Рішення від 11 грудня 2025 р. у справі №296/13069/23 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/13069/23

2/296/315/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

12 грудня 2025 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючої судді - Петровської М.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Дзюман О.І.,

представників позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника відповідачки - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа: Орган опіки та піклування Житомирської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та участі у її вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дитини, -

встановив:

ОСОБА_4 звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить зобов`язати ОСОБА_6 усунути перешкоди у спілкуванні з малолітньою донькою: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити способи участі у вихованні та спілкуванні з дитиною:

- необмежено спілкуватися з дитиною особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв`язку, в тому числі, по відеозв`язку через месенджери «viber», «telegram» по телефону за бажанням дитини без втручання матері ОСОБА_6 у такі розмови;

- щочетверга з 13.00 до 20.00 години без присутності матері;

- надати батьку ОСОБА_4 можливість забирати дитину особисто з дошкільного навчального закладу (ДНЗ) та навчального закладу після завершення занять з попередженням про таку подію ОСОБА_6 ;

- надати можливість батьку забирати ОСОБА_8 у кожну 2 та 4 неділю місяця на всі вихідні з п`ятниці по неділю, включно, але на постійному зв`язку з матір`ю дитини та за умови, що батько забирає дитину та повертає до її місця проживання;

- кожні свята один раз на два календарні роки: Новий рік, день народження дитини, Різдво Христове, Великдень та у день народження батька ІНФОРМАЦІЯ_2 кожного року, бабусі кожного 10.08 кожного року з 10 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. наступного дня без присутності матері;

- забирати дитину з 1-го червня кожного року на два тижні, за умови постійного зв`язку з матір`ю дитини з можливістю продовження відпочинку дитини за місцем проживання батька за домовленістю сторін;

- з 2-го січня по 10-те січня щороку, батько забирає дитину до свого місця проживання без присутності матері, але на постійному зв`язку з матір`ю дитини та за умови, що батько забирає дитину та повертає до її місця проживання;

- у разі, якщо святкові дні припадають на день мого побачення з донькою або цей день передує дню побачення, або є наступним після нього, то такі дні донька проводить з батьком;

-надати можливість батьку відпочивати з донькою без участі матері за межами міста Житомира, але на постійному зв`язку з матір`ю дитини та за умови, що батько забирає дитину та повертає до її місця проживання;

- у разі хвороби дитини або інших виключних обставин, якщо це припадає на день зустрічі дитини з батьком, перенести зустріч на іншу погоджену з батьком дату, враховуючи інтереси та бажання дитини, її стан здоров`я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 18 листопада 2021 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 30.10.2023. Від шлюбу у них народилась дочка – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З моменту винесення судового рішення про розірвання шлюбу колишня дружина всіляко почала чинити йому перешкоди у спілкуванні з малолітньою донькою, мотивуючи тим, що він недостатньо виділяє грошей на дитину і вигадуючи ще безліч причин для того, щоб він з дитиною не зустрічався. Відповідачка забороняє відвідувати доньку за місцем проживання. Позивач має постійну роботу та заробіток, в повному обсязі може створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, задовольнити її потреби, наразі призваний до ЗСУ. Спиртними напоями не зловживає, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, добре ставиться до дитини. Враховуючи, що відповідачка чинить перешкоди в спілкуванні з донькою, не дає можливості бачитися з дитиною, звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира у даній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання.

У відповідності до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 08.12.2023 відповідачка ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_9 та змінила прізвище на " ОСОБА_10 ".

