Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №149/3674/25 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/3674/25

Провадження №2/149/224/26

Номер рядка звіту 68

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2026 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олійника І. В.,

за участі секретаря Янюк А. Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 а звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Короткий зміст заявлених вимог

Позов мотивований тим, що позивач та відповідач перебувають у шлюбі та є батьками малолітнього сина, який проживає разом з матір`ю. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач не надає. Спільне життя подружжя не склалося через різні погляди на життя, відсутність взаєморозуміння та інші обставини, що призвели до фактичного припинення шлюбних відносин. За таких обставин позивач заперечує проти вжиття заходів для примирення подружжя, просить розірвати шлюб та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина в розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

Рух справи та процесуальні дії

Ухвалою суду від 12.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Позиція учасників справи

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явилися, представник подав заяву про розгляд справи за їхньої відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом

29.05.2015 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб. Прізвище подружжя після державної реєстрації шлюбу – ОСОБА_4 (а.с. 5).

ОСОБА_2 є батьком, а ОСОБА_1 матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

ОСОБА_1 працює, загальна сума заробітної плати за період з 01.05.2025 до 31.10.2025, становить 51684,16 грн (а.с. 10).

На професійну правничу допомогу позивачем понесено витрати в розмірі 4000 грн (а.с. 11-15).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Щодо вимоги про розірвання шлюбу

Згідно із ч. 3 ст. 56 Сімейного кодексу України (далі - СК України) кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

За змістом ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення (ч. 2 ст. 112 СК України).

Приймаючи до уваги позицію позивача, яка наполягає на розірванні шлюбу, позицію відповідача, який не заперечує проти задоволення позову, суд дійшов висновку, що шлюб підлягає розірванню, оскільки примирення та збереження шлюбу не можливе, на чому наполягає позивач, так як це буде суперечити її інтересам.

Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини

Відповідно до ст. 180, ч. 3 ст. 181, ч. 1 ст. 183 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України).

Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені судом обставини, зокрема те, що відповідач є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заперечує проти задоволення позову, увідповідно до ст. 180 СК України зобов`язаний утримувати дитину, має працездатний вік та стан здоров`я, доказів наявності у нього інших утриманців матеріали справи не містять, а тому суд, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дитини, з урахуванням визначеного позивачем способу стягнення аліментів, доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому відповідачеві належить роз`яснити, що згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Час, з якого присуджуються аліменти

За змістом ч. 1 ст. 180, ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття, тобто у даній справі з 11.11.2025до 10.12.2033, та сплачуються щомісячно.

Негайне виконання судового рішення

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду слід допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України).

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", пункті 88 рішення від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 у справі "East/WestAlianceLimited" проти України"), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Приймаючи до уваги, що позивачем доведено обґрунтованість понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн, які є співмірними зі складністю справи, а також обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд, керуючись принципами справедливості та співмірності, дійшов висновку про їх стягнення з відповідача на користь позивача.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заявлені дві позовні вимоги задоволено повністю. При зверненні до суду з вимогою про стягнення аліментів позивач не сплачувала судовий збір, оскільки звільнена від його сплати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн, сплачену за вимогу про розірвання шлюбу, а також на користь держави - судовий збір у розмірі 1211,20 грн, за вимогу про стягення аліментів.

На підставі ст.ст. 110, 112-115, 180-183, 191 СК України, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , зареєстрований 29.05.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмільнику реєстраційної служби Хмільницького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 76, – розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити - ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 11.11.2025 до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 5211,20 грн, з яких: 1211,20 грн - судовий збір; 4000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати - судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, - 12.01.2026.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Ігор ОЛІЙНИК