Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №631/1/26 — Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1/26

провадження № 3/631/65/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2026 року селище Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко Світлана Василівна, розглянувши в залі судових засідань № 1 приміщення суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця міста Харків, громадянина України (ID паспорт з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_1 , виданий 06.01.2026 року органом 6325),

із реєстраційним номером картки платника податків НОМЕР_2 , одруженого, без утриманців, який не працює,

зареєстрований та проживає за адресом:

АДРЕСА_1 ;

за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

09.01.2026 року близько о 00 годин 01 хвилина ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: вулиця Березова, будинок № 20, АЗС «ОВІС», селище Нова Водолага Харківського району Харківської області,- та перебуваючи у нетверезому вигляді у громадському місці, висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок, а саме: здійснював образливе ставлення та своїми діями порушував спокій ОСОБА_2 й зневажав честь та гідність, а тому скоїв правопорушення, передбачене статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Правопорушник ОСОБА_1 до судді з`явився, свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнав повністю, надав письмові пояснення, з яких вбачається, що перебував на території селища Нова Водолага у нічний час через те, що не зміг добратись додому за адресою своєї реєстрації. Провину у проступку, що закидається йому поліціантами визнав повністю.

Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини, його винність у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення також доведена й всіма зібраними, наданими судді та дослідженими нею доказами у їх сукупності.

Так, відповідно до приписів статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, даними Протоколу про адміністративне правопорушення (серії ВБА № 200796), складеного 09.01.2026 року інспектором СРПП ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції Ткачовим М. В., а також даних СD-диску, доданих до нього, підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушення. Крім того, у графі протоколу «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 власноручно зазначив, що з протоколом згоден (а. с. 2, 11).

З рапорту старшого інспектора - чергового ЧЧ відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції Полтавського І., зареєстрованого 09.01.2026 року під № 79 в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку), вбачається, що останній доповів начальнику відділення підполковнику поліції Пеленчуку Роману про те, що 09.01.2026 року о 00 годині 43 хвилини зі служби 102 надійшло повідомлення, з якого вбачається, що за адресою: вулиця Березова, будинок № 20, АЗС «ОВІС»,- два невідомих чоловіка в стані алкогольного сп`яніння ведуть себе агресивно, розпивають спиртні напої, стукають у вікно. Два рази викликав службу охорони, вони приїздили та проводили бесіду, але чоловіки повернулись та знов продовжують правопорушення. Заявник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресом: АДРЕСА_2 (а. с. 3).

Згідно з рапортом поліцейського інспектором СРПП відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Токар Т., поданим 09.01.2026 року на ім`я начальника відділення підполковника поліції Пеленчука Романа, нею в складі СРПП було здійснено виїзд за адресою: вулиця Березова, будинок № 20, АЗС «ОВІС», селище Нова Водолага Харківського району Харківської області,- за повідомленням громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо невідомих чоловіків, які прийшли на АЗС «МАРШАЛ», ще 08.01.2026 року близько о 22 годині 03 хвилин, вчиняють відносно заявника протиправні дії. Особу порушників становлено, ними є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які ображали нецензурною лайкою та порушували спокій ОСОБА_2 , зневажали його честь та гідність, образливо чіплялись до останнього. Вони розпивали спиртні напої в присутності заявника, на зауваження не реагували. Відносно ним складено протоколи про адміністративне правопорушення за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Від написання будь-яких пояснень по ситуації відмовилися в категоричній формі, як й відмовилися від отримання копії протоколу. Зі змістом протоколу був ознайомлений під відеозапис на портативний відео реєстратор TECSAR 11130587280-8 шляхом зачитування в голос тексту протоколу, таким же чином ознайомленим з правами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Цих осіб запрошено до приміщення підрозділу поліції для опрацювання виклику (а. с. 4).

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), складеного 09.01.2026 року поліцейським інспектором СРПП ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області поліцейським СРПП відділення поліції № 3 ХРУП № 1 старшим сержантом поліції Пугачовим Є. О., ОСОБА_2 , попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину згідно зі статтею 383 Кримінального кодексу України, зробив заяву, в якій просив вжити заходів до двох невідомих йому чоловіків, які 09.01.2026 року близько о 00 годині 40 хвилин вчинили хуліганські дії за адресою: вулиця Березова, будинок № 20, селище Нова Водолага, територія АЗС «ОВІС»,- стукали у вікна його робочого місця, нецензурно висловлювались у громадському місці, вживаючи спиртні напої (а. с. 5).

З письмових пояснень ОСОБА_2 , наданих 09.01.2026 року, вбачається, що він проживає за адресом: АДРЕСА_2 ,- та працює у ФОП ОСОБА_4 касиром торговельного залу АЗС «ОВІС» за адресом: вулиця Березова, будинок № 20, селище Нова Водолага Харківського району Харківської області. 08.01.2025 о 08 годині 00 хвилин він заступив на добове чергування, під час якого до торгівельного залу АЗС «ОВІС» прийшли двоє невідомих чоловіків, які вимагали, щоб він викликав поліцію, а якщо не зробить цього, то вони йому влаштують таке... Він натиснув тривожну кнопку, приїхали працівники поліції та поспілкувались з ними, але через деякий час, коли поліціанти уїхали, вони знов підійшли, вимагаючи, щоб він знов викликав поліцію, інакше, вони виб`ють вікно. При цьому вони почали стукати у вікна. Він знову натиснув тривожну кнопку. Приїхали поліціанти, поспілкувались із ними та поїхали, однак чоловіки повторили алгоритм своїх дій, вимагаючи вкотре викликати поліцію, стукали, на його зауваження не реагували, його ображали нецензурною лайкою, дістали пляшки й почали пити, як на його думку, алкоголь. Він зателефонував на спец лінію «102». Також зазначає, що двоє невідомих чоловіків виражались на його адресу нецензурною лайкою, а один з них намагався заспокоїти більш агресивно налаштованого чоловіка, якщо треба відеозапис то наддасть додатково (а. с. 6).

Стаття 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

З наведеного вбачається, що об`єктом захисту цієї норми права є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається у безпечності громадського спокою, охорони здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об`єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.

При цьому, посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема, із використанням травмуючих властивостей певних предметів і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

До таких висновків у своєї правозастосовній практиці дійшов Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного кримінального суду, а саме: у постанові, прийнятій ним 07.06.2022 року в межах справи з єдиним унікальним № 404/7814/15-к (провадження № 51-320км22).

Відтак, зміст та спрямованість діяння, яке кодекс України про адміністративні правопорушення визначає як «дрібне хуліганство», висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим.

Тобто, якщо грубе порушення громадського порядку не супроводжувалося особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його слід кваліфікувати як дрібне хуліганство.

Між тим, за ознакою особливої зухвалості може бути визнане таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.

Одночасно із цим, винятковим цинізмом визнається демонстративна зневага щодо норм моральності, наприклад, груба непристойність, публічне оголення, знущання над немічними особами та інше.

Також, головною силою хуліганських дій є бажання протиставити себе оточуючим, узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки.

Водночас, означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.

При цьому, протиправні діяння вчиняються особою за відсутності зовнішнього приводу або через незначний привід і завжди спрямовані на випадкові об`єкти.

Отже, суддя доходить переконання, що активними діями ОСОБА_1 , що мали місце 09.01.2026 року близько 00 годин 01 хвилина за адресою: вулиця Березова, будинок № 20, АЗС «ОВІС», селище Нова Водолага Харківського району Харківської області,- було порушено громадський порядок через нецензурну лайку, образливе чіпляння до ОСОБА_2 й вплив на нормальне функціонування АЗС «ОВІС», а також внаслідок бажання правопорушника протиставити себе загальноприйнятим нормам і правилам поведінки у публічному (громадському) місці й показати свою зверхність, що не було викликане особистими мотивами та ворожим ставлення саме до потерпілого.

Наведене свідчить про те, що особою, яка притягається до адміністративної відповідальності в межах цього провадження, дійсно було скоєно проступок у виді дрібного хуліганства.

Таким чином, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеним, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

В силу пункту 1 частини 1 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя визнає обставиною, яка пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , щире розкаяння винного.

В силу пунктів 4 і 6 частини 1 статті 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя вбачає наявність обставин, яка кодифікований закон визнає такими, що обтяжують відповідальність винному, вчинення правопорушення групою осіб та в стані сп`яніння.

При цьому, чинне законодавство України визнає, що правопорушення вчинене групою осіб, якщо воно скоєне не менш ніж двома особами, що діють сумісно.

Натомість, зважаючи на характер та суворість покарання, визначеного у санкції статті 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також з огляду на зміст статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, це провадження підпадає під визначення «кримінальної процедури», тобто є кримінальним.

Такий висновок слідує зі змісту Рішень Європейського суд з прав людини, зокрема, від 15.11.2007 року у справі «Галстян проти Вірменії» (заява № 26986/03) та від 09.06.2011 року «Лучанінова проти України» (заява № 16347/02), які за правилом статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями) застосовуються при розгляді справ як джерело права.

За таких обставин, розглядаючи справу лише в межах висунутого обвинувачення, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення (серії ВБА № 200796), що складений 09.01.2026 року інспектором СРПП ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції Ткачовим М. В., суддя визнає обставинами, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 лише вчинення правопорушення в стані сп`яніння, оскільки його вчинення групою осіб (з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), хоча і знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи по суті, натомість, не закинути у провину під час викладення суті правопорушення у протоколі.

Крім того, майнової шкоди проступком не заподіяно.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер вчинення правопорушення, ступень вини, майновий стан, особу правопорушника, зокрема, той факт, що він не працевлаштований, тому не має стабільного доходу та заробітку, не є особою, переліченою у частині 3 статті 30-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також наявність обставин, що пом`якшує та обтяжує відповідальність винного, й вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді громадських робіт в межах, встановлених статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на строк 40 годин із відбуттям не більш як 4 години на день.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт, слід вирішити питання про стягнення з нього й судового збору.

Так, частиною 3 статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення унормовано, що провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відтак, відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Таким законом, що встановлює правові засади справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), частина 1 та пункт 5 частини 2 статті 4 якого передбачають, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Пунктом 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України № 2456-VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями) визначено, що розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення визначається Законом про Державний бюджет України.

Відповідно до приписів абзацу 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX від 03.12.2025 року, з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений в сумі 3328,00 гривень.

Таким чином, у зв`язку із накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з нього слід стягнути й судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 гривень, із розрахунку: 0,2 х 3328 гривень = 665,60 гривень.

Приймаючи постанову, суддя також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд – у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді судді належного та повноважного суду.

На підставі викладеного, діючи в точній відповідності із законом, з метою зміцнення законності, виховання особи, яка вчинила це адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; статтею 40 Бюджетного кодексу України № 2456-VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями); статтею 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями); абзацом 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX від 03.12.2025 року; Постановою Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного кримінального суду, прийнятою 07.06.2022 року в межах справи з єдиним унікальним № 404/7814/15-к (провадження № 51-320км22), і частиною 5 статті 7, частиною 3 статті 8, статтями 23, 30-1, 33 - 35, 38, 40-1, 173, 245, 246, 249, 251, 252, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 – 285, частиною 2 статті 287 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями),

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного проступку, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин із відбуттям не більш як 4 (чотири) години на день.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова про накладення адміністративного стягнення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, звертається до виконання протягом трьох місяців і підлягає виконанню з моменту її винесення, за виключенням випадків, прямо передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Постанову винесено, оформлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.

Суддя С. В. Мащенко