Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №132/3915/25 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/3915/25

3/132/22/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 січня 2026 року м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Карнаух Н.П., розглянувши матеріал, який надійшов з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП документально не підтверджений, за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Калинівського районного суду Вінницької області з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України 24.11.2025 надійшов протокол серії ЕПР1 № 515956 від 17.11.2025, із додатками, про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 ці матеріали передано на розгляд судді Карнауху Н.П.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 515956 від 17.11.2025, 17.11.2025 о 17 год. 43 хв., у с. Корделівка, вул. Київська, 67, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Scania R420, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керувати таким транспортним так як ніколи не отримував посвідчення водія відповідної категорії. Правопорушення вчинене повторно протягом року (постанова серії ЕНА № 6078522 за ч, 2 ст. 126 КУпАП від 03.11.2025), чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортним засобом, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори № 476005, № 476871.

Після отримання матеріалів, розгляд справи було призначено на 11.12.2025 та 09.01.2026, однак, у вказані судові засідання ОСОБА_2 не з`явився, відомостей про причини його неявки до суду не надходило.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 до суду не з`явився, згідно із протоколом про адміністративне правопорушення був обізнаний про розгляд Калинівським районним судом Вінницької області справи щодо нього, в матеріалах справи наявні дані про його своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи, у зв`язку із чим, суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суд дійшов такого висновку.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 515956 від 17.11.2025 вбачається, що 17.11.2025 о 17 год. 43 хв., у с. Корделівка, вул. Київська, 67, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки (моделі) «Scania R420», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керувати таким транспортним так, як ніколи не отримував посвідчення водія відповідної категорії. Правопорушення вчинене повторно протягом року (постанова серії ЕНА № 6078522 за ч, 2 ст. 126 КУпАП від 03.11.2025), чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортним засобом, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори № 476005, № 476871.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Відповідно до підпункту а) пункту 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно із положеннями ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення повторного протягом року порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

До протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 долучено копію постанови серії ЕНА № 6078522 від 03.11.2025, згідно із якою 03.11.2025 о 18 год. 26 хв. м. Гнівань, водій керував ТЗ Scania, д.н.з. НОМЕР_1 , не мав посвідчення водія відповідної категорії, а також мав технічні несправності автомобіля ПДР п. 31.4.3, ч. 1 ст. 121 та під час зупинки працівника поліції не увімкнув аварійну сигналізацію, чим порушив ПДР п. 9.9.б, ст. 125. Об`єднано згідно із ст. 36 КУпАП, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким ТЗ, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, в повному обсязі доведена матеріалами справи, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 515956 від 17.11.2025;

довідкою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що він керував автомобілем марки «R420», державний номерний знак НОМЕР_1 , керував ТЗ особою, яка не має права керування, чим порушив ч. 2 ст. 126 КУпАП. Посвідчення водія НОМЕР_2 від 25.05.2021.. Постановою серії ЕНА № 6078522 від 03.11.2025 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 3400 грн. Проте, громадянин ОСОБА_2 вже 17.11.2025 повторно на протязі року керував автомобілем марки «R420», державний номерний знак НОМЕР_3 , чим порушив ч. 5 ст. 126 КУпАП;

копією постанови серії ЕНА № 6078522 від 03.11.2025;

відеозаписами з нагрудних бодікамер працівників поліції та іншими матеріалами.

Зокрема, з долученого до матеріалів відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського ОСОБА_3 вбачається, що поліцейськими зупинено ОСОБА_2 під час керування зазначеним в протоколі транспортним засобом. Двигун транспортного засобу приведено в дію. Поліцейським запропоновано водію надати документи: посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб. Під час розмови з поліцейським водій повідомив, що він возе асфальт, посвідчення водія він не має.

Крім того, до матеріалів справи долучені такі документи:

рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 2 БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП старшого сержанта поліції Микити Демченка від 17.11.2025;

письмове пояснення ОСОБА_2 від 17.11.2025;

заява на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення від 17.11.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно частини 2 цієї статті обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На переконання судді, відеозаписи з портативних відеореєстраторів працівників поліції є об`єктивними доказами, тобто такими, які в процесі доказування не залежать від суб`єктивного сприйняття окремими особами певних обставин.

З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що вказані вище докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності немає, ці докази у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами

Згідно із ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_2 стягнення, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, суддя бере до уваги правову позицію, висловлену у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, в якій зазначається, що підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання. Враховуючи зазначене, виходячи із аналізу положень статей 1, 50, 55, 65, 286, 286-1 КК України, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 закону України «Про судоустрій і статус суду» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вказаний правовий висновок, а також те, що Глави 3 та 4 КУпАП, ст. 126 КУпАП не містять жодних обмежень, чи заборони щодо застосування додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом до особи, яка не має такого права, то суд враховуючи принцип справедливості та принцип рівності всіх перед законом, а також з метою виховання особи в дусі додержання законів України та запобіганню вчинення нових правопорушень, дійшов висновку про необхідність призначення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У протоколі серії ЕПР1 № 515956 від 17.11.2025 зазначено, що власником транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 є ОСОБА_4 .

Беручи до уваги наведене, обставини справи та особу правопорушника, суддя дійшов висновку, що на ОСОБА_2 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років без застосування оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Тому, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 33, 126, 221, 283-284, 287 та 294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп., в дохід держави на рахунок (IBAN) UA418999980313080149000002001, отримувач: ГУК у Вінницькій обл./Він.обл/21081300, ЄДРПОУ 37979858, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. на номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Н. П. Карнаух