Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №932/19629/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

№932/19629/25

№3/932/4812/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Леміщенко О.О., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, місце роботи не відоме, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2026 року до Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №514513 від 16 листопада 2025 року, складений інспектором 1 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Бандурою В.В.

Відповідно до відомостей, викладених у протоколі, «16 листопада 2025 року о 06:10 год. в м. Дніпро пр. Богдана Хмельницького (Героїв Сталінграда), 150, водій ОСОБА_1 керував тз будучи обмеженим у праві керування таким тз. Постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 07.112022 ВП 64456499 від 12 лютого 2021, чим порушив ч. 10 ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином на 10-00 год. 16 грудня 2025 року під час складання протоколу про адміністративне правопорушення; на 09-00 год. 09 січня 2026 року шляхом направлення повістки за місцем його проживання; клопотань про відкладення розгляду справі або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції від нього не надходило.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 , достовірно знаючі про те, що відносно нього здійснюється провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності, свідомо ухилявся від участі у цьому провадженні, не вживав заходів для реалізації своїх передбачених законом прав та обов`язків як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, умисно ухилявся від явки до суду, визнано за можливе розглянути справу у його відсутність.

Після дослідження матеріалів справи, встановлено, що в якості доказів на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, суду надано:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №514513 від 16 листопада 2025 року, в якому відсутні будь-які пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 по суті правопорушення;

- рапорт інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 2 УПП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Бандури В.В. від 16 листопада 2025 року, в якому зазначено що»16.11.2025 р. близько 06 год. 15 хв. за адресою м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 150 легіон 211 у складі ком. В/р 252 УПП в Д/о ст. л-т поліції Садовий В.О. був зупинений автомобіль ЗАЗ НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При перевірці документів з`ясувалось, що даний громадянин обмежений в праві керування ТЗ. На дану особу було складено протокол за ст. 126 ч. 3 КУпАП та постанову за ст. 126 ч. 1 КУпАП. Від керування ТЗ відсторонений. Фізична сила та спец. засоби не застосовувались»;

- копію постанови старшого державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському иа Новокадацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Твердохліб Н.П. у виконавчому провадженні №64456499 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

Будь-яких інших доказів не надано.

Диспозиція ч. 3 ст. 126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Суб`єктивною стороною даного правопорушення є вина у формі прямого умислу, тобто якщо особа на день скоєння правопорушення знає про встановлення тимчасового обмеження у праві щодо неї, однак, знехтувавши цим обмеженням, свідомо продовжує користуватись наданим правом.

Об`єктивною стороною даного правопорушенні виступає саме дія – керування особою транспортним засобом.

Відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року (із змінами) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідноюумовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Положеннями статей 251, 252 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні обставин справи у їх сукупності, керуючись законом, правосвідомістю.

Зважаючи на принципи змагальності та диспозитивності даного виду судочинства, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.

Судовий розгляд повинен провадитися в межах обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Оскільки зібраними доказами не доведено факт обізнаності ОСОБА_1 станом на 16 листопада 2025 року про встановлення відносно нього обмеження у праві керування транспортними засобами, а також не надано доказів на підтвердження факту керування ним транспортним засобом, як то відеозапису, письмові пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та/або свідків (більше того, в протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не вказано, яким саме транспортним засобом він керував під час зупинки працівниками поліції) суддя доходить висновку, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене суддя вважає, що провадження по справі необхідно закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра.

Суддя: О.О. Леміщенко