Рішення від 29 грудня 2025 р. у справі №691/1544/25 — Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 691/1544/25

Провадження № 2/691/1109/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2025 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області під головуванням судді Синиці Л. П., за участю секретаря судового засідання Харук Л. Ю., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городищенської міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Милаш Г. А. звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, оскільки позивач про існування складеного ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на її користь заповіту не знала. У жовтні місяці 2025 року, коли приїхала з м. Києв та почала прибирати з сином ОСОБА_3 в хаті, знайшли заповіт, який посвідчений державним нотаріусом Городищенської державної нотаріальної контори Бідною М. О. та зареєстрований в реєстрі № 1789 від 22.11.2016 року. За життя ОСОБА_2 набула у спадщину будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Після того, як дізналася про заповіт позивач зібрала відповідні документи та звернулася до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Товстоноженко А. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, яка в своє чергу надала роз`яснення щодо порядку звернення до суду, щоб визначити додатковитй строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки в установлений законом термін спадщину не прийняла та відповідний доказ про прийняття спадщини не надала. Шестимісячний строк для звернення до нотаріуса був пропущений на 15 днів. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Позивач вимушена звернутися в суд. В іншому порядку крім судового, питання визначення додаткового строку для прийняття спадщини вирішити неможливо.

21.11.2025 в справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Позивач, представник позивача у судове засідання не з`явилися. Представник позивача надала заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутність та позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. В разі наявних на те підстав просила розгляд справи провести в порядку ч. 3 ст. 200 ЦПК України.

Відповідач Городищенська міська рада в судове засідання не з`явилася, надійшла заява в системі "Електронний суд", в якій просить справу розглянути без участі їх представника, позовні вимоги визнає.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, в поядку визначеному ст. 206 ч. 4 ЦПК України, доходить такого висновку.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).

За положеннями ст. ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статей 1220, 1222, 1269, 1270 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14.04.2025 року, виданим Городищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено відповідний актовий запис № 190.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно.

Відповідно до заповіту, складеного 22.11.2016 року ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все своє майно заповіла ОСОБА_1 (позивач у справі). Заповіт посвідчений державним нотаріусом Городищенської державної нотаріальної контори Бідною М. О., номер в реєстрі нотаріальних дій 1789, номер у спадковому реєстрі 59842117 за даними Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 45862282 від 22.11.2016.

Із змісту листа-роз`яснення про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину від 29.10.2025 року № 83/01-16, приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Товстоноженко А. В. вбачається, що за даними Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові права та видані на їх підставі свідоцтва про право нга спадщину) № 83066157 від 29 жовтня 2025 року, спадкова справа після ОСОБА_2 відсутня. ОСОБА_1 не подала заяву про прийняття спадщини в строк встановлений законодавством. На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 , пропустила терміни для подачі заяви про прийняття спадщини. Згідно ст. 1269 п. 1, 2 та ст. 1270 п. 1 Цивільного кодексу України та п. 4.9. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус не має можливсті видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк у шість місяців.

Позивач ОСОБА_1 заяву про відмову від спадщини не подавала.

Спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 у встановлений законом строк спадщини після смерті ОСОБА_4 не прийняла, у зв`язку із тим, що не була обізнана з наявністю складеного на її ім`я заповіту померлої, про його існування дізналася в жовтні 2025 року.

Інших спадкоємців за заповітом чи законом, які б після смерті ОСОБА_2 прийняли належне їй спадкове майно, судом не встановлено.

Крім того, що зазначені вище обставини сторонами визнаються, вони підтверджуються матеріалами справи, їх визнання відповідачем Городищенською міською радою не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, а тому підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову, суд не вбачає. Та, у відповідності до ст. 82 ЦПК Україн, вказані обставини визнані такими, що не підлягають доказуванню.

Частина 1, 2 статті 1272 ЦК України визначають, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) виснувала, що за конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як розумність, добросовісність та справедливість.

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України в постанові від 06 вересня 2017 року в справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Такий висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 04 березня 2020 року в справі № 133/1880/18.

Суд враховує, що позивач пропустила строк подачі заяви про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що не була обізнана про наявність заповіту, складеного спадкодавцем ОСОБА_2 на її, ОСОБА_1 , ім`я, і дізналася про нього лише в жовтні 2025 року, по збігу встановленого законодавством строку на прийняття спадщини - 13.10.2025, та те, що свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також неодмінність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання. Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно.

Отже, проаналізувавши дослідженні докази, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк, встановлений для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори після смерті ОСОБА_2 , з поважних причин, оскільки про існування заповіту їй не було відомо, та з врахуванням того, що пропущений строк становить лише 15 днів, їй слід визначити додатковий строк для подання такої заяви, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Крім того, відповідач позовні вимоги визнав, що відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову, оскільки для цього наявні законні підстави, а визнання позову є безумовним і не суперечить закону.

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.

Керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 82, 89, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 211, 247 ч. 2, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додатковий строк у три місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. П. Синиця