Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №176/1402/25 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/1402/25

провадження №2/176/46/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2026 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судд Волчек Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_2 , про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Уповноважений представник позивача, адвокат Шишка В.Я. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суд з позовом про до відповідачів про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником легкового автомобіля марки Mitsubishi Grandis, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідач ОСОБА_2 є власником легкового автомобіля ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

23 травня 2024 року на підставі п. 2.2 Правил дорожнього руху України, з відома і дозволу позивача належним йому автомобілем Mitsubishi Grandis, реєстраційний номер НОМЕР_1 керувала невістка позивача – ОСОБА_3 , яка мала посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та якій позивач надав реєстраційні документи на цей автомобіль. Приблизно о 10 год. 40 хв., рухаючись по вул. Козацької Слави у м.Жовті Води Кам`янського району Дніпропетровської області зі швидкістю приблизно 30-40 км/год по своїй смузі руху та під`їжджаючи до місця паркування автомобілів біля магазину «Червона Калина», ОСОБА_3 побачила, що з місця паркування заднім ходом різко почав виїжджати автомобіль марки ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням Відповідача ОСОБА_2 , не переконавшись в безпечності руху та створивши перешкоду та небезпеку для руху автомобіля під керуванням ОСОБА_3 . Відстань до виїжджаючого з паркування автомобіля була незначною, що виключало можливість застосування водієм ОСОБА_3 екстреного гальмування. Оскільки вулиця, по якій рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_3 була вузькою і назустріч їй рухався транспортний засіб, ОСОБА_3 не мала можливості безпечно об`їхати автомобіль ВАЗ 21099. В результаті сталося зіткнення задньою лівою частиною автомобіля ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_2 з передньою правою частиною автомобіля Mitsubishi Grandis, реєстраційний номер НОМЕР_1 і обоє автомобілів отримали механічні пошкодження.

На місце ДТП прибули працівники поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_3 , яка, нібито, порушила п. 12.1,13.1 Правил дорожнього руху України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Відносно водія ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення не складався.

Разом з тим, постановою судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2024 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрите за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Одночасно, у вказаній постанові суд зазначив: «На переконання суду, характер отриманих механічних пошкоджень обох автомобілів, який вбачається з фото та відео, долучених до матеріалів справи, свідчить про те, що саме автомобіль ВАЗ, виконуючи рух заднім ходом з місця паркування, здійснив наїзд на автомобіль Mitsubishi Grandis, водій якого не міг уникнути зіткнення, оскільки йому назустріч рухався транспортний засіб та проїжджа частина, де сталася дорожньо-транспортна пригода, була занадто вузькою». Постанова суду набрала законної сили 02.07.2024 року.

Таким чином, винуватість водія ОСОБА_3 в настанні дорожньо-транспортної пригоди була виключена судом.

Разом з тим, позивач вважає, що вказана ДТП сталася з вини водія ОСОБА_2 , який порушив п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою. Оскільки відповідача має посвідчення УБД, то на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ 21099 з номерним знаком НОМЕР_2 була застрахована Моторним (транспортним) страховим бюро України (МТСБУ). У зв`язку з цим після винесення постанови Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області позивач звернувся з письмовою заявою до МТСБУ про проведення регламентної виплати – відшкодуванням збитків, спричинених автомобілю Mitsubishi Grandis в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Проте, листом від 24.02.2025 року йому було відмовлено у такій виплаті у зв`язку з тим, що у МТСБУ не було наявних доказів вини власника автомобіля ВАЗ 21099 ОСОБА_2 у скоєнні зазначеної ДТП.

Отже, в результаті дорожньо-транспортної пригоди в належному позивачу автомобілі Mitsubishi Grandis були пошкоджені: облицювання переднього бампера, зовнішнє праве та центральне праве кріплення переднього бампера, передня права фара, переднє праве крило, передній правий підкрилок, передні праві двері, передня права колісна арка, перекіс переднього капоту. Відповідно до висновку експерта № 8699 за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 17 грудня 2024 року становить 61 149,62 грн.

