Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №642/2173/25 — Холодногірський районний суд міста Харкова

09 січня 2026 року

Справа № 642/2173/25

Провадження № 3/642/10/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г., за участю секретаря судового засідання Гойко Т.Є., розглянувши матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 299968 від 14.04.2025, то 29.03.2025 о 09 год. 35 хв. в м. Харкові, по вул. Полтавський шлях, буд. 50, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом FORD GRANADA, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря-нарколога КНП ХОР ОКНЛ м. Харків, за адресою м. Харків, вул. Ахієзерів, буд. 18А, чим порушив п.2.9.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

5 жовтня 2025 року від захисника Шох К.А. надійшло клопотання про зупинення розгляду справи у зв`язку з проходженням ОСОБА_1 військової служби.

15 жовтня 2025 року постановою суду у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмовлено.

03 листопада 2025 року надійшло клопотання адвоката Максименко Ю.П. про долучення письмових пояснень ОСОБА_1 до матеріалів справи. Згідно яких, на питання поліцейських щодо вживання ним наркотичних засобів одразу заперечив, а жодних ознак наркотичного сп`яніння він не мав і не міг мати. Внаслідок травми ноги, отриманої під час бойових дій, лікарем йому було виписано препарат «Прегабалін», але від нього мав важкий побічний наслідок – намір самогубства. У зв`язку із чим він перестав вживати ці ліки, а йому порадили вживати канабіс в невеликих дозах. Станом на 29.03.2025 він не вживав канабіс близько місяця, оскільки не було необхідності, але мав з собою невелику кількість на випадок загострення болю, який у нього і було вилучено працівниками поліції по іншому факту і до зупинення його 29.03.2025. Вважає, що огляд на стан наркотичного сп`яніння був безпідставним та здійснений без дотримання процедури, тому результати мають визнаватися судом недійсними, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Також, 04 листопада 2025 року надійшло клопотання адвоката Максименко Ю.П. про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку із порушенням процедури огляду особи на стан наркотичного сп`яніння та порушеннями при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, 04 листопада 2025 року до суду надійшло клопотання про призначення покарання з урахуванням принципу індивідуалізації та не призначати ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на один рік.

В судовому засіданніОСОБА_1 провину не визнав, зазначив, що у нього був факт вживання канабісу, оскільки після поранення мав сильний невропатичний біль. Лікарями призначено лікарський засіб «Прегабалін», який набагато сильніший канабісу, однак він не допомагав від болю. Після виписки він не приймав ні канабіс, ні препарат «Прегабалін». Канабіс як ліки йому ніхто не призначав. Він в березні 2025 року був затриманий поліцейськими, які виявили у нього в машині канабіс для особистого вживання та лікування, як знеболюючий засіб. Потім, приблизно через два тижні він вранці був зупинений працівниками патрульної поліції по вул. Полтавський шлях, під час керування автомобілем FORD GRANADA, д.н.з. НОМЕР_2 , за непрацюючий покажчик повороту. Патрульною поліцією було складено дві постанови за покажчик повороту та відсутність страхового полісу. Один поліцейський показав щось на своєму телефоні, обидва поліцейських кивнули головою, після чого йому було задано питання чи не хоче він проїхати в мед. установу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Поліцейськими будь-яких ознак сп`яніння не зазначалося, до його уточнюючих питань. Йому світили ліхтарем в очі і було зазначено про відсутність реакції на світло (при цьому світило сонце), а також на блідість шкіри, при цьому поліцейський на нього тиснув. Він погодився проїхати до лікарського закладу, де був проведений огляд. Лікар при поверхневому огляді, порушення реакції, координації рухів чи порушення мови не виявив. Він здавав сечу в один контейнер і після огляду йому не було видано будь-яких документів про проходження освідування. В сечі є лише продукти розпаду, а кров на аналіз у нього не брали. В подальшому поліцейські привезли його на місце зупинки, при цьому не відсторонили від керування.

