Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №641/9283/25 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/1022/2026 Справа № 641/9283/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Щепелевої Г.М,

секретар судового засідання Масалова М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/9283/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК «Кредит капітал» в особі адвоката Усенко М.І. звернувся до Слобідського районного суду мста Харкова з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилається на те, що 28.11.2022 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» був укладений Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 503751, згідно з умовами якого відповідач отримав 5000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Вказаний договір укладений між сторонами в електронному виді відповідно до вимог ЗУ «Про електронну комерцію».

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну їй суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору. Представник позивача зазначив, що 01.02.2024 ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 01022024. На підставі вказаного договору ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_2 за кредитним договором № 503751 від 28.11.2022. Зазначив, що через невиконання відповідачем зобов`язань за кредитом станом на дату подання позовної заяви утворилася заборгованість у загальному розмірі 44600 грн, з яких: 5000 грн заборгованість за тілом кредиту; 39600 грн заборгованість за процентами. У зв`язку з тим, що термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк відповідачем погашена не була, що має наслідком порушення прав позивача, останній змушений звернутися в суд з цим позовом.

Ухвалою суду від 02.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.

12.01.2026 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив провести розгляд справи без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судові засідання не з`явилася, про місце, дату та час судового засідання повідомлялась шляхом направлення рекомендованої кореспонденції, причину неявки суду не повідомила, відзив на позов не подавала, заяв про розгляд справи без участі відповідача до суду не надходило.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини , оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.11.2022 між ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 503751, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 5000,00 грн, загальним строком на 365 днів, періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

У договорі сторони визначили, що за користування кредитом Товариством нараховуються проценти: за стандартною ставкою 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору (п.п. 1.5.1. Договору).

Обумовили, що відповідач, як позичальник, зобов`язується сплачувати проценти кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору (п. 1.4 Договору).

Узгодили, що кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на рахунок позичальника за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1 Договору).

Названим договором сторони узгодили між собою також інші умови, зокрема, щодо порядку укладення договору, порядку повернення кредитних коштів, взаємних прав та обов`язків сторін, відповідальність сторін тощо.

Факт виконання кредитодавцем умов договору щодо надання кредитних коштів підтверджений інформацією, наданою АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду про відкриття провадження та витребування доказів, з якої слідує, що на ім`я ОСОБА_1 . Банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . 28.11.2022 на платіжну картку надійшов платіж у розмірі 5000 грн, також підтверджується листом ТОВ «Пейпек».

З долученої до позовної заяви Довідки про ідентифікацію вбачається, що Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 503751 від 28.11.2022 був підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «Р099», який був надісланий на номер телефону відповідача 28.11.2022 .

Відомості щодо погашення в добровільному порядку вказаної суми заборгованості матеріали справи не містять.

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону № 675).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону № 675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону № 675).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За правилами частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом відповідно до вимог ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Суд встановив, що кредитний договір укладено між сторонами в електронній формі шляхом підписання позичальником одноразовим ідентифікатором та відповідачем отримані кредитні кошти шляхом перерахування їх на вказану у кредитному договорі платіжну карту.

Отже, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором. Заперечень щодо факту укладення кредитного договору від відповідача не надходило.

Як вбачається з позовної заяви та розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором становить суму 44600 грн, яка складається із: простроченого тіла 5000 грн, прострочених процентів 39600 грн.

Позивачем також надано суду відомості про щоденні нарахування та погашення за укладеним кредитним договором.

14.11.2025 року ТОВ «ФК КРЕДИТ-КАПІТАЛ» направило ОСОБА_1 досудову вимогу, у якій повідомило про укладення договору відступлення прав вимоги № 01022024 від 01.02.2024 року та необхідність сплати заборгованості за кредитним договором № 503751 від 28.11.2022.

01.02.2024 між TOB «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» був укладений Договір факторингу № 01022024-1, відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право вимоги до позичальників, у тому числі за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 503751 від 28.11.2022, що уклали ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 .

Згідно з вказаним Договором, та відповідно до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 .

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимогами цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання щодо повернення кредиту.

Таким чином, оскільки на день звернення позивача до суду зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав, тому позивач на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000 грн. та нарахованих за період з 28.11.2022 по 23.11.2023 (тобто в межах строку кредитування) відсотків у розмірі 39600 грн.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» про стягнення заборгованості підлягають задоволенню, а саме в розмірі 44600 грн., з яких: 5000 грн. - основний борг 39600 грн. проценти.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України та покладає судові витрати на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн, а тому він підлягає до стягнення з відповідача.

Також, позивач просить розподілити судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження надання правничої допомоги позивач надав суду: договір про надання юридичних послуг № 0107 від 01.07.2025 року; детальний опис надання послуг за договором про надання правової ( правничої) допомоги від 10.11.2025 року; акт наданих послуг №928 від 10.11.2025.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на правову допомогу, понесених позивачем, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вищевказаному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вирішуючи питання щодо розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що публічний інтерес до справи відсутній, справа належить до категорії незначної складності, має невелику ціну позову, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження та правові позиції у цій категорії справ є усталеними, та приходить до висновку, що заявлена ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн є завищеною, непропорційною та неспівмірною із ціною позову, яка складає 44600 грн.

З врахуванням вищевикладене, оцінивши подані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, виходячи із принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатським об`єднанням на надання правової допомоги, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на професійну правничу допомогу, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, з 8000,00 грн до 3000,00 грн.

Керуючись ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 293, 294, 315-319 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 ро стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Кредит –Капітал» заборгованість за кредитним договором у сумі 44600,00 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн та витрати за правничу допомогу у сумі 3000 грн, а всього 50 002 (п?ятдесят тисяч двадцять дві) грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя Г.М.Щепелева