Крім того, винними діями відповідача ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 як власнику пошкодженого автомобіля була завдана моральна шкода, яка полягає в наступному. Позивач є особою похилого віку та проживає разом з дружиною також похилого віку. Він страждає рядом захворювань системи кровообігу та опорно-рухового апарату з діагнозом – атеросклероз артерій кінцівок, у зв`язку з чим має суттєві проблеми з пересуванням на власних ногах. Належний йому автомобіль Позивач використовував у повсякденному життя для поїздок в лікарні та інші медичні заклади як сам так і з дружиною, магазини, ринок, відвідування родичів, доставки додому необхідних товарів, матеріалів. Внаслідок отриманих пошкоджень автомобіль Mitsubishi Grandis, реєстраційний номер НОМЕР_1 вийшов з ладу та не може використовуватися позивачем, що порушує звичайний життєвий уклад та ритм життя позивача та завдає йому моральних страждань та переживань на протязі тривалого часу – майже року. Автомобіль не відремонтований у зв`язку з судовими розглядами справи, зверненням до МТСБУ. Відповідач ОСОБА_2 не відшкодував позивачу на ремонт цього автомобіля жодної копійки та взагалі вважає себе невинуватим у ДТП.

Отже, з врахуванням ступеню моральних страждань та переживань позивача, виходячи з принципу розумності і справедливості, позивач вважає, що розмір моральної шкоди в сумі 10 000 грн. є достатньою сатисфакцією для відновлення порушених життєвих зв`язків Позивача, яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене, просить суд задовольнити позовні вимоги, стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальний збиток, спричинений пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля Mitsubishi Grandis, реєстраційний номер НОМЕР_1 в сумі 61 149,62 коп., а також 6000 грн. витрат за проведення експертного товарознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку. Також, стягнути з відповідача ОСОБА_2 10 000 грн. завданої моральної шкоди та судові витрати по справі.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 травня 2025 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Сторони в передбачений ч. 7 ст. 279 ЦПК України строк не звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Строк, визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України, для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.

Відповідачем до суду не подано відзиву на позову заяву, при цьому останній належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді, а саме за зареєстрованим в передбаченому законом порядку місцем проживання.

Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, суд вважає можливим розглянути спір на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із вимогами статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 24.02.2021 року, виданого ТСЦ № 1242, ОСОБА_1 є власником легкового автомобіля марки Mitsubishi Grandis, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 є власником легкового автомобіля ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Як вбачається із позовної заяви, 23 травня 2024 року на підставі п. 2.2 Правил дорожнього руху України, з відома і дозволу Позивача належним йому автомобілем Mitsubishi Grandis, реєстраційний номер НОМЕР_1 керувала ОСОБА_3 , яка мала посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та якій Позивач надав реєстраційні документи на цей автомобіль.

Приблизно о 10 год. 40 хв., рухаючись по вул. Козацької Слави у м.Жовті Води Кам`янського району Дніпропетровської області з швидкістю приблизно 30-40 км/год по своїй смузі руху та під`їжджаючи до місця паркування автомобілів біля магазину «Червона Калина», ОСОБА_3 побачила, що з місця паркування заднім ходом різко почав виїжджати автомобіль марки ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням Відповідача ОСОБА_2 , не переконавшись в безпечності руху та створивши перешкоду та небезпеку для руху автомобіля під керуванням ОСОБА_3 . Відстань до виїжджаючого з паркування автомобіля була незначною, що виключало можливість застосування водієм ОСОБА_3 екстреного гальмування. Оскільки вулиця, по якій рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_3 була вузькою і назустріч їй рухався транспортний засіб, ОСОБА_3 не мала можливості безпечно об`їхати автомобіль ВАЗ 21099. В результаті сталося зіткнення задньою лівою частиною автомобіля ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_2 з передньою правою частиною автомобіля Mitsubishi Grandis, реєстраційний номер НОМЕР_1 і обоє автомобілів отримали механічні пошкодження.

Відносно водія ОСОБА_3 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 297511 від 23 травня 2024 року за ст.124 КУпАп. Щодо водія ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення не складався.

Разом з тим, постановою судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2024 року по справі № 176/1557/24 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 було закрите за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказана постанова набрала законної сили 02.07.2024 року.

