Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №679/17/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Суд: Нетішинський міський суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 11 січня 2026 р.

Справа: №679/17/26

Суддя: Стасюк Р. М.

Провадження № 3/679/36/2026

Справа № 679/17/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2026 року м. Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Стасюк Р.М., за участі особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділення поліції №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України ID НОМЕР_1 виданий 05.05.2020, орган видачі 6812, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , працюючого слюсарем у МП «АРС»,

за ч. 1, 2 ст.173-2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 02.01.2026 серії ВАД № 419886, 02.01.2026 близько 17 години 40 хвилин по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , перебуваючи у п`яному вигляді за місцем спільного проживання, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , у присутності малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а саме: умисні дії що полягали у висловлюванні словами нецензурної лайки, голосно кричав, а також погрожував фізичною розправою, внаслідок чого було заподіяно психологічної шкоди здоров`ю потерпілої.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 02.01.2026 серії ВАД № 419920, 02.01.2026 близько 17 години 40 хвилин по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , перебуваючи у п`яному вигляді за місцем спільного проживання, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , у присутності малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а саме: умисні дії що полягали у висловлюванні словами нецензурної лайки, голосно кричав, а також погрожував фізичною розправою, внаслідок чого було заподіяно психологічної шкоди здоров`ю потерпілої.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Постановою судді від 12.01.2026 справи про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП та ч.2 ст. 173-2 КУпАП об`єднані в одне провадження.

Особа, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, пояснив що між ним та дружиною ОСОБА_2 виник конфлікт з приводу того, що остання, залишивши малолітніх дітей на нього, пішла на святкування Нового року до подруги та повернулася додому лише через два дні. Після повернення дружини між ними виник словесний конфлікт у ході якого кожен з них виражався нецензурною лайкою. Будь-якої шкоди ОСОБА_2 та дітям він не заподіяв.

Потерпіла ОСОБА_2 просила суд закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП посилаючись на те, що будь-якої шкоди їй та її малолітнім дітям не завдано, між нею та ОСОБА_1 виникла суперечка у ході якої, вона перебуваючи у пориві гніву викликала поліцію.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що справа підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП з огляду на таке.

За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Застосувавши до цієї справи принципи кримінального провадження суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення не може ґрунтуватись на припущеннях, приймається у разі доведення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а усі сумніви, які виникають у ході провадження у справі тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.

Відповідно до положень ст.ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушенняце офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення, у якому крім іншого зазначають відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та свідків, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Диспозиція ч.2 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Отже, адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 КУпАП є правопорушенням з матеріальним складом.

За п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.14 ст.1 вказаного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

У протоколах про адміністративні правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , у присутності малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , при цьому не зазначено шкідливих наслідків, спричинених для неї та малолітніх дітей в результаті психологічного насильства (як-то: дії кривдника викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи).

Натомість у протоколах зазначено, що внаслідок дій ОСОБА_1 здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 було завдано психологічної шкоди.

Як вбачається із матеріалів справи 02.01.2026 ОСОБА_1 на ім`я начальника поліції подано заяву про прийняття мір щодо його співмешканки, яка протягом 01.01.2026-02.01.2026 була відсутня за місцем проживання, незважаючи на те, що має дітей. Поліцію остання викликала через особисту неприязнь до нього.

Вказані обставини повністю відповідають обставинам на які ОСОБА_1 вказав і під час розгляду справи.

У судовому засіданні потерпіла заперечила факт спричинення шкоди психічному як її психічному здоров`ю так і здоров`ю її дітей, вказавши, що між нею та чоловіком виник побутовий конфлікт у ході якого вони сперечалися.

Суд зауважує, що особливістю домашнього насильства є повна влада та контроль кривдника над жертвою насильства.

Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що приводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони.

Насильство у родині будь-якого характеру відрізняється тим від конфліктних ситуацій, спорів, що виникають у кожній сім`ї та не становлять загрози подальшому розвитку здорових стосунків, що при домашньому насильстві завжди дії того, хто допускає таке насильство, носять навмисний характер, з наміром досягнення бажаного результату, тягнуть спричинення шкоди; відбувається порушення прав і свобод людини; наявна значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Якщо в діях немає хоча б однієї з чотирьох наведених ознак, вони не є насильством.

Відтак, суддею встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт, спровокований останньою, під час якого вони ображали одне одного.

Органом, уповноваженим на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не надано доказів того, що ОСОБА_1 вчинив дії, які мають ознаки психологічного насильства, пов`язаного з дією на психіку потерпілої ОСОБА_2 та малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у т.ч. переслідування, залякування, інші дії, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, та спричинення їм емоційної невпевненості, нездатності захистити себе або завдати шкоди їх психічному здоров`ю.

Суд зазначає, що така сукупність доказів не є достатньою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, а сам по собі факт конфліктної ситуації між подружжям не може свідчити про психологічне насильство в сім`ї у розумінні вимог статті 173-2 КУпАП та Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Будь-яке обвинувачення особи має бути конкретним, зрозумілим та підтверджено належними, достовірними та допустимими доказами.

Аналіз зібраних у справі доказів дає підстави стверджувати те, що при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1, 2 ст. 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 уповноважена особа не дотрималась вимог закону щодо необхідності встановлення ознак складу даних адміністративних правопорушень та не зібрала доказів на підтвердження наявності в діях особи складу вказаних адміністративних правопорушень.

Виходячи з вищенаведеного ОСОБА_1 не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки «поза розумним сумнівом» не доведена його вина у вчиненні домашнього насильства щодо дружини ОСОБА_2 та малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , тому суддя дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 173-2, 247, 254, 256, 279, 283 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП та ч.2 ст. 173-2 КУпАП закрити, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Р.М. Стасюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua