Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №213/5162/25 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/5162/25

Номер провадження 2/213/183/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Попова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу №213/5162/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

22 листопада 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8503766. Відповідач умови договору не виконав, кредитні кошти у передбачені строки не повернув. 17 липня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №17072025, на підставі якого позивач набув права грошової вимоги до відповідача за цим договором у сумі 67 200,00 грн. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.

Крім того, 23 листопада 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5130415. Відповідач умови договору не виконав, кредитні кошти у передбачені строки не повернув. 16 липня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №16072025, на підставі якого позивач набув права грошової вимоги до відповідача за цим договором у сумі 19 350,00 грн. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.

Просить стягнути з відповідача заборгованість за вищезазначеними договорами у загальному розмірі 86 550,00 грн та сплачений судовий збір.

Процесуальні дії у справі.

14 жовтня 2025 року позовна заява надійшла до суду.

17 жовтня 2025 року судом отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.

20 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

30 жовтня 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків.

31 жовтня 2025 року клопотання представника позивача задоволено, продовжено строк на усунення недоліків.

12 листопада 2025 року недоліки усунуто.

13 листопада 2025 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

Інших заяв/клопотань від сторін не надходило.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом.

22 листопада 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою ІКС ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено електронний договір про надання споживчого кредиту №8503766. У відповідності до п.1.2. договору Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Кредит надається на наступних умовах: сума кредиту – 15 000,00 грн, строк кредиту – 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів, стандартна процентна ставка – 1,00% в день, знижена процентна ставка – 0,95% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка: за стандартною процентною ставкою – 2 333,95% річних, за зниженою процентною ставкою – 2 253,44% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту: за стандартною процентною ставкою – 69 000,00 грн, за зниженою процентною ставкою – 68 775,00 грн.

Відповідач ознайомився з умовами договору та погодився з ними. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора С5693.

Кредитодавець умови договору виконав, надавши відповідачу у користування грошові кошти, проте ОСОБА_1 умови договору з повернення коштів та сплати процентів не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Крім того, 23 листопада 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою ІКС ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено електронний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5130415. У відповідності до п.1.2. договору товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Кредит надається на наступних умовах: сума кредиту – 5 000,00 грн, строк кредитування – 360 днів, періодичність платежів – кожні 30 днів, стандартна процентна ставка – 1,00% за кожен день користування кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка – 2 397,89% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту – 23 000,00 грн.

Відповідно до п.2.1. договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Відповідач ознайомився з умовами договору та погодився з ними. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 25646.

Згідно з листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 18 липня 2025 року вих.№20250718-552 грошові кошти у сумі 5 000,00 грн успішно перераховані на картку № НОМЕР_1 .

Кредитодавець умови договору виконав, надавши відповідачу у користування грошові кошти, проте ОСОБА_1 умови договору з повернення коштів та сплати процентів не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість.

16 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено договір факторингу №16072025, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаних в реєстрі боржників.

Згідно з витягом з реєстру боржників №2 до договору факторингу №16072025 від 16 липня 2025 року позивачу відступлено право грошової вимоги за кредитним договором №5130415 від 23 листопада 2024 року. Розмір заборгованості відповідача перед первісним кредитором на момент передачі права вимоги становить 19 350,00 грн.

17 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір факторингу №17072025, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаних в реєстрі боржників.

Згідно з витягом з реєстру боржників №1 до договору факторингу №17072025 від 17 липня 2025 року позивачу відступлено право грошової вимоги за кредитним договором №8503766 від 22 листопада 2024 року. Розмір заборгованості відповідача перед первісним кредитором на момент передачі права вимоги становить 67 200,00 грн.

Отже, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» наділено правом грошової вимоги до відповідача за вищезазначеними договорами.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, складених первісними кредиторами, заборгованість за договорами становить у загальному розмірі 86 550,00 грн, з яких:

- заборгованість за кредитним договором №8503766 від 22 листопада 2024 року – 67 200,00 грн, що складається із: заборгованості за основною сумою боргу – 25 000,00 грн, заборгованості за відсотками – 29 700,00 грн, штрафи – 12 500,00 грн;

- заборгованість за кредитним договором №5130415 від 23 листопада 2024 року – 19 350,00 грн, що складається із: заборгованості за основною сумою боргу – 5 000,00 грн, заборгованості за відсотками – 11 850,00 грн, штрафи – 2 500,00 грн;

Зміст спірних правовідносин.

Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов`язань за кредитним договором та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов`язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.

Норми права, які застосовує суд.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За статтею 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Висновок суду.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті зазначених норм права, судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення відповідачем кредитних договорів з первісними кредиторами, правонаступником яких є позивач, після підписання яких між сторонами договорів виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникли зобов`язання повернути кредиторам кошти відповідно до умов договорів і сплатити відсотки за користування ними. Позивачем надано як докази на підтвердження позовних вимог копії вищезазначених кредитних договорів, укладених відповідачем з первісними кредиторами, докази отримання відповідачем кредитних коштів, копії договорів факторингу, витяги з реєстрів боржників, розрахунки заборгованості первісних кредиторів.

Відповідачем не спростована та обставина, що він отримав кредитні кошти та не виконав умови кредитного договору.

Тобто позивачем доведено порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за цими кредитними договорами.

Разом з тим стягнення неустойки у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: стягненню з відповідача заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 71 550,00 грн: за кредитним договором №8503466 від 22 листопада 2024 року – 54 700,00 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу – 25 000,00 грн; сума заборгованості за процентами – 29 700,00 грн; за кредитним договором №5130415 від 23 листопада 2024 року – 16 850,00грн, з яких: основна сума заборгованості за основною сумою боргу – 5 000,00 грн; сума заборгованості за процентами – 11 850,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2 503,22 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 81, 89, ч.1 ст.141, 263, 265, 274-279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 71 550 (сімдесят одна тисяча п`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп., яка складається з:

- заборгованості за кредитним договором №8503466 від 22 листопада 2024 року у розмірі 54 700,00 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу – 25 000,00 грн; сума заборгованості за процентами – 29 700,00 грн;

- заборгованості за кредитним договором №5130415 від 23 листопада 2024 року у розмірі 16 850,00 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу – 5 000,00 грн; сума заборгованості за процентами – 11 850,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2 503 (дві тисячі п`ятсот три) грн 22 коп. на відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.

Відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 12 січня 2026 року.

Головуючий суддя В.В. Попов.