Вирок від 11 січня 2026 р. у справі №344/16785/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16785/25

Провадження № 1-кп/344/621/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ворона Коломийського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, військовослужбовця, раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

в с т а н о в и в :

Солдат ОСОБА_4 , будучи обізнаним із вимогами законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин, 18 травня 2024 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 та перебував поза її розташуванням по 10 вересня 2025 року, проводячи час на власний розсуд за місцем свого тимчасового проживання в м. Івано-Франківськ. 10 вересня 2025 року солдат ОСОБА_4 з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 та повідомив про своє бажання та готовність у подальшому проходити військову службу.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав частково та суду пояснив, що 16 травня 2024 року на службі в наряді в нього стався приступ епілепсії, після чого він залишив військову частину. Про це знав його побратим з ОСОБА_6 . Наслідки самовільного залишення військової частини йому були відомі. З офіційними листами про надання дозволу на залишення військової частини та в медичні заклади не звертався. 10 вересня 2025 року ввечері йшов в магазині і по вул. Бандери в м. Івано-Франківськ його зупинили працівники поліції та ТЦК, які після перевірки затримали та доставили у ВСП. В період з 18 травня 2024 року по 10 вересня 2025 року він перебував вдома, працював неофіційно, робив ремонти. В медичні заклади він не звертався, оскільки боявся, що його викриють і затримають. Просив суд призначити мінімальне покарання – 5 років позбавлення волі.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав частково, його вина повністю доведена сукупністю зібраних в кримінальному провадженні та досліджених в судовому засіданні доказів, які суд вважає належними та допустимими.

Зокрема, допитана в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що знає про ОСОБА_4 з матеріалів службового розслідування, вона допомагала збирати матеріали щодо нього, відповідно до яких 18 травня 2024 року ОСОБА_4 самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 і про місце його перебування не було відомо. Причини залишення ним військової частини їй також не відомі. Відсутність ОСОБА_4 була виявлена під час вечірнього шикування.

Також, допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_8 пояснив, що він був залучений до проведення службового розслідування по ОСОБА_4 . Відсутність ОСОБА_4 була виявлена 18 травня 2024 року під час вечірнього шикування. Причини самовільного залишення останнім військової частини йому не відомі. Інформацію про відсутність ОСОБА_4 йому надав командир підрозділу.

Від допиту свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 прокурор відмовився, відповідні наслідки йому зрозумілі.

Крім цього, згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 липня 2024 року зареєстровано кримінальне провадження № 62024240030000991, правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 5 ст. 407 КК України.

Відповідно до листа-повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_11 від 27 червня 2024 року за вих. №810/3416 адресованого начальнику Третього слідчого відділу ТУ ДБР в м. Хмельницькому встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 проведено перевірку по факту самовільного залишення військової частини військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_4 . Під час перевірки встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 02 квітня 2024 року №97 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 та зараховано на всі види забезпечення. На адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшла доповідь командира військової частини НОМЕР_2 від 18 травня 2024 року №1038 про факт самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_4 , який 18 травня 2024 року був виявлений відсутнім без поважних причин під час проведення перевірки наявності особового складу, було призначено службове розслідування, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 18 травня 2024 року №143 солдата ОСОБА_4 знято з усіх видів забезпечення, як такого, що 18 травня 2025 року самовільно залишив військову частину. Відповідно до акту проведеного службового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_4 18 травня 2024 року без поважних причин, в умовах особливого періоду та воєнного стану самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_2 . Причина самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 військовослужбовцем солдатом ОСОБА_4 невідомі, що можна розцінювати як відсутність їх поважності. Причини та документи які б підтверджували законність відсутності на військовій службі солдата ОСОБА_4 у період з 18 травня 2024 року по даний час у військовій частині відсутні.

Відповідно до матеріалів перевірки за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 від 12 червня 2024 року, а саме доповіді командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_12 , 18 травня 2024 року від командира 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_13 , надійшла доповідь про факт самовільного залишення меж військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_4 . Попередньо встановлено, що 18 травня 2024 року о 21год.00хв. під час проведення вечірньої перевірки особового складу курсантів ІНФОРМАЦІЯ_7 , встановлено факт відсутності солдата ОСОБА_4 . На телефоні дзвінки не відповідає, місцезнаходження курсанта ОСОБА_4 невідомо. Факт відсутності солдата виявив командир 3 навчальної роти старший викладач 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки майор ОСОБА_14 .

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №97 від 02 квітня 2024 року ОСОБА_12 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 та з 02 квітня 2024 року зараховано на всі види забезпечення, вважається таким, що з 02 квітня 2024 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 143 від 18 травня 2024 року ОСОБА_12 солдат ОСОБА_4 вважається таким, що 18 травня 2024 року самовільно залишив частину і його виключено з усіх видів забезпечення.

Крім цього, згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №3375 від 20 травня 2024 року ОСОБА_12 призначено проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_4 курсанта навчального взводу навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 , з метою з`ясування умов та причин даного факту.

Також, відповідно до акту службового розслідування командира 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_13 встановлено, що вина військовослужбовця, виходячи з матеріалів службового розслідування, солдата ОСОБА_4 виражається у формі прямого умислу, своїми діями курсант 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_4 порушив абз. 2-3 ст. 11, ст. 12, абз.1 ст. 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби та абз. 2, 6-7 ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Причинами та умовами, що сприяли вчиненню порушення є особиста недисциплінованість та нехтування законодавчими вимогами солдатом ОСОБА_4 . Неповернення солдата ОСОБА_4 до місця постійної дислокації свого підрозділу віднесено до обтяжуючих обставин. Запропоновано, за порушення вказаних вимог статей Статуту внутрішньої служби та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдата ОСОБА_4 притягнути до дисциплінарної відповідальності, крім цього повідомити правоохоронні органи про факт самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 , що підпадає під ознаки кримінального правопорушення.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 №3546 від 24 травня 2025 року ОСОБА_12 наказано завершити проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_4 , притягнути ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності за порушення ст. 11, ст. 12, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбаченої п. «в» ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України «Сувора догана» та повідомити правоохоронні органи про факт самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 , що підпадає під ознаки кримінального правопорушення.

Відповідно до службової характеристики, виданої командиром 3 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_15 солдат ОСОБА_4 за період проходження служби зарекомендував себе посередньо, до виконання службових обов`язків ставиться посередньо. Має достатні теоретичні знання, практичні уміння та навички. Функціональні обов`язки за посадою опанував в достатньому обсязі. На зауваження та критику реагує адекватно, здатний робити правильні висновки. Вміє критично оцінювати свою діяльність. У роботі потребує нагляду з організацією. Наполегливість щодо виконання та розуміння поставлених завдань не спостерігається. У службовому відношенні підготовлений задовільно. Іноді виявляє бажання для удосконалення своїх професійних знань.

Згідно з наданих відповідей від: КНП «Кутська МЛ» від 19 серпня 2024 року за № 238 у період часу з 20 травня по даний час ОСОБА_4 за амбулаторною допомогою не звертався та на стаціонарному лікуванні не перебував; КНП «Тлумацька центральна міська лікарня» від 16 серпня 2024 року за вих. № 547/02-11, КНП «Обласний госпіталь ветеранів війни ІФ ОР» від 15 серпня 2024 року за вих. № 01-21/525, КНП «Єзупільська міська лікарня» від 16 серпня 2024 року за вих. № 221, КНП «Калуська центральна районна лікарня» від 16 серпня 2024 року за вих. № 1813, КНП «ОКЛ ІФ ОР» від 20 серпня 2024 року за вих. № 1969, КНП «Міська клінічна лікарня №1» ІФ ОР від 19 серпня 2024 року за вих. №1162/01-22/19, КНП «Рожнятівська багатопрофільна лікарня» від 16 сепня 2024 року за вих.. № 839/01-06, КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» від 16 серпня 2024 року за вих. № 14860, КНП «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франкіської обласної ради» від 16 серпня 2024 року за вих. №318, КНП «Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради» від 16 серпня 2024 року за вих. №01-16/689, КНП «Центр інфекційний захворювань ІФ ОР» від 06 вересня 2024 року за вих. №1337/01-15, КНП «ПОКЦПЗ» ІФ ОР від 02 вересня 2024 року за вих. №15733, КНП «Коломийська центральна районна лікарня» від 20 серпня 2024 року за вих. № 1365/01-01/01, КНП «Косівська центральна районна лікарня» від 26 серпня 2024 року за вих. №933/01-05/11 - ОСОБА_4 у період з 18 травня 2024 року по даний час за медичною допомогою не звертався, на стаціонарному чи/або амбулаторному лікуванні не перебував.

Відтак, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; дані про особу винного; його вік; стан його здоров`я та його майновий стан; він не працює; не одружений; на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває; за місцем служби характеризується задовільно, а також те, що ОСОБА_4 вперше притягається до кримінальної відповідальності – раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують/обтяжують покарання судом не встановлені.

Крім цього, в досудовій доповіді Коломийського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області зазначено про середній рівень ризику ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. На думку відділу пробації виправлення ОСОБА_4 можливо без його ізоляції від суспільства.

Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років, обвинуваченого та захисника, які просили мінімального покарання, суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 5 ст. 407 КК України на мінімальний строк, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Крім цього, суд зазначає, що положення ст.ст. 69 і 75 КК України у випадку засудження особи за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого зокрема ст. 407 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану, - не застосовуються.

Процесуальних витрат в даному кримінальному провадженні немає.

Речові докази в справі відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з часу його фактичного затримання, тобто з 12 вересня 2025 року.

Відповідно до ст. 72 Кримінального кодексу України в строк відбуття покарання ОСОБА_4 зарахувати термін його попереднього ув`язнення з 12 вересня 2025 року до дня набрання вироком суду законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави в сумі 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники мають право отримати його копію в суді.

Головуючий-суддя ОСОБА_16