Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №489/8816/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/8816/25

Провадження № 2-о/489/31/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12 січня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

присяжних Селіванової-Зеркаль І.О., Косенко Н.І.,

із секретарем судових засідань Тищенко Д.О.,

за участю:

заявника ОСОБА_1 , її представника адвоката Балабан Н.І.,

свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, заінтересована особа: ОСОБА_5 ,

встановив.

28.10.2025 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Балабан Н.І. звернулась до суду із заявою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона з 05.08.1978 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , від спільного проживання мають повнолітнього сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між заявником та ОСОБА_5 було розірвано 14.08.2001. Після розірвання шлюбу ОСОБА_6 зібрав свої речі та пішов з дому. Заявнику відомо, що він деякий час проживав у своєї матері, яка на теперішній час померла. Весь час ОСОБА_6 зловживав спиртними напоями, не сплачував аліменти, проживав у різних притулках та на вулиці. Згідно акту про непроживання від 15.08.2009, який складено майстром та паспортистом ЖЕК 11, ОСОБА_6 не проживає за місцем своєї реєстрації ( АДРЕСА_1 ) з серпня 2001 року. Приблизно з того ж часу ОСОБА_6 не мав постійного місця роботи. Заявнику відомо, що на початку 2021 року ОСОБА_6 призупинено виплату пенсії, оскільки він тривалий час її не отримував. ОСОБА_1 зазначає про те, що починаючи з 2009 року будь-які відомості про її колишнього чоловіка за місцем його реєстрації відсутні, спільні знайомі та сусіди не володіють інформацією про місце його перебування. На переконання заявника, вказане свідчить по наявність підстав для визнання ОСОБА_6 безвісно відсутнім. Встановлення вказаної обставини необхідно заявнику в зв`язку з тим, що колишній чоловік зареєстрований за місцем її проживання, через відсутність відомостей про його доходи вона не має можливості скористатись пільгами (оформити субсидію), і несе додаткові витрати, що є порушенням її прав. Вказує, що це звернення необхідно їй для зняття ОСОБА_6 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить суд визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Миколаєві, безвісно відсутнім.

Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 03.11.2025 відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження. Також витребувано докази у Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Інгульського об`єднання управління пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, ДПІ в Інгульському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, Сімейна амбулаторія № 4 м. Миколаєва.

Витребувані відомості надійшли на адресу суду.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Балабан Н.І. заявлені вимоги підтримали в повному обсязі.

Заінтересована особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином. Від нього 24.11.2025 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Зазначав про те, що ОСОБА_6 є його батьком, він з ним не спілкується з 2001 року.

Свідок ОСОБА_2 , який є кумом сторін, в судовому засіданні пояснив, що знав сторони з 1979 року, коли вони хрестили його дочку ОСОБА_7 . Після того вони часто проводили разом сімейні свята. До 2001 року свідок бачив ОСОБА_5 мінімум 3 рази на рік. У 2001 році сторони розлучились, і у цьому році він востаннє бачив ОСОБА_5 , розмовляючи з ним у дворі будинку по АДРЕСА_2 . Після цього свідок жодного разу його не бачив.

Свідок ОСОБА_3 , яка є похресницею сторін, в судовому засіданні пояснила, що востаннє бачила свого хрещеного ОСОБА_5 у 2001 році на сімейному святі, після розлучення сторін, вона його жодного разу не бачила ОСОБА_5 та не спілкувалась із ним.

Свідок ОСОБА_4 , яка є подругою заявниці близько 20 років пояснила, що з 2003 року, коли вони почали працювати та товаришувати з заявницею, вона буває у неї вдома раз на місяць і жодного разу не бачила там її колишнього чоловіка. Зі слів заявниці та її дітей: дочки ОСОБА_8 та сина ОСОБА_9 , вона знає, що ОСОБА_5 пішов з сім`ї у 2001 році і жодного разу після цього його ніхто не бачив та з ним ніхто з сім`ї не спілкувався.

Вислухавши пояснення заявника та її представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували в зареєстрованому шлюбі з 05.08.1978 (а.с. 12).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

14.08.2001 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було розірвано (а.с. 11).

Зі змісту поданої заяви та пояснень ОСОБА_1 , свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , встановлено, що після розірвання шлюбу ОСОБА_6 зібрав свої речі та пішов з дому – кв. АДРЕСА_3 . Він деякий час проживав у своєї матері, яка на теперішній час померла. Весь час ОСОБА_6 зловживав спиртними напоями, не сплачував аліменти, проживав у різних притулках та на вулиці.

Згідно довідки ЖКП ММР «Південь № 4712 від 18.08.2025 ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Проте у відповідності до Акту від 15.08.2009, складеного майстром ЖЕК-11 Яворською Р.В. і паспортистом ЖЕК-11 ОСОБА_10 , за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не проживає з 2001 року серпня місяця до цього часу (а.с. 16).

Згідно повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 12.11.2025 за вих. № 19/89548-25 відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 08.11.2017 по 12.11.2025 в Базі даних не виявлено (а.с. 47).

Відповідно повідомлення Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 13.11.2025 № 199038-2025 станом на 12.11.2025 згідно з автоматизованими обліками інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розшуку не перебуває та до адміністративної відповідальності не притягувався (а.с. 48).

У відповідності до відповіді Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 13.11.2025 станом на 12.11.2025 за відомостями Реєстру Миколаївської міської територіальної громади місце проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 52).

Згідно повідомлення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 19.11.2025 згідно інформаційних баз даних ДПС України станом на 18.11.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , як фізична особа-підприємець, само зайнята особа на податковому обліку в контролюючих органах Миколаївської області не перебуває. Також вказана особа керівником чи засновником суб`єктів господарювання, зареєстрованих за основним місцем обліку в територіальних органах ГУ ДПС у Миколаївській області, не обліковується (а.с. 53).

У відповідності до довідки КНП ММР «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» від 24.11.2025 № 623/01-24 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за медичною допомогою до КНП ММР «ЦПМСД № 1» не звертався, договір на надання медичної допомоги з лікарями даного центру не укладався (а.с. 64).

Відповідно до повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 22.12.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 23.03.2017 перебуває на обліку як отримувач пенсійної виплати за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням від 27.08.2021 №447/0402 управління з питань виплат з 01.09.2021 припинено виплату пенсії, у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд (а.с. 74).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру транспортних засобів від 08.01.2026 нерухоме майно і транспортні засоби на праві власності за ОСОБА_6 не зареєстровані.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Згідно з положеннями ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме (частина перша статті 307 ЦПК України).

Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.

Указане відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постановах від 07 травня 2018 року в справі № 225/1297/17, від 22 листопада 2018 року в справі № 225/882/17, від 05 лютого 2020 року в справі № 756/17293/17, від 06 травня 2020 року в справі № 760/3112/16-ц.

Визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (стаття 43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла).

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що за місцем свого постійного проживання (реєстрації), а також в будь-якому іншому місці ОСОБА_6 не з`являвся впродовж більше одного року, беручи до уваги, що встановлення факту його безвісної відсутності необхідно заявнику для реалізації її права на отримання субсидії, а також інших житлових прав, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими.

Разом з тим, вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню. А саме, на переконання суду, ОСОБА_5 підлягає визнанню безвісно відсутнім з 01.01.2022 – виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

У відповідності до повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 22.12.2025 встановлено, що виплату пенсії ОСОБА_5 припинено з 01.09.2021 – у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги відсутність відомостей про місце знаходження ОСОБА_5 за місцем його постійного проживання (реєстрації) протягом більше ніж одного року, приймаючи до уваги достовірні відомості про припинення отримання ним пенсійної виплати в 2021 році, керуючись положеннями ст. 43 ЦК України, суд вважає за доцільне визнати ОСОБА_6 безвісно відсутнім з 01.01.2022.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або відомостей про місцеперебування цієї особи суд, за місцеперебуванням особи, або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або іншою заінтересованою особою в порядку ст.309 ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 44 ЦК України на підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус вживає заходів для встановлення опіки над її майном. Нотаріус вживає заходів для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, за останнім місцем проживання відповідної особи.

Оскільки останнє відоме зареєстроване місце проживання ОСОБА_6 розташоване на території Інгульського району м. Миколаєва, у відповідності до положень ст. 44 ЦК України після набрання даним рішенням про визнання особи безвісно відсутньою законної сили воно підлягає надісланню до Другої миколаївської державної нотаріальної контори для вжиття заходів встановлення опіки над майном особи, яка визнана безвісно відсутньою.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 141, 89, 259, 263-265, 308, 309 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою – задовольнити частково.

Визнати безвісно відсутнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - з 01.01.2022.

Відповідно ст. 44 Цивільного кодексу України після набрання законної сили рішенням про визнання особи безвісно відсутньою надіслати рішення Другій миколаївській державній нотаріальній конторі для вжиття заходів для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи

заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 12.01.2026.

Суддя Г.А. Микульшина

Присяжні І.О. Селіванова-Зеркаль

Н.І. Косенко