадкових прав після смерті її батька ОСОБА_5 .

Згідно з п. 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до частини другої цієї ж статті ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Верховного Суду від 14.04.2021 року у справі N 205/2102/19-ц (провадження №61 - 872св21) встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору розглядається в порядку окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Заява про встановлення родинних зв`язків із спадкодавцем подається для належного оформлення спадкових прав. Відсутність свідоцтв органів реєстрації актів цивільного стану, копії актових записів перешкоджають вирішити питання щодо належного оформлення спадкових прав.

Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 року у справі N 205/2102/19- ц (провадження №61 -872св21) зробив правовий висновок, що спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

У даному випадку встановлення юридичного факту пов`язується з наступним оформленням спадщини за законом дочкою - заявницею ОСОБА_1 після смерті її батька ОСОБА_5 .

У відповідності до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Судом встановлено, що в свідоцтві про народження ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками значяться ОСОБА_14 та ОСОБА_8 .

Мати ОСОБА_5 - ОСОБА_15 виходила заміж вдруге за ОСОБА_16 , у зв`язку з чим її прізвище змінилося на " ОСОБА_2 ". Втім, у свідоцтві про одруження від 7 лютого 1954 року, яке видано Гаврилівською сільською радою Димерського району Київської області, в графі дружина було зазначено замість " ОСОБА_8 " - " ОСОБА_8 ".

Саме ця розбіжність стала підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 заявниці ОСОБА_1 , адже ОСОБА_15 стала « ОСОБА_6 », будучи до цього нібито « ОСОБА_6 », тоді як повинна бути « ОСОБА_6 », а її син - ОСОБА_5 . Тобто, документами не доводиться той факт, що ОСОБА_5 є сином ОСОБА_17 .

З метою доведення факту родинних відносин, судом досліджено домову книгу будинку АДРЕСА_1 та встановлено, що в ній містяться записи про склад сім`ї та осіб, які проживали однією сім`єю: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (баба заявниці), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (син заявниці), ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (дружина ОСОБА_5 , мати заявниці), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (заявниця).

Відповідний запис у домовій книзі про те, що однією сім`єю проживали ОСОБА_2 та її син ОСОБА_5 , є доказом того, що дані особи є батьком та сином. Саме такий факт просила встановити заявниця, звертаючись до суду з даною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 328, 1216, 1217, 1223, 1258, 1263 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 19, 175-177, 293, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , є рідним сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі

апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т. В. Войтенко