Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №733/2052/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 січня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 733/2052/25

Головуючий у першій інстанції – Вовченко А. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/240/26

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Шарапової О.Л., Шитченко Н.В.

Позивач: ОСОБА_1

Відповідач: Ічнянська міська рада

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1

Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ічнянської міської ради про визнання права власності (суддя Вовченко А.В.), постановлену в м.Ічня,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування на квартиру, розташовану в АДРЕСА_1 , належну померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та 22 травня 2016 року ОСОБА_3 , спадкоємцями яких були ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які фактично прийняли спадщину, але не оформили на неї своїх спадкових прав, так як померли. Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла прабаба позивача по лінії батька – ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на частину квартири, розташованої в АДРЕСА_1 . Спадщину після її смерті прийняла її донька ОСОБА_3 – баба позивача. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 спадщину прийняв батько позивача – ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, а спадщину прийняла мати позивача – ОСОБА_5 . Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 спадщину прийняв ОСОБА_1 . Позивач вказує, що через відсутність документів, які підтверджують родинні відносини між померлими ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ; відсутність документів, які б підтверджували факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ; наявність закреслення, яке не застережене підписом уповноваженої посадової особи і печаткою організації, що видала зазначений документ, державний нотаріус Ічнянської державної нотаріальної контори відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 08 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Сакун І.А., залишено без руху у зв`язку з тим, що позовна заява не відповідає наведеним вимогам закону, а саме: а) не підтверджено факту спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на день смерті останньої; б) не підтверджено факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 : в) в наданому свідоцтві про право власності на житло, виданому 28 вересня 1998 року, мається закреслення, яке не застережене підписом уповноваженої посадової особи і печаткою організації, яка видала зазначений документ.

09 жовтня 2025 року представник позивача – Сакун І.А. через систему «Електронний суд» подала до суду заяву про усунення недоліків, в якій вказувала, що з урахуванням судової практики позивачем була заявлена лише єдина вимога про визнання права власності в порядку спадкування і під час розгляду справи по суті він буде підтверджувати факт спільного проживання, факт прийняття спадщини, факт родинних відносин та факт належності правовстановлюючого документу, про доведеність (не доведеність) яких суд зазначить у мотивувальній частині рішення. Просила відкрити провадження по даній справі.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2025 року позовну заяву адвоката Сакун І.А. в інтересах ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику. Ухвалу суду мотивовано тим, що недоліки заяви усунуто не було. Заявлені вимоги про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту спільного проживання та встановлення факту належності правовстановлюючих документів у справі за позовом про визнання права власності на спадкове майно повинні оплачуватись судовим збором, як три окремі вимоги. Представник позивача відповідно до ухвали судді про залишення заяви без руху не виконав вимоги, визначені ч. 1 ст. 185 ЦПК України, тому згідно ч. 3 ст.185ЦПК України матеріали заяви вважаються неподаними і повертаються заявнику.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що подана позовна заява повністю відповідає вимогам, передбаченим статтею 175 ЦПК України. Позивачем була заявлена лише одна вимога про визнання права власності на спадкове майно, а не чотири, як помилково вважав суд, відповідно зобов`язання сплатити судовий збір за три незаявлені позовні вимоги є незаконним.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції не відповідає.

Частинами 1, 2 статті 174 ЦПК України встановлено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен з`ясувати, чи відповідає форма та зміст позовної заяви вимогам ст.175, 177 ЦПК України, чи сплачений судовий збір, і, у випадку невідповідності – залишає позовну заяву без руху на підставі ст.185 ЦПК України з наданням строку для усунення недоліків. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до статей 13, 43, 49 та 175 ЦПК України позивач сам визначає зміст заявлених ним вимог, на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі (прийняття заяви до розгляду) суд не може вдаватися ні до оцінки доказів, ні до дослідження доказів, оскільки ці дії суд вчиняє на стадії з`ясування обставин справи та дослідження доказів.

Невідповідність зазначених у заяві обставин чи доказів на підтвердження заявлених вимог, неточність формулювань заявлених вимог, ненадання достатніх доказів на підтвердження заявлених вимог не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні заяви по суті, а не для визнання заяви неподаною і її повернення.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 вказував про наявність у нього доказів, які підтверджують викладені в позовній заяві обставини і які ним було приєднано до позовної заяви. Також він зазначав про те, що деякі факти будуть підтверджені поясненнями свідків. Крім того, ОСОБА_6 просив суд під час підготовки справи до розгляду витребувати копію спадкової справи, інформацію про наявність/відсутність спадкової справи та копію актового запису про смерть. За подання позову позивачем сплачено судовий збір як за одну позовну вимогу.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви з підстав неподання доказів на підтвердження заявлених вимог, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу. Фактично суд вдався до оцінки викладених ОСОБА_1 обставин справи та доказів, що не віднесено до компетенції суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Крім того, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху відсутня вимога щодо необхідності сплати позивачем судового збору. Однак, в ухвалі про повернення позовної заяви зазначено, що заявлені вимоги повинні оплачуватися судовим збором як за три окремі вимоги. У той ж час частиною 2 статті 176 ЦПК України встановлено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Враховуючи викладене, висновок суду про повернення позовної заяви є передчасним.

За наведених обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції постановив ухвалу про визнання неподаною та повернення позовної заяви з порушенням норм процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 293, 294, 374, 379 ч.1 п.4, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2025 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: