Суд: Новоодеський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 08 січня 2026 р.
Справа: №482/2066/25
Суддя: Кічула В. М.
09.01.2026
Справа № 482/2066/25
Номер провадження 2/482/59/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
09 січня 2026 року місто Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Кічули В.М., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтовано тим, що 04.08.2021 року відповідач власноручно підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, а також ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту, на підставі чого отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії – 07/25, тип – «Універсальна», на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 95000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 42,0% річних.
Вказує, що відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв`язку з чим станом на 26.08.2025 року відповідач має заборгованість – 124003,24 грн., яка складається з: 96687,22 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 27316,02 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, яку позивач просив стягнути на свою користь разом із сумою судового збору.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, але разом із позовною заявою подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач, будучи належним чином, у відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України та згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, повідомленим про дату, час і місце судового засідання, будь-яких заяв чи клопотань не подавав, правом надання відзиву не скористався.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, на підставі ухвали суду, справу розглянуто в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до ст. 128 ЦПК України, за місцем реєстрації місця проживання, та позивач проти такого вирішення справи заперечень не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
04.08.2021 року відповідач власноручно підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, а також ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту, на підставі чого отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії – 07/25, тип – «Універсальна», тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50000,00 грн. (п. 1.2 Договору); строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п. 1.2 Договору); процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п. 1.3 Договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п. 1.4 Договору); розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100,00 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100,00 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п. 1.4 Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п. 1.5 та п. 2.1.1.2.12. Договору).
В процесі користування кредитною карткою відповідачу було збільшено кредитний ліміт до 95000,00 грн.
Відповідно до виписки за договором б/н за період 04.08.2021-27.08.2025 роки, чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, а також частково сплачував заборгованість за договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненого за період з 04.08.2021 року по 26.08.2025 року: погашено заборгованості за поточним тілом кредиту – 231611,05 грн., погашено заборгованості за простроченим тілом кредиту – 4747,96 грн., залишок заборгованості за тілом кредиту – 96687,22 грн., залишок заборгованості за простроченими відсотками – 27316,02 грн., загальна заборгованість за наданим кредитом – 124003,24 грн.
Розрахунок заборгованості відповідає умовам укладеного між сторонами договору, підтверджується матеріалами справи. Доказів на його спростування відповідачем суду не представлено.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За правилом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що договір б/н від 04.08.2021 року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення та із зазначенням умов кредитування. Порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором, позов підлягає задоволенню у повному обсязі, так-як доказів сплати заборгованості або спростування долученого позивачем розрахунку відповідачем не надано, відсотки нараховані у відповідності до умов договору.
Оскільки рішення ухвалене на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним також покласти на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 77-81, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) заборгованість за кредитним договором б/н від 04.08.2021 року у розмірі 124003,24 (сто двадцять чотири тисячі три гривні 24 копійки) грн., з яких 96687,22 грн. заборгованості за тілом кредиту та 27316,02 грн. заборгованості за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Головуючий суддя В.М. Кічула
Оригінал: reyestr.court.gov.ua