Вирок від 11 січня 2026 р. у справі №190/2448/25 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/2448/25

Провадження №1-кп/190/56/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в місті П`ятихатки кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025046550000094 від 15.11.2025 року, стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянин України, освіта повна загальна середня, не одружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України не судимий,

по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень- проступків,

передбачених ч.1 ст.357, ч.3 ст.357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 скоїв незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом та викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів та незаконне заволодіння будь яким способом паспортом, за наступних обставин.

13.11.2025, в період часу з 17:00 год. по 21:00 год., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився в приміщенні кухні домоволодіння потерпілого ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де в нього раптово виник прямий умисел на таємне викрадення банківської картки АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , відкриту на ім`я потерпілого ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій умисел на викрадення офіційного документа, ОСОБА_4 , цього ж дня, приблизно о 21 год. 10 хв., продовжуючи знаходитись у зазначеному домоволодінні, розташованому за вищевказаною адресою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу знаходячись в приміщенні кухні, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_6 за його діями не спостерігає, таємно від оточуючих, викрав банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , відкриту на ім`я ОСОБА_6 , розташовану в шухляді дерев`яної навісної шафи, яка згідно ст.1 Закону України "Про інформацію", п. п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ст. 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність", П.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", є електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку, що надає її власнику можливість безготівкової оплати товарів або послуг, а також отримання готівкових коштів у відділеннях банків та банкоматах, також містить обов`язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) та держателя цього спеціального засобу, для подальшого заволодіння за допомогою вказаної картки, грошовими коштами потерпілого, що зберігались на його банківському рахунку.

Після чого, ОСОБА_4 , з місця скоєння події зник, залишивши собі викрадену банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , відкриту на ім`я ОСОБА_6 , та розпорядився нею на власний розсуд, а саме: наступного дня, тобто 14.11.2025, приблизно о 10 год. 14 хв., використав з вказаної картки 980 грн., здійснивши покупку товару у магазині «Ніка Взуття», розташованому за адресою: вул. Шевченка, буд. № 111, м. П`ятихатки, Кам`янського району, Дніпропетровської області.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення — кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, а саме: викрадення, офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.

Крім того, 13.11.2025, в період часу з 17:00 год. по 21:00 год., ОСОБА_4 , знаходився в приміщенні кухні домоволодіння потерпілого ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де в нього раптово виник прямий умисел на таємне викрадення паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий П`ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, 16.12.2003 року на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу знаходячись в приміщенні кухні, скориставшись тим, то потерпілий ОСОБА_6 , за його діями не спостерігає, таємно від оточуючих, заволодів паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий П`ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, 16.12.2003 року на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився в шухляді дерев`яної навісної шафи, з метою подальшого використання викраденого документа для оформлення кредитів.

Після чого, ОСОБА_4 , з місця скоєння події зник, залишивши собі викрадений паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий П`ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, 16.12.2003 року на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення — кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.357 КК України, а саме: незаконне заволодіння будь- яким способом паспортом.

За сукупністю скоєного, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.1 ст.357, ч.3 ст.357 КК України, а саме: викрадення, офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів та незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом.

Угодою про визнання винуватості від 21 листопада 2025 року сторони погодили покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст.357 КК України у вигляді одного року шести місяців обмеження волі, за ч.3 ст.357 КК України у вигляді двох років обмеження волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у вигляді двох років обмеження волі, з встановленням іспитового строку. ОСОБА_4 в свою чергу згоден понести покарання, визнає вину в скоєному.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 вину свою в скоєнні кримінальних правопорушень-проступків, передбачених ч.1 ст.357, ч.3 ст.357 КК України визнав повністю, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання. Стверджував, що цілком розуміє свої права, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, які йому роз`яснені судом.

Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 узгоджену міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти зокрема рішення про затвердження угоди.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості допускається у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких завдано шкоду правам та інтересам окремих осіб, якщо потерпілим надано письмову згоду на укладення угоди між прокурором та обвинуваченим.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим відповідно до ст.12 КК України, є кримінальним проступком.

Суд, переконавшись, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, зобов`язання взяті за угодою обвинувачуваним виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості від 21.11.2025 року, визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень - проступків, передбачених ч.1 ст.357, ч.3 ст.358 КК України та призначити йому узгоджене угодою покарання.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.ст.374,475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 21 листопада 2025 року, укладену у кримінальному провадженні №1-кп/190/56/26 (єдиний унікальний номер 190/2448/25), відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025046550000094, між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень-проступків, передбачених ч.1 ст.357, ч.3 ст.357 КК України та призначити йому узгоджене угодою про визнання винуватості, покарання:

- за ч.1 ст.357 КК України - у виді одного року шести місяців обмеження волі;

- за ч.3 ст.357 КК України - у виді двох років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання звільнити з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по справі, які передано на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , залишити останьому як йому належні.

Речові докази по кримінальному провадженню, які знаходяться в матеріалах провадження, залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя П?ятихатського районного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_1