Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №286/3768/25 — Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/3768/25

П О С Т А Н О В А

09 січня 2026 року м. Овруч

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Гришковець А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого в АДРЕСА_3 , не працюючого, за ч. 1 ст. 204-1 та ч.1 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Інспектором прикордонної служби 3 категорії – номером обслуги протитанкової групи відділення вогневої підтримки ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) молодшим сержантом ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №043241 від 12.10.2025, згідно якого 12 жовтня 2025 року о 7 год. 45 хв. в контрольованому прикордонному районі на напрямку прикордонного знаку №1359 на околиці н.п. Ігнатпіль (до лінії державного кордону 30 км), на напрямку н.п. Ігнатпіль (Україна) – н.п. Казимирівка (РБ), було зупинено транспортний засіб марки «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 , в якому слідував водій - громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_3 , який рухався в бік державного кордону з метою незаконного перетину державного кордону, тобто вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Республіку Білорусь. У зв`язку зі збройною агресією РФ в Україні пункти пропуску між Республікою Білорусь та Україною закриті. Даний громадянин порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України» та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Крім того, інспектором прикордонної служби 3 категорії – номером обслуги протитанкової групи відділення вогневої підтримки ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) молодшим сержантом ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №047590 від 12.10.2025, згідно якого 12 жовтня 2025 року о 7 год. 45 хв. в контрольованому прикордонному районі на напрямку прикордонного знаку №1359 на околиці н.п. Ігнатпіль (до лінії державного кордону 30 км), на напрямку н.п. Ігнатпіль (Україна) – н.п. Казимирівка (РБ), було зупинено транспортний засіб марки «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 , в якому слідував водій - громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_3 , який рухався в бік державного кордону з метою незаконного перетину державного кордону. На вимогу прикордонного наряду пред`явити військово-облікові та документи, що посвідчують його особу, що дають право на перебування в прикордонному районі, даний громадянин в зухвалій, грубій формі відмовився їх надавати та закрився в автомобілі. Своїми діями даний громадянин порушив вимоги п.10 Положення про прикордонний режим, затвердженого Постановою КМУ №1147 від 27.07.1998, та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 185-10 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, не повідомивши про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином судовими повістками за адресою, вказаною в протоколах, що підтверджується поштовими повідомленнями. Беручи до уваги, що згідно ч.2 ст.268 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 185-10 та 204-1 КУпАП, не відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ч.1 ст.204-1 КУпАП настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).

Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16-річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України», на порушення якої послався в протоколі інспектор прикордонної служби, передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку.

Згідно ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю» від 26.02.2022 №188-р у зв`язку із військовою агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану на території України тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 28 лютого 2022 року пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю на всій ділянці кордону з РФ, РБ, а також на центральній ділянці українсько-молдовського кордону (Придністров`я).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №043241 від 12.10.2025 документом, що посвідчує особу ОСОБА_1 , було посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане ТСЦ 1841 13 квітня 2015 року.

У матеріалах справи, що розглядається, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №043241 від 12.10.2025, містяться: рапорти інспектора прикордонної служби молодшого сержанта ОСОБА_3 від 12.10.2025; інформація про особу; схема затримання правопорушників на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_5 ( з м.д. АДРЕСА_1 ) 12.10.2025; фототаблиця, а також довідка щодо проведення первинного опитування від 12.10.2025.

Поряд з тим, до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 інспектором прикордонної служби, в порушення вимог ст. 251 КУпАП, не було долучено жодного доказу, який би підтверджував, що ОСОБА_1 безпосередньо вчинив будь-які дії, які б свідчили про його мету здійснити спробу перетину державного кордону.

Так, ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення надав власноручні письмові пояснення, що наміру порушувати кордон він не мав. Затриманий був безпідставно. З протоколом не згодний. В автомобілі перебувала його вагітна дружина та батьки похилого віку. Пред`явив посвідчення водія та надав автомобіль для огляду.

В рапорті інспектор прикордонної служби 3 категорії – номером обслуги протитанкової групи відділення вогневої підтримки ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) молодшим сержантом ОСОБА_4 від 12.10.2025 зазначив, що він 12.10.2025 виконував наказ на охорону державного кордону у прикордонному наряді «Прикордонний патруль». О 7 год. 45 хв. в контрольованому прикордонному районі на напрямку прикордонного знаку №1359 на околиці н.п. Ігнатпіль (до лінії державного кордону 30 км), на напрямку н.п. Ігнатпіль (Україна) – н.п. Казимирівка (РБ), було зупинено транспортний засіб марки «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 , в якому слідував водій - громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_3 , який рухався в бік державного кордону з метою незаконного перетину державного кордону, тобто вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Республіку Білорусь. У зв`язку зі збройною агресією РФ в Україні пункти пропуску між Республікою Білорусь та Україною закриті. Даний громадянин порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України», та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Відповідно ОСОБА_1 був зупинений та перевірка документів його здійснювалась на контрольному посту на околиці н.п. Ігнатпіль, що за 30 км до лінії державного кордону України.

Суд відмічає, що сам по собі факт присутності особи у населеному пункті розташованому за 30 км від державного кордону, ніяким чином не доводить умислу цієї особи, направленого на незаконний перетин кордону, а також і факту спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Рапорт же інспектора без наявності інших доказів не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту правопорушення.

Крім того, з довідки щодо проведення первинного опитування від 12.10.2025 вбачається, що о 07 год. 45 хв. 12.10.2025 на південній околиці н.п. Ігнатпіль , п/з 1359 до ЛДК 30 км (контрольований прикордонний район), п/н «ПП» (Ігнатпіль), було зупинено для перевірки т/з Volkswagen, номерний знак НОМЕР_3 , в якому слідував громадянин України в якості водія – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає в АДРЕСА_3 . В оперативних працівників під час спілкування із затриманим виникли сумніви щодо мети слідування в прикордоння. Помітно нервував, відповідей на уточнюючі питання не надавав, плутався в поясненнях.

У ході проведення первинного опитування офіцерами ПОРВ ГОРВ встановлено, що ОСОБА_1 вирішив відвідати свою сестру, яка проживає в с. Бондарі Коростенського району Житомирської області. На законну вимогу прикордонного наряду пред`явити документи, що посвідчують особу та водійське посвідчення, ОСОБА_1 відмовився. За результатами перевірки через наявні бази даних та інформаційні масиви, компрометуючих матеріалів не виявлено. Фактів притягнення до кримінальної відповідальності не встановлено.

Тобто, у вказаній довідці робиться лише припущення про намір незаконно перетнути державний кордон України у напрямку РБ з метою ухилення від проходження військової служби та в подальшому перетнути кордон з країнами ЄС з метою працевлаштування ОСОБА_1 .

За базою даних «Оператор ЦСД» ОСОБА_1 з 25.03.2025 перебуває в розшуку.

Таким чином, до протоколу не додано жодного доказу факту вчинення правопорушення, а саме, що ОСОБА_1 здійснив спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади. Висновок про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204-1 КУпАП, не може бути зроблено на підставі лише протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту інспектора прикордонної служби.

Що стосується наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, суд зазначає наступне.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №043241 від 12.10.2025 дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

Відповідальність за ч.1 ст. 185-10 КУпАП настає за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею, полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 22 Закону України "Про державний кордон України", п. 2 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1147, з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Так, контрольовані прикордонні райони встановлюються, як правило, в межах території району, міста, селища, сільради, прилеглої до державного кордону України або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби України. До контрольованого прикордонного району включаються також територіальне море України, внутрішні води України і частина вод прикордонних річок, озер та інших водойм України і розташовані в цих водах острови.

Відповідно до переліку міст і районів на території яких установлюються контрольовані прикордонні райони (Додаток до постанови КМУ від 03 серпня 1998 року №1199 в редакції постанови КМУ від 04 серпня 2021 р. №890) Коростенський район Житомирської області відноситься до району на території якого установлюються контрольовані прикордонні райони.

Відповідно до п. 8 Положення «Про прикордонний режим», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1147 від 27.07.1998, громадяни України, іноземці та особи без громадянства в`їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі).

Згідно з п.10 вказаного Положення, особи, зазначені у пунктах 7 та 8 цього Положення, на вимогу уповноважених осіб Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону зобов`язані пред`являти відповідні документи, передбачені цими пунктами.

У п. 11 вказаного Положення передбачено, що з метою виявлення порушень законодавства з прикордонних питань, виконання завдань, пов`язаних з боротьбою з організованою злочинністю та незаконною міграцією у межах прикордонної смуги і контрольованого прикордонного району, уповноважені особи Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону мають право відповідно до Законів України "Про Державну прикордонну службу України" та Закону України «Про дорожній рух" у разі потреби зупиняти та оглядати транспортні засоби.

Поряд з тим, ОСОБА_1 в письмових поясненнях в протоколі про адміністративне правопорушення від 12.10.2025 вказав, що наміру порушувати кордон України він не мав. Пред`явив посвідчення водія та надав доступ до огляду автомобіля. Був заблокований в автомобілі прикордонниками. В автомобілі знаходилась вагітна дружина та батьки похилого віку.

Проаналізувавши у цьому провадженні наявні у ньому фактичні дані, які як докази були зібрані інспектором прикордонної служби, суд установив, що вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 204-1 та ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, не є доведеною з дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом», у розрізі такого.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень суду надано лише протоколи про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №043241 та серії ЧЦП №047590 від 12.10.2025 та рапорти інспектора прикордонної служби від 12.10.2025.

Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, однак сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути вирішальним доказом винуватості, так як не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Рапорт інспектора прикордонної служби також не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення в розумінні положень ст. 251 КУпАП, а оцінюються в сукупності з іншими доказами.

Інших будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у здійсненні злісної непокори вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, суду надано не було. Довідка щодо проведення первинного опитування від 12.10.2025 такої інформації не містить.

Таким чином, матеріали справи не містять беззаперечних доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204-1 та ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204-1 та ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, є недоведеним.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За встановлених обставин, та визначеного правового врегулювання, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204-1 та ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, та відповідно про наявність правових підстав для закриття справи.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 24, 33-35, 36, 40-1, 185-10, 204-1, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 204-1, ч.1 ст. 185-10 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу даних адміністративних правопорушень.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня її винесення до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд.

Суддя: А. Л. Гришковець