Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №504/2152/25 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа №504/2152/25

Провадження №3/504/20/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Оріхів Запорізської області, громадянина України, одруженого, учасника бойових дій, інваліда 2 групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 23.11.1995р. Болградським РВ УМВС України в Одеській області, ІПН НОМЕР_2 ,

за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2025р. інспектором ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Гладченко О.І. був складений протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №314780, згідно якого 29.04.2025р. о 08:01 год. за адресою: Одеська область Одеський район с.-ще Нові Біляри траса М28, 34 км. БП 20, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai Sante Fe» н/з НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі охорони здоров`я відмовився в присутності свідків. Такими діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, відповідальність за що передбачено ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні 30.06.2025р. ОСОБА_1 мав неоднозначну позицію щодо визнання своєї вини, а саме пояснив, що за кермом не вживав алкогольні напої, однак напередодні пом`янули побратима, за що він просить вибачення. Підтвердив обставини, зафіксовані на відеозаписі – відмову від проходження огляду, однак в черговий раз підкреслив, що алкогольні напої не вживав. В подальшому надав заяву про розгляд справи без його участі.

Надалі, 17.09.2025р. між ОСОБА_1 та адвокатом Полубок Н.А. було укладено договір про надання правової допомоги.

13.11.2025р. адвокат Полубок Н.А. надала до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП. Клопотання обґрунтоване тим, що до протоколу про адміністративне правопорушення додано відеозапис з нагрудної відеокамери поліцейського, тривалістю всього 01 хв. 42 секунди. На даному відеозапису жодним чином не зафіксований факт керування ОСОБА_1 автомобілем. Ніяких ознак руху автомобіля зафіксовано не було, автомобіль не був заведеним, ОСОБА_1 не керував автомобілем, а просто стояв осторонь. Матеріали справи не містять жодного зафіксованого і задокументованого доказу факту керування саме ОСОБА_1 автомобілем, окрім посилання на це лише самого інспектора поліції. В матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що поліцейські зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 чи будь-яким іншим способом самі безпосередньо виявили факт керування останнім автомобілем. Працівники поліції змусили ОСОБА_1 підписати протокол про адмінправопорушення, пояснивши, що якщо не підпише, заберуть автомобіль на штрафмайданчик, а потім заберуть автомобіль на потреби військових, таким чином здійснювали психологічний тиск. Пояснення також писав сам поліцейський, а ОСОБА_1 лише підписав їх, оскільки переживав за свою власність – автомобіль, щоб його не забрали на штрафмайданчик. В матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.04.2025 року, час, коли воно виписувалось, взагалі не зазначений. Проте, як вбачається з відеофіксації, даний документ взагалі не виписувався поліцейським в присутності ОСОБА_1 та йому не вручався, що свідчить про виготовлення даного документу після складання протоколу відносно ОСОБА_1 .. Як і не зафіксовано на відео і огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та заповнення акту працівником поліції Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Дані обставини свідчать про невідповідність протоколу, відео та обставинам, що свідчить про порушення поліцейським процедури і спростовує факт вимоги пройти такий огляд н у закладі охорони здоров`я. Поліцейськими не дотримано вимог Інструкції в частині здійснення безперервної відеофіксації з моменту початку виконання службових обов`язків/спеціальної поліцейської операції до її завершення, внаслідок чого не була повністю зафіксована розмова з водієм, процедура складання адміністративних матеріалів. Відсутність даних про технічні характеристики засобу фіксації за допомогою якого здійснено фото, або відео зйомку результати такої фіксації є недопустимими доказами.

Допитаний в судовому засіданні інспектор ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 – особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, повідомив, що під час перебування його в наряді на блокпості був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , в якого були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння: почервоніння очей та обличчя. ОСОБА_1 було запропоновано продути прилад «Драгер», на що він відмовився. Також ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі. ОСОБА_1 свою вину визнав. Після зупинки транспортного засобу, водій припаркувався справа. Подія фіксувалася на бодікамеру з початку спілкування, до цього камера була в режимі очікування. Усіх обставин фіксування правопорушення він вже не пам`ятає, бо пройшов значний проміжок часу, вважає, що діяв відповідно до законодавства. Він не пам`ятає, чи надавав ОСОБА_1 посвідчення водія, чи показував його в застосунку «Дія». ОСОБА_1 не спростовував факт вживання алкогольних напоїв напередодні, добровільно відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку та підписав необхідні документи.

Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена та підтверджується наступними матеріалами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №3147880 від 29.04.2025р.;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів - не проводився, відмова;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 29.04.2025р. з відміткою – відмовився;

- відеозаписом, долученим до матеріалів справи та дослідженим в судовому засіданні, яким підтверджено факти викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме те, що ОСОБА_1 чітко відмовився від проходження огляду в установленому законом порядку;

Так, частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.п. 2, 3 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно п.п. 6, 7 розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не оспорювався, а ні під час складання матеріалів справи, а ні в судовому засіданні, тому суд надає критичну оцінку доводам його представника-адвоката Полубок Н.А. про відсутність зафіксованого факту керування ОСОБА_1 автомобілем.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він не перебував в стані сп`яніння, суд розцінює критично, оскільки останньому ставиться у провину саме відмова від проходження огляду в установленому законом порядку. Крім того, згідно Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, відповідно до п. 12 Розділу 2 Інструкції поліцейський, керуючись суб`єктивним критерієм сприйняття щодо перебування особи в стані сп`яніння на підставі виявлення ним відповідних ознак такого сп`яніння, вирішує питання про проведення огляду. Відповідно до відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 повідомив, що алкоголь вживав за день до цього.

Як вбачається з відеозапису, на пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку водій ОСОБА_1 чітко відмовився, і як наслідок співробітником поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відсутність на відеозаписі моменту складання направлення на огляду та акту не впливає на ступінь доведеності вини ОСОБА_1 , оскільки він не оспорював факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Крім того, суд вважає недоведеними твердження адвоката Полубок Н.А. про здійснення тиску на ОСОБА_1 з боку співробітників поліції, оскільки сам ОСОБА_1 про такі факти в судовому засіданні не заявляв, навпаки підтвердив, що відеозапис відповідає дійсності, із відповідними скаргами на дії співробітників поліції не звертався.

Інші твердження адвоката Полубок Н.А. суд вважає такими, що не впливають на ступінь доведеності вини ОСОБА_1 та суд розцінює їх як спосіб захисту, обумовлений прагненням уникнути відповідальності.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суддя при накладенні стягнення враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. За таких обставин, суддя вважає необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

Оскільки ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, що підтверджено копією посвідчення НОМЕР_4 , він повинен бути звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 27, 30, 33-35, 40-1, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору відповідно до п.9 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення та на неї може бути внесено подання прокурора у той же строк.

Суддя П. В. Жовтан