Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №362/6598/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/6598/25

Провадження 3/362/29/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2026 року м. Васильків

Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону № 1 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, військовослужбовця, призваного за мобілізацією на особливий період з 11.03.2022, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 427518 від 19.08.2025 року, складеного інспектором батальйону № 1 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області, капралом поліції Діденком В.А., 19 серпня 2025 року на автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz V220 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 в судовому засіданні категорично заперечив факт, поставлений йому в провину. Пояснив, що дійсно того дня керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції, які повідомили про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння. З даним фактом він не погодився та після консультації зі знайомим юристом погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу. Працівники поліції повідомили, що алкотестер знаходиться в іншого патруля, тому треба буде почекати 40 хвилин. Оскільки ОСОБА_1 повертався на військову службу з відпустки та мав вчасно прибути в розпорядження військової частини, він повідомив працівникам поліції, що чекати так довго не може, та запитав чи є якийсь інший спосіб пройти швидше огляд на стан сп`яніння. Поліцейські заперечили наявність такого способу та в свою чергу запропонували скласти протокол та відпустити. Посвідчення водія не вилучали та від керування транспортним засобом не відсторонили. В той же день, прибувши на службу, пройшов медичний огляд та був допущений до виконання службових обов`язків. Просив суд закрити провадження у справі щодо нього з огляду на те, що не відмовлявся від проходження огляду, що зафіксовано на відеозаписі з бодікамери поліцейського.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про таке.

Частиною першою статті 130 КУпAП передбачено відповідальність за:

1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі статтями 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень статті 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Стаття 266 КУпAП встановлює, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом (далі – водій), на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду водіїв поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

За змістом пунктів 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби) або лікарем закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі – заклад охорони здоров`я).

Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції (пункт 4 розділу ІІ Інструкції).

В акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено, що огляд водія ОСОБА_1 не проводився, що зафіксовано на нагрудну камеру Motorolla № 477078, свідки не залучалися.

Як вбачається з доданого до матеріалів справи відеозапису, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу (07:18), далі відеозапис переривається та продовжується, коли водія ознайомлюють із складеним щодо нього протоколу за частиною першою статті 130 КУпАП (01:50).

Відповідно до вимог статті 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Водночас матеріали справи не містять відеозапису відмови водієм від проходження огляду, яке ставиться йому в провину відповідно до протоколу. З відеозапису вбачається, що водій, навпаки, погодився пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу.

Судом викликався в судове засідання для надання пояснень поліцейський Діденко В.А., який складав протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . Водночас листом від 18.11.2025 № 10032/41/40/1/1/02-2025 заступник командира полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі М.Гаврилов повідомив про неможливість прибуття поліцейського ОСОБА_2 в судове засідання у зв`язку зі звільненням зі служби.

Також з ініціативи ОСОБА_1 судом витребувано у зазначеного органу поліції повний відеозапис події адміністративного правопорушення. Листом від 01.12.2025 № 10391/41/40/1/1/11/02-2025 заступник командира полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі М.Гаврилов надіслав копії всіх наявних відеозаписів за фактом складання протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , під час перегляду яких в судовому засіданні було встановлено їх ідентичність відеозаписам, надісланим першопочатково разом з протоколом, та відсутність на них повного запису події, зокрема, відсутня фіксація факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, навпаки, зафіксовано його згоду пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу.

Таким чином, доказів дотримання працівниками поліції встановленої законом процедури проходження огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, одержаних за допомогою об`єктивних засобів контролю (технічних засобів відеозапису) чи в присутності свідків, матеріали справи не містять.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що працівниками поліції було грубо порушено вимоги статті 266 КУпАП та Інструкції.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Наведене у своїй сукупності вказує на недоведеність у ході судового провадження у цій справі факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (пункт 34 рішення у справі "Тейшейра дe Кacтoр прoти Пoртугaлiї" (Teixeira de Castro v. Portugal) від 09.06.1998, пункт 54 рішення у справі "Шабельник проти України" від 19.02.2009), a порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Суд виходить з того, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини санкція, передбачена частиною першою статті 130 КУпАП, за характером і наслідками фактично є кримінальною, а тому під час доведення винуватості у цій категорії справ належить застосовувати стандарт доведення "поза розумним сумнівом", який означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачений є винним у його вчиненні.

Відповідно до пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсилкою на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" ("Avsar v. Turkey", пункт 282) критерій доведення "поза розумним сумнівом" має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що вина особи доведена поза розумним сумнівом.

Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зважаючи на викладене, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про недоведеність у даному випадку складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, за стандартом доведення "поза розумним сумнівом" i наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 7, 9, 130, 221, 245, 247, 251, 252, 266, 280, 283-284, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Т.П. Рубан