Так, в постанові № 176/1557/24 суд зазначив наступне: «На переконання суду, характер отриманих механічних пошкоджень обох автомобілів, який вбачається з фото та відео, долучених до матеріалів справи, свідчить про те, що саме автомобіль ВАЗ, виконуючи рух заднім ходом з місця паркування, здійснив наїзд на автомобіль Mitsubishi Grandis, водій якого не міг уникнути зіткнення, оскільки йому назустріч рухався транспортний засіб та проїжджа частина, де сталася дорожньо-транспортна пригода, була занадто вузькою». Постанова суду набрала законної сили 02.07.2024 року.

Таким чином, винуватість водія ОСОБА_3 в настанні дорожньо-транспортної пригоди була виключена судом.

Крім того, суд звертає увагу, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ 21099 з номерним знаком НОМЕР_2 була застрахована Моторним (транспортним) страховим бюро України (МТСБУ).

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач звернувся з письмовою заявою до МТСБУ про проведення регламентної виплати – відшкодуванням збитків, спричинених автомобілю Mitsubishi Grandis в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається із змісту листа від 24.02.2025 року позивачу було відмовлено у регламентній виплаті у зв`язку з тим, що у МТСБУ не було наявних доказів вини власника автомобіля ВАЗ 21099 ОСОБА_2 у скоєнні зазначеної ДТП.

Також, судом встановлено, що відповідно до звіту № 8699 про результати проведення експертного авто товарознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ який складено 17 грудня 2024 року на замовлення ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля відновлювального ремонту колісного транспортного засобу автомобіля марки Mitsubishi Grandis, д.р.н. НОМЕР_1 пошкодженого у наслідок ДТП, становить 61149,62 грн.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша та друга статті 1166 ЦК України).

Стаття 1187 ЦК України регулює питання завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Згідно із частиною першою цієї статті джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (згідно із пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Верховний Суд у правовому висновку, викладеному у постанові у справі № 914/607/23 від 07.12.2023 року зазначив: «…цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини (така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №686/10520/15, від 08.05.2018 у справі №922/2026/17, від 21.09.2018 у справі №910/19960/15).

Непритягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №927/623/18).

Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що встановлення в межах цивільно-правового спору про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, обставин спричинення пошкодження майна потерпілої сторони, а також наявності в діях особи, яка завдала відповідної шкоди, вини (умислу чи необережності), може оцінюватись господарським судом на загальних підставах.

Господарські суди встановили, що відповідач не спростував факту порушення водієм ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, наслідком чого стався виїзд її автомобіля на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення.

Відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, відсутність в матеріалах справи судового рішення, яким ОСОБА_1 була би притягнута до відповідальності за скоєння ДТП, не може бути достатньою підставою для відмови в позові, оскільки в силу приписів ст. 75 ГПК України таке рішення є обов`язковим для суду, проте, не єдиним доказом наявності вини заподіювача шкоди».

Таким чином, непритягнення відповідача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України та за вчинення адміністративного правопорушення не може бути підставою для звільнення ОСОБА_2 від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вина ОСОБА_2 в дорожньо-транспортній пригоді, підтверджена наведеної вище постанови Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21.06.2024 року.

Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( в редакції Закону на день настання ДТП) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 41 вказаного Закону ( в редакції Закону станом на 01.01.2025 року), МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України:

1) транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.

Відповідно до ч. 2, 6 ст. 27 Закону, витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Страховик (МТСБУ) разом із здійсненням страхової (регламентної) виплати у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу зобов`язаний відшкодувати потерпілій особі її документально підтверджені витрати, пов`язані з оплатою послуг суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, якщо потерпіла особа обрала їх самостійно для визначення розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону.

Щодо обов`язку Страховика (МТСБУ) відшкодувати потерпілому шкоду, спричинену внаслідок ДТП, також зазначив Верховний Суд в правовому висновку, викладеному в постанові від 20.08.2024 у справі № 712/9328/21.

