Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №333/8312/25 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/8312/25

Провадження №2/333/612/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Холода Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Лузанової А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

03.09.2025 року АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (надалі – АТ «ПУМБ») звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Позовна заява обґрунтована тим, що 08.04.2016 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №26258019871708, на підставі якого відповідачці видано кредитну картку з кредитним лімітом у сумі 50 000,00 грн..

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 свої кредитні зобов`язання належним чином не виконує, станом на 07.05.2025 року загальна сума заборгованості за вищевказаним кредитним договором становить 71 140,10 грн., з яких: 47 236,32 грн. – заборгованість за кредитом; 23 903,78 грн. – заборгованість за процентами.

Ухвалою суду від 08.09.2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

21.11.2025 року на адресу суду від представниці відповідачки Трачук Н.І. надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності сторони відповідача, в якій остання вказала, що заява відповідачки про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не містить умов щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, у тому числі процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, строку повернення кредиту (користування ним) тощо.

Як докази укладення договору з відповідачкою банк надав заяву № 26258019871708 від 08.04.2016 року про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, виписку про рух коштів, Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а також додатки до неї, які містять різні умови надання кредитів залежно від типу платіжної картки, а відповідно — різні розміри процентних ставок, строки повернення кредиту та сплати процентів.

Водночас, додані позивачем додатки не містять підтверджень того, що саме з цією редакцією Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» відповідачка була ознайомлена, зрозуміла її зміст та погодилася з нею при підписанні заяви про приєднання, оскільки відсутній її підпис на умовах та правилах Публічної пропозиції.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони у письмовій формі погодили ціну договору, яка встановлюється у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення строків виконання договірних зобов`язань.

Крім того, підписана сторонами заява не містить строку повернення кредиту (користування нею), а остання платіжна картка, отримана відповідачкою - № 4314140103214893, мала строк дії до 01.03.2023 року, після чого нову картку відповідачка не отримувала.

З наданого АТ «ПУМБ» розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 07.05.2025 року заборгованість становить 71 140,10 грн., з яких: 47 236,32 грн. — заборгованість за тілом кредиту; 23 903,78 грн. — заборгованість за процентами.

Водночас, ні заява позичальника, ні позовна заява, ні доданий до неї розрахунок заборгованості не містять відомостей про розмір процентної ставки за цим кредитом, у зв`язку з чим, навіть за умови погодження сторонами умов кредитування, неможливо здійснити контррозрахунок нарахування процентів.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, за період з 30.10.2016 року по 30.05.2025 року відповідачкою було сплачено 153 658,89 грн., з яких: 81 983,67 грн. банком зараховано в рахунок погашення процентів, а 71 675,22 грн. – у рахунок погашення тіла кредиту.

Враховуючи, що всі платежі відповідачки у загальному розмірі 153 658,89 грн. банком були зараховані виключно в рахунок погашення процентів, зазначені кошти потрібно зарахувати у загальну суму погашення заборгованості за кредитом.

В судове засідання представник АТ «ПУМБ» Супрун Є.В. не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, в позовній заяві просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 до зали судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, остання надала заяву, в якій просила розгляд справи проводити за відсутності сторони відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст. 124Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що 08.04.2016 року між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ» підписано заяву №26258019871708 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, на підставі якої позичальнику відкрито поточний рахунок, видано кредитну картку, на яку встановлено кредитний ліміт у розмірі 1 000,00 грн.

Підписанням вказаної заяви ОСОБА_1 підтвердила, що приймає Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладання Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтверджує свою згоду на укладання Договору страхування на зазначених умовах.

Згідно заяви №26258019871708 сторони узгодили, що строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної карти встановлюються договором комплексного банківського обслуговування в залежності від типу кредитної карти. У заяві позичальниця підтвердила, що платіжну карту отримала у непошкодженому стані, з правилами користування платіжною картою ознайомлена та зобов`язується їх виконувати.

До даної заяви позивачем додано публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, що діє з 01.10.2016 року, затверджену рішенням Правління ПАТ «ПУМБ», протокол №609 від 20.09.2016 року.

Відповідно до Довідки про збільшення кредитного ліміту по договору, кредитний ліміт по договору №26258019871708 неодноразово збільшувався, останній раз 03.03.2022 року до 50 000,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 07.05.2025 року заборгованість за кредитним договором №26258019871708 становить 71 140,10 грн., з яких: 47 236,32 грн. – заборгованість за кредитом; 23 903,78 грн. – заборгованість за процентами.

З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 08.04.2016 року по 07.05.2025 року) вбачається, що відповідачка користувалася кредитними коштами, а також здійснювала часткове погашення заборгованості.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ "ПУМБ").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 на підставі заяви 26258019871708 від 08.04.2016 року уклала з АТ «ПУМБ» кредитний договір, за яким отримала кредитний ліміт у розмірі 1 000,00 грню, що у подальшому був збільшений до 50 000,00 грн.

Заява № 200790437301 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 08.04.2016 року, власноручно підписаній ОСОБА_1 , процентна ставка за користування кредитними коштами не вказана.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за кредитом, стягнути нараховані відсотки в сумі 23 903,78 грн.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування відсотків, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб як невід`ємну частину договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цю Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб розуміла відповідачка та ознайомилась і погодилась з нею, підписуючи заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини 1статті 634 ЦК України,за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом змінювались.

Зважаючи на наведене, відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді обумовили розмір процентної ставки, порядок її зміни, а також відповідальність за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Оскільки банк не надав суду доказів узгодження сторонами розміру відсотків за користування кредитом, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 23 903,78 грн. слід відмовити за недоведеністю.

З наданої банком виписки по рахунку відповідачки та розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 31.10.2016 року по 31.08.2024 року ОСОБА_1 було сплачено відсотки за користування кредитом на загальну суму 78 881,83 грн.

Враховуючи, що сума сплачених відповідачкою відсотків у розмірі 78 881,83 грн., правомірність нарахування яких позивачем не доведено, значно перевищує суму заборгованості за тілом кредиту у розмірі 47 236,32 грн., суд дійшов висновку, що позов АТ «ПУМБ» в частині стягнення заборгованості за основною сумою (тілом кредиту) також не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідачки не відшкодовуються, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 207, 509, 526, 549, 551, 610-612, 617, 625, 626, 628, 629, 633, 634, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12.01.2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод