Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 05 січня 2026 р.
Справа: №208/13410/25
Суддя: Подкопаєва І. А.
справа № 208/13410/25
№ провадження 3/208/177/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 січня 2026 р. м. Кам`янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Подкопаєва І.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Кам`янського районного управління поліції ГУ НП України в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має зареєстроване місце проживання та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
- за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
ВСТАНОВИЛА:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 869479 від 02.10.2025 встановлено, що 02.10.2025 року о 12:40 годині за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 , неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось в тому, що останній палив електронну цигарку за адресою: м. Кам`янське, вул. Медична, буд. 10, біля навчального закладу. Своїми діям ОСОБА_1 порушив вимоги Закону України «Про охорону дитинства», за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2025 року головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А.
Ухвалою від 20.10.2025 року протокол з доданими матеріалами про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 КУпАП, повернуто до Кам`янського районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області для належного оформлення.
05.11.2025 року матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 повторно надійшли на адресу суду.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.11.2025 року матеріали передані судді Подкопаєвій І.А..
В судові засідання, призначені на 27.11.2025, 06.01.2026, особа, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 не з`явився, судові повістки про виклик до суду на вищезазначені судові засідання своєчасно направлялись на адресу місця проживання ОСОБА_1 із відміткою «Судова повістка», на дату проведення судових засідань поштові відправлення із відміткою про вручення судової повістки на адресу суду не повернулись, відтак про дату, час та місце розгляду справи особа, що притягається до адміністративної відповідальності, не повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи або оголошення перерви на адресу суду не надходило.
Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшла до наступних висновків.
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно з вимогами статті 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі статтею 278 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з`ясовує обставини справи.
Відповідно до положень статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із вимогами ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фотоі кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (ч. 1 ст. 256 КУпАП).
Тому з урахуванням положень ст. 256 КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, дані про наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини мають бути викладені в протоколі конкретно, у спосіб, який унеможливлює їх неоднозначне тлумачення, та відповідати диспозиції закону про адміністративну відповідальність за вказане правопорушення.
Порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) визначає Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 року (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 9 розділу І Інструкції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема:
у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Відповідно до диспозиції частини третьої статті 184 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за вчинення неповнолітнім віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП полягає у вчиненні неповнолітнім віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 869479, складений 02.10.2025 року стосовно ОСОБА_1 , не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено суть вчиненого адміністративного правопорушення, зокрема у протоколі відсутні відомості про склад адміністративного правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення, яке вчинив неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із посиланням на відповідну частину і статтю КУпАП.
Відповідно до статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними і допустимими доказами.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії.
Відповідно до статті 62 Конституції України в Україні діє принцип презумпції невинуватості.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , суд дійшов до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Одночасно з тим, відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Із протоколу серії ВАД № 869479 від 02.10.2025 року вбачається, що адміністративне правопорушення вчинене 02.10.2025 року, відтак строки накладення адміністративного стягнення становлять три місяці з моменту вчинення правопорушення.
З огляду на те, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну із таких постанов: про закриття справи.
Керуючись ст. ст.38, 184, 247, 250 - 253, 280, 283 КУпАП, -
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити за закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд міста Кам`янського особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя І. А. Подкопаєва
Оригінал: reyestr.court.gov.ua