Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №534/2871/25 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа №534/2871/25

Провадження №2-о/534/69/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

у складі головуючої судді Комарової Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Калініної А.І.,

розглянувши за правилами окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Горішньоплавнівська міська рада Полтавської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт належності йому правовстановлюючого документа, а саме договору-купівлі продажу квартири від 02.10.2000, посвідченого приватним нотаріусом Комсомольського міського нотаріального округу Коваленко В.В. за реєстраційним № 3447.

Вимоги обґрунтовані тим, що рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області від 10 жовтня 2025 року № 81267103 заявнику було відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Відмову мотивовано розбіжностями у написанні прізвища заявника: у паспорті – « ОСОБА_2 », у договорі купівлі-продажу та довідці бюро технічної інвентаризації – « ОСОБА_3 ».

Заявник вказує, що квартира була придбана ним у неповнолітньому віці за згодою матері. Під час посвідчення договору нотаріусом спочатку помилково вказано прізвище матері « ОСОБА_4 », згодом виправлено на « ОСОБА_3 », що не відповідає сучасній транслітерації з російської мови на українську (« ОСОБА_2 », як у паспорті). Розбіжності виникли через різні правила транслітерації та практику написання прізвищ у різні роки.

Встановлення факту належності договору необхідне для державної реєстрації права власності.

Ухвалою суду від 04 листопада 2025 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Заявник у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, у заяві просив розглядати справу за його відсутності.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяву про розгляд справи за її відсутності не надала.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що прізвище заявника у паспорті громадянина України зазначено як « ОСОБА_2 ». У договорі купівлі-продажу квартири від 02 жовтня 2000 року, посвідченому приватним нотаріусом Коваленко В.В. за реєстровим № 3447, та у довідці бюро технічної інвентаризації прізвище зазначено як « ОСОБА_3 ».

У договорі вказано покупцем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який діяв за згодою матері ОСОБА_5 .

Згідно свідоцтва про народження заявника, його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

У технічному паспорті на квартиру АДРЕСА_2 власником зазначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином у суду не виникло сумнівів, що заявник ОСОБА_1 дійсно є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 02.10.2000.

Отже, правовстановлюючий документ належить ОСОБА_1 .

Встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно для реєстрації права власності на квартиру та породжує юридичні наслідки. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту, вимога не пов`язана з вирішенням спору про право. За змістом ст.ст.13, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод чи інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності з п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у тому числі, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно роз`яснень, що містяться у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31. 03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Враховуючи вищевикладене та те, що встановлення факту, про який просить заявник, породжує юридичні наслідки, а саме його підтвердження необхідне для подальшого розпорядження своїми правами як власника майна, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і дана вимога не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне заяву задовольнити.

Керуючись ст.ст. 293, 294, 315, 319, 259, 263–265, 352 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 договору купівлі-продажу квартири від 02 жовтня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Комсомольського міського нотаріального округу Коваленко В.В. за реєстровим № 3447 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня оголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Заінтересована особа: Горішньоплавнівська міська рада Кременчуцького району Полтавської області, ЄДРПОУ 24388291, адреса: 39800, Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, вул. Миру, 24.

Суддя Д.Ю. Комарова