Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №494/2753/25 — Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

08.01.2026

Справа № 494/2753/25

Провадження № 3/494/2/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.01.2026 р. м. Березівка Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яке надійшло від Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувалася протягом року, у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення зі змінами та доповненнями (далі – КупАП) –

ВСТАНОВИВ:

10.12.2025 року до Березівського районного суду Одеської області від Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана справа надійшла в провадження судді Римар І.А. та призначена до судового розгляду на 22.12.2025 року.

Суд також вважає зазначити, що у зв`язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями, постійним відключенням електроенергії та повітряними тривогами на території Одеської області, тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справи в розумні строки визначені КУпАП.

Згідно протоколу серії ЕПР1 №529856 про адміністративне правопорушення від 02.12.2025 року вбачається, що 02.12.2025 р о 17.28 год в с. Заводівка Березівського району Одеської області по вул. Т. Шевченка ОСОБА_1 керував т/з ЗАЗ д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки ТЗ із застосуванням «Drager Alcotest 6810», результат 0.22 проміле, чим порушив п. 2.9 а ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні 22.12.2025 р ОСОБА_1 винним себе не визнав , зазначив, що йому не було розяснено право на оскарження результатів, а лише роз`яснено що він має вибір або продути Драгер на місці, або в медичному закладі. Вказаний результат також може бути у межах похибки. Все підписав, так як поспішав додому, але поліцейські йому належним чином не роз`яснили процедуру освідування.

Постановою суду від 22.12.2025 року здійснено виклик поліцейського, який складав протокол, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який відбирав пояснення в особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні 26.12.2025 року ОСОБА_1 повторно вказав, що винним себе так і не визнає, з підстав зазначених вище.

Під час судового засідання 26.12.2025 року допитаний поліцейський ОСОБА_2 , зазначив, що він разом з поліцейським ОСОБА_3 02.12.2025 року перебували на чергуванні. Під час патрулювання в с. Заводівка Березівського району Одеської області був зупинений автомобіль ЗАЗ під керуванням ОСОБА_1 ,ячкий взагалі не мав права керувати транспортним засобом, та під час розмови було почуто у нього запах алкоголю з порожнини рота. На підставі цього, було запропоновано йому пройти тест на Драгер, на що він погодився та результати показали позитивний результат. З цих підстав складено протокол за ч.1 ст 130 КУпАП, а саме за порушення п.2.9 а ПДР.

Допитаний в судовому засіданні поліцейський ОСОБА_3 вказав, що дійсно 02.12.2025 р він разом з поліцейським ОСОБА_2 патрулювали в с. Заводівка Березівського р-н. Ними був зупинений автомобіль ЗАЗ. Під час спілкування з водієм у нього було чутно запах алкоголю з порожнини рота. На підставі цього водієві було запропоновано на місці зупинки пройти освідування приладом Драгер, на що останній погодився. З показниками ОСОБА_4 погодився, все підписав та надав пояснення. Також зазначив, що водій керував т/з не маючи посвідчення водія, а саме не отримував його в сервісному центрі МВС, за що було складено протокол за ч.2 ст 126 КУпАП.

Також, постановою суду від 26.12.2025 року витребувано з Березівського РВП ГУНП в Одеській області технічні характеристики на прилад Драгер. Слухання справи відкладено на 08.01.2026 р.

07.01.2026 р Березівським РВП на виконання вищевказаної постанови направлено до суду копії документів щодо технічного засобу алкотестеру Драгер 6820 на підставі якого було складено вищевказаний адміністративний протокол.

У судовому засіданні особа ОСОБА_1 своєї вини не визнавав, зазначив, що не перебував у стані алкогольного сп`яніння. Прилад показав в межах похибок, та йому не роз`яснювалось про можливість оскарження результатів у медичному закладі.

Заслухавши пояснення учасників по справі, дослідивши та оцінивши докази по справі, переглянувши надані поліцейськими відеозаписи, суд доходить до наступного висновку:

Статтею 245 КУпАП передбачено: «Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.».

Згідно ст. 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».

Відповідно до ст. 280 КУпАП «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».

Як встановлено вище та підтверджено матеріалами справи, відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол, яким передбачено правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч.2 статті 251 КУпАП передбачено: «Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу».

Оскільки, ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення - не визнає, а тому вказані обставини у протоколі є недоведеними та підлягають встановленню (доказуванню) під час розгляду справи.

Водночас, суд враховує, що навіть у разі наявності підпису водія у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом його вини. Вказане підтверджується практикою ВС, а саме Постановою ВС/КАС № 757/2757/16-а від 22.07.2019 року.

Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України: «Кожен має право на справедливий … розгляд його справи …».

Відповідно до позиції Європейського суду з права людини /справа «Надточій проти України» ( заява №7460/03)/ Уряд України визнає карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення. Оскільки справа за своєю суттю є кримінальною, то адміністративні правопорушення підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з п.а ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50р. кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд поєднуються з положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (№475/97-ВР) та є частиною національного законодавства.

Статтею 252 КУпАП передбачено: «Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю».

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом встановлено, що працівниками поліції складено адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 , за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушено п.2.9 Правил дорожнього руху України.

Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підставою складання протоколу стали покази роздруківки алкотестеру Драгер 6820, який показав результат 0,22 проміль.

З досліджених судом доказів встановлено обґрунтовані сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, у зв`язку із не доведенням та відсутністю доказів фактичних обставин вчинення ним правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.

Більш того, суд вважає зазначити, що відповідно до п.7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» межі допустимої абсолютної похибки (в інтервалі діапазону вимірювання від 0 до 0,4 ‰ - +,- 0,04 проміле); відносної (в діапазоні вимірювання понад 0,4 ‰) ± 10 %.

Таким чином, при виявлені в організмі у водія навіть 0,22 проміль за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» алкоголю із врахуванням можливої похибки виміру приладу, - є допустимою під час застосування зазначеного технічного засобу.

З відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом.

З відеозапису 0000000_00000020251202172743_0002 вбачається, як поліцейські після зупинки роз`яснюють право його пройти на місці зупинки алкотестер Драгер для встановлення чи перебуває останній у стані алкогольного сп`яніння. При цьому ,поліцейський зазначає на цьому ж відео 06:45 про те, що йому пропонується три варіанти: на місці, або до лікарні або ви відмовляється, на що останній погоджується та вказує, а що далі та поліцейський роз`яснює, що драгер повинен показати менше 0,2 проміль або відмовитись. Після цього, поліцейський надає прилад та трубочку для продуву та ознайомлює з ним..

Вказане також відображено на нагрудній камері іншого поліцейського 0000000_00000020251202172824_0002 час 06:10 якому, роз`яснено про три варіанти: на місці, або до лікарні або ви відмовляється. Після цього інший поліцейський ознайомлює з приладом Драгер.

Суд звертає увагу, що поліцейським дійсно роз`яснено процедуру освідуваннящо водію таким чином, що останній фактично повинен вибрати один з варіантів, при цьому не роз`яснено, що останній у разі незгоди з результатами може пройти освідування у медичному закладі.

В подальшому, на цьому ж відео, продувши у прилад «Drager Alcotest 6820», який за результатом огляду показав у ОСОБА_1 - 0,22 проміле. З яким ОСОБА_1 зазначає що це означає та звідки такий результат. При цьому, на відео 09:15 поліцейський питає чи погоджується з таким результатом, останній вказує: а що дальше робити, проте поліцейський не роз`яснює його право не погодитись з цим результатом, а фактично зазначає, що вам буде штраф ,оскільки він не отримував посвідчення водія.

Суд звертає увагу, що не роз`яснюється поліцейським його право не погодитись з даним результатом та пройти освідування у медичному закладі, а роздруковує його та в подальшому заповнюються матеріали.

Враховуючи викладене, та враховуючи надані пояснення ОСОБА_1 , що в його організмі за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» було виявлено алкоголь на рівні технічної похибки (0,22-0,04=0,18 проміль), яка є допустима під час застосування зазначеного технічного засобу.

При цьому, як вбачається з відеозапису події, ОСОБА_1 належним чином не роз`яснено право пройти освідування у медичному закладі, на що останній наголошував у судових засіданнях та йому невідомо процедуру такого проходження.

Виходячи з положень ст.ст.8,62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.

Таким чином, результат огляду в 0,22 проміль не може свідчити про перебування водія в стані алкогольного сп`яніння, оскільки такий результат є в межах похибки, останньому не роз`яснено належним чином процедуру освідування та незгоди з результатми такого освідування, а тому вказані дані не тягнуть за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП.

Відповідно до позиції Європейського суду з права людини /справа «Надточій проти України» ( заява №7460/03)/ Уряд України визнає карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення. Оскільки справа за своєю суттю є кримінальною, то адміністративні правопорушення підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з п.а ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50р. кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Відповідно до ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.

Також, в справі «Пол Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99),Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, та те, що ОСОБА_1 не погоджується із складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, суд доходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена допустимими та достовірними доказами.

За таких обставин, суд вважає закрити провадження саме на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП, оскільки зважаючи на надані пояснення ОСОБА_1 , суд доходить висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КупАП.

Керуючись статтями 40-1, частиною першою статті 130, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Справу про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП - закрити на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду .

У зв`язку з надмірним навантаженням (оскільки у січні 2026 року усі справи,які надходять до Березівського районного суду Одеської області розподіляються лише судді Римар І.А. , суддя Панчишин перебуватиме у щорічній відпустці в січні 2026 року), тому повний текст виготовлено та підписано 12.01.2026 року

Суддя І.А. Римар