Представник ОСОБА_1 , адвокат Максименко Ю.П. зазначила, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем. Як вбачається з відеозапису ознаки наркотичного сп`яніння були зазначені поліцейськими після питання ОСОБА_1 і лише на підставі даних про кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.309 КК України. З відеозапису не вбачається ознак будь-якого сп`яніння. В матеріалах справи відсутнє направлення до лікарської установи, забір сечі проводився не в два, а в один контейнер, забору крові не було. Експрес – тест не проводився, лабораторне дослідження проведено не було. Також немає акту огляну на стан сп`яніння в присутності ВСП. Як співробітниками поліції отримано висновок не зрозуміло.

Суд, вислухавши доводи ОСОБА_1 та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходить наступних висновків.

Стаття 7 КУпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.

Положеннями пункту 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Також відповідно до п. 12 Розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Аналізуючи зазначені норми Інструкції, суд приходить до висновку, що в даному випадку працівники поліції діяли в межах цієї Інструкції та посадових обов`язків, склали відповідний протокол про адміністративне правопорушення, вбачаючи в діях ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху України.

Складений уповноваженими особами протокол відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Права особи, що притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, були роз`яснені працівниками поліції, що зафіксовано на відеозапису.

Вина у вчиненому правопорушенні за наведених вище обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 299968 від 14.04.2025; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.04.2025 № 708, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння (канабіноїди); відеозаписами події на DVD-дисках; довідкою УПП в Харківській області про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_3 від 04.03.2023; рапортом працівника поліції.

В судовому засіданні був досліджений відеозапис з нагрудних камер інспекторів УПП, який підтверджує порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України. З відеозапису зокрема вбачається, що о 10:47 год. ОСОБА_1 вимірюють тиск, о 10:49 год. проводиться перевірка реакції та координації дій. В подальшому о 10:52 год. ОСОБА_1 ставить контейнер з сечею та розписується на стіку, а о 10:54-10:55 год. медичним працівником сеча розливається в інші ємкості та з ними проводяться якісь дії. О 10:56 год. працівник поліції сповіщає ОСОБА_1 що при наявності позитивного висновку той буде викликаний.

Суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Однак, ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом на захист, звернувшись за допомогою до професійного адвоката, не скористався своєю процесуальною можливістю та не звернувся із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі.

Більш того, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 подавалася заява у порядку, передбаченим чинним КПК України, до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов`язків при складанні адміністративного матеріалу відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП.

Також стороною захисту не надано відомостей про те, що вони зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності працівників патрульної поліції.

Отже, враховуючи, що сторона захисту не надала до суду будь-яких фактичних відомостей на підтвердження їх версії щодо незаконності дій працівників поліції під час складання протоколу та інших процесуальних документів відносно ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять відповідних відомостей, суд дійшов висновку, що відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення та інших письмових доказах, оскільки вони відповідають дійсності та заслуговують на увагу.

При накладанні адміністративного стягнення суд враховує характер в чиненого правопорушення, особу порушника.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП України передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.

Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, протоколи складені в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» №1395 від 07.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (з внесеними змінами).

Документів, що водій ОСОБА_1 на момент зупинки знаходився на військовій службі в матеріалах справи не міститься та до суду не надано. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано «місце роботи: не повідомив».

Правопорушник підлягає адміністративній відповідальності. Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, згідно ст. 17 КУпАП, судом не встановлено, строк притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Пом`якшуючих обставин, визначених ст. 34 КУпАП, та обтяжуючих обставин, визначених ст.35 КУпАП не встановлено.

Громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно облікових даних ІПНП, отримував посвідчення водія НОМЕР_3 від 04.03.2023, що підтверджується довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Галкіної К. в матеріалах справи.

Оцінюючи докази наявні у справі в їх сукупності, з точки зору їх належності та допустимості, враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, характеристику правопорушника, ступінь його вини, з метою подальшого запобігання скоєння порушення в майбутньому, суд вважає за необхідне застосувати у відношенні ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, як такого, що буде достатнім для виправленням правопорушника.

Вказане положення є імперативним щодо позбавлення права керування транспортним засобом, і таке стягнення має бути застосовано безальтернативно.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір – 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року – 3 028 грн.), що складає 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 40, 268, 283, 284, ч.1 ст.130 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова.

Суддя Л.Г. Проценко