20 червня 2024 року на адресу Корольовського районного суду м.Житомира від представника відповідачки ОСОБА_11 – адвоката Сірача В.С. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що позивач безпідставно посилається на те, що відповідачкою створюються перешкоди у спілкуванні та побаченнях з дитиною, натомість сам не бере участі в її утриманні та вихованні, а усі пропозиції проведення часу з дитиною ним відкидаються. За останній час позивач жодного разу не зателефонував та не поцікавився обставинами життя доньки, її станом здоров`я. Будучи переведеним для несення служби в місто Житомир, останній не має будь яких перешкод у спілкуванні з донькою. Позивач зазначає, що не зловживає наркотичними та алкогольними напоями, але це не відповідає дійсності, так як останній притягувався до адміністративної відповідальності за перебування у нетверезому стані. Відносно позивача ведеться ряд службових перевірок за порушення Статуту ЗСУ. Доказом повної байдужості до доньки є наявність аліментної заборгованості, яка підтверджується довідкою ДВС, в той час як позивач має стабільний дохід, освідомлений з обов`язком сплачувати аліменти за рішенням суду, але його не виконує. ОСОБА_4 не звертався до органів опіки та піклування з заявами про існуючі перешкоди, або з пропозицією установити графік побачень. Він жодного разу за останні кілька місяців не телефонував з бажанням побачитись з донькою, або поцікавитися її станом. Ставлячи позовні вимоги у вигляді спілкування з дитиною засобами телефонного зв`язку та проведення часу без присутності матері, позивач явно не враховує вік дитини, а саме два роки. Будучи мобілізованим через місяць після народження доньки, позивач не володіє будь якими необхідними навиками у спілкування з дитиною відповідного віку, догляду за донькою, не знає її медичних обмежень та потреб, натомість планує спільний відпочинок у літній час, в дошкільних та шкільних навчальних закладах, при тому, що дитина не відвідує їх та не розмовляє, але вже має зобов`язання спілкуватись по телефону з батьком. Такі позовні вимоги зайвий раз підтверджують безвідповідальність та неусвідомлення батьківських прав, повну байдужість до прав та інтересів дитини та до її потреб. Таке примусове спілкування з батьком не відповідає інтересам дитини. Всі побачення доньки з батьком мають відбуватись виключно за умови її присутності та вільної згоди самої дитини в майбутньому. Відповідач ніколи не перешкоджала та не планує перешкоджати позивачу спілкуванню з дочкою. У зв`язку з цим, а також віком дитини, відповідач вважає, що не можна примусово віддавати дитину на кілька годин, або днів щотижня, коли дитина фактично не знає батька, такі побачення завдадуть шкоду її здоров`ю та психіці. Визначення рішенням суду примусового способу участі батька у вихованні дитини на майбутнє, з плануванням побачень на десятиліття вперед, не враховують вік, розвиток дитини.

28 червня 2024 року на адресу Корольовського районного суду м.Житомира від представника позивача ОСОБА_4 – адвоката Невеської О.О. надійшла відповідь на відзив, у якій додатково зазначає, що твердження відповідачки у відзиві не заслуговують на увагу. Так, позивач з серпня 2022 року по серпень 2023 року перебував та перебуває у лавах ЗСУ – проходив службу поза межами місця проживання, був у зоні бойових дій, отримав контузії та з вересня 2023 року проходить лікування та реабілітацію. Також йому було проведено операцію. З листопада 2023 року, тобто вже протягом 8 місяців, позивач не мав змоги побачити спільну дитину ОСОБА_8 через заборону з боку відповідачки відвідувати доньку за місцем проживання, а також незадовільний стан його здоров`я. Вважає, що не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову посилання у відзиві на вік дитини, особливості стану здоров`я дитини за відсутності відповідних доказів. На переконання відповідачки всі побачення доньки з позивачем мають відбуватись виключно за умови присутності матері та вільної згоди самої дитини. Дані твердження свідчать про те, що ОСОБА_12 не бажає, щоб батько підтримував зв`язок з ОСОБА_8 ще довгий час. Проте, батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з дитиною, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. Доводи відповідачки, що сам позивач не бере участі в утриманні та вихованні спільної дитини є необгрунтованими, оскільки протягом 1 року він був поза межами місця проживання в лавах ЗСУ, проходив і проходить реабілітацію, лікування, тому не міг бути поряд із донькою не за власним бажанням. Борг по аліментам утворився не з вини ОСОБА_4 , оскільки він не знав про поданий позов і примусове стягнення аліментів проводилося військовою частиною. Щодо посилання на те, що позивач має проблеми із вживанням алкоголю та наркотичних речовин, то долучена до відзиву постанова суду від 15.05.2023 про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення визначеного ч.3 ст.172-20 КУпАП, яка ухвалена судом більше 1 року тому, стосується обставин, коли позивач перебував у неймовірно тяжких умовах, далеко від дому, сім`ї та не свідчить і не може свідчити про те, що він має проблеми із алкоголем і тим паче наркотичними речовинами. Вказує, що ОСОБА_12 проходила лікування у наркотичному диспансері та мала проблеми з алкоголем.

