Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №212/11725/25 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/11725/25

2-о/212/32/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу, в складі: головуючого - судді Дехти Р.В., за участю секретаря судового засідання Попик С.Д., в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Кривому Розі цивільну справу порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та факту постійного проживання зі спадкодавцем, -

В С Т А Н О В И В:

'

07 жовтня 2025 року адвокат Маслова В.Л., діючи в інтересах заявника ОСОБА_1 , звернулася до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з заявою, в якій просила встановити: факт родинних відносин між ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: що ОСОБА_3 доводилася ОСОБА_4 матір`ю, та факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , по день її смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна бабуся заявника - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить 2/15 частин будинку АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями за законом п`ятої черги є заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як рідні онуки спадкодавиці по лінії їхнього батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та доводився померлій ОСОБА_3 сином. ОСОБА_1 01 лютого 2025 року звернувся до державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Тімошиної О.В. (надалі за текстом - нотаріус), із заявою про видачу на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , його бабусі ОСОБА_3 . Однак нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що ним був пропущений шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, та у зв`язку з відсутністю доказів постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. При цьому нотаріусом було запропоновано заявникові звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 . На момент смерті ОСОБА_3 заявник значився зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, з квітня 2016 року до моменту смерті бабусі ОСОБА_3 , заявник ОСОБА_1 постійно проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , так як доглядав за нею, оскільки остання маючи на той час вік 88 років, потребувала стороннього догляду та допомоги. Крім того, за життя, 04.07.2009 року, ОСОБА_3 , уклала спадковий договір, посвідчений державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори Тімошиною О.В., згідно якого передала після своєї смерті у власність заявникові, житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1

Батьком заявника ОСОБА_5 був ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак свідоцтва про народження батька заявника - ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 не збереглося. На підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а саме, що вони доводилися один одному матір`ю та сином, слугує та обставина, що вони проживали та були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 . Також вважають, що на підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , слугує та обставина, що ОСОБА_3 за життя склала спадковий договір саме на сина ОСОБА_6 - заявника ОСОБА_1 .

Для реалізації ОСОБА_1 права на спадкування після смерті ОСОБА_3 , останньому необхідно встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 та батьком ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , як між матір`ю та сином, а також факт його постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини після її смерті, які у позасудовому порядку встановити неможливо, у зв`язку з чим ОСОБА_1 змушений звернутися до суду з даною заявою.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.

Ухвалою суду від 10 грудня 2025 року витребувано від Другої криворізької державної нотаріальної контори, належним чином засвідчену копію спадкової справи, номер у спадковому реєстрі №73580547, номер у нотаріуса №140/2025, що була відкрита після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також з Покровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), повний витяг про реєстрацію смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та фотокопію актового запису про її смерть.

Представник заявника адвокат Маслова В.Л. надала заяву про розгляд справи без її участі, в якій заяву підтримала повністю та просила її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 до суду не з`явилася, повідомлялась належним чином у встановленому законом порядку. Причини неявки невідомі.

За даних обставин, з огляду на характер справи, яка стосується встановлення фактів, що мають юридичне значення для реалізації спадкових прав заявником за відсутності спору про право, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності учасників справи, за обсягом наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що батьком заявника ОСОБА_1 є ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11.03.1971 року Жовтневим райбюро ЗАГС м. Кривого Рогу та копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 15.08.2005 року Жовтневим відділом РАЦС Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Свідоцтва про народження батька заявника - ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , не збереглося.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 22.09.2023 року Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 14.10.1993 року державним нотаріусом Другої Криворізької державної нотаріальної контори Герасимовою Л.С., 2/15 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , належить на праві власності - ОСОБА_3 та зареєстровано 02.11.1993 року у Криворізькому міському БТІ, що підтверджується копією зазначеного свідоцтва.

Після смерті ОСОБА_3 , спадкоємцями за законом першої черги за правом представлення є заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 , оскільки їх батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 15.08.2005 року Жовтневим відділом РАЦС Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області.

01 лютого 2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується копією спадкової справи № 140/2025.

З досліджуваної судом копії спадкової справи № 140/2025, відкритої після померлої ОСОБА_3 , встановлено, що ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини не зверталася.

Постановою державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори у Дніпропетровській області Тімошиною О.В. від 01.02.2025 року заявникові було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що ним був пропущений шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, та у зв`язку з відсутністю доказів постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. При цьому нотаріусом було запропоновано заявникові звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , що підтверджується зазначеною постановою.

Актом, складеним 19.09.2025 року мешканцями сусідніх житлових будинків та засвідченим головою квартального комітету №31 Нестерук М.В., підтверджується, що заявник ОСОБА_1 з квітня 2016 року проживав разом ОСОБА_3 , та доглядав за нею до дня її смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом.

За життя, 04.07.2009 року, ОСОБА_3 , уклала спадковий договір, посвідчений державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори Тімошиною О.В., згідно якого передала після своєї смерті у власність ОСОБА_1 , житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , що підтверджується спадковим договором від 04.07.2009 року.

Згідно довідки № 01/06 від 02.01.2026р., виданої КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР, заявник ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 здійснив поховання померлої ОСОБА_3 в секторі 28, ряді 9, місці НОМЕР_4 на кладовищі «Центральне» Довгинцівського району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, що підтверджується зазначеною довідкою.

Померла ОСОБА_3 доводилася матір`ю батькові заявника - ОСОБА_4 , що підтверджується копією заяви ОСОБА_4 про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживали та були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією домової книги.

Надаючи оцінку таким доводам представника заявника та перевіряючи обґрунтованість заявлених ним вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У п.5 ч.2 вказаної норми передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень, щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цивільних справ встановлені цим розділом.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; установлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Відповідно ст.1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст. 1266 Цивільного кодексу України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №5 «Про судову практику по справам про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди вправі розглядати справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №5 «Про судову практику по справам про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Виходячи з положень Цивільного кодексу України та Сімейного кодексу України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Той факт, що ОСОБА_3 та батько заявника ОСОБА_4 доводилися один одному матір`ю та сином, підтверджується обсягом наданих заявником документів, з яких чітко вбачається дійсність наявності між ними родинних стосунків. Сам факт складання ОСОБА_3 за життя спадкового договору на користь сина ОСОБА_4 , в своїй сукупності із встановленими обставинами приводить суд до переконання про доведеність факту родинних відносин між ними.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку про доведеність факту наявності між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 родинних відносин як між матір`ю та сином.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Перелічені вище докази підтверджують факт прийняття заявником спадщини в силу вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України, відповідно до якої спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.ст. 12,81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що встановлення вказаних фактів необхідно заявникові для належної реалізації спадкових прав після смерті бабусі ОСОБА_3 , пов`язаних з наявним між ними кровним спорідненням, встановити дані факти в позасудовому порядку неможливо, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог із встановленням факту родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як між матір`ю та сином, та факту постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , по день її смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , які знайшли своє підтвердження належними, допустимими та достатніми доказами в їх сукупності та мають для заявника істотне юридичне значення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує ч.7 ст. 294 ЦПК України, у зв`язку з цим понесені заявником витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,12,13,76-83,265,315,319,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт родинних відносин між ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: що ОСОБА_3 доводилася ОСОБА_4 матір`ю.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , по день її смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 12.01.2026 року.

Суддя: Р. В. Дехта