Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №687/485/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 687/485/25

Провадження № 22-ц/820/171/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

П`єнти І.В., Ярмолюка О.І.,

секретар: Плінська І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2025 року (суддя Борсук В.О.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в :

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Позовні вимоги мотивував тим, що перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , від якого народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 28.10.2024 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суд від 20.01.2025 року у справі №687/647/24 змінено розмір аліментів. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати набрання законної сили рішенням суду та до досягнення повноліття.

Після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , позивач зареєстрував шлюб вдруге з ОСОБА_5 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_6 .

На дату подання даного позову, рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 20.03.2025 року з позивача стягнуто на користь ОСОБА_5 , аліменти на утримання сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) останнього, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 27.01.2025 року і до досягнення дитиною повноліття; аліменти на утримання дружини ОСОБА_5 з якою проживає малолітня дитина – ОСОБА_6 у розмірі 1/8 частки від усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 27.01.2025 року і до досягнення дитиною трьох років ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, під час військової служби отримав мінно-вибухову травму середнього ступеню важкості, та проходив лікування.

Посилаючись на зазначене, позивач просив суд зменшити розмір аліментів, визначений рішенням Чемеровецького районного суду від 28.10.2024 року, утримуваних з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1/6 частини від усіх його доходів щомісячно, але не менше ніж 50% від встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2024 року відмолено в задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за обставин, які склалися на час ухвалення рішення, позивач не довів належними та допустимими доказами зміну матеріального та сімейного стану, які б могли стати за приписами статті 192 СК України, підставою для зменшення розміру аліментів, які позивач сплачує на утримання сина ОСОБА_3 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не було взято до уваги обставин життя позивача, оскільки у позивача змінився сімейний та майновий стан, після розірвання шлюбу з відповідачкою, він одружився вдруге, під час перебування у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народився син ОСОБА_6 . На дату подання позову, рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 20.03.2025 року з нього стягнуто на користь ОСОБА_5 , аліменти на утримання сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) останнього, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 27.01.2025 року і до досягнення дитиною повноліття; аліменти на утримання дружини з якою проживає малолітня дитина – ОСОБА_6 у розмірі 1/8 частки від усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 27.01.2025 року і до досягнення дитиною трьох років.

Заборгованості по сплаті аліментів у нього немає, крім того позивач отримав мінно-вибухову травму, а тому сплата аліментів для позивача є обтяжливою.

Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників по справі – не надходило.

В судове засідання ОСОБА_1 та його представник адвокат Косюк С.М. не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, судова повістка доставлена до електронного кабінету 24.11.2025 року.

Відповідно до статті 372 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява №11681/85, рішення від 7 липня 1989 року, пункт 35) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Апеляційний суд виходить з того, що якщо сторони та/або їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є перешкодою для розгляду справи.

Ухвалою від 24 листопада 2025 року справа призначена до судового розгляду в суді апеляційної інстанції на 08 січня 2026 року на 9 год. 30 хв.

ОСОБА_1 бере участь у справі через свого представника адвоката Косюк С.М.

24 листопада 2025 року адвокат Косюк С.М. одержала судову повістку про виклик до суду, про що свідчать довідка про доставку судової повістки до електронного кабінету.

Адвокат Косюк С.М. звернулася до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відкладення розгляду справи посилаючись на свою зайнятість в розгляді іншої справи та неможливість бути присутньою в судовому засіданні.

Оскільки неявка позивача ОСОБА_1 та адвоката Косюк С.М. не є поважною, вони реалізували своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, то апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу в даному судовому засіданні. При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що відкладення розгляду справи призведе до порушення розумного строку розгляду апеляційної скарги.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, з 13 квітня 2022 року ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_6 у них народився син ОСОБА_6 , у зв`язку з цим ОСОБА_5 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до трьох років.

Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 20.01.2025 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 1/4 частини, від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати набрання законної сили рішення суду та до досягнення Назаром повноліття.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.03.2025 року стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_5 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) останнього, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 27 січня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_5 , з якою проживає малолітня дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/8 частки від усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 27 січня 2025 року і до досягнення дитиною трьох років ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Відповідно до виписки №322 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 24.01.2024 року вбачається, що перебував на лікуванні з діагнозом: посттравматична та гіпертонічна енцефалопатія II ст., на фоні перенесеної МВТ (19.03.2022р.) середнього ступеню тяжкості. ЗЧМТ. Струсу головного мозку. Гострої сенсо-невральної приглухуватості. Акубаротравми, у вигляді вестубуло-кохлеарного синдрому, вираженого цефалгічного, астено-невротичного синдромів, двобічної пірамідної недостатності. Гпертонічна хвороба І ст. 2 ст, ризик 3. СН 0-1. Ожиріння І ст. (ІМТ 38,1). Хронічна попереково-крижова радикулопатія в стадії загострення з стійким больовим та м`язево-тонічним синдромом.

Відповідно до довідки про доходи від 15.10.2025 року виданої В/Ч НОМЕР_1 вбачається, що дохід ОСОБА_1 з січня 2025 року по вересень 2025 року становить 368343,71 грн., сплачено аліментів 105171,62 грн.

Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Із положень статті 192 СК України слідує, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього крім неповнолітнього сина ОСОБА_3 , у другому шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син ОСОБА_7 . На час звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , з нього стягуються на утримання малолітнього сина ОСОБА_7 та його матері ОСОБА_5 , аліменти на їх утримання.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду:від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22),від 10 жовтня 2023 року у справі № № 682/2454/22 (провадження № 61-10748 св 23).

Як вбачається із матеріалів справи, народження сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 та утримання його матері ОСОБА_5 до досягнення ОСОБА_7 віку трьох років мали місце та були враховані судом при визначені розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини, від усіх видів заробітку (доходу) позивача.

Крім того у справі відсутні належні та допустимі докази понесення позивачем витрат на своє лікування

Обставини та на підтвердження них докази, на які посилається ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , мали місце до ухвалення рішення Чемеровецьким районним судом Хмельницької області від 28 жовтня 2024 року про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 2009 року народження, тому не є підставами, які згодом наступили після рішення про стягнення аліментів, в розумінні ст. 192 СК України.

За таких обставин висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позову є правильними.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини та порядок розгляду справи. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими..

Висновки суду першої інстанції не суперечать наведеним в апеляційній скарзі правовим позиціям Верховного Суду щодо підстав і порядку зміни розміру стягнення аліментів на дитину.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд –

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 січня 2026 року.

Судді: Т.О. Янчук

І.В. П`єнта

О.І. Ярмолюк