Вирок від 11 січня 2026 р. у справі №136/1354/25 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1354/25

провадження №1-кп/136/100/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020060000161 від 19.06.2025, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта професійно - технічна, розлученого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

з боку обвинувачення

прокурора ОСОБА_4

з боку захисту

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2025 приблизно о 08 год. 30 хв., ОСОБА_3 прийшов у власних справах на територію домогосподарства свого сусіда ОСОБА_5 , що знаходиться в АДРЕСА_2 .

Перебуваючи на території вказаного домогосподарства ОСОБА_3 помітив, що біля гаражної брами лежить набір інструментів «Mannesmann Lempstr 24 42859 Remscheid 215 tld, Art № 98480» в пластиковому кейсі зеленого кольору, у зв`язку з чим у нього виник злочинний умисел на таємне заволодіння вказаним майном для власної наживи.

З цією метою ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення за рахунок чужого майна, протиправно, усвідомлюючи незаконність своїх дій, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, а власник майна та інші сторонні особи відсутні, достовірно розуміючи, що вчиняє протиправні дії в умовах воєнного стану, який введено на території України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 та який неодноразово продовжувався, востаннє 09.05.2025 на підставі Указу Президента України № 4356-ІХ від 16.04.2025 строком до 07.08.2025, взяв в руки вище вказаний набір інструментів та з місця події зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 4 712,85 грн.

Такі умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав за обставин вказаних в обвинувальному акті, які підтвердив суду, погодившись з кваліфікацією вчиненого ним діяння. Суду пояснив, що в літню пору доби він прийшов у власних справах на територію домогосподарства сусіда ОСОБА_5 , що знаходиться в АДРЕСА_2 , де помітив, що біля гаражної брами лежить набір інструментів в пластиковому кейсі, на подвір`ї нікого не було, він забрав набір інструментів, розумів, що це чуже майно, а в державі введено воєнний стан, у вчиненому щиро розкаявся, вказав, що зробив належні висновки, просив суд суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, утім надав до суду заяву, відповідно до якої розгляд справи просив проводити за його відсутності при призначенні покарання поклався на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшов висновку про можливість з`ясувати всі обставини кримінального провадження без участі потерпілого, відповідно до ст.325 КПК України.

Суд переконався, що показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Ураховуючи те, що обвинувачений визнав свою винуватість та, беручи до уваги, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичних обставин кримінального провадження, і судом також встановлено, що учасники судового розгляду розуміють правильно зміст цих обставин, не має сумніву у добровільності їх позиції, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, що узгоджується з положеннями ч.3 ст.349 КПК України.

Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд керується загальними засадами призначення покарання та враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, вину визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному, розлучений, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Згідно довідки - характеристики виданої органом місцевого самоврядування, ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України, його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості, справедливості та індивідуалізації покарання, при цьому враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, тому суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень буде покарання передбачене санкцією частини статті, за якою інкриміновано його діяння у виді позбавлення волі на мінімальний строк.

При цьому, з урахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особи винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому та інших обставин кримінального провадження, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та ізоляції його від суспільства, а тому приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України із покладенням обов`язків, що передбачені ст.76 КК України.

На переконання суду, іспитовий строк сприятиме формуванню у ОСОБА_3 звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази та процесуальні витрати суд вирішує в порядку ст. 100, 124 КПК України.

Судом встановлено, що в ході досудового розслідування даного кримінального провадження було вжито заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно за ухвалою слідчого судді від 23.06.2025, питання про яке суд вирішує відповідно до ст.174 КПК України.

Керуючись ст. ст. 65 КК України, ст. 368, 370, 374, 376 КПК України , суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно ст. 76 ч.1 п.1, 2 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк за даним вироком рахувати з дня проголошення вироку.

Речові докази: набір інструментів «Mannesmann Lempstr 24 42859 Remscheid 215 tld, Art № 98480» в корпусі зеленого кольору, який належить ОСОБА_5 , - повернути законному володільцеві, скасувавши арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 23.06.2025.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 1696 (одна тисяча шістсот дев`яносто шість) гривень 32 коп.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_6