Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №766/3162/22 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/3162/22 Головуючий в І інстанції: Ус О.В.

Номер провадження: 22-ц/819/192/26 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Майданіка В.В.,

суддів: Воронцової Л.П.,

Склярської І.В.,

секретар Олійник К.О.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ;

відповідачі: державний реєстратор Станіславської сільської ради Білозерського

району Херсонської області Суханов Дмитро Миколайович,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія

"Дніпрофінансгруп";

третя особа – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Риженка Дениса Олеговича, який діє від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 26 листопада 2025 року, постановлену у складі судді Ус О.В., дата складення повної ухвали – 26 листопада 2025 року, у справі за позовом адвоката Риженка Дениса Олеговича, який діє від імені ОСОБА_1 , до державного реєстратора Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області Суханова Дмитра Миколайовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", третя особа – ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування запису про право власності,

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги

21 лютого 2022 року адвокат Риженко Денис Олегович, який діє від імені ОСОБА_1 , звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати запис про право власності 41703312, внесений державним реєстратором Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області Сухановим Дмитром Миколайовичем, про реєстрацію за ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" права власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала позивачу та третій особі на праві приватной власності.

Позов обгрунтований тим, що 06 березня 2007 року між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за яким банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 21 710,00 доларів США.

В цей же день між банком та позичальником був укладений договір іпотеки, за яким в забезпечення виконання вказаного кредитного договору в іпотеку було передано квартиру АДРЕСА_2 вартістю 156 656 грн, що в еквіваленті скаладає 31 021 доларів США, яка розташована у будинку АДРЕСА_3 .

Вказана квартира належала позивачу та третій особі на підставі Свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 17.11.1994 року, виданого Фондом комунального майна м. Херсона.

У 2014 році банк подав позов про дострокове стягнення кредитної заборгованості, який було залишено без розгляду ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 03.04.2015 року.

У вересні 2021 року до позивача звернувся відповідач-2 та повідомив, що тепер він є власником предмету іпотеки, а позивачу необхідно звільнити вказану квартиру, в якій вона постійно проживає.

На підтвердження вказаний обставин відповідач-2 надав копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.04.2021 року.

Як підставу для державної реєстрації у вказаному витягу було зазначено вкаазний договір іпотеки, договір про відступлення права вимогивід 21.07.2020 року.

Представник позивача вказав на порушення, які, на його думку, були наявні при реєстрації права власності на відповідача-2, вказав, що відповідачем-1 не було дотримано вимог Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадянУкраїни, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", позивач та третя особа не надавали банку згоди на звернення стягнення на квартиру, іпотекодержатель не надсилав ані позивачу, ані третій особі письмової вимоги про усунення порушень взагалі.

Оскаржуваною ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26 листопада 2025 року вказаний позов був залишений без розгляду.

Залишаючи на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що в підготовчі засідання, зокрема 02.06.2025 року, 21.07.2025 року, 30.09.2025 року та 26.11.2025 року позивачка та її представник не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, судові повістки, надіслані позивачці за її адресою, повернуті до суду із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", судові повістки представнику позивачки адвокату Риженко Д.О. доставлені до його електронного кабінету, заяв про розгляд справи у відсутність не надходило.

На вказану ухвалу адвокатом Риженком Денисом Олеговичем, який діє від імені позивачки ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про її скасування й направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі. При цьому він послався на порушення норм процесуального права.

Зокрема вказав, що суд не врахував того, що 17 серпня 2023 року представник позивача подав заяву про проведення підготовчого судового засідання без його участі. При цьому зазначив, що закон не містить заборони проводити підготовче провадження без участі позивача, навпаки, ст.ст.197–205 ЦПК України передбачають, що суд має право продовжити підготовче засідання за наявності поданих письмових клопотань та документів. Додав, що у практиці Верховного Суду неодноразово зазначено, що сам факт неявки позивача не є безумовною підставою для залишення позову без розгляду, якщо суд має можливість вирішити підготовчі питання на підставі письмових матеріалів і якщо не доведено зловживання процесуальними правами. На його думку, суд першої інстанції не встановив жодних ознак зловживання, не мотивував, чому без позивача неможливо провести підготовче засідання, не навів підстав, які б об`єктивно перешкоджали продовженню розгляду. Відтак, зазначив, суд неправильно застосував ст.223 ЦПК України, безпідставно не взяв до уваги подані позивачем клопотання, порушив принципи змагальності та доступу до правосуддя.

Справу було призначено до апеляційного розгляду на 12.01.2026 року о 08-45 годині, однак учасники справи, які до суду не з`явилися і про причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. У зв`язку з цим апеляційний суд вважає причину неявки в судове засідання вказаних осіб неповажною, вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність ухвали вимогам процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції

З висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки до нього він прийшов, порушивши норми процесуального права.

Відповідно до ч.4 ст.128 ЦПК України судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Згідно з ч.5 ст.128 ЦПК України судова повістка-повідомлення повинна бути вручена завчасно.

Частиною 6 ст.128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України:

--- днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (абзац 1);

--- якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (абзац 2).

За ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Згідно з ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України ("Наслідки неявки в судове засідання учасника справи") суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, зокрема, першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно п.2 ч.3 вказаної вище норми закону якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

За ч.5 вказаної норми закону у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Зазначені вище норми дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (постанова Верховного Суду від 13 лютого 2025 року у справі № 761/22863/23, провадження № 61-16833св24).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 756/7038/15-ц, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі № 128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі №686/15042/20,від 10 січня 2024 року у справі № 456/1278/20, 24 травня 2024 року у справі № 1340/3738/18, від 27 червня 2024 року у справі № 450/2265/19, від 03 липня 2024 року у справі № 459/550/23.

Отже, правом на залишення позовної заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час і місце судового засідання; повторної поспіль неявки позивача у судове засідання; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності; нез`явлення позивача перешкоджає розгляду справи.

Вказана позовна заява подана до суду 21 лютого 2022 року.

Ухвалою суду від 17.07.2023 року було відкрито провадження у справі. При цьому суд ухвалив розгляд справи призначити в порядку загального позовного провадження та призначити підготовче судове засідання.

В підготовчі засідання, зокрема 02.06.2025 року, 21.07.2025 року, 30.09.2025 року та 26.11.2025 року позивачка та її представник не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, судові повістки, надіслані позивачці за її адресою, повернуті до суду із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", судові повістки представнику позивачки адвокату Риженко Д.О. доставлені до його електронного кабінету.

Суд першої інстанції зазначив, що із заявою про розгляд справи за відсутності від сторони позивача не надходило.

Однак, суд не прийняв до уваги того, що в матеріалах справи наявна заява представника позивачки від 17 серпня 2023 року про проведення підготовчого судового засідання за його відсутності.

З урахуванням наведеного слід вважати, що відсутні всі умови для залишення заяви без розгляду, оскільки від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (ч.5 ст.223 і п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На думку апеляційного суду за таких обставин постановлення оскаржуваної ухвали не відповідає вказаним нормам процесуального закону.

З наведеного слід дійти висновку, що суд допустив порушення норм процесуального права, оскільки в нього не було підстав для застосування п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України і залишення позовної заяви без розгляду.

Висновки суду апеляційної інстанції

З підстав зазначеного, оскаржувана ухвала суду першої інстанції, згідно ч.1 ст.367, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки в ній ставилося питання про скасування ухвали й направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі, натомість відсутні підстави для визначення продовження розгляду справи в суді першої інстанції в іншому складі.

Керуючись ч.1 ст.367, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Риженка Дениса Олеговича, який діє від імені ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 26 листопада 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Дата складення повного тексту постанови – 12 січня 2026 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Склярська