Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №650/1188/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 січня 2026 року м. Херсон

Номер справи: 650/1188/25

Номер провадження: 22-ц/819/257/26

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого ( судді-доповідача) Склярської І.В.,

суддів: Воронцової Л.П., Майданіка В.В.

секретар Андреєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 06 жовтня 2025 року (під головуванням судді Хомик І.І.), у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договорів оренди землі,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В лютому 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бєліков Андрій Андрійович, звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в якому просив:

-Розірвати договір оренди землі від 04.03.2015, який укладений між ПП «ЮТС- АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» (новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 28.12.2017 року) та ОСОБА_1 , номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 9793794 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:023:0016, з урахуванням Договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» від 17.04.2025 року.

-Розірвати договір оренди землі від 04.03.2015, який укладений між ПП «ЮТС- АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» (новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 28.12.2017 року) та ОСОБА_1 , номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 9789287 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:016:0022, з урахуванням Договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» від 17.04.2025 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:023:0016 вказав, що 04.03.2015 року між позивачем та Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» укладено договір оренди землі.

28.12.2017 року між Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» була укладена додаткова угода про заміну сторони у договорі оренди землі, за якою право оренди належної позивачу земельної ділянки перейшло до нового орендаря.

Відповідно до Додаткової угоди від 28.12.2017 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6, 65% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, за рік оренди. Орендна плата вноситься Орендарем до 31 грудня кожного року. Відповідно до Додаткової угоди договір укладено строком до 30.12.2027 року.

Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:016:0022 в позовних вимогах ОСОБА_1 , від імені якої діє Бєліков А.А., зазначив, що 04.03.2015 року між позивачем та Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» укладеного договір оренди землі.

28.12.2017 року між Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» була укладена додаткова угода про заміну сторони у договорі оренди землі, за якою право оренди належної позивачу земельної ділянки перейшло до нового орендаря.

Відповідно до договору, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,8878 га, яка розташована на території Максимогорьківської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.

Відповідно до Додаткової угоди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6, 65% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, за рік оренди. Орендна плата вноситься Орендарем до 31 грудня кожного року. Договір укладено строком до 31.12.2027 року.

Таким чином, відповідач зобов`язаний був нарахувати та сплатити орендну плату за 2022, 2023, 2024 року до 31 грудня кожного року за кожним з вищевказаних договорів, проте по теперішній час не виконав вказаних зобов`язань.

Таким чином, систематичне невиконання орендарем своїх обов`язків є достатньою підставою для розірвання договорів оренди земельних ділянок.

Пославшись на наведені обставини, норми статей 617, 651, 629, 526 ЦК України, п. «д» ст. 141, статей 15, 21,22, 32 Закону України «Про оренду землі», зазначив, що систематичне невиконання орендарем своїх обов`язків є достатньою підставою для розірвання договорів оренди земельних ділянок.

В наступному представником позивача подано клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ПЛЮС».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 12 травня 2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_2 про залучення співвідповідача задоволено, залучено до участі у цивільній справі за позовом представника позивача Бєлікова Андрія Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», про розірвання договорів оренди землі, співвідповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ПЛЮС».

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 06 жовтня 2025 року позов задоволено частково. Суд ухвалив:

Розірвати договір оренди землі від 04.03.2015, який укладений між ПП «ЮТС- АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» (новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 28.12.2017 року) та ОСОБА_1 , номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 9793794 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:023:0016, з урахуванням Договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» від 17.04.2025 року.

Розірвати договір оренди землі від 04.03.2015, який укладений між ПП «ЮТС- АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» (новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 28.12.2017 року) та ОСОБА_1 , номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 9789287 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:016:0022, з урахуванням Договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» від 17.04.2025 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ: 41101589) на користь ОСОБА_1 витрати понесені на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах якого звернувся представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про стягнення витрат на правничу допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вважаючи рішення суду першої інстанції необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Аргументи учасників справи

(1)Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено наступне:

-у зв`язку з потенційною загрозою забруднення земельних ділянок ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» надано пільги з місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади, що підтверджено рішенням Новорайської сільської військової адміністрації. Ці документи є беззаперечним доказом існування обставин, які об`єктивно унеможливили не лише провадження господарської діяльності ТОВ «ЮТСАГРОПРОДУКТ», але й будь-яке використання орендованих земельних ділянок;

-листом Головного управління ДСНС України у Херсонській області N 66 03-2942/66 16/3 від 11.06.2025 року, підтверджено, що земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі, є потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами та зазначено, що Головне управління ДСНС України у Херсонській області не залучалось до проведення робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) на вказаних територіях та не може гарантувати безпеку при проведенні польових робіт на них у зв`язку із щоденними обстрілами з боку російської федерації. Це свідчить про об`єктивну неможливість використання Відповідачем орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням через наслідки збройної агресії та через обставини, за які орендар не відповідає, що унеможливлює виконання зобов`язань за договором оренди землі.

-судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме справу (питання) розглянуто за відсутності співвідповідача - ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», якого не повідомлено належним чином про дату, час і місце засідання суду. Крім того, особа, яка подала апеляційну скаргу зазначила про порушення процесуальних норм судом першої інстанції при вирішенні питання про відвід судді;

-право оренди земельної ділянки ТОВ «ЮТС-Агропродукт» було відчужено ТОВ «Перемога-Плюс» на підставі відповідного правочину і таким чином, новий орендар несе відповідальність за невиконання зобов`язань за договором. З огляду на це ТОВ «ЮТС-Агропродукт» не є боржником за зобов`язаннями передбаченими договором оренди землі, тому відповідно не повинен бути відповідачем за цим позовом;

- беручи до уваги обставини за які орендар не відповідає, а саме: забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, можливість її замінування та щоденні атаки російських FPV-дронів і ракет, що створюють реальну загрозу життю працівників підприємства, стає неможливим проведення посівної кампанії, збору врожаю та ведення господарської діяльності в цілому на спірній земельній ділянці, суд першої інстанції мав застосовувати положення частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України.

До апеляційної скарги, без клопотання до долучення до справи та причин неможливості надання суду першої інстанції, товариством було надано докази, а саме Інтерактивну мапу територій, які не були подані до суду першої інстанції.

Позиція інших учасників справи.

Адвокат Бєліков Андрій Андрійович, який діє від імені ОСОБА_1 , подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якій просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін зазначивши наступне.

Надані відповідачем докази не підтверджують існування обставин, які б свідчили про повну неможливість використання відповідачем орендованої земельної ділянки за її цільовим призначенням у розумінні частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України, зокрема у частині забезпечення доступу до майна, фактичного перебування на орендованій земельній ділянці чи можливості забезпечення її належного утримання. Викладені відомості в розпорядженнях військової адміністрації, також самі по собі не є достатніми для висновку про відсутність у відповідача повної можливості володіти чи користуватись об`єктом оренди у спосіб, що унеможливлює його експлуатацію взагалі. Вказаними розпорядженнями фактично надається пільга зі сплати податків і не звільняє сторону від сплати орендної плати. Зауважив, що відповідач жодним чином не повідомив орендаря, про неможливість використання ним земельної ділянки.

Вказав, що чинним законодавством та сталими практиками Верховного суду унормовано, що підтвердженням настання дії форс-мажорних обставин, як умови для звільнення від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання умов договору, є саме сертифікат Торгово-промислової палати України.Разом з тим, сертифікат Торгово-промислової палати України, який виданий за зверненням ТОВ «ЮТС-Агропродукт» відсутній.

Зауважує, що відповідач жодним чином не комунікує з позивачем більш ніж 3 роки, та не надав жодної інформації про сплату заборгованості за орендовану земельну ділянку, при тому наявні факти продажу права оренди відповідачем (розрахунок 100 гривень за 1 гектар), що свідчить про відсутність у відповідача бажання проводити господарську діяльність на орендованій ділянці.

Разом з тим, відповідачем не доведено той факт, що орендовані ним земельні ділянки є забрудненими вибухонебезпечними предметами, оскільки дані Інтерактивної карти ДСНС не містять інформації ро підтверджені або непідтверджені небезпечні зони/скупчення таких зон.

Адвокат Бєліков Андрій Андрійович, який діє від імені ОСОБА_1 , зазначив, що наданий до матеріалів справи лист ГУ ДСНС України в Херсонській області, є фактично штучно створеним, оскільки ТОВ «ЮТС-Агропродукт» 17.04.2025 року продано право оренди ТОВ «Перемога Плюс», що унеможливлює використання ТОВ «ЮТС-Агропродукт» земельних ділянок в своїй господарській діяльності.

Представник позивача вказав, що посилання апелянта на рішення ВРП про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді у справі, яка взагалі не стосується відповідача, як підставу для відводу судді зловживанням процесуальними правами та намаганням усунути повноважний суд від розгляду справи.

Враховуючи, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не надано жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок відчуження права оренди земельної ділянки ТОВ «Перемога-Плюс» до нового орендаря перейшли, зокрема, і зобов`язання зі сплати невиплаченої орендної плати стороні орендодавця за вказаними договорами за період 2022-2024 років, зазначив, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» є належним відповідачем у справі.

2. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

У частині першій статті 15 та частині першій статті 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається наступне.

ОСОБА_1 володіє земельною ділянкою кадастровий номер: 6520683600:02:023:0016 площею 6,7837 га, яка розташована на території Максимо-горьківської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

04.03.2015 між позивачем та Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» укладеного договір оренди землі.

28.12.2017 року між Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» була укладена додаткова угода №900163 до Договору оренди землі №9793794 від 04.03.2015 року .

Відповідно до якої орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6,7837 га, яка розташована на території Максимо-горьківської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

Відповідно до Додаткової угоди від 28.12.2017 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6, 65% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, за рік оренди до 31 грудня кожного року. Договір укладено строком до 30.12.2027 року.

Крім того, ОСОБА_1 володіє земельною ділянкою кадастровий номер: 6520683600:02:016:0022 площею 2,8878 га, яка розташована на території Максимогорьківської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.

04.03.2015 між позивачем та Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» укладеного договір оренди землі.

28.12.2017 року між Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» була укладена додаткова угода № 900162 до Договору оренди землі № 9789287 від 04.03.2015 року.

Відповідно до якої, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,8900 га, яка розташована на території Максимо-горьківської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.

Відповідно до Додаткової угоди від орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6, 65% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, за рік оренди до 31 грудня кожного року. Відповідно до Додаткової угоди договір укладено строком до 31.12.2027 року.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.05.2025 року №426334809, щодо земельної ділянки кадастровий номер 6520683600:02:016:0022, площею 2,8878 га, право оренди земельної ділянки зареєстровано за ТОВ «Перемога-Плюс» на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 1704/25-23, від 17.04.2025 року. (а.с.58-59).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.05.2025 року №426334793, щодо земельної ділянки кадастровий номер 6520683600:02:023:0016, площею 6,7837 га, право оренди земельної ділянки зареєстровано за ТОВ «Перемога-Плюс» на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 1704/25-23, від 17.04.2025 року. (а.с.60-61).

Згідно Листа-довідки від 31.03.2025 №01-12/782/25 Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області щодо земельних ділянок 6520683600:02:023:0016 та 6520683600:02:016:0022, ОСОБА_1 , вказано, що безпосередньо Новорайською сільською військовою адміністрацією огляд вказаних земельних ділянок не проводився, станом на 31.03.2025 вищевказані земельні ділянки, які перебувають в оренді ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», не використовуються, тобто обробіток її не здійснюється; за наявної інформації повідомлено, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не приймало участь у обстеженні та розмінуванні земельних ділянок, що перебувають в оренді підприємства. Обстеження та очищення земельних ділянок здійснювалося відповідними військовими групами із розмінування за ініціативою Херсонської ОВА в рамках гуманітарного розмінування території громади, що підтверджує, що спірні земельні ділянки не використовуються, тобто обробіток її не здійснюється ( а.с.47).

Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків законодавець у пункті 1 частини другої статті 11 ЦК України вирізняє, зокрема, договори.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

У частині першій статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Правилами частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Отже, оренда землі є окремим випадком найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт (абзац п`ятий частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі»).

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).

Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.

Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Позивач посилався на пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України, вважаючи, що є підстави для припинення права користування ТОВ «ЮТС-Агропродукт» спірною земельною ділянкою на праві оренди, тобто розірвання договору оренди, через систематичну (більше двох років поспіль) несплату останнім орендної плати.

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).

Щодо поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідач в апеляційній скарзі не заперечував факт не виконання своїх зобов`язань за договором оренди, а саме невиплату орендної плати за 2022, 2023,2024 роки , посилаючись на відсутність обов`язку сплати орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає і які, відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України, звільняють його від сплати орендної плати за період, коли таке користування було неможливим.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22.12.2022 року №309 Новорайська сільська територіальна громада Бериславського району, Херсонської області, на якій розташована спірна земельна ділянка у період з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасово окупацією рф, а з 11 листопада 2022 року Новорайська сільська територіальна громада Бериславського району, Херсонської області віднесена до території можливих бойових дій, що підтверджується наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).

Суд першої інстанції виходив з того, що з матеріалів справи не вбачається, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором оренди з причин, які не залежали від його волі або були наслідком форс-мажорних обставин. Відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за користування майном лише за умови, що його використання стало неможливим через обставини, за які він не відповідає. Водночас відповідач не довів, що мав об`єктивну неможливість використовувати орендовану земельну ділянку у своїй господарській діяльності. Зокрема, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка не могла бути використана за її цільовим призначенням. Також відповідач не звертався до позивача з повідомленнями про наявність обставин, які унеможливлювали виконання ним договірних зобов`язань, не надав доказів причинно-наслідкового зв`язку між воєнними діями та неможливістю обробітку землі. Таким чином, з урахуванням відсутності належних доказів об`єктивної неможливості використання земельної ділянки та невиконання відповідачем свого обов`язку щодо належного обґрунтування форс-мажорних обставин у конкретному правовідношенні, підстави для звільнення його від орендної плати за 2023-2024рр. відсутні.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21, у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року в справі № 922/2394/21.

Згідно ст.762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Крім того, обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762Цивільного кодексу України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також не передбачуваність, перші можуть бути спричинені зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України можуть включати обставини непереборної сили та випадку ,втім необмежуються ними. Відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством. Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16.

Оскільки відповідно до частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає тягар доказування неможливості використання майна несе саме орендар. Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів частинишостоїстатті762 Цивільного кодексу України викладена у постановах Верховного Суду у справах №910/8651/22 від 28.06.2023, №911/1064/21 від 08.11.2023, №910/14244/20 від 12.04.2023, №910/13704/21 від 15.03.2023, №910/8040/20 від 08.07.2021.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що факт перебування вказаної земельної ділянки на території України, яка в період часу з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року входила до тимчасово окупованої російською федерацією території України, свідчить про очевидну неможливість використання відповідачем її у своїй господарській діяльності, а отже неможливість виконання останнім взятих на себе зобов`язань з орендної плати.

У зв`язку з цим доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини відповідача у невиконанні обов`язку щодо виплати орендної плати за 2022 рік за договорами оренди земельної ділянки є обґрунтованими.

Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин які б свідчили про відсутність протягом 2023 -2024 років, за який відповідачем не вносилася орендна плата, можливості користуватися земельною ділянкою через військову агресію рф проти України, потенційну загрозу забруднення спірних земельних ділянок вибухонебезпечними предметами а також через знищення та розкрадання належного Товариству майна; наявності непереборної сили, та підстав для застосування вимог ст.726 ЦК України не надано.

Спірна земельна ділянка не знаходилась на території введення активних бойових дій у період з 2023 по 2024 року, що підтверджено Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року№ 376.

Наданий відповідачем витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ч.1ст.438 КК України лише підтверджує факт попереднього виявлення органом досудового розслідування обставин щодо протиправного заволодіння 09 квітня 2022 року невстановленими особами у військовій формі з бази ТОВ "ЮТС-Агропродукт", яка розташована у с. Новорайск Бериславського району Херсонської області, автомобілем КАМАЗ держ. номер НОМЕР_1 та трьома дронами для проведення с/г робіт вартістю 1,5 млн. грн, а не підтверджує факт неможливості використання земельної ділянки. Посилання апелянта на факт проникнення військовими рф до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за адресою Херсонська область, Бериславський район, селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, у зв`язку з чим представники підприємства позбавлені доступу до підприємства та належного майна підприємству, захоплення належних підприємству на праві власності 11 мультикоптерів DJL Argas (СЕ) також не свідчить про неможливість використання орендованої земельної ділянки, задіяння іншої сільгосптехніки для обробку землі.

Лист ТПП України від 28.02.2022 року, який наданий відповідачем є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного Договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань. Отже лист Торгово-промислової палати України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні.

Крім цього, позивач не був позбавлений можливості звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, саме за спірним зобов`язанням.

Посилання представника Товариства на розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 31.10.2023 № 163; розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 18.04. 2024 року № 154, якими надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землі комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов`язання за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2024 року відповідно, висновків суду першої інстанції щодо недоведеності наявності обставин, яка унеможливлювали сплату орендної плати за 2023, 2024 роки не спростовують. Вказані розпорядження видані лише щодо надання певних податкових пільг у зв`язку з потенційною загрозою забруднення земельних ділянок господарства вибухонебезпечними предметами, та не містять відомостей щодо визнання спірних земельних ділянок забрудненими вибухонебезпечними предметами, і не звільняють Товариство від обов`язку сплачувати орендну плату за орендовані земельні ділянки приватної власності.

Колегія суддів вважає за можливе звернути увагу, що доводи апеляційної скарги про потенційне забруднення земельної ділянки з посиланням про це на лист ГУ ДСНС України в Херсонській області від 11.06.2025 року, суперечать інформації викладеній у цьому листі, у якому зазначено лише про «ймовірність» потенційного забруднення та надані певні роз`яснення відповідачу на його запит ( б/н від 27.05.2025) про надання актів обстеження наведених у переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, або вказати на можливість чи не можливість їх використання. Слід зазначити, що у листі ГУ ДСНС України в Херсонській області зазначено і про встановлення того, що роботи з розмінування земельних ділянок проводились іншими фаховими відомствами з розмінування.

Розпорядженням ХОР від 01 березня 2023 року №24 «Про доповнення переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили», на яке посилається представник товариства, ТОВ «ЮТС-АГРОПОДУКТ» внесений у перелік суб`єктів господарювання, що постраждав внаслідок обставин непереборної сили прийнятий на підставі листа ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 який (лист) не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні». Разом з тим, вказане розпорядження не містить будь-яких відомостей на підтвердження доводів представника Товариства щодо наявності конкретних обставин, які унеможливлювали використання відповідачем об`єкту оренди і, як наслідок, виконання ним своїх зобов`язань за договором оренди землі.

Отже, матеріали справи не містять доказів на підтвердження забруднення спірних земельних ділянок вибухонебезпечними предметами, звернення відповідача в межах реалізації закону України « Про протимінну діяльність в Україні», на якій апелянт посилається, у тому рахунку до уповноважених органів щодо проведення процедури очищення території (земельної ділянки).

Щодо прийняття судом доказів, які не були подані до суду першої інстанції та додані до апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначено у постанові Верховного Суду у справі №646/857/18 від 24.07.2024 року: відповідно до пункту 2 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями статті 44 цього Кодексу повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Отже, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Норми ЦПК України надають детальну регламентацію строків подання доказів, що, об`єктивно, мінімізує можливі випадки зловживання правами у сфері доказування.

Верховний Суд звертає увагу, що зазначена законодавча регламентація відповідає процедурі повного розкриття доказів (discovery). По суті зазначені норми спрямовані на зміщення акценту зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження, під час якого і має відбуватися збір процесуального матеріалу і так званий обмін змагальними паперами, що забезпечує розгляд справи у розумні строки. Зазначене свідчить про посилення ролі підготовчого провадження у структурі загального позовного провадження цивільного судочинства в Україні.

Випадки дослідження апеляційним судом нових доказів можуть бути, зокрема, наступними:

1) докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, не знала і не могла знати про їх існування;

2) докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин (не залежних від нього) не міг надати їх до суду;

3) суд першої інстанції помилково виключив із судового розгляду надані учасником процесу докази, що могли мати значення для справи;

4) суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, коли їх подання суду для нього становило певні труднощі тощо).

5) наявні інші поважні причини їх ненадання до суду першої інстанції, де відсутні умисел чи недбалість особи, яка їх подає, або вони не досліджені цим судом внаслідок інших процесуальних порушень.

Зазначене підтверджується численною, сталою й незмінною практикою Верховного Суду (різних юрисдикцій) з цього процесуального питання, яке має важливий вплив на дотримання принципів судочинства: змагальності, диспозитивності, рівності всіх учасників судового процесу, правової визначеності (див.: постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 140/1322/22; постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 717/2052/16-ц, провадження № 14-632цс18 (цивільна юрисдикція), від 31 січня 2020 року у справі № 370/999/16-ц, провадження № 14-709цс19 (цивільна юрисдикція), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, провадження № 14-317цс19 (цивільна юрисдикція), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, провадження № 12-4гс21 (господарська юрисдикція), від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19, провадження № 12-12гс21 (господарська юрисдикція); постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 18 червня 2020 року у справі № 909/965/16, від 16 червня 2021 року у справі № 915/2222/19, від 01 липня 2021 року у справі № 46/603 та інші).

Зазначена судова практика є сталою й незмінною і в Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду (див.: постанови від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17, провадження № 61-13405св18; від 31 липня 2019 року у справі № 753/11963/15-ц,провадження № 61-27369св18, від 14 грудня 2022 року у справі № 521/574/22, провадження № 61-9422св22 та інші).

Відповідачем до суду був поданий відзив на позовну заяву від 03.10.2025 року з викладом обставин щодо відсутності підстав для розірвання договору оренди.

Відповідно до частин другої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Доказів неможливості подання наведеного доказу до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача, останній не надав, наявність поважних причин їх ненадання до суду першої інстанції, де відсутні умисел чи недбалість особи, яка їх подає, не навів, що унеможливлює його прийняття судом апеляційної інстанції.

Доказів , які довели б обставини непереборної сили, як підстави для звільнення від виконання зобов`язання орендаря за договором оренди, відповідачем не надано.

Доводи апелянта проте, що право оренди земельної ділянки ТОВ «ЮТС-Агропродукт» було відчужено ТОВ «Перемога-Плюс» на підставі відповідного правочину , а тому новий орендар несе відповідальність за невиконання зобов`язань за договором, не є доведеними та обґрунтованими.

Апелянт не довів, що право оренди за укладеними договорами оренди, яке відповідно до Витягів зареєстровано за новим орендарем- ТОВ «Перемога – Плюс», перейшло до нового орендаря з борговими зобов`язаннями ТОВ «ЮТС-Агропродукт» по сплаті оренди в установленому цивільним законодавством порядку.

Отже, оскільки позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договорів оренди, у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати, а саме за період з 2022 року по 2024 рік, орендарем за якими був саме ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», та останній не довів вищевикладеного, то саме з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» суд першої інстанції правильно стягнув витрати по сплаті судового збору.

Довід апеляційної скарги про відсутність у апелянта обов`язку сплачувати орендну плату внаслідок наведених ним вище обставин не ґрунтується на встановлених судом першої інстанції обставинах на підставі належним чином досліджених доказах, наданих позивачем в обґрунтування позовних вимог, та відповідачем, на їх заперечення. Фактично доводи апелянта в цій частині зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для розірвання договору оренди у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати, які судом зроблені відповідно до норм процесуального та матеріального права, а тому підстав для переоцінки доказів колегія суддів не вбачає.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, які зводяться до відсутності підстав для розірвання договору оренди спростовуються вищенаведеним.

Щодо доводів апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «ЮТС-Агропродукт» про не належне повідомлення судом першої інстанції співвідповідача ТОВ «Перемога -Плюс» про дату, час і місце судового засідання, як спростовуються матеріалами справи ( а.с.80, 83,94) з урахуванням невиконання цією юридичною особою вимог ч.6 ст.14 ЦПК щодо реєстрації свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) для обміну процесуальними документами, так і не доведеністю порушення права апелянта наведеним доводом.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції порядку розгляду клопотання про відвід судді, а отже як підстави для обов`язкового скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 376ЦПК України не ґрунтуються на нормах процесуального закону.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 31 липня 2025 року заяву про відвід судді , яка була аргументована наявністю у судді дисциплінарного стягнення, наявності впровадженні судді більше ніж 100 справи в яких відповідачем є заявник, рішення, які приймає суддя в цих справах не містять належного зазначення мотивів їх ухвалення та не відображають причин відхилення аргументів відповідача, як і причин прийняття аргументів позивача (а.с.86-88), залишено без розгляду ( а.с.91).

Відповідно до п.1, 2 ч.3 статті 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: 1)справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

Чинне процесуальне законодавство не надає визначення терміну «неповноважний склад суду», однак неповноважним склад суду можна вважати якщо: 1) справу розглянуто з порушенням правил підсудності; 2) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді строк повноважень якого закінчився; 3) справу розглянуто і вирішено особою, яка не є суддею цього суду або за її участі; 4) справу передано на розгляд судді з порушенням встановленого порядку розподілу судових справ або з порушенням принципу незмінності складу суду; 5) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді який брав участь у її вирішенні; 6) справу яку належить розглядати колегіально розглянуто і вирішено суддею одноособово.

Відповідний правовий висновок висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у постановах від 28 грудня 2022 року у справі № 183/4809/19, від 11 жовтня 2023 року у справі №306/844/20, від 06 березня 2024 року у справі № 686/9073/22.

Як вбачається з матеріалів справи, заяви про відвід судді, були вирішені судом в порядку , визначеному ч.3 ст. 44 ЦПК України, за змістом якої подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Таким чином, наведене не надає підстав для скасування рішення з зазначеної апелянтом підстави.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права ( ст. 375 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні.

Керуючись ст. ст.367,375, 382 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - залишити без задоволення.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 06 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 12 січня 2026 року.

Головуючий І.В. Склярська

Судді: Л.П. Воронцова

В.В. Майданік