Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №572/4644/24 — Херсонський апеляційний суд

Суд: Херсонський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи позовного провадження

Дата: 11 січня 2026 р.

Справа: №572/4644/24

Суддя: Майданік В. В.

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 572/4644/24 Головуючий в І інстанції: Олійник В.М.

Номер провадження: 22-ц/819/91/26 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Майданіка В.В.,

суддів: Воронцової Л.П.,

Склярської І.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 10 грудня 2025 року, ухвалене у складі судді Олійник В.М., дата складання повного рішення – не зазначено, у справі за позовом адвоката Базилевського Сергія Борисовича, який діє від імені ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги

Заочним рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 27 листопада 2025 року позов був задоволений частково, із заявлених до стягнення 2 220,00 грн основного боргу та 42 000,00 грн моральної шкоди суд стягнув з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 2 220,00 грн основного боргу та 2 220,00 грн моральної шкоди, а в задоволенні стягнення моральної шкоди у розмірі 39 780,00 грн відмовив.

03 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду через підсистему "Електронний суд" із заявою, в якій просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача судового збору.

Додатковим рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 10 грудня 2025 року було задоволено клопотання позивача про стягнення судового збору, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто 107,36 грн.

На вказане додаткове рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати й ухвалити нове додаткове рішення, яким стягнути з відповідача 1073,60 грн судового збору. При цьому він послався на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема вказав, що суд залишив поза увагою те, що відповідно до пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У цій справі подано позов майнового характеру фізичною особою та сплачено судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1073,60 грн. Вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано вищезазначену норму матеріального права, оскільки позивач не міг сплатити меншу суму судового збору, а тому навіть при частковому задоволені позову суд мав стягнути з відповідача 1 073,60 грн судового збору, а не пропорційно до суми задоволених позовних вимог, а саме 10 %, що складає 107,36 грн.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

У своєму позові позивач просив стягнути з відповідача 2 220,00 грн основного боргу та 42 000,00 грн моральної шкоди, судові витрати покласти на відповідача. При цьому при поданні позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 073,60 грн.

Заочним рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 27 листопада 2025 року позов був задоволений частково, із заявлених до стягнення 2 220,00 грн основного боргу та 42 000,00 грн моральної шкоди суд стягнув з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 2 220,00 грн основного боргу та 2 220,00 грн моральної шкоди, а в задоволенні стягнення моральної шкоди у розмірі 39 780,00 грн відмовив.

03 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду через підсистему "Електронний суд" із заявою, в якій просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача судового збору.

Додатковим рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 10 грудня 2025 року було задоволено клопотання позивача про стягнення судового збору, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто 107,36 грн.

Стягуючи з відповідача на користь позивача 107,36 грн судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що ч.1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач при подачі позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Позов задоволено частково, а саме на 10 % (4 440,00 грн х 100% : 44 220,00 грн), тому, як вважав суд, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати: суму сплаченого судового збору в розмірі 107,36 грн (1073,60 грн х 10% : 100%).

Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України:

--- судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1);

--- інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову – на відповідача;

2) у разі відмови в позові – на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно

розміру задоволених позовних вимог (ч.2).

Відповідно до пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи та дав належну оцінку нормам матеріального і процесуального закону, а тому прийшов до вірного висновку про те, що оскільки позов задоволено частково, а саме на 10 % (4 440,00 грн х 100% : 44 220,00 грн), тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, а саме суму сплаченого судового збору в розмірі 107,36 грн, що складає 10% від сплаченого судового збору при поданні позову в розмірі 1073,60 грн.

Таким чином, суд ухвалив законне і обґрунтоване додаткове рішення.

Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджені належними доказами та висновків суду не спростовують.

Зокрема не можуть бути прийняті до уваги посилання скаржника на неврахування судом того, що у цій справі подано позов майнового характеру фізичною особою та сплачено судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1073,60 грн. Оскільки позивач не міг сплатити меншу суму судового збору, а тому навіть при частковому задоволені позову суд мав стягнути з відповідача 1 073,60 грн судового збору, а не пропорційно до суми задоволених позовних вимог, а саме 10 %, що складає 107,36 грн. При цьому апеляційний суд враховує положення ч.1 ст.141 ЦПК України, а також п.36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 19 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", відповідно до якого вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Висновки суду апеляційної інстанції

Оскільки суд першої інстанції прийняв додаткове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України це є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду – без змін.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 10 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови – 12 січня 2026 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Склярська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua