Вирок від 11 січня 2026 р. у справі №484/6584/25 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/6584/25

Провадження: № 1-кп/484/167/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1

секретар судового засідання: - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025153110000233, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стара Царичанка Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, який розлучений, має двох неповнолітніх дітей, інших осіб на утриманні не має, має повну середню освіту, проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , не має інвалідності, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає у військовій частині, раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4

потерпілої – ОСОБА_5

обвинуваченого – ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2025 року приблизно о 21:30 ОСОБА_3 перебував у кафе «Астрон» за адресою: вулиця Південна 1, м. Первомайськ Миколаївська область, де у ОСОБА_3 на ґрунті неприязних відносин виник конфлікт з працівником кафе ОСОБА_6 , в який втрутилась ОСОБА_5 та повідомила ОСОБА_3 , про те що викликала охорону. Вказане розлютило обвинуваченого та нього виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . В цей же час, виконуючи задумане, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, з метою спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 умисно правою рукою наніс 1 удар в ділянку голови ОСОБА_5 , яка стояла обличчям до нього. Після цього він правою рукою схопив потерпілу за волосся, висмикнув шмат волосся. В результаті умисних і протиправних дій ОСОБА_3 спричинені ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження у виді синця волосяної частини голови та ділянки відсутності волосся тім`яної області голови.Нанесені ОСОБА_3 тілесні ушкодження ОСОБА_5 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із тими наслідками, що настали.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину визнав та пояснив, що дійсно 14.11.2025 приблизно о 21:30 він у стані алкогольного сп`яніння перебував у приміщенні кафе «Астрон» та між ним та ОСОБА_6 виник конфлікт. До нього підійшла потерпіла, він наніс їй удар та висмикнув пасмо волосся. Він просив вибачення у потерпілої. У вчиненому розкаявся.

Потерпіла пояснила, що вона працює у кафе «Астрон». Обвинувачений здійснював ремонтні роботи у приміщенні кафе. 14.11.2025 приблизно о 21:30 між обвинуваченим, який перебував у стані алкогольного сп`яніння, та ОСОБА_6 виник конфлікт. Вона викликала охорону, підійшла до обвинуваченого та сказала про це. Також вона повідомила, що закриває заклад. Це обурило обвинуваченого, він наніс їй один удар правою рукою по голові у тім`яну часину, одразу схопив за волосся та вирвав пасмо. Вибачення обвинувачений просив вже під час підготовчого засідання. вона його не пробачила. Просила призначити покарання не занадто суворе.

Відповідно до висновку експерта №316 від 17.11.2025 у ОСОБА_5 виявлені синець волосяної частини голови, ділянка відсутності волосся тім`яної ділянки голови. Такі тілесні ушкодження могли утворитись 14.11.2025 від дії тупого(их) твердого(их) предмету(ів) (не менше як від одного удару) і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Вищевказані тілесні ушкодження при падіння з висоти власного зросту утворитись не могли.

Отже, суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч.1 ст. 125 КК України заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.

Враховуючи те, що обвинувачений визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого йому органами досудового розслідування за обставин, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, та роз`яснив, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, в апеляційному порядку.

Відповідно до вимог, викладених в п. п.1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно із ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Прокурор просив суд призначити покарання обвинуваченому у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 грн. Потерпіла не заперечувала проти призначення такого виду покарання.

Обираючи міру покарання суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальний проступок, за місцем проживання на нього негативна характеристика відсутня, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на теперішній час є мобілізованим.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає те, що він визнав свою вину та щиро розкаявся.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`ніння.

Враховуючи викладені обставини, думку потерпілої, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.125 КК України, у виді штрафу, яке буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Речові докази та витрати на залучення експертів відсутні, запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. ст.323,324 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити, що обвинувачений, потерпіла мають право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1