16 липня 2024 року на адресу Корольовського районного суду м. Житомира від відповідачки ОСОБА_5 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначила, що жодних перешкод і тим паче заборон на спілкування з донькою позивач не мав та не має, заперечує існування неприязних відносин з позивачем. Єдине, що обмежує його у спілкуванні з донькою є його бажання. Саме вона була ініціатором побачень з дитиною в кінці 2023 року після розірвання шлюбу. Саме вона відвідувала колишнього чоловіка у шпиталі та підтримувала спілкування з ним. Вона неодноразово пропонувала спільні заходи з дитиною, але позивач не зацікавлений в спілкуванні. Звинувачення її в алко- або наркозалежності є надуманими, оскільки вона ніколи не перебувала на обліку і не мала жодних залежностей та проблем з заборонними речовинами. Позивач не надавав добровільно матеріальної підтримки, хоча мав стабільний дохід у розмірі матеріального забезпечення військовослужбовця. Тому стягнення аліментів в судовому порядку було єдиним способом змусити останнього хоча б матеріально підтримувати доньку, так як зацікавленості в спілкуванні і вихованні її він не виражав, та не виражає.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 03 жовтня 2024 року, зазначеною у протоколі судового засідання, підготовче засідання закрито та справу призначено до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_4 та його представник - адвокат Чайковська Р.А. в судовому засіданні підтримали позов з підстав, викладених у ньому, просили його задовольнити.

Позивач пояснив, що з моменту народження дитини бачив її декілька раз, зокрема, влітку 2023 року, де зараз перебуває дитина йому невідомо. Після цього відповідачка просила його відмовитися від дитини. З відповідачкою не спілкується з 2023 року, остання переписка була восени 2023 року, в якій просив побачити дитину. Щомісячно сплачує аліменти, наразі не працює, про борг з аліментів йому нічого не було відомо. Отримав поранення влітку 2023 року та лежав у лікарні, після чого повернувся додому в АДРЕСА_1 , проживає з матір`ю, участі в бойових діях не приймає, періодично лікується. На запитання учасників та суду повідомив, що стосовно нього порушено справу за самовільним залишенням військової частини, алкогольні напої не вживає, негативна службова характеристика на нього складена внаслідок неприязних стосунків. Він переконаний, що дитина проживає в селі з бабусею, а не з відповідачкою. Просив надати можливість відпочивати з дитиною за межами м.Житомира, на свята за попередньою домовленістю, на вихідних кожного 2 та 4 тижня місяця.

Відповідачка ОСОБА_5 та її представник – адвокат Сірач В.С. в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позову, просили відмовити у задоволенні позову.

Представник ОСОБА_3 зазначив, що мати дитини не чинить будь-яких перешкод позивачу у спілкуванні та побаченнях з дочкою. Графік побачень, складений позивачем, не враховує малолітній вік дитини. Наведене є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідачка пояснила, що не перешкоджає позивачу у спілкуванні з дитиною, натомість батько не бере ніякої участі у вихованні дитини, зі своєї сторони ніяких кроків не робить. До народження дочки вона та ОСОБА_4 проживали в АДРЕСА_1 . Після народження дочки ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 вона поїхала з м.Житомира до своєї мами в с.Ясна Поляна, деякий час перебувала там з дитиною, оскільки в місті було небезпечно, а позивач відмовився їхати та залишився проживати в місті. За цей час позивач лише один раз навідався до неї в село в червні 2022 року на хрестини дитини, де вчинив скандал, та стосунки погіршилися. Після мобілізації позивача вона переїхала жити в місто за адресою: АДРЕСА_2 і з тих пір адресу не змінювала. Після поранення позивача влітку 2023 року відвідувала його в лікарні. В 2023 році вона з позивачем розлучилася через його зраду. Останній раз позивач бачився з дитиною восени 2023 року, з того часу, за виключенням одного телефонного дзвінка, і під час судового провадження ініціативи щодо спілкування з дитиною не виявляв. Номер телефону не змінювала, позивача не блокувала.

Представник органу опіки та піклування Житомирської міської ради - Баб`як М.М. в судовому засіданні просив вирішити спір з урахуванням складеного висновку у даній справі.

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, покази свідків, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебували у зареєстрованому шлюбі з 18.11.2021, який заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира у справі №295/10664/23 від 30 жовтня 2023 року розірвано. Рішення суду набрало законної сили 30.11.2023.

Відповідно до копії свідоцтва про народження, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_7 , та її батьками записані сторони по справі: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 30 жовтня 2023 року у цивільній справі №295/11116/23 стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.08.2023 і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Рішення суду набрало законної сили 30.11.2023.

08.12.2023 ОСОБА_9 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб та відповідачка змінила прізвище на " ОСОБА_10 " (копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ).

ОСОБА_4 був призваний до ЗСУ під час мобілізації, прийняв військову присягу 09.07.2022 у військовій частині НОМЕР_2 , має статус учасника бойових дій згідно з посвідченням серії НОМЕР_3 .