Як вбачається із змісту висновку експерта № 8699 від 17.12.2024 року, в результаті дорожньо-транспортної пригоди в належному ОСОБА_1 автомобілі Mitsubishi Grandis були пошкоджені: облицювання переднього бампера, зовнішнє праве та центральне праве кріплення переднього бампера, передня права фара, переднє праве крило, передній правий підкрилок, передні праві двері, передня права колісна арка, перекіс переднього капоту.

Відповідно до висновку експерта № 8699 за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 17 грудня 2024 року, вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Mitsubishi Grandis, пошкодженого у наслідок від ДТП, становить 61 149,62 грн.

Таким чином, з врахуванням викладеного та приймаючи до уваги, що МТСБУ зобов`язано відшкодувати Позивачу збитки, завдані в результаті вчинення відповідачем ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди, відшкодуванню підлягають витрати по відновлювальному ремонту належного позивачу автомобіля Mitsubishi Grandis в сумі 61149,62 грн. та витрати останнього на проведення експертного товарознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку в сумі 6000 грн.

Крім цього, частиною 5 статті 1187 ЦК України встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті.

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів.

Моральна шкода полягає у юридичного захисту стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Окремо суд акцентує увагу на тому, що розмір відшкодування шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Зазначене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 грудня 2020 року в справі 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19).

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що у відповідача ОСОБА_2 виник обов`язок щодо відшкодування позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди.

При визначенні розміру грошового відшкодування за завдану моральну шкоду суд враховує, що позивач є особою похилого віку та проживає разом з дружиною також похилого віку. Він страждає рядом захворювань системи кровообігу та опорно-рухового апарату з діагнозом – атеросклероз артерій кінцівок, у зв`язку з чим має суттєві проблеми з пересуванням на власних ногах. Належний йому автомобіль позивач використовував у повсякденному житті для поїздок в лікарні та інші медичні заклади як сам так і з дружиною, магазини, ринок, відвідування родичів, доставки додому необхідних товарів, матеріалів. Внаслідок отриманих пошкоджень автомобіль Mitsubishi Grandis, реєстраційний номер НОМЕР_1 вийшов з ладу та не може використовуватися позивачем, що порушує звичайний життєвий уклад та ритм життя позивача та завдає йому моральних страждань та переживань на протязі тривалого часу – майже року. Автомобіль не відремонтований у зв`язку з судовими розглядами справи, зверненням до МТСБУ. Відповідач ОСОБА_2 не відшкодував позивачу ремонт автомобіля.

Тому, з врахуванням ступеню моральних страждань та переживань позивача, виходячи з принципу розумності і справедливості, суд вважає, що розмір моральної шкоди в сумі 10 000 грн. є достатньою сатисфакцією для відновлення порушених життєвих зв`язків позивача, яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача ОСОБА_2 .

Оскільки, відповідно до вимог ст. 24 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) відшкодовує потерпілій особі моральну шкоду, завдану лише ушкодженням здоров`я внаслідок ДТП, то моральна шкода, завдана пошкодженням автомобіля Позивача повинна бути відшкодована завдавачем цієї шкоди, тобто відповідачем ОСОБА_2 .

Наведені обставини підтверджуються випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 3092, довідкою за результатами огляду судинного хірурга № 30813901, двома Витягами з реєстру територіальної громади про реєстрацію місця проживання.

Крім цього, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова (регламентна) виплата не здійснюється за шкоду: у частині штрафів та судових витрат, які повинен сплатити водій та/або власник транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно із ст. 141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Доказів того, що відповідач ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору матеріали справи не містять.

Керуючись ст. ст. 82, 141, 258, 259, 265, 268, 274-279 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_2 , про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України, ЄДРПОУ 21647131,(адреса: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, 8), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_5 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) матеріальний збиток, спричинений пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля Mitsubishi Grandis, реєстраційний номер НОМЕР_1 в сумі 61 149,62 коп., а також 6000 грн. витрат за проведення експертного товарознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП не відомо, місце реєстрації АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 (місце реєстрації АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України, ЄДРПОУ 21647131,(адреса: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, 8); ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП не відомо, місце реєстрації АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 (місце реєстрації АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 4239,2 грн тобто по 2119,6 грн з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК