Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №203/9098/25 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/9098/25

Провадження № 3/0203/79/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2026 року м. Дніпро

Суддя Центрального районного суду м. Дніпра Качаленко Г.В., розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки місто Мідногорськ, Оренбурзької області, рф, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 156 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №861929 від 29.11.2025, ОСОБА_1 17.11.2025 приблизно о 12 год. 41 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Степана Бандери, 2 на території центрального ринку «Озерка» на одному з торгівельних павільйонів в кіоску без назви здійснила продаж тютюновмісної рідини для паління електронних цигарок без марки акцизного податку, чим порушила ст. 3 п.1 Закону України №3817-IX від 2025.

Діяння особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, кваліфіковане за ч.1 ст. 156 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності до судового засідання не заявилась, повідомлена про час та місце судового розгляду належним чином.

Від захисника – адвоката Будьонного В.С. надійшли пояснення щодо закриття справи на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП та клопотання про розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності та її захисника.

Захисником проаналізовано матеріали справи та зауважено, що уповноваженою посадовою особою під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення допущено істотні недоліки. Зокрема, протокол містить посилання на ст. 73 Закону України №3817-IX від 2025, однак не конкретизовано, яку заборону порушено ОСОБА_1 , отже, не розкрито об`єктивну сторону правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення, оскільки не є суб`єктом господарювання, також матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 є найманим працівником (продавцем). Натомість в матеріалах міститься копія Витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 отримав право роздрібної торгівлі тютюновими виробами за адресою: АДРЕСА_2 , кіоск, але відносно нього протокол про адміністративне правопорушення не складався. Крім того, матеріал не містить доказів на підтвердження факту торгівлі (продажу), наполягав, що підзахисною торгівля тютюновими виробами без марок акцизного податку не здійснюється, товар вилучено не у ОСОБА_1 , а у ОСОБА_3 , пояснення якого в матеріалах справи відсутні.

Дослідив матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Диспозицією ч.1 ст. 156 КУпАП передбачено відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Норма ч. 1 ст. 156 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 156 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у здійсненні роздрібної або оптової торгівлі певними товарами, тобто у відчуженні (продажу) цих товарів.

Основні засади державної політики у вказаній сфері регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 3817-IX, прийнятим 18 червня 2024 року, що набрав чинності 27.07.2024 (далі – Закон № 3817-IX).

Приписами ч.1 ст. 23 Закону України №3817-IX роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб`єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Згідно з ч.1 ст. 73Закону № 3817-IX за порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб`єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.

В протоколі серії ВАД №861929 від 29.11.2025 міститься посилання на порушення ОСОБА_1 вимог ст. 3 п.1 Закону від 2025 року.

На переконання суду, таке формулювання фабули правопорушення є недопустимим, оскільки поліцейський, як фахівець, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення має посилатися на конкретну норму закону, правильно зазначив його назву та дату прийняття нормативно-правового акту, що передбачено вимогами ст. 256 КУпАП.

При фіксації обставин правопорушення поліцейський не вважав необхідним залучити свідків, а також не знайшов підстав для відеофіксації.

Матеріали, долучені до протоколу містять рапорт про повідомлення на лінію 102 від поліцейського Лукашова про виявлення продажу тютюнових виробів на ринку «Озерка», протокол огляду та вилучення тютюновмісної рідини у працівника поліції ОСОБА_3 без марки акцизного податку. У вищевказаному протоколі не вказано назви рідини, продаж якої інкриміновано ОСОБА_1 , взагалі не зрозуміло, яке значення мало вилучення рідини у співробітника поліції та підстави здійснення ним оперативної закупки.

Також до матеріалу долучено копію Витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 має право роздрібної торгівлі тютюновими виробами за адресою: АДРЕСА_2 , однак, яке доказове значення має цей документ до справи відносно ОСОБА_1 не зрозуміло.

Матеріал також містить фотоілюстрацію торгівельного павільйону та товару з назвою ELFLIO.

Суд зауважує, що за матеріалом відсутні відомості щодо застосування аудіо чи відео фіксації, відтак, суд не може зробити висновки ким та коли зроблено фото, що має принципове значення.

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №861929 від 29.11.2025, ОСОБА_1 17.11.2025 здійснила продаж тютюновмісної рідини для паління електронних цигарок без марки акцизного податку.

Однак, суд констатує, що на підтвердження вказаного факту в матеріалах справи відсутні будь-які докази, в тому, числі, щодо отримання грошей (виручки) за здійснення реалізації тютюнових виробів, не зафіксовано і самого факту реалізації вказаних товарів, не отримано чеків з РРО про таку реалізацію або грошові кошти, отримані ОСОБА_1 за реалізацію товару (хоча зазначено про реалізацію виробу за 300 грн), в матеріалах справи відсутні і під час складання протоколу не вилучалися.

Особа, яка притягається до відповідальності цей факт категорично заперечує, що було зрозуміло поліцейському ще під час складання протоколу на місці.

Отже доказів, що підтверджують інкриміноване правопорушення ОСОБА_1 суду не надано.

Не зрозумілий і факт складення протоколу серії ВАД №861929 29.11.2025, хоча інкримінований час вчинення правопорушення 17.11.2025, протокол огляду та вилучення також датовано 17.11.2025, що є порушенням ст. 254 КУпАП.

Конституцією України передбачено, що однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язку збирати докази винуватості чи невинуватості особи (п.4 ч.3 ст. 129).

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

За своїм значенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до положень ст. 255 КУпАП обов`язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб.

Згідно з положеннями ст.ст.279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вказані вимоги закону узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначені судом недоліки при складанні матеріалу, поверхневий та неякісний збір доказів, є недопустимим, унеможливлює притягнення особи до відповідальності та застосування адміністративного стягнення.

Таким чином, суд, дослідив та оцінив матеріали справи, відповідно до норм ст. 250 КУпАП, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про відсутність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).

Керуючись ст. 156, ст. ст.247, 250, 251 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 156 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова в справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Суддя Г.В. Качаленко