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП 73468343, виданого начальником Богунського відділу Державної виконавчої служби у місті Житомирі Наталією Савіною, вбачається, що за період з серпня 2023 року по березень 2024 року у ОСОБА_4 утворилась заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 96 790,07 грн.

Дитина ОСОБА_7 , у відповідності до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 14.06.2023, мала медичний діагноз "Респіраторний алергоз в стадії нестійкої ремісії".

За змістом довідки № 1042, виданої КНП "Обласний медичний спеціалізований центр" Житомирської обласної ради 07.05.2024, в ОСОБА_5 психічні та поведінкові розлади, пов`язані із зловживанням алкогольними напоями, наркотичними засобами, психотропними речовинами на момент огляду відсутні.

За змістом довідки №917, виданої КНП "Обласний медичний спеціалізований центр" Житомирської обласної ради 07.05.2024, ОСОБА_5 на психіатричному обліку в КНП "Обласний медичний спеціалізований центр" Житомирської обласної ради не перебуває, по допомогу до лікаря психіатра не зверталася.

Згідно довідки про стан обліку в облнаркодиспансері №154, виданої Диспансерним відділенням Обласного наркологічного диспансера Житомирської обласної ради 22.07.2024, ОСОБА_4 на обліку не перебуває, за допомогою не звертався.

У відповідності до акту обстеження умов проживання ОСОБА_4 , затвердженого начальником служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради О.В.Біблою 05 вересня 2025 року, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_3 , проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (батько дитини). В квартирі наявні усі побутові зручності. Для виховання та розвитку дитини створені наступні умови: наявне спальне місце, місце проживання за вказаною адресою є підходящим для можливості перебування дитини. ОСОБА_4 повідомив, що відсутня можливість домовитися з матір`ю дитини щодо участі у її вихованні. ОСОБА_4 запрошено на засідання комісії з питань захисту прав дитини на 09.09.2025.

Вказуючи, що ОСОБА_4 чиняться перешкоди у спілкуванні з дочкою, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

За змістом ст.141 Сімейного кодексу України (далі - СК України), мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Частинами першою та третьою статті 151 СК України визначено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно з частинами першою та третьою статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Положеннями статті 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Відповідно до ч.1 ст.12, ст.14 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно частин 1 та 2 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Допитана як свідок в судовому засіданні 14.01.2025 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка проживає та зареєстрована в АДРЕСА_3 , є матір`ю позивача, показала, що в період шлюбу у сина та ОСОБА_14 були нормальні стосунки, у них народилася ОСОБА_8 . В серпні 2023 року відповідачка подала позов про розірвання шлюбу та аліменти. В грудні 2023 року син подзвонив до ОСОБА_14 , а вона сказала йому відмовитись від дитини. Вона та її син дитину не бачать, тому що відповідачка перешкоджає у цьому.

Допитаний як свідок в судовому засіданні 26.02.2025 ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який проживає та зареєстрований в АДРЕСА_2 , брат відповідачки, показав, що ОСОБА_14 та ОСОБА_16 перебували у шлюбі, стосунки були гарні, в шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_8 . Після народження ОСОБА_8 , позивач мало приділяв уваги сім`ї, відмовився їхати з дружиною до села ОСОБА_17 , хоча там було безпечніше, ніж в Житомирі. Свідок сам забрав сестру з пологового будинку і завіз її до матері в село. Пізніше сторони по справі розлучилися, і позивач не був проти цього. Вже на той час, коли тривало розлучення, ОСОБА_18 проживала разом з ним у квартирі по провулку Вацьківському. Сестра не чинить перешкод позивачу у спілкуванні з дитиною, а навпаки часто пропонувала побачитись з дочкою, телефонувала позивачу з цього приводу. Позивач знає адресу проживання ОСОБА_14 , однак жодного разу не приходив, щоб зустрітись з дитиною, не цікавиться дитиною. Йому відомо, що останній раз позивач бачився з дочкою ОСОБА_8 восени 2023 року, коли ОСОБА_16 приїхав у відпустку, і вони з ОСОБА_14 пішли на прогулянку. Після поранення ОСОБА_16 та проходження ним реабілітації, ОСОБА_14 відвідувала його в лікарні, допомогала одужати.

Допитаний як свідок в судовому засіданні 26.02.2025 ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який проживає в АДРЕСА_4 , зареєстрований в АДРЕСА_5 , є хрещеним батьком ОСОБА_8 , друг позивача, показав, що ОСОБА_16 та ОСОБА_14 були одружені, потім розійшлися, у них є дочка ОСОБА_8 . ОСОБА_16 скаржився йому, що відповідачка не цікавиться його справами, ображався на неї. Він був присутній один раз під час зустрічі ОСОБА_14 , ОСОБА_16 з дочкою ОСОБА_8 в ігровій кімнаті в торговому центрі «Глобал» в 2024 році, ОСОБА_16 турботливо ставився до дочки, ніякої агресії не виявляв. На запитання учасників справи та суду повідомив, що позивач говорив йому, що хоче бачитись з дитиною, але не може, подробиць не повідомляв, конкретних дій , щоб побачити дочку ОСОБА_16 не вчиняв, просто говорив, що йому не дають можливості побачитися з дочкою.

Допитана як свідок в судовому засіданні 02.07.2025 ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка проживає в АДРЕСА_2 , зареєстрована в АДРЕСА_6 , є дружиною свідка ОСОБА_15 показала, що з позивачем знайома з дитинства. ОСОБА_14 та ОСОБА_16 одружилися 18.11.2021 і вони проживали у ОСОБА_16 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_8 . Після народження ОСОБА_14 з дитиною проживала у матері в с.Ясна Поляна, ОСОБА_16 жив в Житомирі та не відвідував ОСОБА_14 . Влітку 2022 року були хрестини ОСОБА_8 і тоді свідок останній раз бачила ОСОБА_16 . З липня 2022 року вона з чоловіком, ОСОБА_14 та її чоловік постійно проживають в м.Житомирі за адресою: провул.Вацьківський. ОСОБА_16 за цей час не відвідував дочку, з днем народження її не вітав. Дитину виховує ОСОБА_14 та її чоловік ОСОБА_21 . Їй відомо, що одного разу ОСОБА_14 та ОСОБА_16 зустрілися та пішли на прогулянку з дочкою. ОСОБА_14 не чинить перешкод у спілкуванні позивача з дочкою, батько сам не хоче бачитись з дитиною.

Як вбачається із копії постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2023 року у справі №183/5769/23, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП. А саме: 05 квітня 2023 року о 23 год. 20 хв. ОСОБА_4 , знаходячись на території військової частини НОМЕР_4 , що розташована в АДРЕСА_7 , виконував обов`язки військової служби в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно службової характеристики, виданої командиром 1 роти зведеного батальйону «Фугас 1» військової частини НОМЕР_2 , командиром зведеного батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_11 » військової частини НОМЕР_2 , командиром військової частини НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_4 за час проходження військової служби зарекомендував себе з посередньої сторони. Як військовослужбовець, що вчинює негідні вчинки, показує поганий приклад іншим військовослужбовцям підрозділу. Обов`язки за посадою знає задовільно, сумлінно їх не завжди виконує. До виконання поставлених завдань ставиться не завжди відповідально, інколи вимагає контролю. Якісно виконувати завдання по підтриманню належного рівня бойової готовності, військової дисципліни не спроможний. Працювати над підвищенням рівня професійної підготовки, професійної майстерності намагається слабо. Вимоги статутів Збройних Сил України, внутрішньої служби, знає слабо. Критично оцінювати свою діяльність не завжди здатний. Робити належні висновки з скоєних порушень військової дисципліни не вміє. На критику та зауваження реагує правильно. Старається нав`язувати свою точку зору. Схильний до самовільного залишення місця виконання завдань підрозділом за призначенням.

Висновком виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування, затвердженим рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 1278 від 17.09.2025, визначено ОСОБА_4 за доцільне наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні із дочкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 :

- необмежене спілкування з дитиною особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв`язку, в тому числі, по відеозв`язку через месенджери по телефону за бажанням дитини без втручання матері у такі розмови;

- спілкування кожної другої та четвертої суботи місяця з 10:00 до 13:00 години у присутності матері на нейтральній території. Після досягнення дитиною шкільного віку спілкування за вказаним графіком без участі матері на нейтральній території або за місцем проживання батька;

- можливість перебування дитини з батьком влітку протягом двох тижнів після досягнення дитиною шкільного віку;

- у разі хвороби дитини або інших виключних обставин, якщо це припадає на день зустрічі дитини з батьком, перенести зустріч на іншу погоджену з батьком дату, враховуючи інтереси та бажання дитини, її стан здоров`я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини.

На засідання комісії з`явилася відповідачка ОСОБА_5 , позивач ОСОБА_22 не з`явився, хоча був повідомлений про дату засідання під розписку, що підтверджено актом обстеження умов проживання від 05.09.2025.

Конвенція про права дитини від 20.11.1989, ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991, визначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Такі ж рекомендації містяться і в Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року.

Стаття 18 Конвенції проголошує, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини, а найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Європейський суд з прав людини у низці своїх рішень (зокрема у справах "Хокканен проти Фінляндії", "Фуска проти Румунії") наголосив, що при визначенні основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати, що у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною, та забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v.UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Під час вирішення спору щодо участі у вихованні дитини береться до уваги ставлення осіб (батьків, баби, діда тощо) до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами (ч.2 ст.159 СК України).

У цій справі судом встановлено, що між позивачем та відповідачем наразі склались неприязні стосунки, вони між собою не спілкуються, їх спільна дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , проживає з народження разом з матір`ю ОСОБА_5 . Внаслідок таких обставин позивач обмежений у спілкуванні та вихованні дочки.

Разом з тим, вирішуючи способи участі у вихованні та спілкуванні з дочкою, суд зважає на те, що дитина є малолітньою, на момент ухвалення рішення досягла трьох років, має міцний зв`язок з матір`ю, оскільки проживає разом з нею та фактично матір`ю виховується.

Позивач ОСОБА_4 бажає спілкуватися з дитиною, проте фактично не ініціює зустрічі з дитиною, на що вказали допитані свідки, і протилежного не доведено. За місцем служби ОСОБА_4 характеризується негативно, притягувався до адміністративної відповідальності за несення військової служби в стані алкогольного сп`яніння. На обліку в наркологічному диспансері не перебуває. Системної поведінки в частині зловживання алкогольними напоями судом не встановлено.

За наведених обставин, враховуючи висновок органу опіки та піклування, а також вікові особливості розвитку дитини, найкращі інтереси дитини, які полягають в тому, щоб дитина зростала в комфортних психологічних умовах за піклування як матері, так і батька дитини, безпечному, спокійному та стійкому середовищі, суд дійшов до переконання, що достатнім та співмірним буде визначити ОСОБА_4 наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з дитиною:

- необмежено спілкуватися з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв`язку, в тому числі, по відеозв`язку через месенджери «viber», «telegram» по телефону;

- спілкування з дитиною кожної другої та четвертої суботи та неділі тижня місяця з 10:00 до 15:00 у присутності матері на нейтральній території;

- спілкування з дитиною на свята: Новий рік (31 грудня - 01 січня), Різдво Христове, Великдень, а також на день народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_13 , день народження батька ІНФОРМАЦІЯ_14 , - у присутності матері з дотриманням режиму дня, харчування та стану здоров`я дитини;

- у разі хвороби дитини, якщо це припадає на день зустрічі дитини з батьком, перенести зустріч на іншу погоджену батьками дитини дату, враховуючи інтереси та стан здоров`я дитини.

При цьому слід зазначити, що дитина зростає, та в майбутньому, враховуючи нові обставини, зокрема, відвідування нею навчального закладу, набуття дитиною більшої самостійності в силу її розвитку, позивач не позбавлений звернутись до суду з вимогами про зміну способу участі у спілкуванні та вихованні дитини у разі, якщо батьками не буде досягнуто відповідної згоди.

Враховуючи наведене у сукупності, позов ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог (40%), понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 429,44 грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачки.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

Цивільний позов ОСОБА_4 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_5 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_6 ), третя особа: Орган опіки та піклування Житомирської міської ради (майдан С.П. Корольова, 4/2, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 04053625), про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та участі у її вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дитини, - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_5 усунути перешкоди у спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з дитиною:

- необмежено спілкуватися з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв`язку, в тому числі, по відеозв`язку через месенджери «viber», «telegram» по телефону;

- спілкування з дитиною кожної другої та четвертої суботи та неділі тижня місяця з 10:00 до 15:00 у присутності матері на нейтральній території;

- спілкування з дитиною на свята: Новий рік (31 грудня - 01 січня), Різдво Христове, Великдень, а також на день народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_13 , день народження батька ІНФОРМАЦІЯ_14 , - у присутності матері з дотриманням режиму дня, харчування та стану здоров`я дитини;

- у разі хвороби дитини, якщо це припадає на день зустрічі дитини з батьком, перенести зустріч на іншу погоджену батьками дитини дату, враховуючи інтереси та стан здоров`я дитини.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 429,44 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 22.12.2025.

Суддя М. В. Петровська