Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №569/14201/21 — Рівненський апеляційний суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2026 року

м. Рівне

Справа № 569/14201/21

Провадження № 22-ц/4815/23/26

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська-17-Рівне»,

треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув в порядку письмового позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська-17-Рівне» адвоката Шендери О.М. на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 травня 2025 року, ухвалене в складі судді Панас О.В., повний текст рішення складено 06 травня 2025 року у справі № 569/14201/21,

в с т а н о в и в :

В липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська-17-Рівне», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири.

Позов обґрунтований тим, що позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .

Вважає, що 26 липня 2019 року її квартиру було залито водою з вини відповідача ОСББ «Київська - 17 - Рівне» через невідремонтовану покрівлю будинку та забиту стічну трубу.

Вказує, що неодноразово зверталася до відповідача із заявою щодо вирішення питання відшкодування збитків нанесених після затоплення її дворівневої 5-ти кімнатної квартири, зокрема: 26.07.2019, 20.09.2019 та 04.06.2020, в тому числі із пропозицією про те, що відшкодування витрат за залиття вказаної квартири здійснювалося за рахунок її щомісячного внеску на управління багатоквартирним будинком ОСББ «Київська - 17- Рівне».

Відповідач на звернення позивача не реагує, в добровільному порядку не відшкодовує нанесені їй матеріальні збитки та не проводить ремонтні роботи.

Згідно уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просила стягнути з ОСББ «Київська - 17- Рівне» на свою користь заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 79 295,00 грн та моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська - 17- Рівне» на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду внаслідок залиття квартири, у розмірі 79295,00 грн та моральну шкоду в розмірі 500,00 грн.

Вирішено питання про стягнення судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСББ адвокат Шендера О.М. подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував той факт, що залиття квартири позивача відбулось в наслідок обставини непереборної сили, дія яких була викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом, що відбулось 25-26 червня 2019 року на території м.Рівне.

Вказує, що матеріали справи не містять жодного доказу наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та завданою, внаслідок залиття квартири позивача шкодою.

Звертає свою увагу на те, що рішенням загальних зборів ОСББ «Київська - 17 - Рівне» більшістю голосів співвласників було відмовлено у відшкодуванні вказаних коштів з загальних внесків ОСББ, оскільки за рахунок таких внесків вже проводились ремонтні роботи над квартирою АДРЕСА_2 .

Окрім того, акт від 26.07.2019 року не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди, оскільки він не відповідає вимогам, які викладені у Правилах, а саме те, що в ньому не зазначені конкретичні причини залиття квартири та особи, які допустили таке залиття.

Вважає, що в матеріалах справи відсутній висновок експерта, яким визначено розмір завданої матеріальної шкоди квартирі, а покладення висновку експерта №СЕ-19/118-22/6696-БТ від 15.02.2023 року в основу рішення є незаконним.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам судове рішення відповідає.

Встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

30 травня 2011 року ОСОБА_5 змінила ім`я на ОСОБА_1 , згідно актового запису № 36, зареєстрованого Відділом ДРАЦС Рівненського міського управління юстиції.

26 липня 2019 року квартиру по АДРЕСА_3 під час зливи було залито водою та внаслідок цього пошкоджено: спальню (20,6 м.кв.) - мокрі стіни, стеля розмокли шпалери та відійшли від стіни, покороблений ламінат, пошкоджені електроплафони; вітальню (17,8 м.кв.) - замокла підвісна стеля, пошкоджено електроплафон; коридор (24,2 м.кв) зі сходовою площадкою відійшли шпалери від стіни, розмокли, стеля замокла та покоробився ламінат; дитячу (11,2 м.кв.) - стеля і стіни затекли; кімнату (11 м.кв) - замокла стеля, розмокли шпалери; ванну (3,4 м.кв.) - підвісна стеля; туалет (2 м.кв.) - підвісна стеля, що підтверджується актом обстеження стану квартири АДРЕСА_1 від 26.07.2019, який підписаний головою ОСББ «Київська - 17 - Рівне» Шевчук Ю.В.

Згідно листа ВК РМР №Б-2205/19 від 15.08.2019 р., комісія у складі працівників управління житлово - комунального господарства та управителя ОСББ «Київська - 17 - Рівне» під час обстеження квартири АДРЕСА_1 виявила, що по всій квартирі спостерігаються (на стінах та стелі) сліди затоплення внаслідок протікання покрівлі. Рекомендовано ОСОБА_1 по питанню ремонту покрівлі над квартирою та відшкодування збитків, нанесених затопленням, звертатися безпосередньо до голови ОСББ

Згідно висновку експерта № СЕ-19/118-22/6696-БТ від 15.02.2023, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень квартири АДРЕСА_1 внаслідок залиття становить 79 295,00 грн.

Відповідно до договору №2067 від 25.06.2018 року та акту виконаних робіт №4106р19 від 22.07.2019 року проведено діагностику дощової каналізації ОСББ «Київська-17-Рівне».

05.08.2019 року було здійснено ремонт покрівлі ОСББ «Київська-17-Рівне», що підтверджується актом виконаних робіт №4167р19, а також 22.11.2019 року здійснено ремонт дощової каналізації ОСББ «Київська-17-Рівне», відповідно до акту виконаних робіт 4981р19.

Рішенням загальних зборів ОСББ «Київська-17-Рівне» більшістю голосів співвласників було відмовлено у відшкодуванні даних коштів з загальних внесків ОСББ, оскільки в даній квартирі за рахунок внесків співвласників вже проводились ремонтні роботи над квартирою АДРЕСА_2 , а саме: проводилось балконе перекриття та ремонт покрівлі саме в цій квартирі та над нею. Внесками розпоряджаються співвласники ОСББ тільки на загальних зборах.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 2 статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян на підставі Конституції України гарантується.

Нормами статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна).

Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ від 24 січня 2006 року №45, власники квартир зобов`язані використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в повному обсязі. У ч.2 цієї статті зазначається, що збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Так, відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Це узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 27.05.2021 по справі № 761/12945/19 (провадження № 61-15575ск20).

Статтею 1192 ЦК України визначені способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Порядок забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Згідно статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді.

Положеннями пункту 1 частини четвертої статті 8 цього Закону передбачено, що управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Згідно статті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно п. 1.1 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17 травня 2005 року, визначають порядок надання послуг з утриманню будинків і прибудинкових територій: забезпечення нормального функціонування жилих будівель та прибудинкових територій протягом усього періоду їх використання за призначенням; проведення єдиної технічної політики в житловій сфері, що забезпечує виконані вимог чинних нормативів з утримання, поточного і капітального ремонту та реконструкцій жилих будинків та прибудинкових територій.

Пункти 2.1 та 2.8 Правил покладають на виконавця послуг з утримання будинку та прибудинкової території обов`язок здійснювати технічне обслуговування жилих будинків, що включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Першочергово захист цивільних прав та інтересів полягає в з`ясуванні того, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Убачається, що в даній справі причиною залиття квартири позивачки є невідремонтована покрівля будинку та забита стічна труба.

Суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та завданою, внаслідок залиття квартири позивача шкодою, оскільки відповідальність за обслуговування та утримання будинку у належному технічному стані лежить на відповідачеві, а тому враховуючи те, що відповідач не спростовував вказані обставини, то причино - наслідковий зв`язок між залиттям квартири позивачки та бездіяльністю відповідача щодо забезпечення утримання будинку існує.

Разом з тим, колегія суду відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що акт від 26.07.2019 року не відповідає передбаченим у Правилах вимогам, оскільки судом встановлено, що порядок складання Акту про залиття, аварії квартир регулюється Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 року №76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №927/11207.

Відповідно п. 2.3.6 зазначених Правил, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).

З додатку №4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій вбачається, що в Акті про залиття обов`язково описується, що трапилося і які наслідки (що залите, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено, чітко зазначається причини залиття (несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.) В акті повинен міститись висновок про те, хто заподіяв шкоду.

Враховуючи ту обставину, що в наведеному акті зазначено адресу, дату події, перелік приміщень та пошкоджень об`єкту, наслідки такої події, а також вказано, що причиною залиття квартири є невідремонтована покрівля будинку та забита стічна труба, то вказаний акт відповідає вимогам, які вказані у Правилах та є належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження №14-400 цс 19).

Отже, відповідачем не спростовано винуватість у залитті квартири позивачки внаслідок допущеної бездіяльності щодо ремонту покрівлі будинку та прочищення стічної труби.

Суд першої інстанції визначаючи розмір збитків (вартість виконання ремонтно-будівельних робіт) правильно взяв до уваги висновок експерта № СЕ-19/118-22/6696-БТ від 05 лютого 2023 року будівельно-технічної експертизи та обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 79295,00 грн матеріальної шкоди.

ОСББ «Київська-17-Рівне» не надало суду доказів на спростування вказаного розміру матеріальної шкоди.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Інші доводи апеляційної скарги, колегією суддів розцінюються критично і до уваги не приймаються, оскільки не знайшли свого підтвердження і зводяться лише до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку та до тлумачення норм права на розсуд апелянта, однак при цьому не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та жодним чином не спростовують висновків суду, викладених в рішенні.

Згідно з положеннями ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська-17-Рівне» адвоката Шендери О.М. залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 травня 2025 року залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 12.01.2026 року.

Головуючий суддя: Гордійчук С.О.

Судді : Боймиструк С.В.

Шимків С.С.