Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №706/1337/25 — Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/1337/25 3/706/3/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2026 рокум.Христинівка

Суддя Христинівського районного суду Черкаської області Школьна А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВПД № 3 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно зі складеним 05.09.2025 о 13 год 00 хв протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №444272, ОСОБА_1 05.09.2025 близько 12 годин 20 хвилин по вул. Вишнева в с. Христинівка керував транспортним засобом – мопедом «Honda Protopic» без номерного знаку, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Драгер 6810» на місці зупинки, результат огляду позитивний – 2,41 проміле.

Уповноважена на складання протоколу особа констатує, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП права ОСОБА_1 роз`яснені.

У судових засіданнях 08.10.2025 та 06.11.2025 ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що мопедом не керував, а вів його у руках. Повідомив, що напередодні зламав ребро, 05.09.2025 поїхав мопедом на кладовище, оскільки у нього була депресія після смерті матері. По дорозі купив 1,5 л домашнього вина. Із кладовища поїхав до ОСОБА_2 в магазин, де купив хліб, випив вино та хотів їхати мопедом додому. Однак виявив, що ключі від мопеда відсутні. Подумавши, що він їх загубив, мопед вів по дорозі, впав. Житель села Христинівка ОСОБА_3 викликав працівників поліції, які прибувши на місце, склали відносно нього протокол. Факт вживання алкоголю особа, яка притягується до відповідальності, не заперечував, але повідомив, що мопед не був заведений через відсутність ключів, він ним не їхав, а вів по дорозі. Ключі від мопеда йому наступного дня повернув власник магазину – ОСОБА_4 , який побачивши, що він у нетверезому стані, вирішив їх забрати.

Допитаний у судовому засіданні 06.11.2025 свідок ОСОБА_4 пояснив, що працює бригадиром МТФ відділення №1 ДП ДГ «Нива». Також зареєстрований як фізична особа – підприємець та має у власності магазин за адресою: АДРЕСА_2 . Будь – яких відносин із ОСОБА_5 не має, знає його як жителя села. Точної дати він не пам`ятає, але то ще було тепло, він ОСОБА_6 побачив у магазині, ОСОБА_7 мав ознаки алкогольного сп`яніння. Оскільки до магазину він приїхав мопедом, тому, аби попередити негативні наслідки, він витягнув ключ із транспортного засобу, який повернув ОСОБА_1 лише увечері. Свідок повідомив, що до магазину ОСОБА_6 приїхав мопедом, а назад повів його в руках. Скільки часу ОСОБА_1 перебував у магазині йому не відомо, чи вживав він в магазині алкоголь – особисто не бачив.

Допитаний 09.01.2026 щодо подій 05.09.2025 свідок ОСОБА_3 повідомив, що проживає в АДРЕСА_3 . 05.09.2025 перед обідом повертався додому. Біля магазину «Берізка» є рівчак, куди впав із мопедом ОСОБА_1 . Свідок підійшов, витягнув із рівчака скутер, підняв ОСОБА_6 . Чи їхав на мопеді ОСОБА_1 він не бачив, бачив лише, як той впав. На момент коли свідок підійшов до ОСОБА_6 , мопед не працював, чи були на ньому ключі він не звернув увагу. Оскільки ОСОБА_1 був у стані сильного алкогольного сп`яніння, свідок викликав працівників поліції, так як не знав, чи поїде ОСОБА_6 далі.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , дослідивши письмові матеріали справи, переглянувши диск з відеозаписом події, суддя приходить до таких висновків.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі презумпції невинуватості, передбаченого статтею 62 Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Конституційний Суд України також зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК від 26.02.2019 № 1-р/2019.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

У статті 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).

Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Подія та склад адміністративного правопорушення мають підтверджуватися належними і допустимими доказами.

При цьому, доказами в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження обставин викладених у протоколі та гіпотетичної винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, поліцейським надані такі докази: акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів без зазначення дати складення; тест №4496 від 05.09.2025, згідно якого у оглянутого ОСОБА_1 виявлено у видихуваному повітрі 2,41 проміле алкоголю; пояснення свідка ОСОБА_3 ; копію постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП та диск із відеозаписом.

Переглядом файлів із диску встановлено, що вони не містять відеозапису керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Відеозапис відображає події після приїзду працівників поліції за викликом свідка ОСОБА_3 . На відео ОСОБА_1 факт вживання алкоголю не заперечував, пройшов огляд на стан сп`яніння та висловлював образи в адресу свідка, який викликав працівників поліції. На запитання поліцейського чи бачив ОСОБА_3 факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, останній відповів, що бачив як той впав у рівчак із мопедом. Присутня на місці події на час приїзду поліцейських жінка повідомила, що ОСОБА_1 , коли вона проходила повз, стояв.

Частина перша статті 130 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 1.10. Правил дорожнього руху механічний транспортний засіб визначає як транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

У пункті 38 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року (справа № 404/4467/16-а (2-іс/811/3/17) зроблений висновок про те, що «саме по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Отже, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу. І у разі відсутності події керування транспортним засобом, або його не доведенні належними доказами, особа не може бути піддана адміністративній відповідності за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував мопедом, приведеним в рух шляхом вчинення технічних дій, матеріали справи не містять. Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_1 , мопедом він не керував, вів в руках по дорозі, оскільки не мав ключів запалювання. Зазначену обставину підтвердили в судовому засіданні і свідки – ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.

Із врахуванням положень і тлумачень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що при розгляді справи, доказів, що стверджують факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, не було встановлено, суддя дійшла до переконання про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведених вище мотивів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 7, 9, 130, 245, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду.

Скаргу на постанову у справі може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, через Христинівський районний суд Черкаської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження, не було подано.

Суддя Альона ШКОЛЬНА