Вирок від 11 січня 2026 р. у справі №693/1783/25 — Жашківський районний суд Черкаської області

693/1783/25

1-кп/693/99/26

В И Р О К

Іменем України

12.01.2026 м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження

№ 12025250330000435 від 08.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільшанка Жашківського району Черкаської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, працюючого в ТОВ «Відродження», має на утриманні неповнолітнього сина, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3

у с т а н о в и в :

Судом визнано доведеним, що постановою Жашківського районного суду від 02.10.2025 у справі № 693/1270/25, яка 14.10.2025 набрала законної сили, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, без вилучення транспортного засобу.

Однак, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, та будучи обізнаним з її змістом, будучи зобов`язаним утримуватись від керування транспортними засобами протягом визначеного судом річного строку, з метою її невиконання в частині позбавлення його права керування транспортним засобом, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, вчиняв дії щодо її умисного невиконання.

Так, 07 листопада 2025 року, близько 17 години 05 хвилин, керував транспортним засобом марки ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Залізнична в місті Жашкові Уманського району Черкаської області, та був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння.

Обвинувачений ОСОБА_3 показав, що він був присутнім при розгляді Жашківським районним судом щодо нього справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП в жовтні 2025 року, знає міру покарання призначену судом за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, штраф у сумі 17000 грн. він сплатив, про позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік йому відомо. 7 листопада 2025 року, в обід на роботі, він випив небагато вина, ввечері їхав до дому із м. Жашків у с. Вільшанка, по дорозі його зупинила поліція, у вчиненому щиро кається.

Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Суд з`ясував, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст обставин справи, переконався у добровільності їх позиції та роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, керуючись приписами ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів, оскільки обставини справи ніким із сторін судового провадження не оспорюються.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, піддавши їх оцінці, суд приходить до переконання, що своїми умисними діями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно працює та має постійне джерело доходу.

Як обставину, що пом`якшує покарання, суд враховує щире каяття, так обвинувачений щиро розкаявся, висловив жаль щодо вчиненого, критично оцінив свою поведінку.

Обставиною, яка обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння, оскільки цю обставину підтвердив обвинувачений у своїх показаннях, наданих суду.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого, визнання винуватості, його щире каяття, наявність обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого та обставину, яка обтяжують покарання, офіційне працевлаштування в ТОВ «Відродження», суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 382 КК України, у виді штрафу.

Установлено, що підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає, з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувались, речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 342-351, 363-368 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Жашківський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подачі апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

За приписами ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_5