Вирок від 11 січня 2026 р. у справі №753/17939/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17939/25

провадження № 1-кп/753/1023/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2026 р.

Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024105020001830 від 18.12.2024 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Черкаси Черкаської області, українки, громадянки України, освіта середня, офіційно не працююча, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима: 30.04.2024 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання 2 (два) роки пробаційного нагляду,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

учасники судового провадження:

прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

захисник ОСОБА_7 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

встановив:

ОСОБА_3 18.12.2024 близько 13 год. 00 хв., перебувала за місцем мешкання, а саме: АДРЕСА_2 , та в цей час у неї виник протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, ОСОБА_3 , використовуючи свій мобільний телефон в інтернет-мессенджері «Telegram», в діалозі в чаті «UKR-SHOP», в обідню пору доби 18.12.2024, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, з невстановленою досудовим розслідуванням особою, домовилась щодо придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP. Продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, ОСОБА_3 , перерахувала грошові кошти в сумі 530 гривень на попередньо повідомлений їй банківський рахунок та в подальшому отримала координати адреси та фотозображення місцезнаходження «закладки» - схованки з психотропною речовиною.

Надалі, 18.12.2024, ОСОБА_3 близько 14 год. 30 хв. направилась до будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, 4, де в землі, під кущем, виявила прозорий поліетиленовий пакет з пазовим замком, з кристалоподібною речовиною світлого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Забравши виявлений нею пакет з психотропною речовиною, ОСОБА_3 , тримаючи його при собі, покинула місце, тим самим придбала та розпочала зберігати психотропну речовину без мети збуту.

Після чого, 18.12.2025, приблизно об 14 год. 53 хв., неподалік від будинку, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, 4, працівниками поліції було затримано ОСОБА_3 , у якої було виявлено та в подальшому вилучено прозорий поліетиленовий пакет з пазовим замком, з кристалоподібною речовиною світлого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,607 г., яку ОСОБА_3 умисно незаконно, всупереч вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ № 589 від 03.06.2009, придбала та зберігала, протягом року після засудження за цією статтею, для власного вживання без мети збуту.

PVP, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», «Список №2 Особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Будучи допитаною у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 визнала себе винуватою повністю у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаялася та суду показала, що обставини викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. Наркотики вживала протягом 4 років, за 530 грн замовила у месенджері телеграм PVP для особистого вживання, і коли пішла забирати її затримали працівники поліції.

Показання обвинуваченої ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, нею не оспорюються, а також є логічними, послідовними та не викликають у суду сумніву щодо їх щирості.

Дослідження інших доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним. Судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності її позиції не має, а також сторонам роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею, та кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 309 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-68 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 згідно п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття, оскільки обвинувачена ще під час досудового розслідування визнавала свою винуватість, що й підтвердила під час судового розгляду, розкаюючись у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, типову тяжкість якого кримінальний закон, а саме ч. 4 ст. 12 КК України відносить до умисних нетяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, дані про особу обвинуваченої, обставину, яка пом`якшує покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують.

Відповідно до відомостей досудової доповіді, ризики вчинення повторного кримінального правопорушення і небезпеки для суспільства є середніми та свідчать про можливість її виправлення без ізоляції від суспільства. Водночас, призначення покарання у виді штрафу може збільшити рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, ухилення від відбування покарання, ураховуючи вчинені раніше кримінальні правопорушення та фактори ризику: матеріальне становище, ставлення до правопорушення.

ОСОБА_3 , є особою молодого віку (25 років), раніше судима, за вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, має постійне місце проживання, зі слів має неофіційну зайнятість, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

З урахуванням наведеного, вчинення умисного злочину, не відбувши покарання за попереднє кримінальне правопорушення, відсутності належних висновків та корекції своєї протиправної поведінки, суд вважає, що індивідуальна тяжкість вчиненого злочину є підставою для призначення ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі.

З огляду на встановлені обставини, дані досудової доповіді суд уважає, що покарання у виді штрафу не здатне досягти своєї мети, а саме виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Крім того, обвинувачена вчинила вказане кримінальне правопорушення, не відбувши покарання призначене їй 30 квітня 2024 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 2 років пробаційного нагляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Таким чином, остаточне покарання суд призначає ОСОБА_3 згідно з приписами ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднавши до покарання за цим вироком невідбуте покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 30.04.2024 р. з урахуванням приписів п. 1 ч. 1 ст. 72 КК.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта необхідно стягнути з обвинуваченого.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 р. та остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу її фактичного затримання у порядку виконання вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 3183 гривень 60 копійок на рахунок проведення експертизи.

Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні: PVP, масою 0,607 г, який зберігається в камері схову речових доказів Дарницького УП ГУ НП у м. Києві - знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку в день його проголошення вручити прокурору, захиснику та обвинуваченій.

Суддя ОСОБА_1